Постанова

від 25.09.2024 по справі 700/259/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1520/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №700/259/24 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Василенко В.І.секретар Матюха В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалуЛисянського районногосуду Черкаськоїобласті від05.08.2024 (повний текст складено 09.08.2024, суддя в суді першої інстанції Бесараб Н.В.) про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

у березні 2024 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на спірній земельній ділянці, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем якої є відповідач.

Будинок позивачем отримано у спадщину від батька, але без земельної ділянки під будинком, оскільки та нележала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємцем якої є відповідач. Оскільки будинок не може існувати окремо від земельної ділянки ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 із позовом про визнання права власності на земельну ділянку під будинком. Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 20.09.2023, залишеного без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13.12.2023 відмовлено у задоволенні її позову, з тих підстав, що надані позивачем документи не підтверджують наявність в спадкодавця ОСОБА_5 права власності чи користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщено належні йому за життя житловий будинок з господарськими спорудами, а також ОСОБА_3 є неналежним відповідачем.

З наведених підстав ОСОБА_2 звернулась до суду, де другим відповідачем вказує Лисянську селищну раду, оскільки ОСОБА_3 не отримав свідоцтво про право на спадщину та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,9721 га з кадастровим номером: 7122882800:01:000:0069, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 05.08.2024 на підставі п.3 ч.1ст.255 ЦПК України закрито провадження в даній цивільній справі з посиланням на те, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі № 700/494/23.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подала засобами поштового зв`язку 13.08.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд безпідставно закрив провадження, оскільки у даній справі залучено іншого відповідача та вказано інші підстави позову, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень п.3ч.1ст.255ЦПК України, якими керувався суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьомусуд вказав,що аналізу двох позовів вбачається, що у справі №700/494/23 позивач (той самий, що у справі, яка розглядається) вимагав визнання права власності на земельну ділянку під кадастровим номером:7122882800:01:000:0069 та у даній справі позивач вимагає визнання за нею права власності на ту саму земельну ділянку. Таким чином, предметом в обох випадках є однакові матеріально-правові вимоги, зокрема визнання права власності земельну ділянку під кадастровим номером:7122882800:01:000:0069, та справи є тотожними.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна.

У постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №347/2115/17 зазначено, що закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Так, у даній справі та у справі №700/494/23 дійсно предметом позову є визнання права власності на одну й ту саму земельну ділянку. Однак у справі №700/494/23 відповідачем був ОСОБА_3 , тоді як у даній справі також відповідачем являється Лисянська селищна рада Черкаської області, тобто за складом учасників цивільного процесу дані позови не збігаються.

Отже суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, помилково вказав, про наявність судового рішення з приводу ідентичного спору між цими ж сторонами та з однакових підстав.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже з урахуванням встановлених в цій справі обставин, висновки суду першої інстанції не можна вважати правильними, адже вони незаконно перешкоджають отримати позивачу доступ до правосуддя для надання судом оцінки обґрунтованості його позовних вимог до відповідача.

Відповідно до положень п.3 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Отже ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 05.08.2024 про закриття провадження у даній справі слід скасувати з вищевказаних правових підстав, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 05.08.2024 про закриттяпровадження уцивільній справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,Лисянської селищноїради Звенигородськогорайону Черкаськоїобласті провизнання прававласності скасувати.

Матеріали даної цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 25.09.2024.

Суддя-доповідач

Судді