Постанова

від 29.08.2024 по справі 357/9460/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/10046/2024

справа №357/9460/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Ржищівського міського суду Київської області та апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кошель Б.І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівського міського суду Київської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

У серпні 2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимоги позову мотивує тим, що позивач працював опалювачем у Ржищівському міському суді Київської області, про що у трудовій книжці зроблено відповідні записи.

Наказом Ржищівського міського суду Київської області від 20 липня 2023 року №24-к позивача звільнено з посади опалювача Ржищівського міського суду Київської області з 20 липня 2023 року за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Позивач уважає, що звільнення відбулось без визначених законом підстав, з порушенням встановленої процедури, у зв`язку з чим наказ підлягає скасуванню.

Зазначає, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено та який триває по теперішній час. З метою захисту Вітчизни та виконання свого громадянського обов`язку перед державою і суспільством, 21 березня 2022 року позивач підписав контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_1 та був зарахований до Добровольчого формування №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області «Територіальна оборона Кагарличчини».

Згідно пунктів 2, 3 Контракту на позивача, як добровольця, який зарахований до складу ДФТГ, поширюється дія статутів Збройних Сил України, а також гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 119 Кодексу законів України про працю.

За змістом пункту 5 Контракту цей Контракт є строковим та укладається строком на три роки. Позивачу видано посвідчення добровольця Кагарлицької територіальної оборони серії НОМЕР_2 від 21 березня 2022 року. Отже, з 21 березня 2022 року по теперішній час позивач виконує обов`язки добровольця територіальної оборони, які передбачають його періодичне задіяння до служби.

30 червня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив увільнити його від виконання трудових обов`язків у зв`язку із виконанням обов`язків добровольця територіальної оборони, а саме - начальника караулу ДФТГ. До заяви позивач додав копію Контракту та зазначив, що в разі необхідності ним можуть бути надані інші підтверджуючі документи. Разом з тим, відповідач інших документів у позивача не запитав та жодної відповіді не надав. Зважаючи на відсутність заперечень з боку відповідача, позивач продовжив виконувати свої трудові обов`язки, а в дні залучення до служби в територіальній обороні був відсутній на робочому місці, як було повідомлено в заяві від 30 червня 2023 року. В період з 03 липня 2023 року по 07 липня 2023 року та в період з 17 липня 2023 року по 21 липня 2023 року позивач був задіяний до служби згідно з графіком, а саме з 08:00 год. по 20:00 год.

Згідно листа від 19 липня 2023 року відповідач повідомив позивача, що йому відмовлено у задоволенні заяви про увільнення від роботи та притягнуто до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення за прогул без поважних причин та просив прибути 19 липня 2023 року до приміщення Ржищівського міського суду для ознайомлення із висновком службового розслідування.

20 липня 2023 року відповідачем видано наказ "Про звільнення ОСОБА_1 " від 20 липня 2023 року №24-к, яким позивача звільнено з посади опалювача з 20 липня 2023 року за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП.

Позивач уважає, що відсутність його на робочому місці у період з 03 липня 2023 року по 07 липня 2023 року, а також з 17 липня 2023 року по 21 липня 2023 року викликана поважними причинами, а саме виконанням обов`язків члена добровольчого формування територіальної громади, про свою відсутність на роботі та її причини позивач завчасно повідомив відповідача, останній в свою чергу не заперечував проти такої відсутності, отже відсутні підстави уважати відсутність позивача на робочому місці прогулом без поважних причин.

Звертає увагу, що однією із гарантій прав працівника при проведенні службового розслідування є обов`язок роботодавця повідомити працівника про дисциплінарне провадження та зажадати від працівника письмових пояснень. Відповідач жодних дій не здійснив, не повідомив, що відсутність позивача на роботі розцінюється як прогул, не попередив про проведення службового розслідування, не вимагав письмових пояснень, не дав можливості позивачу надати інші докази поважності своєї відсутності та лише поставив позивача перед фактом про звільнення.

Мотивуючи наведеним, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Ржищівського міського суду Київської області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 20 липня 2023 року №24-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади опалювача з 20 липня 2023 року за прогул без поважних причин.

Поновити ОСОБА_1 на посаді опалювача у Ржищівському міському суді Київської області з 20 липня 2023 року.

Стягнути з Ржищівського міського суду Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 липня 2023 року по день поновлення на роботі.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Ржищівського міського суду Київської області від 20 липня 2023 року №24-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді опалювача в Ржищівському міському суді Київської області з 20 липня 2023 року.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20 липня 2023 року по 29 лютого 2024 року включно, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньої заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Не погодившись з ухваленим рішенням в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення на роботі, Ржищівським міським судом Київської області подано апеляційну скаргу.

Зазначає, що з 12 серпня 2022 року ОСОБА_1 призначено на посаду опалювача Ржищівського міського суду Київської області згідно штатного розпису, тимчасово, на період проходження основним працівником ОСОБА_2 військової служби в особливий період (наказ № 31-к від 10 серпня 2022 року).

В період з 26 червня 2023 року по 20 липня 2023 року опалювач ОСОБА_1 не з`являвся на роботі з невідомих причин. У зв`язку із цим головою суду ОСОБА_3 складено доповідну записку та відповідно до наказу в.о. керівника апарату суду ОСОБА_4 № 19-к від 29.06.2023 року було розпочато службове розслідування з метою з`ясування причин відсутності на роботі працівника.

З 29 червня 2023 року по 19 липня 2023 року комісією проведено службове розслідування у зв`язку з відсутністю працівника ОСОБА_1 на роботі в приміщенні суду, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , протягом робочих днів у робочий час, починаючи з 26 червня 2023 року по 19 липня 2023 року.

30 червня 2023 року ОСОБА_1 подав копію контракту № 132 добровольця територіальної оборони від 21.03.2022 року, згідно якого він уклав контракт добровольця територіальної оборони та зарахований до складу Добровольчого формування №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області, та довідку № 110/01723 від 30.06.2023 року про те, що в період з 26.06.2023 року по 30.06.2023 року був задіяний до служби згідно графіку, а саме: з 08:00 - 20:00, щоденно.

Довідку комісією оцінено критично, оскільки до неї не долучено графік чергування та табель обліку виконання обов`язків в добровольчому формуванні №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області «Територіальна оборона Кагарличчини» (далі - ДФТГ).

30 червня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про увільнення його від роботи у зв`язку із службою в ДФТГ №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області. За результатами розгляду вказаної заяви 30 червня 2023 року таку скеровано на розгляд комісії для з`ясування обставин неявки ОСОБА_1 на робоче місце.

Головою комісії з метою підтвердження інформації, вказаної в поданій ОСОБА_1 довідці, а також з метою отримання графіка чергування та табеля обліку часу виконання обов`язків в ДФТГ, були надіслані відповідні запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до ДФТГ №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області.

Станом на 19 липня 2023 року відповіді на вказані вище запити не надходили.

Також 10 липня 2023 року на поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) надіслано лист з вимогою надання письмових пояснень та з`ясування причин відсутності на роботі у період з 26 червня 2023 року по 07 липня 2023 року. Вказаний лист ОСОБА_1 отримав 14 липня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого з повідомленням поштового відправлення.

Станом на 19 липня 2023 року письмових пояснень ОСОБА_1 на надав.

Зважаючи на не надання графіків чергування в ДФТГ на запити суду, та зважаючи на те, що особисто ОСОБА_1 також не подавав роботодавцю даних графіків та не погоджував їх з керівництвом, та те, що присутність на роботі ОСОБА_1 була необхідною, відтак у задоволенні заяви ОСОБА_1 про увільнення від роботи відмовлено.

