Ухвала

від 26.09.2024 по справі 380/690/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/690/24 пров. № А/857/21152/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Носа С. П.суддів -Кухтея Р. В. Шевчук С. М.

перевіривши апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 380/690/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської обласної державної адміністрації, Бориславської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 04 вересня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" info@boryslavmyk.gov.ua ,що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано платіжну інструкцію № 480 від 09.09.2024 року та заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтоване тим, що первинну апеляційну скаргу апелянтом було подано вчасно у строки визначені ст. 295 КАС України. Однак, судом апеляційної інстанції зазначену апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з тим, що її підписано не уповноваженою на те особою. Вдруге, апеляційну скаргу Бориславської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року Восьмим апеляційним адміністративним судом повернуто у зв`язку з тим, що вона подана через електронну адресу суду апеляційної інстанції та підписана електронним цифровим підписом, проте такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет", тобто підписана не у встановленому законом порядку. Враховуючи зазначені обставини, апелянт вважає поважними причини пропуску строку для звернення Бориславської міської ради Львівської області з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року до суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та подану заяву Бориславської міської ради Львівської області про поновлення строку апеляційного оскарження вважає, що зазначені у заяві причини пропуску строку є неповажними з огляду на наступне.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у правовідносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та законодавцем наразі урегульоване.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

У справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі "Півень проти України" Суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Враховуючи наведене, суд апеляційної вважає, що зазначені у заяві причини пропуску строку є неповажними, тому строк на апеляційне оскарження пропущений без поважних причин.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Бориславської міської ради Львівської області від 10 вересня 2024 року

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Бориславської міської ради Львівської області від 10 вересня 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Бориславської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 380/690/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської обласної державної адміністрації, Бориславської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук