Постанова

від 10.09.2024 по справі 14/169-нр

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 14/169-нр(915/650/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.,

За участі секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Юженергобуд"

представник позивача - не з`явився,

відповідач - Миколаївська митниця Державної митної служби України

представник відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Миколаївської митниці Державної митної служби України

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 09.10.2023

у складі судді: Ткаченко О.В.,

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 22.04.2024

у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючий), Таран С.В., Філінюка І.Г.,

у справі за позовом

Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"

до Миколаївської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

в межах справи № 14/169-нр за заявою

Закритого акціонерного товариства "Південтрансбуд"

до Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 14/169-нр про банкрутство приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" (код ЄДРПОУ 04630809; далі - ПрАТ "Юженергобуд", боржник, позивач).

2. 15.12.2022 від ПрАТ "Юженергобуд" до суду надійшла позовна заява про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України Миколаївської області, яка полягає у нескладанні висновку про повернення надміру сплачених митних платежів за результатами розгляду заяви ПАТ "Юженергобуд" від 25.10.2021 вих. № 926-2021 та зобов`язати Державну митну службу України Миколаївської області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновок про повернення ПАТ "Юженергобуд" надміру сплачених митних платежів на загальну суму 2 484 393,43 грн., яка складається з податку на додану вартість та мита, шляхом перерахування коштів на рахунок ПАТ "Юженергобуд".

2.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач сплатив митні платежі, які слід розцінювати як надмірно сплачені. З метою реалізації наданого йому права на повернення надмірно сплачених платежів, позивач звернувся до відповідача із заявою про складення та подання до Головного управління Держказначейства України висновок про повернення надміру сплачених митних платежів.

2.2. Відповідач відмовив у повернення коштів з бюджету через відсутність судового рішення, яке набрало законної сили щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

3. 10.01.2023 від відповідача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача - Державну митну службу України в Миколаївській області на належного відповідача - Миколаївську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (далі - Миколаївська митниця, відповідач, скаржник).

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4. ПрАТ "Юженергобуд" є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до Статуту ПрАТ "ЮЕБ".

5. В межах своєї діяльності 26.05.2017 позивач уклав контракт з SIA "SouthEnergoProject" (Латвійська Республіка) за № 428-01, предметом якого виступила купівля-продаж вантажу - складові частини Пристрою плавного частотного пуску, який було оформлено в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) згідно ЕД №504070/2018/200170 від 02.02.2018.

6. На виконання зазначеного контракту 26.01.2018 між позивачем та ФОП Семеновою Т.Ф. укладено договір доручення № ТБ-75 на надання брокерських послуг та декларування товарів, на підставі якого ФОП Семенова Т.Ф. здійснювала декларування та митне оформлення вантажу за контрактом від 26.05.2017 № 428-01.

7. 02.02.2018 ФОП Семеновою Т.Ф. заявлено до митного оформлення шляхом митного декларування вантаж (митна декларація вантаж, а саме: пристрій плавного частотного пуску СПЧП виробник Чеська Республіка, Прага, Постачальник Латвійська Республіка).

8. 27.03.2018 ФОП Семеновою Т.Ф. заявлено до митного оформлення шляхом митного декларування вантаж (митна декларація вантаж, а саме: напівпровідникова система збудження лінхронного гідрогенератора - двигуна Ташлицької ГАЕС для автоматичного регулювання постійного струму збудження генератора - двигуна в нормальних і аварійних режимах роботи генератора - двигуна, виробник Чеська Республіка, Прага, Постачальник Латвійська Республіка).

9. В електронній декларації зазначено виробника та постачальника вантажу, а також одержувача, яким є ПрАТ "Юженергобуд".

10. Відповідно до інвойсу № 1/2018 від 26.01.2018 вантаж пристрою плавного частотного пуску, який складається за багатьох складових, згідно з контрактом № 428-01 від 26.05.2018 прямує з Чеської Республіки до України, вантажоотримувач - ПрАТ "Юженергобуд".

11. Відповідно до інвойсу № 2/2018 від 19.03.2018 напівпровідникова система збудження синхронного гідрогенератора - двигуна Ташлицької ГАЕС для автоматичного регулювання постійного струму збудження генератора - двигуна в нормальних і аварійних режимах роботи генератора - двигуна, згідно з контрактом № 428-01 від 26.05.2018 прямує з Чеської Республіки до України, вантажоотримувач - ПрАТ "Юженергобуд".

12. 30.01.2018 та 21.03.2018 після здійснення імпорту товару позивачем було отримано сертифікат форми EUR.1 за № ТУ-0352542 та № ТУ-0352569.

13. Задля отримання надмірно сплачених коштів ПрАТ "Юженергобуд" звернулося до відповідача із заявою про застосування (відновлення) режиму вільної торгівлі та повернення надміру сплаченого мита від 12.02.2018 за вих. № 82-2018.

14. Відповідачем на адресу позивача направлено лист № 1237/10/14-70-19-47 від 13.03.2018, яким запропоновано з метою приведення до відповідності даних щодо країни походження у графі МД, та даних щодо документів, які підтверджують походження товару у графі 44 МД, звернутися до митного поста "Первомайськ" з окремою заявою.

15. Відділом митного посту "Первомайськ" Миколаївської митниці ДФС прийнято рішення від 27.03.2018 № КТ-UA504070-0001-2018, у відповідності до якого митним органом змінено код УКТ ЗЕД товару шафа регулювання та керування модель MODULEX MXJ36 з 8537109100 (заявлений декларантом) на 8537101000 (визначений митницею).

16. 29.03.2018 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного визначення № UA504070/2018/00011, у відповідності до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено в зв`язку з невірно визначеним кодом товару № 2 за МД від 27.03.2018 № UА504070/2018/200600 згідно рішення про визначення коду товару від 27.03.2018 № КТ-UА504070-0001-2018, а також керуючись вимогами п. 1 статті 33 Протоколу І до Угоди про асоціацією між Україною, з однієї сторони, то Європейським Союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 та розділу II Митного кодексу України, у зв`язку з невизначенням країни походження товарів за сертифікатом з перевезення форми EUR.1 від 21.03.2018 № Ту 0352569 через розбіжність критеріїв походження для класифікаційних одиниць відповідно до статті 6 Протоколу І (код товару № 2 відсутній у МД країни відправлення), у гр 8 Сертифікату порушено вимоги примітки 3 до Протоколу І та невідповідність країни відправлення (гр.1-Латвія) та країни видачі Сертифікату (гр. 11-Чехія).

17. Отримавши відмову у застосуванні преференційних ставок на ввезений товар, позивач розмитнив товар на загальних підставах за митною декларацією №UА504070/2018/200607 від 27.03.2018.

18. Ввізне мито на суму 837 178,34 грн. нараховане за митною декларацією від 02.02.2018 та на суму 1 647 215,09 грн. за митною декларацією від 27.03.2018 було сплачено до державного бюджету позивачем.

19. У зв`язку з незгодою з такими відмовами митної служби, позивач оскаржив прийняті рішення митної служби в судовому порядку та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 400/3893/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020, позовні вимоги ПрАТ "Юженергобуд" були задоволені частково, визнані протиправними та скасовані: картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.03.2018 №UA504070/2018/00011; рішення Миколаївської митниці ДФС від 24.04.2018 №504070/2018/200170 та рішення Миколаївської митниці ДФС від 24.10.2018; визнано протиправною відмову у відновлення режиму вільної торгівлі відповідно до митних декларацій № UA504070/2018/200170 від 02.02.2018 та № UA504070/2018/200600 від 27.03.2018. В ході розгляду цієї справи судами було встановлено відсутність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваних карток відмови та рішень.