За результатами службового розслідування комісією рекомендовано у задоволенні заяви ОСОБА_1 про увільнення від роботи відмовити; притягнути до дисциплінарної відповідальності опалювача ОСОБА_1 , застосувавши дисциплінарне стягнення у формі звільнення за прогул без поважних причин, відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 заключив контракт з ДФТГ 21 березня 2022 року, тобто перед прийомом на роботу у Ржищівський міський суд Київської області (прийнятий з 12 серпня 2022 року). Під час прийому на роботу копію контракту не долучав та не погоджував з керівництвом графік роботи, який би узгоджувався зі службою в ДФТГ, та не повідомив, що є членом ДФТГ.

Звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо місця знаходження опалювача ОСОБА_1 в період робочих днів з 10 липня 2023 року по 14 липня 2023 року. Однак вказані обставини судом першої інстанції не встановлювались та не досліджувались.

Вказує, що судом не було розглянуто заперечення відповідача проти розгляду справи у спрощеному провадженні від 25 серпня 2023 року, а також клопотання про витребування доказів від 25 серпня 2023 року.

Окрім того, зазначає, що судом в рішенні вказано про неповідомлення відповідачем про причини неявки, натомість головою суду подано численні клопотання про проведення судових засідань без участі представника.

Зазначає, що суд безпідставно посилається на дані довідки №175/01/23 від 26 жовтня 2023 року, оскільки така не була подана разом із позовною заява, у подальшому клопотань про її приєднання до матеріалів справи не подавалось.

Уважає, що роботодавцем виконано вимоги статті 149 КЗпП України, а саме відібрання письмових пояснень ОСОБА_1 , про що були неодноразові звернення до нього зі сторони роботодавця (телефоном та листами). Вказані вище обставини судом не досліджувались та їм не надано оцінку.

Вказує, що аналізуючи норми Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" слід зробити висновок, що за працівником зберігаються гарантії (місце роботи і середній заробіток) лише за умови, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть виконуватись у робочий час, тобто за умови погодженням з роботодавцем графіку роботи та виконання добровільного перебування в ДФТГ. Проте, ОСОБА_1 такого погодження графіку здійснено не було, як і не було звернення до роботодавця про це.

Звертає увагу, що в силу положень частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» членство в добровольчих формуваннях територіальної громади не є видом військової служби.

Вказує, що обов`язковою умовою для застосування положень частини 2 статті 119 КЗпП України щодо гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків є призов на військову службу або укладення контракту про проходження військової служби. Разом з цим, члени добровольчих формувань територіальних громад не є військовослужбовцями, а саме ДФТГ не є військовим формуванням.

Звертає увагу, що долучена до позову заява про увільнення від виконання трудових обов`язків (не підписана та адресована голові суду ОСОБА_3 ) не відповідає змісту заяви та повністю відрізняється від заяви, яка була подана роботодавцю.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 листопада 2022 року №753/3880/20, від 31 травня 2023 року №160/1543/21.

Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/9460/23 від 01 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в матеріалах справи наявні довідки від 17 липня 2023 року №116/01/23 та від 26 липня 2024 року №122/01/23 Добровольчого формування №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області "Територіальна оборона Кагарличчини", що містять інформацію про задіяння до служби ОСОБА_1 у період з 03 липня 2023 року по 07 липня 2023 року та з 17 липня 2023 року по 21 липня 2023 року.

В той же час, пояснень щодо причин відсутності на робочому місці з 26 червня 2023 року по 30 червня 2023 року та з 08 липня 2023 року по 16 липня 2023 року позивачем не надано, жодних довідок до матеріалів справи не долучено. Отже, факт залучення працівників до виконання своїх обов`язків в територіальній обороні у зазначені періоди є недоведеним, а твердження про неврахування всіх обставин справи Білоцерківським міськрайонним судом Київської області обґрунтованим.

