Ухвала

від 24.09.2024 по справі 513/1317/13-ц

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1317/13-ц

Провадження № 6/513/77/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Сарата Одеської області клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про скасування заходів забезпечення позову,

У С Т А Н О В И В:

07 серпня 2024 року представник заявника адвокат Вельчева Н.М. звернулась до суду з заявою, в якій просила:

скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 грудня 2015 року у цивільній справі № 513/1317/13-ц шляхом зняття арешту з майна, яке належить ОСОБА_1 ;

скасувати тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України, яке встановлене ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 09 лютого 2021 року по справі № 513/1317/13-ц.

В обґрунтування послалась на те, ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 грудня 2015 року у цивільній справі задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на: автомобіль марки "ВАЗ 2101", 1979 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль марки "ВАЗ 2106", 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 ; автомобіль марки "VOLKSWAGEN CADDY", 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , державний реєстраційний номер НОМЕР_9 ; автомобіль марки "FIAT DOBLO" 2006 року випуску, двигун № НОМЕР_10 , кузов № НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , що належать на праві власності ОСОБА_1 .

01 грудня 2015 року державним виконавцем Саратського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області було заведено виконавче провадження ВП № 49523466. Постановою державного виконавця від 04.12.2015 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду, а саме накладено арешт на автотранспортні засоби.

26 квітня 2016 року Саратським районним судом Одеської області позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПАТ "НФСК "Добробут" та ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в загальному розмірі 74359 гривень 07 копійок, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в загальному розмірі 29287 гривень 85 копійок, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в загальному розмірі 39387 гривень 85 копійок.

Під час виконання рішення суду за поданням державного виконавця ухвалою Саратського районного суду від 09 лютого 2021 року було тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року № 513/1317/13-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 74359 гривень 07 копійок; ОСОБА_3 29287 гривень 85 копійок; ОСОБА_4 39387 гривень 85 копійок.

На даний час виконавчі провадження закінчені на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду, а тому заходи забезпечення позову накладені ухвалами суду від 01 грудня 2015 року щодо накладення арешту на майно та від 09 лютого 2021 року щодо обмеження у справі виїзду за межі України мають бути скасовані.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Вельчева Н.М., належним чином повідомлені про розгляд клопотання, до суду не з`явились, просили розгляд клопотання проводити за їх відсутності.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПАТ "НФСК "Добробут", яких належним чином повідомили про день, час та місце розгляду справи, до суду не з`явились.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 грудня 2015 року задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на: автомобіль марки "ВАЗ 2101", 1979 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль марки "ВАЗ 2106", 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 ; автомобіль марки "VOLKSWAGEN CADDY", 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , державний реєстраційний номер НОМЕР_9 ; автомобіль марки "FIAT DOBLO" 2006 року випуску, двигун № НОМЕР_10 , кузов № НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , що належать на праві власності ОСОБА_1 .

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПАТ "НФСК "Добробут" та ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в загальному розмірі 74359 гривень 07 копійок, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в загальному розмірі 29287 гривень 85 копійок, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в загальному розмірі 39387 гривень 85 копійок.

Крім того стягнуто з ПАТ "НФСК "Добробут" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в загальному розмірі 27398 гривень 42 копійки та на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в загальному розмірі 772 гривні 65 копійок.

З витягу з ВП-спецрозділ, сформованого 30.07.2024 року встановлено, що 01.12.2015 року головним державним виконавцем Саратського РВ ДВС ГУУЮ в Одеській області на підставі виконавчого документу: Ухвала про забезпечення позову від 01.12.2015 № 513/1317, що надійшов до державного виконавця, було відкрито виконавче провадження ВП № 49523466. Постановою державного виконавця від 04.12.2015 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

Ухвалою Саратського районного суду від 09 лютого 2021 року було тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року № 513/1317/13-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 74359 гривень 07 копійок; ОСОБА_3 29287 гривень 85 копійок; ОСОБА_4 39387 гривень 85 копійок.

Старшим державним виконавцем Саратського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області було заведено виконавче провадження ВП №66160968 за заявою стягувача ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 шкоди в розмірі 74359,07 гривень. Постановою державного виконавця від 06.10.2021 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

Державним виконавцем Саратського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області було заведено виконавче провадження ВП №61292771 за заявою стягувача ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_1 шкоди в розмірі 29287,85 гривень. Постановою державного виконавця від 23.07.2021 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

Старшим державним виконавцем Саратського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області було заведено виконавче провадження ВП №66160099 за заявою стягувача ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_1 шкоди в розмірі 39387,85 гривень. Постановою державного виконавця від 06.10.2021 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 7, 8, 11 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановлюється ухвала.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Отже метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України" при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Зокрема пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за свідоме ухилення від їх виконання.

У справі "Гочев проти Болгарії" (Gochev v.Bulgaria) рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03) ЄСПЛ визначив ці загальні стандарти щодо права на свободу пересування.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за ухилення від виконання зобов`язань має відповідати таким критеріям: ґрунтуватися на національному законі; переслідувати одну або декілька легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції; відповідати справедливому балансу між правами людини та публічним інтересом, тобто бути пропорційним меті його застосування.

У цій справі ЄСПЛ підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, ЄСПЛ у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише у тому випадку, коли сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою "Напияло проти Хорватії" (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення ЄСПЛ за справою "Луордо проти Італії" (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення ЄСПЛ за справою "Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини" (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення ЄСПЛ за справою "Рінер проти Болгарії", § 121).

У пункті 50 вказаного рішення ЄСПЛ підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. згадуване вище рішення ЄСПЛ за справою "Рінер проти Болгарії" , § 124 і згадуване вище рішення ЄСПЛ "Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии", § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення ЄСПЛ від 25 січня 2007 г. за справою "Сіссаніс проти Румунії"), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення ЄСПЛ від 23 червня 1981 р. за справою "Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії" (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...».

Враховуючи, що рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року у справі № 513/1317/13-ц боржником ОСОБА_1 виконано у повному обсязі та підстави для забезпечення позову в даний час відпали, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2-15, 81, 89, 158, 258-261, 263, 268, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 грудня 2015 року у цивільній справі №513/1317/13-ц шляхом зняття арешту з майна, яке належить ОСОБА_1 , а саме:

автомобіля марки "ВАЗ 2101", 1979 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

автомобіля марки "ВАЗ 2106", 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

автомобіля марки "VOLKSWAGEN CADDY", 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , державний реєстраційний номер НОМЕР_9 ;

автомобіля марки "FIAT DOBLO" 2006 року випуску, двигун № НОМЕР_10 , кузов № НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 .

Скасувати тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України, яке встановлене ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 09 лютого 2021 року по справі № 513/1317/13-ц.

Виконання ухвали доручити Державній Прикордонній службі України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання ухвалою законної сили надіслати заявнику, заінтересованим особам та Саратському відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса).

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_13 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявника: адвокат Вельчева Наталя Михайлівна, РНОКПП НОМЕР_15 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 004529 від 27 серпня 2021 року, видане Радою адвокатів Одеської області, АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_16 .

ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_17 .

ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_18 .

Приватне акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»", адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 5, код ЄДРПОУ 31093336.

Суддя А. І. Бучацька