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

20. Рішенням від 09.10.2023 Господарський суд Миколаївської області позов задовольнив у повному обсязі;

визнав протиправною бездіяльність Миколаївської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44017652), яка полягає у нескладенні висновку про повернення надміру сплачених митних платежів за результатами розгляду заяви ПрАТ "Юженергобуд" від 25.10.2021 № вих.926-2021;

зобов`язав Миколаївську митницю Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44017652) скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення ПрАТ "Юженергобуд" надміру сплачених митних платежів на загальну суму 2 484 393,43 грн., яка складається з податку на додану вартість та мита, шляхом перерахування коштів на рахунок ПрАТ "Юженергобуд" (код ЄДРПОУ 04630809);

стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44017652) на користь ПрАТ "Юженергобуд" 39 768,89 грн. судового збору.

20.1. Місцевий господарський суд зазначив, що рішенням суду у справі № 400/3893/19 було визнано неправомірними та скасовані картку відмови в прийнятті митної декларації та відповідні рішення відповідача, що стосуються митного оформлення товару, ввезеного позивачем через митний кордон України.

20.2. При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявність зазначених судових рішень, які набрали законної сили, свідчить про правильність відомостей, заявлених у митних деклараціях, проте, на підставі спірних рішень відповідача про відмову у застосуванні преференційних ставок на ввезений товар, позивач здійснив розмитнення товару на загальних підставах та відповідно фактично сплатив усі неправомірно нараховані митні платежі.

20.3. За таких обставин, всі відомості внесені до митних декларацій на підставі скасованих рішень відповідача, є помилковими, що підтверджується рішеннями суду, які набрало законної сили, а сплачені на підставі позивачем митні платежі, відповідно, є надміру сплаченими та підлягають поверненню за умови звернення до митного органу платника податків із відповідною заявою.

20.4. Суд першої інстанції зазначив, що заперечення відповідача, викладені у відзиві, фактично зводяться до незгоди із даними, зазначеними у митних деклараціях, та які були предметом розгляду у справі № 400/3893/19 та відхилені адміністративним судом, як необґрунтовані.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

21. Постановою від 22.04.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 залишив без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

21.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що:

- у цьому випадку відповідачем за результатами отримання письмової заяви позивача не було вжито жодних дій, визначених Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерством фінансів України №643 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою тощо;

- відмовляючи позивачеві у повернення надмірно сплачених митних платежів, відповідач у листі від 15.11.2021 не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів, а єдиною підставою для відмови позивачу в поверненні коштів є лише формальне посилання на відсутність судового рішення, яке набрало законної сили щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів;

- факт сплати позивачем надмірних митних платежів встановлений рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в адміністративній справі, яким, зокрема, визнані протиправними та скасовані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, рішення Миколаївської митниці ДФС та визнано протиправною відмову у відновлення режиму вільної торгівлі відповідно до митних декларацій. Зазначені рішення суду набрали законної сили;

- у наданій до матеріалів справи відмові від повернення надмірно сплачених митних платежів, відповідачем не вказано жодної підстави визначної п.п. 3, 11 Розділу ІІІ Порядку №643. Відповідачем, всупереч розділу ІІІ Порядку № 643 не перевірено факт перерахування позивачем митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановлено наявність переплати, зокрема з урахуванням наявності рішення адміністративного суду, яким встановлено, що всі відомості внесені до митних декларацій на підставі скасованих рішень відповідача, є помилковими, а відповідно сплачені на їх підставі позивачем митні платежі, є надміру сплаченими;

- доводи Миколаївської митниці Державної митної служби України наведені в апеляційній скарзі фактично зводяться до того, що відповідачем було обґрунтовано та правомірно відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та відновленні режиму вільної торгівлі відповідно до митних декларацій поданих позивачем, зокрема через не надання позивачем інформації щодо фактичної країни експорту товарів, а також невідповідність наданих позивачем сертифікатів EUR.1 вимогам, встановленим Додатком III до Протоколу І у частині заповнення граф сертифікатів, які стосуються опису товарів. Водночас таким доводам та обставинам вже була надана оцінка та здійснено відповідні висновки, у рішеннях адміністративного суду по справі №400/3893/19, за участю тих самих сторін, яке набрало законної сили.

