Ухвала

від 27.12.2024 по справі 380/690/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/690/24

У Х В А Л А

27 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської обласної державної адміністрації, Бориславської міської ради про оскарження рішень, -

встановив:

ОСОБА_1 , (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2) звернулися в суд з позовом до Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Бориславської міської ради (далі - відповідач 2), в якому просили (мовою оригіналу):

"Визнати протиправними рішення/дію/бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправне рішення вих. № 869/0/23 від 05.09.2023 року ОСОБА_3 заступника голови ЛОВА про відмову скласти трьохсторонню угоду і виплатити компенсацію 12100,08+12100,08 = 24200,16грн. за самостійно придбані 2 путівки в ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття»» не відповідає вимогам ст.5, ст. 19, ст. 40, 46, 48 Конституції України та ст. 15, ст. 16 Закону України «Про звернення громадян, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту». Закону України «Про органи місцевого самоврядування» ст. ст. 5, 19, 22, 40, 46, 48 Конституції України.

Скасувати протиправне рішення вих. № 869/0/23 від 05.09.2023 року ОСОБА_3 заступника голови ЛОВА про відмову скласти трьохсторонню угоду і виплатити компенсацію 12100,08+12100,08= 24200,16грн. за самостійно придбані 2 путівки в ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття»

Визнати протиправними рішення суб`єкта владних повноважень Бориславської міської ради від 14.01.2022р. № В- 8 Ю. Хоми в.о міського голови Бориславської міської ради та від 15.02.2022р. З В.- 28д 1. Яворського міського голови Бориславської міської ради відмову скласти трьохсторонню угоду і виплатити компенсацію 12100,08+12100,08 = 24200,16грн. за самостійно придбані 2 путівки в ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття»» не відповідає вимогам ст.5, ст. 19, ст. 40 Конституції України та ст. 15, ст. 16 Закону України «Про звернення громадян, Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про органи місцевого самоврядування» Конституції України.

Скасувати протиправне рішення від 14.01.2022р. № В- 8 Ю. Хоми в.о міського голови Бориславської міської ради та від 15.02.2022р. З В,- 28д І. Яворського міського голови Бориславської міської ради відмову про відмову скласти трьохсторонню угоду і виплатити компенсацію 12100.08+12100,08= 24200,16грн. за самостійно придбані 2 путівки в ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття»» Зобов`язати відповідачів прийняти законне рішення про складання трьохсторонню угоду і виплатити компенсацію ОСОБА_1 учаснику війни інваліду 1 групи по зору 12100,08+12100,08= 24200,16грн. за самостійно придбані 2 путівки в ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття»» та стягнути з відповідача кошти на відшкодування матеріальної 24200,16грн. і моральної шкоди 24200,16грн. Стягнути солідарно з відповідачів матеріальну та моральну шкоду по 24200,16грн.".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 визнано протиправною бездіяльність Бориславської міської ради щодо відсутності належного реагування на звернення ОСОБА_1 з приводу компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування; зобов`язано Бориславську міську раду (ЄДРПОУ 26181298, адреса: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Шевченка, 42) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування та вирішити питання про проведення компенсації з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набрало законної сили 06.06.2024, 11.11.2024 виготовлено виконавчий лист у справі.

ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій заявник просить: "... Взяти на контроль виконання Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ від 16 квітня 2024 року у справі №380/690/24

Зобов`язати Суб`єкт владних повноважень Управлінням праці та соціального населення Бориславської міської ради надати звіт про виконання Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ від 16 квітня 2024 року у справі №380/690/24 компенсацівти Велитяк Л.І.12100,08 +12100,08 = 24200,16 грн за самостійно придбані 2 путівки в ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття"...".

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява передана судді Морській Г.М.

Листом від 29.05.2024 позивача повідомлено, що розгляд поданої заяви буде здійснено лише після повернення матеріалів адміністративної справи із суду апеляційної інстанції.

Дослідивши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Згідно п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 166 передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає за можливе провести розгляд окремого процесуального питання щодо встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказані норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача.

При цьому, суд зауважує, що статтею 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Отже, правовою підставою для зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним.

Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18.

Варто відмітити, що положення КАС України не містять обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених вказаною нормою КАС України, після ухвалення такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Необхідно зазначити, що ч.2 ст.372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом в Україні є Закон України «Про виконавче провадження». Примусове виконання рішень суду покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

З аналізу зазначених норм впливає, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Проте, позивачем до заяви про встановлення судового контролю не надано доказів звернення виконавчих листів до примусового виконання до відповідного органу Державної виконавчої служби.

Суд зазначає, що якщо, рішення суду відповідачем не виконується, це є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на справедливий суд».

Між тим, за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 березня 2020 у справі №539/3406/17.

Втім, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18, від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

За таких обставин та з урахуванням того, що позивачка не надала суду належних доказів того, що нею вичерпаний загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", та доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав результату, відсутні підстави для встановлення судового контролю.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя Морська Г.М.