Ухвала

від 09.09.2024 по справі 947/18248/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1218/24

Справа № 947/18248/24 1-кс/947/9561/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового апеляційного провадження, матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001533 від 14.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358КК України,

встановив:

Оскарженою ухвалоюслідчого суддізадоволено клопотаннястаршого слідчогов ОВСслідчого управлінняГУНП вОдеській області ОСОБА_6 ,яке погодженопрокурором відділуСпеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Південногорегіону ОСОБА_7 та накладеноарешт намайно, вилучене 16.07.2024 під час проведення обшуку транспортного засобу мопеду, марки «Ямаха Джок», без реєстраційного номеру, користувачем якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному проваджені №12023160000001533 від 14.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358КК України, а саме:

-мобільний телефон торгової марки «Iphone 12 Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_3 ;

-банківська карта «Monoбанк» № НОМЕР_4 ;

-банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_5 ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_9 на транспортний засіб Lexus, реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

-посвідчення водія на ім`я ОСОБА_8 , серійний номер НОМЕР_9 ;

-посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_8 ;

-грошові кошти в сумі 7000 доларів США, 70 банкнот номіналом 100 доларів США, серії: AB89347276M, AB90430001J, BG29200656A, AE29437881B, AH25410262A, AB47733839R, DB60308443B, KB18043643R, AB84693331N, AG92496071B, AD02624743B, FB38777538A, DB48355678D, DE71670671A, FL25909389B, FF23850606C, FB55097704B, FG22968277A, DL33330983A, AB59969444J, AB06705046C, KK99168379C, AB71586870R, AB24312472G, HB08255073J, AB91683010D, AB61441723H, AB54026391M, AK35290256A, HB47812654P, HD51146820B, KF31123632D, KB79543319P, KB60422044E, KB34118318H, KD90811719A, KL77337535D, KB78704630A, HF68110558E, HE37113554D, HI23346647A, KB34118313H, KK99168384C, KK99168398C, KK99168394C, KK99168393C, KK99168328C, KK99168312C, KK99168301C, KK99168305C, KK99168324C, KK99168334C, KK99168325C, KK99168323C, KK99168352C, KK99168314C, KK99168330C, KK99168326C, KK99168369C, KK99168368C, KK99168399C, KK99168381C, KK99168303C, KK99168375C, HH27575824A, KB75512437P, KK99168366C, KK99168370C, KK99168377C, KK99168361C

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обставин, які свідчать про необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його псування, знищення, забезпечення збереження речових доказів, які ймовірно могли бути засобами та предметом вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, оскільки в протилежному випадку, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

Не погоджуючисьз ухвалоюслідчого судді,захисникподав апеляційну скаргу, в якійпросить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт частини майна, а саме: банківської карти «Monoбанк» № НОМЕР_4 ; банківської картки «Приватбанк» № НОМЕР_5 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_9 на транспортний засіб Lexus, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_8 , серійний номер НОМЕР_9 ; посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_8 .

Апелянт посилається на те, що вище зазначене майно не є речовими доказами, оскільки не було предметом злочинного посягання або знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

У судове засідання апеляційного суду власник майна, його представник та прокурор не з`явились. Однак від представника власника майна та прокурора надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю, що у відповідності до вимог ч.1 ст.406 КПК, дає підстави для здійснення апеляційного розгляду в письмовому провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача; вивчивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до приписів ст.404КПК України (далі КПК), рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Наведені норми процесуального закону узгоджуються з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Вказані положення також знайшли своє відображення в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, ч.10 ст.170 КПК визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку зокрема на рухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається з матеріалів судової справи СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001533 від 14.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України за наступних обставин.

Так, відповідно до інформації співробітників представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) 2-го управління ГУ ВБ СБУ невстановлені особи налагодили злочинну схему із виготовлення підроблених документів, які надають можливість безперешкодного проїзду цивільних осіб у комендантську годину та організовують незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України з корисливих мотивів.

Зазначені особи обізнані з методами роботи правоохоронних органів та здійснюють свою діяльність конспіровано. Також, встановлено, що зазначені особи можуть бути причетні до підробки документів та за грошову винагороду продають підроблені документи правоохоронних органів.

Подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що 16.07.2024, приблизно о 17 год. 10 хв., перебуваючи на автомобільній мийці, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_10 , який за власною згодою був залучений до проведення слідчих (розшукових) дій), діючи під контролем правоохоронних органів, частину грошових коштів у сумі 7000 доларів США (що станом на 16.07.2024 відповідно до курсу Національного банку України становить 287 074,9 гривень), за незаконне переправлення ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через державний кордон України в обхід офіційно встановлених пунктів пропуску, після чого ОСОБА_8 був затриманий працівниками правоохоронного органу.