Зазначає, що ОСОБА_1 вступив до лав Добровольчого формування №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області "Територіальна оборона Кагарличчини" 21 березня 2022 року, тобто до призначення на посаду опалювача Ржищівського міського суду Київської області з 12 серпня 2022 року. Проте, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області не досліджено питання щодо належного інформування ОСОБА_1 роботодавця щодо рівня залучення до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який витрачає працівник на цю діяльність, та ефективність і можливість виконання його обов`язків за трудовим договором, встановлення відмінного графіку роботи у зв`язку з виконанням державних або громадських обов`язків в момент прийняття на роботу та до моменту проведення службового розслідування у зв`язку з відсутністю працівника на робочому місці у червні - липні 2023 року.

Зазначає, що статтею 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" введено механізм призупинення дії трудового договору. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник. Звертає увагу, що ані роботодавець, ані працівник не скористались своїм правом - можливістю призупинення дії трудового договору.

Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у справі №357/9460/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

03 липня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Клапчука Ф.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу Ржищівського міського суду Київської області.

Уважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, відсутні.

Вказує, що тільки листом від 19 липня 2023 року позивача повідомлено, що йому відмовлено у задоволенні заяви про увільненні від роботи та притягнуто до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення за прогул без поважних причин.

Відсутність на роботі з поважних причин не може уважатись прогулом. Законодавцем не визначено перелік поважних причин відсутності на роботі, відтак, вирішуючи це питання щодо працівника, звільненого за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази із числа передбачених ЦПК України.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають вину працівника. Встановлені судом першої інстанції об`єктивно свідчать, що вина позивача у відсутності на робочому місці відсутня та він не мав умислу на вчинення прогулу.

Вказує, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що копія контракту з ДФТГ не була надана позивачем під час його прийому на роботу, оскільки такий обов`язок у позивача відсутній. Позивач протягом тривалого часу належним чином виконував свої трудові обов`язки, а коли виникла необхідність бути залученим до виконання обов`язків територіальної оборони - повідомив про це свого роботодавця та надав підтверджуючі документи.

Крім того, неможливо погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що на позивача не поширюються гарантії збереження робочого місця.

Звертає увагу, що відповідно до контракту добровольця територіальної оборони від 21 березня 2022 року на позивача поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та статті 119 КЗпП України.

Стверджує, що виконання громадських обов`язків з територіальної оборони, покладених на позивача, є об`єктивними та поважними причинами його відсутності на роботі.

Відсутність позивача на робочому місці в період з 03 липня 2023 року по 07 липня 2024 року, а також з 17 липня 2023 року по 21 липня 2023 року викликана поважними причинами, а саме виконанням обов`язків члена добровольчого формування територіальної громади. Про свою відсутність на роботі та її причини позивач завчасно повідомив відповідача, а останній у свою чергу не заперечував проти такої відсутності. Отже, відсутні підстави уважати відсутність позивача на робочому місці прогулом без поважних причин, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Уважає, що відповідачем не вживались належні дії, передбачені трудовим законодавством при звільненні за частиною 4 статті 40 КЗпП України. Відповідач не ознайомив позивача з актами відсутності на роботі, не відібрав письмові пояснення.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах ТУ ДСА України в Київській області, доводи апеляційних скарг підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник Ржищівського міського суду Київської області у судове засідання не з`явився. На адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Подану апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Позивач та його представник- адвокат Клапчук Ф.П. у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується даними зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень. Причини неявки не повідомляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції встановив, що у період із 01 червня по 31 липня 2023 року позивач перебував у складі Добровольчого формування Кагарлицької міської територіальної громади №1 «Територіальна оборона Кагарличчини», на нього поширювалися гарантії щодо збереження місця роботи і середнього заробітку. Відтак, суд зробив висновок про незаконність звільнення позивача на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із наявністю поважних причин відсутності останнього на робочому місці у вказаний відповідачем період.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Ржищівським міським судом Київської області з 12 серпня 2022 року, що підтверджується даними наказу Ржищівського міського суду Київської області №31-к від 10 серпня 2022 року "Про призначення опалювача ОСОБА_1 " (том 1 а.с. 56, 90).

