Рішення

від 16.09.2024 по справі 766/24373/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/24373/19

н/п 2/766/606/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Другої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання договору дарування недійсним,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Другої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання договору дарування недійсним. Вимоги обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про право власності від 22.05.2003 року, виданого на підставі розпорядження Херсонської міської ради, Фонду комунального майна від 22.05.2003 року №14047 ж, позивач є власником двокімнатної квартири, яка знаходиться на дев`ятому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 . Як виявилося, ОСОБА_1 уклав договір дарування квартири з ОСОБА_2 , яка забрала всі документи на квартиру, історії хвороби позивача, свідоцтво про народження та паспорт громадянина України. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача, ОСОБА_3 , позивач сам живе в спірній квартирі, це єдине його майно та місце проживання. ОСОБА_1 є інвалідом дитинства, отримує пенсію, перебуває на обліку в психоневрологічній поліклініці, часто перебуває на лікуванні в Херсонській обласній психіатричній лікарні. Декілька останніх років стан здоров`я позивача значно погіршився, інколи він не розуміє своєї поведінки, не може правильно орієнтуватися та оцінювати прості життєві ситуації. Позивач зазначив, що його психічний розлад не дозволяв йому, в період підписання договору дарування, в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи вимоги ч.3 ст.225 ЦК України ОСОБА_2 знала про стан здоров`я позивача у момент вчинення правочину, зобов`язання відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав і продовжує зазнавати у зв`язку з протиправною поведінкою, заволодівши майном позивача, що також є єдиним його місцем проживання. З урахуванням характеру протиправних дій відповідача, глибини фізичних та душевних страждань ОСОБА_1 , погіршення здоров`я, моральну шкоду оцінює останній в розмірі 250000 гривень. У зв`язку з викладеним, позивач просив визнати недійсним договір дарування від 14.09.2017 року, посвідчений Другою Херсонською державною нотаріальної контори, Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області, серія та номер: 1-1651 відповідно до якого ОСОБА_1 передав в дар ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , проведену на підставі договору дарування від 14.09.2017 року. Відшкодувати моральну шкоду позивачу в розмірі 250000 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати пов`язані з розглядом цивільної справи.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

18.11.2020 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним договір дарування від 14.09.2017 року, посвідчений Другою Херсонською державною нотаріальної контори, Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області, серія та номер: 1-1651, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в дар ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Скасувати державну реєстрацію права власності №22327360 на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 проведену на підставі договору дарування від 14.09.2017 року і визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 . Відшкодувати моральну шкоду позивачу в розмірі 100 000 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати пов`язані з розглядом цивільної справи.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року витребувано докази.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року призначено судову психолого-психіатричну експертизу. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 14.05.2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.05.2021 року скасовано ухвалу суду про призначення судової психолого-психіатричної експертизи від 18.11.2020 року в частині доручення проведення експертизи Державній установі «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України». Доручено проведення судово-психологічної експертизи КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради (вул.Джона Говарда,65, с.Степанівка, м.Херсон). Провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 29.08.2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року замінено вид експертизи, призначеної ухвалою суду від 18.11.2020 року, на комплексну судову психолого психіатричну експертизу. Продовжено проведення комплексної судової психолого психіатричної експертизи КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради (вул.Джона Говарда,65, с.Степанівка, м.Херсон). Провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 09.10.2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.02.2024 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_4 , від частини позовних вимог, а саме вимог про відшкодування моральної шкоди, провадження за справою в цій частині закрито.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року визнано обов`язковою явку представника позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 13.06.2024 року за клопотанням представника позивача витребувано докази.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Представник відповідача - Другої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, при вирішенні рішення покладався на розсуд суду.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності від 22.05.2003 року, виданого на підставі розпорядження Херсонської міської ради, Фонду комунального майна від 22.05.2003 року №14047 ж, ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 01.10.2007 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства безстроково, отримує пенсію.

14.09.2017 року Другою Херсонською державною нотаріальної контори, Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області, посвідчено договір дарування, серія та номер: 1-1651, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в дар ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно довідки, виданої 04.12.2019 року Херсонською міською психоневрологічною поліклінікою, ОСОБА_1 спостерігається в ХМПНП з приводу хронічного психічного захворювання. Є інвалідом ІІ групи з дитинства безстроково.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

За змістом зазначених норм матеріального права при укладенні договору дарування, волевиявлення дарувальника має бути спрямоване на добровільне, безоплатне, без будь-яких примусів (життєвих обставин або впливу сторонніх осіб) відчуження належного йому майна на користь обдаровуваного.

За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а частинами 2 та 3 цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ч.1 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу. Особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до ст. 105 ЦПК України зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї із сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Виходячи з аналізу чинного законодавства, вимоги про визнання правочину недійсним з цих підстав вирішуються з врахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до ст.89 ЦПК України.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що на момент укладання договору дарування 14.09.2017 року ОСОБА_1 не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати, виходячи з наступного.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №10, складеного 27.01.2022 року КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради, ОСОБА_1 на 14.09.2017 року страждав і на теперішній час страждає хронічним, стійким психічним розладом (хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії з безперервно-прогредієнтним перебігом та вираженим дефектом психіки за змішаним типом). За своїм психічним станом, під час підписання договору дарування 14.09.2017 року, він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. У ОСОБА_1 виявлені виражені порушення психічних процесів, особливостей особливості характерні для параноїчного варіанту шизофренічного патопсихологічного симптомокомплексу (за класифікацією В.М. Блейхера), внаслідок чого ОСОБА_1 під час підписання договору дарування 14.09.2017 року не міг усвідомлювати свої дій, не міг ними керувати.

Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Однак, висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов`язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 під час підписання договору дарування 14.09.2017 року, він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір дарування від 14.09.2017 року, посвідчений Другою Херсонською державною нотаріальної контори, Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області, серія та номер: 1-1651, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в дар ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимог про скасування державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру й визнання права власності.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Приймаючи до уваги, що судом визнається недійсним договір дарування від 14.09.2017 року, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на подаровану їй квартиру, а тому є законною позовна вимога щодо скасування державної реєстрації права власності №22327360 на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 проведену на підставі договору дарування від 14.09.2017 року.

Також визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначену квартиру є похідною вимогою, так як в реєстрі це право скасоване.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач є інвалідом 2 групи захворювання, відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 01.10.2007 року, а тому, при зверненні до суду, був звільнений від сплати судового збору.

А тому, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави в розмірі 1536,80 гривень (768,40 грн х 768,40 грн).

Керуючись ст. ст.2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 204, 225, 717 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Другої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання договору дарування недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування від 14.09.2017 року, посвідчений Другою Херсонською державною нотаріальної контори, Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області, серія та номер: 1-1651 відповідно до якого ОСОБА_1 передав в дар ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності №22327360 на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 проведену на підставі договору дарування від 14.09.2017 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави в розмірі 1536,80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Майдан