Надалі, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, увипадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення,відшукання документів і речей, які мають значення речових доказів та фіксування події злочину, було проведено невідкладний обшук в транспортному засобі мопеді марки «Ямаха Джок», без реєстраційного номеру, користувачем якого є ОСОБА_8 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи зазначені в клопотанні.

16.07.2024 слідчим винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

16.07.2024 ОСОБА_8 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2024 було надано дозвіл на проведення обшуку 16.07.2024у відповідності до положень ст. 233 КПК України.

17.07.2024 старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді, з погодженим прокурором у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 16.07.2024 під час здійснення обшуку.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, використання, перетворення, передачі, відчуження та відповідно до ч.ч.2, 3, 5 ст.170 КПК, а саме з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Колегія суддів вважає, що клопотання слідчого та обставини, на які посилається останній, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, в цілому відповідає вимогам ст.171 КПК та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи те, що захисник фактично просить скасувати ухвалу слідчого судді лише в частині накладення арешту на частину майна, але не оспорює рішення слідчого судді щодо накладення арешту на грошові кошти, які були предметом вчинення кримінального правопорушення, а також стосовно арешту мобільного телефону марки «Iphone 12 Pro», колегія суддів вважає, що слідчим суддею в повній мірі досліджено вказане питання в розрізі наявності підстав для накладення арешту на вказане майно, оскільки на мобільному пристрої можуть зберігатись переписки між учасниками (співучасниками) кримінального правопорушення, а також міститись файли та інші відомості, що можуть мати важливе значення для вказаного кримінального провадження.

Грошові кошти в даному випадку є предметом кримінального правопорушення, були оглянуті та долучені до матеріалів кримінального провадження (протокол помітки та вручення грошових коштів, протокол обшуку та ін.), тому мають безпосереднє відношення до кримінального правопорушення.

Посилань захисника щодо відсутності підстав для причетності іншого вилученого під час обшуку майна, а саме: банківським карток, посвідчення водія; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; апеляційний суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, окрім підстав для накладення арешту на майно, що було вилучене 16.07.2024 в транспортному засобі мопед, марки «Ямаха Джок», без реєстраційного номеру, користувачем якого є ОСОБА_8 , як на відповідність їх ознакам речових доказів, слідчий в клопотанні послався на п.3 ч.2 ст.170 КПК, що в такому випадку арешт на майно допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання за ч.3 ст.332 КК України.

На переконання апеляційного суду слідчий суддя цілком обґрунтовано послався в оскаржуваній ухвалі на те, що вилучені банківські картки «Monoбанк» та «Приватбанк» підлягають дослідженню, щодо вирішення питання, чи використовувалися вони ОСОБА_8 , або іншими особами, можливо причетними до вказаного кримінального правопорушення з метою перерахування на них (або з них) грошових коштів, а також руху грошових коштів, які могли бути отримані внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання наявності підстав для накладення арешту на посвідчення водія та учасника бойових дій, які ідентифікують ОСОБА_8 , вилучені у останнього під час отримання від ОСОБА_13 грошових коштів за незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України, а також свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_9 на транспортний засіб «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_8 , апеляційний суд звертає увагу на обставини, що є предметом дослідження у вказаному кримінальному провадженні.

Так, згідно з клопотанням слідчого та Витягу з ЄРДР №12023160000001533 від 14.12.2023 вбачається, що невстановлені особи налагодили злочинну схему із виготовлення підроблених документів, які надають можливість безперешкодного проїзду цивільних осіб у комендантську годину та організовують незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України.

Тобто, злочинна схема була пов`язана з виготовленням підробних документів, а тому не виключаються обґрунтовані підозри у тому, що вилучені під час обшуку у ОСОБА_8 документи мають бути перевірені органом досудового розслідування на предмет підробки, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 - на предмет можливого використання даного транспортного засобу в цілях кримінального правопорушення, яке наразі розслідується органами досудового розслідування.

Таким чином, на думку колегії суддів, вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001533 від 14.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.3 ст.332, ч.3 ст.358КК України, а також частина вилученого майна може бути предметом конфіскації, як виду покарання.

Істотних порушень положень КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та вмотивованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2024, якою у кримінальному провадженні №12023160000001533 від 14.12.2023, накладено арешт із забороною користування, володіння та розпорядження на майно вилучене 16.07.2024 під час проведення обшуку транспортного засобу мопеду марки «Ямаха Джок», без реєстраційного номеру, користувачем якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4