Ухвала

від 23.09.2024 по справі 486/1696/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.09.24

22-ц/812/1576/24

Справа №486/1696/23

Провадження №22-ц/812/1576/24

У Х В А Л А

23 вересня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі суддів:

Кушнірової Т.Б. (доповідач у справі),

суддів: Тищук Н.О., Шаманської Н.О.,

заслухавши суддю - доповідача: Кушнірову Т.Б.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 лютого 2024 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Южноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні вищезазначеної заяви ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , оскаржив його шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до апеляційного розгляду з наступних підстав.

Положеннями ст. 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Проміжнародне приватнеправо»,законів України,що визначаютьособливості розглядуокремих категорійсправ,а такожміжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про встановлення факту смерті.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, крім іншого, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Вказана апеляційна скарга підписана та подана до суду апеляційної інстанції від імені представника апелянта - ОСОБА_2 .

Підпунктом 11 п. 16-1 розділу ХV Перехідних положень Конституції України встановлено, що представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Згідно з ч. 2 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, яким у суді може бути зокрема адвокат (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Враховуючи викладене, дана справи не є винятком в розумінні вищезазначеної норми Конституції України та ч. 2 ст. 60 ЦПК України, а саме не є малозначною, такою міським судом не визнавалася, не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин, належить до справ, розгляд яких здійснювався в порядку окремого провадження.

Відтак, категорія цієї справи, передбачає представництво інтересів її учасників саме адвокатом.

На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 додала довіреність з надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 від 22 травня 2024 року виданого Координаційним центром з надання правничої допомоги Миколаївського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

За змістом статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частина 8 ст. 62 ЦПК України також передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договір про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги.

Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Повноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги як представника суб`єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу підтверджуються рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Положеннями частини 3 ст. 356 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або іншій документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

В матеріалах судової справи №486/1696/23 в електронній формі, які містяться в комп`ютерній програмі Д-3, що використовується в суді апеляційної інстанції, апеляційній скарзі та доданих до неї документів відсутні докази того, що ОСОБА_2 є адвокатом та має право зайняття адвокатською діяльністю. Відповідні дані також відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст.357ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, на час подачі вказаної апеляційної скарги, вона подана та підписана особою, яка не мала на це відповідних повноважень та не мала права її підписувати.

Оскільки заявником не надано відповідних документів згідно з вимогами ч.4 ст.62ЦПК України на підтвердження його повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 , тому згідно з п.1 ч.5 ст.357ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторному зверненню з апеляційною скаргою за своїм підписом або подану через представника (адвоката) з одночасним поданням клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

У зв`язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 лютого 2024 року вважати неподаною і повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді: Т.Б. Кушнірова

Н.О. Тищук

Н.О. Шаманська