Рішення

від 25.09.2024 по справі 205/1804/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

25.09.2024 Єдиний унікальний номер 205/1804/20

Єдиний унікальний номер № 205/1804/20

Провадження № 2/205/181/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районнийсуд містаДніпропетровська вскладі: головуючого судді БасовоїН.В.,за участюсекретаря судовогозасідання Саруханової К.А.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв м.Дніпрі цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради ,треті особи: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи ОСОБА_3 , про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10 березня 2020 року звернувся до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська суду з вищезазначеним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- встановити факт того, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- встановити факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняла спадщину після чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/6 частки (1/2 частки належала померлій ОСОБА_5 та 1/6 частку яку вона фактично прийняла, а не оформила після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З-сараї, В-літня кухня, Г-вхід в погреб, Д-вбиральня, № 1-4 - інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м. житловою площею 27,1 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З-сараї, В-літня кухня, Г-вхід в погреб, Д-вбиральня, № 1-4 - інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 238/2700 часток житлового будинку літ. АДРЕСА_2 , які складаються з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 88, 7 кв.м., житловою площею 63,6 кв.м., Б-погребу, В, Н сараї, Ж, Л - вбиральня, Г - літня кухня, №1-4, І-огорожі, замощення в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 238/5400 часток житлового будинку літ. АДРЕСА_2 , які складаються з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 63,6 кв.м. Б-погребу, В, Н-сараї, Ж, Л- вбиральня, Г-літня кухня, №1-4, І-огорожі, замощення в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку вона фактично прийняла, а не оформила після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування уточнених позовних вимог, які надійшли до суду через систему «Електронний суд» 09 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лукаш Л.О. посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . До спадкового майна належить частина житлового будинку АДРЕСА_3 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли фактично, але не оформили дружина померлого ОСОБА_5 , син, ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , тобто кожному належало на праві спадкування 1/6 частка домоволодіння АДРЕСА_1 , та 238/2700 частки домоволодіння АДРЕСА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , мати позивача. В визначений законом строк позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, після смерті матері, та з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_4 . Постановою державного нотаріуса Другої Дніпровської нотконтори 05 лютого 2020 року від 28 лютого 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації у відповідних органах у встановленому законом порядку, та неможливість встановити коло спадкоємців.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Шавули В.С. від 11 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву від 14 травня 2020 року, який надійшов до суду через поштову кореспонденцію представник Дніпровської міськради С.В. Недосвітня просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельні ділянки, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. Якщо спадкодавець за життя не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування.

На підставі розпорядження керівника апарату Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 81 від 06.07.2020 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ, відповідно до п. п.2.3., 49., 2.3.50 Положення про АСДС та рішення зборів суддів від 16.06.2020 року, призначено повторний автоматичний розподіл цивільної справи , у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 року цивільну справу розподілено в провадження судді Басової Н.В.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2020 року прийнято до розгляду вищевказану цивільну справу та призначено на 01 жовтня 2020 року підготовче судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

В письмових поясненнях представника третьої особи ОСОБА_3 адвоката Горкун Д.О., які надійшли до суду через засоби поштового зв`язку 11 лютого 2021 року та 27.09.2021 року, адвокат Горкун Д.О. просить відмовити в задоволенні позову на підставі того, на час відкриття спадщини за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в спірному будинку також проживав ОСОБА_4 , який являється братом ОСОБА_7 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилася спадщина на частину житлового будинку АДРЕСА_4 , але позивачі не прийняли спадщину, тобто не вступили у правління або володіння, також не зверталися до нотаріальної контори з відповідними заявами. Фактично будинком АДРЕСА_4 , в цілому користується ОСОБА_3 , яка здійснювала поточний ремонт будинку. Сплачувала комунальні послуги та земельний податок. Позивач претендує на спадщину, яка частково належить ОСОБА_3 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року цивільна справа в частині позовних вимог ОСОБА_2 до територіальної громади в особі міської ради м. Дніпра, третя особа на стороні позивачів ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, поділ спадкового майна залишена без розгляду.

05 липня 2021 року до суду через поштову кореспонденцію надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , територіальної громади в особі міської ради м. Дніпра, треті особи ОСОБА_3 , Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.

29 грудня 2020 року, 27 вересня 2021 року через поштову кореспонденцію на адресу суду надійшла уточнена позовна заява третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по цивільні справі ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міськради про визнання права власності на частину домоволодіння за набувальною давністю.

У судовому засіданні 22 грудня 2021 року ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у задоволені заяви ОСОБА_3 про залучення її в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору по вищевказаній справі відмовлено.

У судовому засіданні 24 грудня 2021 року ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

16 серпня 2022 року, 06 березня 2023 року до суду через поштову кореспонденцію на адресу суду надійшли уточнені позовні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , територіальної громади в особі міської ради м. Дніпра, треті особи ОСОБА_3 , Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті уточнених позовних заяв від 16 серпня 2022 року та 06 березня 2023 року до ОСОБА_2 територіальної громади в особі міської ради м. Дніпра, третя особа на стороні позивачів ОСОБА_3 , Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, поділ спадкового майна та повернуто їх позивачу.

В письмових доповненнях до пояснень на позовну заяву, які надійшли до суду через засоби поштового зв`язку 04 жовтня 2023 року та 01 лютого 2024 року ОСОБА_3 вказала, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази вступу позивача в управління спадковим майном.

07 травня 2024 року та 11 червня 2024 року з додатковими питаннями до суду через поштову кореспонденцію надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, та оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2024 року заяву представника третьої особи ОСОБА_9 про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, та оціночно-будівельної експертизи залишено без розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, натомість його представник адвокат Лукаш Л.О. письмово просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Письмових заяв та/або відзиву від неї не надходило. Суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.

ОСОБА_3 , її представник просили суд розглядати справу за їх відсутності. З урахуванням позиції територіальної громади в особі Дніпропетровської міськради просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник територіальної громади в особі Дніпропетровської міськради просили розглядати справу за їх відсутності, в задоволені позову відмовити.

Представник Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) письмово просили суд розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно копії свідоцтва про народження, запис № 560 від 19 березня 1961 року у графі відомості про дитину зазначено ОСОБА_1 , у графі відомості про батьків зазначено: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 11).

Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 грудня 1960 року по день смерті останньої, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с. 13).

Згідно відповіді КП «ДМБТІ» ДОР від 23.01.2020 року № 772, станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності на: ч. за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 03.11.1983 р., виданого Відділом комунального господарства Ленінського району згідно рішення Виконкому Ленінської райради народних депутатів № 677 від 24.12.1969 року, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записано в реєстрову книгу № 165 за реєстровим № 75,

ч. за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 03.11.1983 р., виданого Відділом комунального господарства Ленінського району згідно рішення Виконкому Ленінської райради народних депутатів № 677 від 24.12.1969 року, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записано в реєстрову книгу № 165 за реєстровим № 75.(т.1, а.с. 24 , а.с 129-130).

Згідно відповіді КП «ДМБТІ» ДОР від 23.01.2020 року № 783, станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_4 , містяться відомості про право власності за ОСОБА_3 на: 43/100 ч. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.1999 року, виданого Другою Дніпропетровською нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-3868, зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР та записане в реєстрову книгу № 627 за реєстраційним № 1766-318.

23/100 ч. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.1999 року, виданого Другою Дніпропетровською нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-3779, зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстраційним № 42.

68/900 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.1994 року, зареєстрованого в КП ДББТІ ДОРП та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстровим № 42.

За ОСОБА_4 119/900 ч. на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.1994 року, зареєстрованого в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстровим № 42.

119/900 ч. на підставі договору дарування від 22.08.1995 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Гуніною І.О. за реєстром № 1380, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстраційним № 42 (т. 1, а.с 23).

Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки ТОВ «Укрспецекспертиза» № 37/20 від 27.01.2020 року станом на 21 лютого 2020 року ринкова вартість будинку АДРЕСА_1 складає 121603.00 грн. (т.1, а.с. 41-45).

Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки ТОВ «Укрспецекспертиза» № 37/20 від 27.01.2020 року станом на 21 лютого 2020 року ринкова вартість 1/3 частини будинку АДРЕСА_4 складає 71764.00 грн. (т.1 , а.с. 46-50).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 92-93).

На виконання ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2020 року державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Є.Л. Циганко направлено суду копію спадкової справи № 02-14 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якою ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори 05 лютого 2020 року. На день його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 238/900 частин житлового будинку АДРЕСА_4 , та частини житлового будинку АДРЕСА_1 . (т. 1, а.с. 85-93).

Постановою державного нотаріуса Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Є.Л. Циганко від 05 лютого 2020 року відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначено, що відсутні документи, що підтверджують право власності на житлові будинки, розташовані за адресою АДРЕСА_5 , неможливо встановити коло спадкоємців, оскільки в довідці відсутня інформація про склад сім`ї на момент смерті померлого за адресою АДРЕСА_1 .( т.1, а/с. 87).

З копії свідоцтва про смерть № 09 від 26 березня 2018 року слідує, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с. 10).

На виконання ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2020 року державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Є.Л. Циганко направлено суду копію спадкової справи № 02-14 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з якою ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з частини житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 77-84).

Постановою державного нотаріуса Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Є. Л. Циганко від 05 лютого 2020 року відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зазначено, що відсутні документи, що підтверджують право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , неможливо встановити коло спадкоємців, оскільки в довідці відсутня інформація про склад сім`ї на момент смерті померлої за адресою АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 81-82).

З повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Державної міграційної служби України Головного управління Дніпропетровської області № 288/4 від 10.02.2020 року вбачається, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованим на території Дніпропетровської області або знятим з реєстраційного обліку не значиться, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 06.10.1997 року зареєстрована на території АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 22).

До матеріалів спадкової справи № 02-14 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкової справи № 02-14 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 долучено довідка № 9, та № 10 від 23.01.2020 року, складена головою квартального комітету № 25 органу самоорганізації населення «Квартальний комітет № 25» Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, що ОСОБА_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 неможливо видати довідку про склад сім`ї в зв`язку з відсутністю документів (т. 1, а.с. 81, 90).

З повідомлення Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб № 14/5-13555 від 05.02.2020 року слідує, що картотека з питань реєстрації фізичних осіб за адресою АДРЕСА_1 в розпорядженні Департаменту, станом на 05.12.2019 року відсутня (т. 1, а.с. 84).

Щодо вимог позивача про встановлення факту прийняття спадщини суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце,коли і оскільки воно незмінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №305/235/17 та від 03.03.2021 року у справі № 747/467/18.

З урахуванням наведеного, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь-яких посилань та доказів того, що ОСОБА_1 після смерті батька, ОСОБА_4 здійснив фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном, у строк визначений ч .2 ст. 549 ЦК УРСР, у зв`язку з чим він не може вважатися таким, що прийняв спадщину.

Також позовназаява тадодані донеї матеріалине містятьбудь-якихпосилань тадоказів того,що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 у визначенийч.2ст.549ЦК УРСРшестимісячний строкзвернувся донотаріальної конториз заявоюпро прийняттяспадщини,а тому твердження позивача про фактичне прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є голослівними та не можуть бути прийняті.

Позивачем також не надано жодних доказів фактичного вступу у спадщину. Крім того, ОСОБА_5 після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , також відповідно до норм ч. 2 ст. 549 ЦК Української РСР, не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, натомість відповідно до повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Державної міграційної служби України Головного управління Дніпропетровської області № 288/4 від 10.02.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована на території АДРЕСА_1 з 06.10.1997 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є такою, що прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установленому законом порядку, тому позовні вимоги в частині встановлення факту того, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та встановлення факту того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняла спадщину після чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Даною статтею унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до пп. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Також, відповідно до Листа від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» суди при розгляді справ даної категорії мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Разом зтим,в матеріалахвідсутня постанованотаріуса провідмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , тому позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 238/5400 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є передчасними та задоволенню не піддягають.

Щодо позовних вимог про визнання за позивачем права власності на 2/6 частки (1/2 частки належала померлій ОСОБА_5 та 1/6 частку, яку вона фактично прийняла, а не оформила після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зауважує наступне.

Приймаючи до уваги те, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/6 частку вказаного будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено фактичного прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/6 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на 238/2700 часток житлового будинку літ. А-1, АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1216-1218, 1220, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 280-282, 289, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради ,треті особи: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи ОСОБА_3 , про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З сараї, В літня кухня, Г вхід в погреб, Д вбиральня, № 1-4 інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Басова