Постанова

від 09.12.2024 по справі 14/169-нр

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 14/169-нр(915/1853/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняк В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024

у справі №14/169-нр(915/1853/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд"

про стягнення 413 035,60 грн

у межах справи №14/169-нр про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" 234000,0 грн. основного боргу, 104418,55 грн. втрат від інфляції, 19829,0 грн. відсотків річних, 54788,05 грн. пені та 6195,53 грн. судового збору.

2. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" на вищевказане рішення.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 14/169-нр(915/1853/23) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23) на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

4. Наведена ухвала мотивована тим, що обґрунтованої заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не подано, обставини, зазначені у клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги визнаються неповажними.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд оскаржувану ухвалу скасувати, а справу №14/169-нр(915/1853/23) повернути до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

6.1. Висновки суду апеляційної інстанції є такими, що суперечать частині 2 статті 256 ГПК України.

6.2. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу безпідставно позбавив ТОВ «Ресурстехнобуд» права на розгляд його справи у господарському суді всупереч приписам статті 4 ГПК України.

Відзиви на касаційну скаргу

7. Відсутні.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

8. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржуваної ухвали виходячи з наступного.

9. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Суд апеляційної інстанції встановив наступні фактичні обставини справи:

Ухвалою суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23) залишено без руху, визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з обґрунтуванням причин неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23).

В обґрунтування такого клопотання Скаржник зазначає, що строк на апеляційне оскарження пропущений у зв`язку з тим, що представник Товариства з обмежено відповідальністю «Ресурстехнобуд» перебував з 10.06.24 по 03.07.2024 (включно) у основній щорічній відпустці, на підтвердження чого надано відповідний наказ від 24.05.2024 №23-В.

11. Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

12. Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

13. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 складено та підписано судом першої інстанції 06.06.2024, отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на дане рішення є 26.06.2024.

14. Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга була надіслана до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку за допомогою системи електронний суд лише 04.07.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

15. Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

16. За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

17. Суд апеляційної інстанції встановив, що як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

18. Наявними матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення було надіслано та доставлено в електронний кабінет Скаржника - 07.06.2024

19. Статтею 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

20. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

21. У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

22. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

23. Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

24. Скаржник посилається на те, що було пропущено строк на апеляційне оскарження у зв`язку із перебуванням представника товариства у щорічній відпустці з 10.06.24 по 03.07.2024 (включно).

25. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що організація роботи своїх працівників є повноваженням і, відповідно, відповідальністю саме апелянта, а неналежна організація роботи працівників не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.

26. Окрім того, Скаржник у відповідності до вимог чинного законодавства України не обмежений у кількості представників, які мають бути наділені повноваженнями щодо представництва інтересів товариства, зокрема у господарських судах, а тому останній не був позбавлений можливості доручити звернення з апеляційною скаргою іншому представнику.

27. Наведені обставини свідчать про обґрунтованість висновку, який викладений в оскаржуваній ухвалі про те, що наведені Скаржником обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об`єктивно непереборними, а є виключно суб`єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.

28. Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

29. Вищезазначене свідчить про правильне застосування положень частини 4 ст. 261 ГПК України при постановленні ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 14/169-нр(915/1853/23).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31. З урахуванням тих обставин, що при постановленні ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 14/169-нр(915/1853/23) було правильно застосовано положення частини 4 ст. 261 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" та про залишення без змін оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 14/169-нр(915/1853/23) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк