УХВАЛА
09 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 14/169-нр(915/650/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Картере В.І.,
розглянувши заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" арбітражної керуючої Ратинської С.В.
про направлення справи № 14/169-нр(915/650/22) за встановленою юрисдикцією
у справі за позовом
Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"
до Миколаївської митниці Державної митної служби України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
в межах справи № 14/169-нр за заявою
Закритого акціонерного товариства "Південтрансбуд"
до Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Розпорядник майна Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" арбітражна керуюча Ратинська С.В. (далі - Ратинська С.В., заявник) 13.11.2024 звернулась до Верховного Суду із заявою про направлення справи № 14/169-нр(915/650/22) за встановленою юрисдикцією.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 14/169-нр (915/650/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Картере В.І., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.09.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 витребувано з Господарського суду Миколаївської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 14/169-нр(915/650/22), відкладено розгляд заяви розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" арбітражної керуючої Ратинської С.В. про передачу справи до суду першої інстанції відповідної юрисдикції до надходження вказаних матеріалів справи до Верховного Суду.
25.11.2024 на адресу Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи № 14/169-нр(915/650/22).
Розглянувши заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" арбітражної керуючої Ратинської С.В. про направлення за встановленою юрисдикцією справи №14/169-нр(915/650/22), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
В силу приписів статті 1 КУзПБ арбітражний керуючий належить до учасників у справі про банкрутство.
Згідно з пунктами 1) частини першої статті 12, пунктом 2) частини другої статті 12 КУзПБ, арбітражний керуючий наділений правом звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом, а також зобов`язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.
Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу (частина перша статті 44 КУзПБ).
Водночас, відповідно до частини третьої статті 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, поміж іншим, вживати заходів для захисту майна боржника, а також виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. При цьому розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону (частина четверта статті 44 КУзПБ).
Згідно з частиною дев`ятою статті 44 КУзПБ розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.
За змістом частин одинадцятої, дванадцятої статті 44 КУзПБ призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Разом з тим повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
Отже, на стадії розпорядження майном законодавець чітко визначив повноваження розпорядника майна щодо звернення з вимогою про визнання недійсними угод (правочинів) укладених боржником (подібний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 922/1134/17 та від 23.11.2022 у справі № 918/1174/20 (918/559/21)).
При цьому, аналіз зазначених норм КУзПБ свідчить про те, що з моменту призначення арбітражного керуючого ухвалою суду розпорядником майна боржника, зазначена особа зобов`язана здійснювати дії, передбачені чинним законодавством, спрямовані на захист майна боржника (в тому числі грошових коштів та іншого майна, за рахунок якого здійснюватиметься погашення вимог кредиторів), а також така особа несе відповідальність у випадку неналежного виконання, або невиконання покладених на неї КУзПБ обов`язків.
Постановою Верховного Суду від 10.09.2024 у справі № 14/169-нр(915/650/22) касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної митної служби України задоволено частково, рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 - скасовано, провадження у справі № 14/169-нр(915/650/22) закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішень Миколаївської митниці, прийняті на виконання владно-управлінських функцій. Таким чином, позовні вимоги випливають з відносин публічно-правового характеру, тому цей спір, учасником якого є суб`єкт владних повноважень, є публічно-правовим та, відповідно, належить до юрисдикції адміністративних судів. Тобто, враховуючи зміст позовних вимог та наявність вже сплачених мит, Колегія суддів дійшла висновку, що цей спір виник у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства. Ураховуючи суть спірних правовідносин, а також суб`єктний склад сторін у справі, Верховний Суд дійшов висновків про помилковість висновків суду першої та апеляційної інстанцій щодо можливості розгляду цього спору у порядку господарського судочинства.
У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору (ч.4 ст.313 ГПК України).
За визначеннями, наведеними в ч.1 ст.4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Згідно частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У справі 14/169-нр(915/650/22) Приватне акціонерне товариство "Юженергобуд" в межах провадження у справі про банкрутство звернулося з позовом до Миколаївської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Виходячи з положень частини 2 статті 20, частини 1 статті 22 і частини 1 статті 25 КАС України та враховуючи заявлені позовні вимоги, ця справа підсудна окружному адміністративному суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Зважаючи на вищевикладені приписи КАС України, суб`єктний склад учасників справи, вказаний у позовній заяві, а також беручи до уваги заявлений позивачем предмет спору і те, що місцезнаходження (проживання, перебування) позивача: м. Южноукраїнськ, Миколаївської області та відповідача: зазначене м. Миколаїв, то справа підлягає передачі до суду адміністративної юрисдикції першої інстанції, а саме - Миколаївського окружного адміністративного суду.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передає справу № 14/169-нр(915/650/22) за встановленою юрисдикцією до Миколаївського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 231, 234, 313 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" арбітражної керуючої Ратинської С.В. про передачу справи №14/169-нр(915/650/22) до суду першої інстанції відповідної юрисдикції задовольнити.
2. Справу № 14/169-нр(915/650/22) за позовом Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" до Миколаївської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії передати до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
В.І. Картере
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123713227 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Погребняк В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні