Постанова

від 21.01.2025 по справі 205/1804/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1134/25 Справа № 205/1804/20 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, поділ спадкового майна.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2021 року цивільну справу в частині позовних вимог ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, поділ спадкового майна, залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_2 її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду (т.1 а.с.176, 177).

У липні 2021 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, де відповідачем вказав ОСОБА_2 , Дніпровську міську раду, треті особи Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом (т.1 а.с.198-204).

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 посилався нате,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померйого батько ОСОБА_4 .До спадковогомайна належить1/2частина житловогобудинку АДРЕСА_1 ,та 119/900частини житловогобудинку АДРЕСА_2 .Спадщину післясмерті ОСОБА_4 прийняли фактично,але неоформили,дружина померлого- ОСОБА_5 ,він -син ОСОБА_1 та донька- ОСОБА_2 ,тобто кожномуналежало направі спадкування1/6частка домоволодіння АДРЕСА_1 ,та 238/2700частки домоволодіння АДРЕСА_2 .Позивач вказує, ІНФОРМАЦІЯ_2 померлайого мати- ОСОБА_5 .У визначенийзаконом строквін звернувсядо нотаріусаіз заявоюпро прийняттяспадщини,після смертіматері,та ззаявою провидачу свідоцтвапро правона спадщинуза закономпісля смертібатька, ОСОБА_4 .Постановою державногонотаріуса ДругоїДніпровської державноїнотаріальної конторивід 05лютого 2020року йомувідмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуу зв`язкуз відсутністюправовстановлюючих документівта їхдержавної реєстраціїу відповіднихорганах увстановленому закономпорядку,та неможливістьвстановити колоспадкоємців.На підставівикладеного ОСОБА_1 просив суд встановитифакт того,що ОСОБА_1 фактично прийнявспадщину післябатька, ОСОБА_4 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/6 частки (1/2 частки належала померлій ОСОБА_5 та 1/6 частку яку вона фактично прийняла, а не оформила після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З-сараї, В-літня кухня, Г-вхід в погреб, Д-вбиральня, № 1-4 - інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м. житловою площею 27,1 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З-сараї, В-літня кухня, Г-вхід в погреб, Д-вбиральня, № 1-4 - інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 238/2700 часток житлового будинку літ. А-1, АДРЕСА_2 , які складаються з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 88, 7 кв.м., житловою площею 63,6 кв.м., Б-погребу, В, Н сараї, Ж, Л - вбиральня, Г - літня кухня, №1-4, І-огорожі, замощення в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 238/5400 часток житлового будинку літ. А-1, АДРЕСА_2 , які складаються з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 63,6 кв.м. Б-погребу, В, Н-сараї, Ж, Л- вбиральня, Г-літня кухня, №1-4, І-огорожі, замощення в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку вона фактично прийняла, а не оформила після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.205-207).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2024 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З сараї, В літня кухня, Г вхід в погреб, Д вбиральня, № 1-4 інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 25 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин у справі, порушення норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звернувшись до суду із вказаними уточненими позовними вимогами, ОСОБА_1 просив суд встановитифакт того,що він- ОСОБА_1 фактично прийнявспадщину післясмерті батька ОСОБА_4 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт того, що його мати ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/6 частки (1/2 частки належала померлій ОСОБА_5 та 1/6 частку яку вона фактично прийняла, а не оформила після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З-сараї, В-літня кухня, Г-вхід в погреб, Д-вбиральня, № 1-4 - інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м. житловою площею 27,1 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З-сараї, В-літня кухня, Г-вхід в погреб, Д-вбиральня, № 1-4 - інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 238/2700 часток житлового будинку літ. А-1, АДРЕСА_2 , які складаються з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 88, 7 кв.м., житловою площею 63,6 кв.м., Б-погребу, В, Н сараї, Ж, Л - вбиральня, Г - літня кухня, №1-4, І-огорожі, замощення в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 238/5400 часток житлового будинку літ. А-1, АДРЕСА_2 , які складаються з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 63,6 кв.м. Б-погребу, В, Н-сараї, Ж, Л- вбиральня, Г-літня кухня, №1-4, І-огорожі, замощення в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку вона фактично прийняла, а не оформила після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.205-207).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частку житлового будинку літ. А-1, загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: Б, Е, Ж, З сараї, В літня кухня, Г вхід в погреб, Д вбиральня, № 1-4 інші споруди, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в іншій частині позовних вимог суд першої інстанції відмовив за недоведеністю.

Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Цивільного Кодексу України (в редакції 2003 року) цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Цивільного Кодексу України (в редакції 2003 року) передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до даних правовідносин повинно бути застосовано правові норми Цивільного Кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) (далі ЦК УРСР).

Статтею 524 ЦК УРСР визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 526 ЦК УРСР, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 530 ЦК УРСР, при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №305/235/17 зазначено, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

З урахуванням наведеного, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено у ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно копії свідоцтва про народження, запис №560 від 19 березня 1961 року у графі відомості про дитину ОСОБА_1 у графі відомості про батьків зазначено: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 11).

Із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб встановлено, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 грудня 1960 року (т.1 а.с.13).

Із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (т.1 а.с.16, 17).

Із свідоцтва про смерть від 26 березня 2018 року серії НОМЕР_1 вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 (т.1 а.с.10).

Згідно відповіді КП ДМБТІ ДОР від 23 січня 2020 року № 772 станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сільрадська, буд. 79, містяться відомості про право власності на: 1/2 частину за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 03 листопада 1983 року, виданого Відділом комунального господарства Ленінського району згідно рішення Виконкому Ленінської райради народних депутатів №677 від 24 грудня 1969 року, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записано в реєстрову книгу № 165 за реєстровим №75, та на 1/2 частину - за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 03 листопада 1983 року, виданого Відділом комунального господарства Ленінського району згідно рішення Виконкому Ленінської райради народних депутатів №677 від 24 грудня 1969 року, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записано в реєстрову книгу № 165 за реєстровим №75.(т.1 а.с. 24).

Згідно відповіді КП ДМБТІ ДОР від 23 січня 2020 року №783 станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2

містяться відомості про право власності за ОСОБА_3 :

- на 43/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 1999 року, виданого Другою Дніпропетровською нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-3868, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу № 627 за реєстраційним № 1766-318;

- 23/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 1999 року, виданого Другою Дніпропетровською нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-3779, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстраційним № 42;

- 68/900 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 1994 року, зареєстрованого в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстровим № 42;

містяться відомості про право власності за ОСОБА_4 :

- 119/900 частин на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 1994 року, зареєстрованого в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстровим № 42;

- 119/900 частин на підставі договору дарування від 22 серпня 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною І.О. за реєстром № 1380, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу № 512 за реєстраційним № 42 (т.1 а.с 23).

Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки ТОВ Укрспецекспертиза № 37/20 від 27 січня 2020 року за замовленням позивача ОСОБА_1 станом на 21 лютого 2020 року ринкова вартість будинку АДРЕСА_1 становить 121603 грн. (т.1 а.с. 41-45).

Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки ТОВ Укрспецекспертиза № 37/20 від 27 січня 2020 року за замовленням позивача ОСОБА_1 станом на 21 лютого 2020 року ринкова вартість 1/3 частини будинку АДРЕСА_2 становить 71764 грн. (т.1 а.с. 46-50).

Із спадкової справи №02-14, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведеної державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Циганко Є.Л. вбачається, 05 лютого 2020 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся син померлого - ОСОБА_1 , зазначивши, що на день його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 238/900 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , та 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 85).

05 лютого 2020 року постановою державного нотаріуса Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Циганко Є.Л. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності на житлові будинки, розташовані за адресою АДРЕСА_3 , а також неможливо встановити коло спадкоємців, оскільки в довідці відсутня інформація про склад сім`ї на момент смерті померлого за адресою АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 87).

Із спадкової справи №02-14, заведеної після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 заведеної державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Циганко Є.Л. вбачається, 04 вересня 2018 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернувся син померлої - ОСОБА_1 , зазначивши, на день її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 77).

05 лютого 2020 року постановою державного нотаріуса Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Циганко Є.Л. відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , та неможливо встановити коло спадкоємців, оскільки в довідці відсутня інформація про склад сім`ї на момент смерті померлої за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 81, 82).

З повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Державної міграційної служби України Головного управління Дніпропетровської області №288/4 від 10 лютого 2020 року вбачається, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим на території Дніпропетровської області або знятим з реєстраційного обліку не значиться, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 06 жовтня 1997 року зареєстрована на території АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 22).

До матеріалів спадкової справи № 02-14 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкової справи № 02-14 після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 долучено довідки №9, та №10 від 23 січня 2020 року, складені головою квартального комітету №25 органу самоорганізації населення Квартальний комітет №25 Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, з яких вбачається, ОСОБА_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 , неможливо видати довідку про склад сім`ї в зв`язку з відсутністю документів (т. 1 а.с. 81, 90).

З повідомлення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Дніпровської міської ради №14/5-13555 від 05 лютого 2020 року вбачається, картотека з питань реєстрації фізичних осіб за адресою АДРЕСА_1 в розпорядженні Департаменту, станом на 05 грудня 2019 року відсутня (т.1 а.с. 84).

Таким чином, встановлено, у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 зазначено прізвище батька позивача ОСОБА_4 , прізвище матері позивача ОСОБА_5 (т.1 а.с.11).

Згідно копії паспорту громадянина України прізвище позивача у цій справі - ОСОБА_9 (т.1 а.с.79, 80).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (т.1 а.с.82).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 26 березня 2018 року серії НОМЕР_1 вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 (т.1 а.с.10).

В інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 , містяться відомості про право власності за ОСОБА_4 на 119/900 частин на підставі рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 грудня 1994 року, зареєстрованого в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу №512 за реєстровим №42; 119/900 частини на підставі договору дарування від 22 серпня 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною І.О. за реєстром №1380, зареєстрованого в КП ДМБТІ ДОР та записане в реєстрову книгу №512 за реєстраційним №42 (т.1 а.с.23).

В інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності, на 1/2 частину за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 03 листопада 1983 року, виданого Відділом комунального господарства Ленінського району згідно рішення Виконкому Ленінської райради народних депутатів №677 від 24 грудня 1969 року, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записано в реєстрову книгу № 165 за реєстровим №75, та на 1/2 частину за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 03 листопада 1983 року, виданого Відділом комунального господарства Ленінського району згідно рішення Виконкому Ленінської райради народних депутатів №677 від 24 грудня 1969 року, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР та записано в реєстрову книгу № 165 за реєстровим №75 (т.1 а.с. 24).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 24 січня 2020 року вбачається, що у шлюбі з 09 грудня 1960 року перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) (т.1 а.с.13).

Отже, прізвищематері позивача ОСОБА_1 у свідоцтві про народженняпозивача тау витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вказано ОСОБА_6 ,а усвідоцтві просмерть померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено прізвищепомерлої - ОСОБА_8 .

Таким чином, встановлено, що існують розбіжності у прізвищі спадкодавця та спадкоємця, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

Належних доказів на підтвердження того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 є дружиною ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вона ж є матірю позивача ОСОБА_11 , що дає право позивачу на спадкування після смерті матері, матеріали справи не містять. Зазначені розбіжності у прізвищах спадкодавця та спадкоємця не були усунуті у встановленому законом порядку.

За такихобставин,враховуючи викладене,апеляційну скаргуслід задовольнитичастково, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.О.Макаров

О.В. Свистунова