28 червня 2023 року головою Ржищівського міського суду Київської області на ім`я в.о. керівника апарату Ржищівського міського суду Київської області складено доповідну записку, відповідно до якої опалювач ОСОБА_1 відсутній на робочому місці 26, 27 та 28 червня 2023 року з невідомих причин. Просив провести службове розслідування, з`ясувати причини відсутності працівника та вжити заходів відповідно до трудового законодавства України (том 1 а.с. 58, 92).

29 червня 2023 року комісією у складі заступника керівника апарату ОСОБА_4 , старшого секретаря ОСОБА_7 , головного спеціаліста ОСОБА_8 розпочато службове розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 26, 27 та 28 червня 2023 року (том 1 а.с. 62, 95).

30 червня 2023 року на адресу Ржищівського міського суду Київської області надійшов контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_1 , укладений між командиром добровольчого формування Кагарлицької міської територіальної громади №1 та ОСОБА_1 від 21 березня 2022 року (том 1 а.с. 59-60, 93).

Відповідно до даних довідки №110/01/23 від 30 червня 2023 року ОСОБА_1 в період з 26 червня 2023 року по 30 червня 2023 року був задіяний до служби згідно графіку з 08:00 години по 20:00 годину (том 1 а.с. 61, 94).

В матеріалах справи наявна заява, згідно якої ОСОБА_1 30 червня 2023 року звернувся до відповідача про увільнення його від виконання трудових обов`язків на час виконання державних та громадських обов`язків, в тому числі військових зборів, згідно статті 119 КЗпП України. Заява містить резолюцію від 19 липня 2023 року в.о. керівника апарата про відмову у задоволенні заяви (том 1, а.с. 67).

Відповідно до даних телефонограм від 03 липня 2023 року, 05 липня 2023 року, 17 липня 2023 року, складених в.о. керівника апарату Ржищівського міського суду Київської області, убачається, що ОСОБА_1 повідомив, що не зможе бути на роботі, оскільки задіяний в ДФТГ №1 Кагарлицької територіальної громади Обухівського району Київської області (том 1 а.с. 74-76, 106-108).

14 липня 2023 року на адресу ОСОБА_1 відповідачем направлено лист №02-28/2/2023 від 10 липня 2023 року, відповідно до якого Ржищівський міський суд Київської області з метою з`ясування причин неявки на роботі просив надати ОСОБА_1 пояснення щодо причин відсутності на роботі з 26 червня по 30 червня 2023 року та з 03 липня по 07 липня 2023 року включно. Зазначений лист отримано позивачем 14 липня 2023 року, що підтверджується даними зворотного повідомлення №0923001430689 (том 1 а.с. 68-69, 100-101).

Відповідно до даних акту за результатами службового розслідування №1 від 19 липня 2023 року убачається, що під час проведення службового розслідування комісія установила, що:

- опалювач ОСОБА_1 , починаючи з 26 червня по 19 липня 2023 року у робочі дні та робочий час був відсутній на роботі у приміщенні (котельні, на території) Ржищівського міського суду Київської області без поважних причин;

- станом на 19 липня 2023 року графіків чергування та табелів обліку виконання обов`язків в ДФТГ №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області ОСОБА_1 не надав;

- станом на 19 липня 2023 року будь-яких письмових пояснень про причини неявки на роботу чи іншим документів про поважність причин неявки ОСОБА_1 не надав;

- станом на 19 липня 2023 року відповіді на запити, надіслані до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до ДФТГ №1 Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області, не надходили.

Комісія рекомендувала у задоволенні заяви ОСОБА_1 про увільнення від роботи відмовити. Притягнути до дисциплінарної відповідальності опалювача ОСОБА_1 , застосувавши дисциплінарне стягнення у формі звільнення за прогул без поважних причин, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (том 1 а.с.64-66, 97-98).