- контролюючий орган у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності поданих документів щодо достовірності відомостей про товар, а також спростування чи підтвердження сумнівів у достовірності поданих документів, статусу походження відповідних товарів, не був позбавлений можливості вчинити відповідні перевірочні дії, звернутися із запитами про надання відповідних доказів чи інформації щодо сертифікатів від 02.02.2018 № ТУ0352542 та від 21.03.2018 № ТУ0352569, на підставі яких здійснювалось ввезення товару. Однак, відповідач не вжив будь-яких заходів щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару;

- за змістом інвойсів № 1/2018 від 26.01.2018 та № 2/2018 від 19.03.2018, вантаж прямує з Чеської Республіки до України, вантажоотримувач ПрАТ "Юженергобуд". Згідно з сертифікатними з перевезення товару EUR.1 від 02.02.2018 № ТУ0352542 та від 21.03.2018 № ТУ0352569, зазначено, що країною походження товару, є Європейський Союз, а саме Чеська Республіка. Відтак, товари поставлені позивачем мають підтвердження походження з країн Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, що не враховано Чорноморською митницею Держмитслужби;

- у цьому випадку, відмовляючи позивачеві у поверненні надмірно сплачених платежів, відповідач не повідомив останнього ані про наявність такої заборгованості, ані про можливість зарахування переплати в рахунок погашення існуючої заборгованості.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

22. Миколаївська митниця Державної митної служби України 16.05.2024 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 14/169-нр (915/650/22).

23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 14/169-нр (915/650/22) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.05.2024.

24. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської митниці Державної митної служби України, датою проведення судового засідання визначено 27.08.2024.

25. 18.07.2024 на адресу Касаційного господарського суду надійшла заява Миколаївської митниці Державної митної служби України про зупинення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

26. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 14/169-нр (915/650/22) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.07.2024.

27. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви Миколаївської митниці Державної митної служби України про зупинення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 14/169-нр (915/650/22).

28. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 14/169-нр (915/650/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Картере В.І., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.08.2024.

29. Ухвалою від 27.08.2022 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги Миколаївської митниці Державної митної служби України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі №14/169-нр (915/650/22) на 10.09.2024, 12:00.

30. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, учасники справи уповноважених представників в судові засідання 27.08.2024 та 10.09.2024 не направили, про причини неявки не повідомили.

31. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 14/169-нр (915/650/22) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Миколаївська митниця Державної митної служби України)

32. Скаржник доводив, що митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.

32.1. Скаржник також зазначив, що хоч рішенням Миколаївського окружного апеляційного суду від 31.03.2020 у справі № 400/3893/19 і було скасовано картку відмови від 29.03.2018 № UА504070/2018/00011, однак позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання вчинити певні дії, що, в свою чергу не дозволяє митному органу класифікувати сплачені позивачем митні платежі, як надміру сплачені та не породжує для митного органу підстав для їх повернення.

32.2. Крім того, скаржник зазначив, що митним органом не приймалось жодних рішень про визнання помилково або надміру сплаченим ввізного мита, сплаченого позивачем на суму 837 178,34 грн., оскільки позивачем при поданні митної декларації від 02.02.2018 № 504070/2018/200170 самостійно було виявлено прохання до митного органу застосувати режим найбільшого сприяння до товарів позивача, тарифи за яким дорівнювали повним ставкам ввізного мита, сплаченого позивачем. Тому у митного органу не виникло підстав для повернення сплачених позивачем митних платежів на суму 1 647 215,09 грн. за МД від 27.03.2018 № 504070/2018/200607, оскільки відсутнє зобов`язання митного органу вчинити певні дії. Аналогічні обставини щодо ввізного мита, сплаченого позивачем, на суму 837 178, 34 грн. за МД від 02.02.2018 № 504070/2018/200170.