Наказом №24-к від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади опалювача Ржищівського міського суду Київської області за прогул без поважних причин, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (том 1 а.с. 57, 91).

Відповідно до даних телефонограми, складеної в.о. керівника апарату Ржищівського міського суду 25 липня 2023 року, в.о. керівника апарату ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про те, що останній повинен прибути до Ржищівського міського суду Київської області для отримання трудової книжки, на що ОСОБА_1 відповів, що він відмовляється отримувати трудову книжку (том 1 а.с. 77).

Листом від 19 липня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про відмову у задоволенні заяви про увільнення від роботи та про притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення за прогул без поважних причин, одночасно вказано про прибуття до Ржищівського міського суду Київської області для ознайомлення з актом за результатами службового розслідування від 19 липня 2023 року. Згідно даних рекомендованого повідомлення таке подано до поштового відділення 21 липня 2023 року (тобто після видання наказу про звільнення), вручено адресату 08 серпня 2023 року ( том 1 а.с. 70).

Листом від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 направлено копію наказу про звільнення з роботи 20 липня 2023 року. Згідно даних рекомендованого повідомлення таке подано до поштового відділення 21 липня 2023 року, вручено адресату 08 серпня 2023 року (том 1 а.с.71).

Відповідно до даних актів про відсутність працівника Ржищівського міського суду Київської області на робочому місці, убачається, що 28 червня 2023 року, 29 червня 2023 року, 03 липня 2023 року, 04 липня 2023 року, 05 липня 2023 року, 06 липня 2023 року, 07 липня 2023 року, 10 липня 2023 року, 11 липня 2023 року, 12 липня 2023 року, 13 липня 2023 року, 14 липня 2023 року, 17 липня 2023 року, 18 липня 2023 року, 19 липня 2023 року, 20 липня 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці протягом усього робочого дня - з 08 години 30 хвилин до 17 години 30 хвилин (том 1 а.с. 124-139).

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Безумовно, це мають бути об`єктивні обставини, які перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

У частині 1 статті 147 КЗпП України зазначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

При вирішенні цієї справи слід ураховувати таке.

Доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п`яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).

Добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про основи національного супротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною 1 статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Документами, що підтверджують участь в територіальній обороні, є контракт добровольця територіальної оборони, типова форма якого затверджена наказом Міністерства оборони України від 07 березня 2022 року № 84.

Згідно з пунктом 16 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449 (далі - Положення № 1449), членом добровольчого формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця територіальної оборони.

Відповідно до пункту 21 Положення № 1449 контракт добровольця територіальної оборони укладається між командиром добровольчого формування та особою, яка подала заяву щодо членства в добровольчому формуванні. Такі особи укладають контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки. Форма контракту добровольця територіальної оборони затверджується Міноборони.

Наказом Міністерства оборони України від 07 березня 2022 року № 84 «Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 березня 2022 року за № 307/37643 затверджено форму контракту добровольця територіальної оборони (далі - Контракт).

У преамбулі форми Контракту зазначено, що командир з одного боку, а доброволець з іншого боку, на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов`язків, перебуваючи під захистом держави, маючи усі права, свободи, гарантії, закріплені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, відповідно до Закону № 2024-IX та Положення № 1449, уклали контракт добровольця територіальної оборони.

Відповідно до пункту 3 Положення № 1449 командир добровольчого формування є відповідальним за його діяльність, визначає завдання членам добровольчого формування з урахуванням їх спроможностей. Також до функцій командира ДФТГ належить контроль за додержанням умов контракту та припинення контракту у разі порушення добровольцем його умов (пункт 23 Положення № 1449).