32.3. Скаржник аргументував, що в цьому випадку, якщо позивач вважав, що його права порушені, йому слід було звернутись до суду із позовом про визнання бездіяльності митного органу в частині не відновлення митного режиму вільної торгівлі протиправною та просити суд зобов`язати митний орган відновити режим вільної торгівлі на підставі сертифікатів позивача форми EUR - 1 від 02.12.2018 № Ту 035542 та від 21.03.2018 № Ту 035569.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

33. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 32 - 32.3. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

36. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

37. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

38. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

39. Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

40. Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

41. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (пункт 1 частини першої статті 231 ГПК України).

42. Як уже зазначалось, звертаючись з цим позовом, позивач визначив свої вимоги як визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України Миколаївської області, яка полягає у нескладенні висновку про повернення надміру сплачених митних платежів за результатами розгляду заяви ПАТ "Юженергобуд" від 25.10.2021 вих. № 926-2021 та зобов`язати Державну митну службу України Миколаївської області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновок про повернення ПАТ "Юженергобуд" надміру сплачених митних платежів на загальну суму 2 484 393,43 грн., яка складається з податку на додану вартість та мита, шляхом перерахування коштів на рахунок ПАТ "Юженергобуд".

43. Статтею 546 Митного Кодексу України (далі - МК України) визначено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. До таких завдань належить, зокрема, забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, ПК України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії (пункт 6 частини другої статті 544 МК України).

44. Митниця Державної фіскальної служби України за організаційно-правовою формою - орган державної влади, що здійснює повноваження у сфері митної справи, у тому числі щодо справляння митних платежів під час переміщення товарів через митний кордон.

45. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України. Цим Кодексом визначаються, зокрема, функції та правові основи діяльності контролюючих органів, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

46. Відповідно до частини першої статті 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

47. За змістом статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

48. Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, казначейство України, зокрема веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Отже, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, а також порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів з бюджету врегульовані Митним, Податковим та Бюджетним кодексами України та є такими, що засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони другій.

49. Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

50. Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

51. При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

52. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

53. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

54. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

55. У контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин полягає у поверненні позивачу надміру сплачених ним до бюджету сум обов`язкових платежів, а тому відносини між сторонами є такими, що виникли із бюджетного та митного законодавства та не можуть регулюватися нормами ЦК України, якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1 цього Кодексу).

56. При цьому колегія суддів враховує, що, отримавши відмову у застосуванні преференційних ставок на ввезений товар, позивач розмитнив товар на загальних підставах за митною декларацією № UА504070/2018/200607 від 27.03.2018.

57. Водночас, позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішень Миколаївської митниці, прийняті на виконання владно-управлінських функцій. Таким чином, позовні вимоги випливають з відносин публічно-правового характеру, тому цей спір, учасником якого є суб`єкт владних повноважень, є публічно-правовим та, відповідно, належить до юрисдикції адміністративних судів.

58. Тобто, враховуючи зміст позовних вимог та наявність вже сплачених мит, Колегія суддів дійшла висновку, що цей спір виник у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства.

59. Ураховуючи суть спірних правовідносин, а також суб`єктний склад сторін у справі, Верховний Суд дійшов висновків про помилковість висновків суду першої та апеляційної інстанцій щодо можливості розгляду цього спору у порядку господарського судочинства.

60. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/23482/17 щодо застосування положень 43 ПК України та 301 МК України і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції повністю або частково і закрити провадження у справі.

62. Згідно із частиною першою статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

63. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 313 ГК України).

64. У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

65. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору (частина четверта статті 313 ГК України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 313, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу учасника Миколаївської митниці Державної митної служби України задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 14/169-нр (915/650/22) скасувати.

3. Провадження у справі № 14/169-нр (915/650/22) на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрити.

4. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Юженергобуд", що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.І. Картере