Таким чином, саме командири ДФТГ мають здійснювати, зокрема і на вимогу добровольця чи його роботодавця, підтвердження виконання поставлених командиром завдань територіальної оборони у робочий час. Форма такого підтвердження не визначена законодавством, тож командир може здійснювати підтвердження будь-якими належним чином засвідченими документами, які в достатній мірі вказують на залучення добровольця до виконання завдань територіальної оборони в його робочі (згідно визначеного роботодавцем режиму) дні.

Оскільки працівник, залучений до добровольчого формування територіальної громади, виконує державні або громадські обов`язки у робочий час, то, згідно з положенням частини 1 статті 119 КЗпП України, такому працівнику гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Аналогічні висновки наведено Верховним Судом у постановах від 25 липня 2024 року в справі № 588/609/23 (провадження № 61-2207св24), від 28 серпня 2024 року №331/2722/23 (провадження № 61-6621св24 ).

Відхиляючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження поважності відсутності на робочому місці позивачем надано копію контракту добровольця територіальної оборони №132 від 21 березня 2022 року, довідку №110/01/23 від 30 червня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 у період з 26 червня 2023 року по 30 червня 2023 року був задіяний до служби згідно графіку з 08:00 години по 20:00 годину (том 1 а.с. 61); довідку №116/01/23 від 17 липня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 у період з 03 липня 2023 року по 07 липня 2023 року був задіяний до служби згідно графіку з 08:00 години по 20:00 годину (том 1 а.с. 20); довідку №122/01/23 від 26 липня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 у період з 17 липня 2023 року по 21 липня 2023 року був задіяний до служби згідно графіку з 08:00 години по 20:00 годину (том 1 а.с. 20); довідку №105/01/23 від 28 червня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 проходить службу на одному із об`єктів Кагарлицької територіальної громади згідно графіку щоденно з 08:00 години по 20:00 годину (том 1 а.с. 212).

Надані докази свідчать про те, що позивач перебував у складі добровольчого формування Кагарлицької міської територіальної громади №1, приймав участь у національному спротиву військовій агресії російської федерації, вказане відповідачами не спростовано, відтак на нього розповсюджуються положення частини 1 статті 119 КЗпП України.

Доводи скаржника Ржищевського міського суду Київської області в тій частині, що з відповідачем не узгоджено графіки чергування, відхиляються апеляційним судом, оскільки законодавством не передбачено узгодження таких графіків із роботодавцем.

Доводи скаржника в тій частині, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи, оскільки не досліджено відсутність позивача у визначені дні, апеляційним судом відхиляються, оскільки із змісту наказу від 20 липня 2023 року убачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади опалювача Ржищівського міського суду Київської області за прогул без поважних причин, проте дату (дати) порушення трудової дисципліни, за яке застосовується дисциплінарне стягнення, не визначено.

При цьому, колегія суддів зазначає, що листом від 19 липня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про відмову у задоволенні заяви про увільнення від роботи та про притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення за прогул без поважних причин. Вказане повідомлення подано на поштове відділення 21 липня 2023 року.

Тобто із наведеного убачається, що безпосередньо повідомлення про відмову у задоволенні заяви про увільнення від роботи направлено ОСОБА_1 після прийняття роботодавцем наказу про звільнення, разом з тим, саме повідомлення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення за прогул сформовано до видання роботодавцем відповідного наказу.

Окрім того, установлено, що позивачем 30 червня 2023 року надано роботодавцю копію контракту добровольця територіальної оборони №132 від 21 березня 2022 року, а також подано заяву про увільнення від роботи з обґрунтуванням підстав. Проте така заява була розглянута лише 19 липня 2023 року.

Відтак, судом вірно установлено, що на період виконання обов`язків добровольця територіальної оборони за позивачем зберігалось місце роботи і його відсутність в цей період на роботі не є прогулом.

Апеляційний суд зазначає, що само по собі неотримання від працівника письмових пояснень щодо відсутності на роботі не дає підстав уважати наказ про звільнення незаконним, проте за установлених обставин у цій справі недотримання роботодавцем процедури звільнення, зокрема, неповідомлення про наслідки службового розслідування, що відповідно унеможливило надання працівником пояснень, мало наслідком помилковий висновок відповідача про відсутність ОСОБА_1 на роботі без поважних причин.

Колегія суддів уважає, що при прийнятті наказу від 20 липня 2023 року про звільнення позивача за прогул без поважних причин роботодавцем не вжито всіх необхідних заходів для з`ясування причин відсутності працівника на роботі, при цьому, відповідач, отримавши від ОСОБА_1 копію контракту та відповідну заяву, не був позбавлений можливості у належний спосіб перевірити (у разі необхідності) наведені у цій заяві обставини.

Доводи апеляційної скарги ТУ Державної судової адміністрації України в Київській області в частині того, що ані роботодавець, ані працівник не скористались можливістю призупинення дії трудового договору, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Статтею 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" введено механізм призупинення дії трудового договору.

Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Відсутність ініціативи сторони трудових відносин щодо застосування механізму призупинення дії трудового договору не дає підстав уважати про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин та не свідчить про законність прийнятого роботодавцем рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Колегія суддів також враховує, що відповідачами не наведено жодних переконливих підстав для вжиття такої крайньої міри дисциплінарної відповідальності як звільнення, не зазначено негативних або тяжких наслідків відсутності позивача на роботі.

Посилання скаржника Ржищівського міського суду Київської області на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах №753/3880/20 від 16 листопада 2022 року та №160/1543/21 від 31 травня 2023 року, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом касаційного перегляду у вказаних справах була ухвала про зупинення провадження у справі.

Доводи скаржника Ржищівського міського суду Київської області в тій частині, що судом не було розглянуто заперечення відповідача проти розгляду справи у спрощеному провадженні від 25 серпня 2023 року, а також клопотання про витребування доказів від 25 серпня 2023 року, відхиляються колегією суддів, як безпідставні. Згідно даних протоколу судового засідання від 18 жовтня 2023 року такі клопотання розглянуто, згідно ухвали суду, занесеної до протоколу судового засіданні, в задоволенні вказаних клопотань відмовлено.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що справи, що виникають із трудових правовідносин, можуть бути розглянуті в спрощеному позовному провадженні.

У встановленому цивільним процесуальним законодавством обґрунтованих клопотань про витребування доказів на стадії апеляційного перегляду відповідачем не подавалось.

Доводи скаржника Ржищівського міського суду Київської області в тій частині, що судом в рішенні вказано про неповідомлення відповідачем про причини неявки, натомість головою суду подано численні клопотання про проведення судових засідань без участі представника, відхиляються апеляційним судом, оскільки наведене не є підставою для скасування рішення суду.

Щодо довідки №175/01/23 від 26 жовтня 2023 року апеляційний суд зазначає, що таку подано представником позивача до суду першої інстанції згідно письмової заяви від 30 січня 2024 року одночасно із оригіналом контракту від 21 березня 2022 року. Недотримання порядку подання цього доказу само по собі не дає підстав уважати ухвалене судом рішення помилковим, оскільки іншими доказами у їх сукупності доведено обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, визначившись з характером спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини, які мають суттєве значення для її розгляду з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не установила.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу Ржищівського міського суду залишено без руху. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у розмірі 3 220,80 гривень (том 2 а.с. 60-61).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року задоволено заяву Ржищівського міського суду Київської області про відстрочення сплати судового збору. Відстрочено Ржищівського міському суду сплату судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції до ухвалення судового рішення за апеляційною скаргою (том 2 а.с. 118-119).

Ураховуючи, що за результатами розгляду справи у суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Ржищівського міського суду Київської області без задоволення, із скаржника підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 3 220,80 гривень.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ржищівського міського суду Київської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року залишити без змін.

Стягнути із Ржищівського міського суду Київської області на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220,80 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 24 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова