Ухвала

від 25.09.2024 по справі 461/3124/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3124/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/747/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 10 червня 2024 року,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

встановила:

цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Москва, російської федерації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинувачену ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та згідно ст. 76 КК України покладено на останню обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирішено питання з речовими доказами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково та постановлено стягнути з ОСОБА_6 100000 грн. морального збитку.

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Згідно вироку суду, 20 серпня 2014 року, близько 16:30 год., ОСОБА_6 , перебував разом із своєю дружиною ОСОБА_6 у будинку АДРЕСА_2 , а саме на сходовій клітці, перед входом в квартиру АДРЕСА_3 . В подальшому, між останніми та ОСОБА_9 їх сусідом з квартири 4а даного будинку, виник конфлікт із-за прикріплення ОСОБА_9 на дверях державного прапора України (розміром 18х20см), у ході конфлікту ОСОБА_6 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Самсунг Е210» (ІМЕІ НОМЕР_1 ), у корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_9 , а саме, вирвав даний телефон з рук останнього, вартість телефону згідно довідки, виданої ФОП ОСОБА_10 від 12 лютого 2015 року становить 200 грн., та наніс підряд два удари кулаком в ліву частину обличчя ОСОБА_9 , від яких останній впав на асфальтне покриття.

Після цього, ОСОБА_6 продовжував застосовувати до ОСОБА_9 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, а саме, наносити удари руками та ногами у різні частини тіла.

В цей час, ОСОБА_6 , перебуваючи поряд, та спостерігаючи за діями свого чоловіка ОСОБА_6 зняла з ноги ОСОБА_9 тапок та почала наносити ним удари у різні частини тіла потерпілого, чим спричинила фізичний біль останньому. Після цього, ОСОБА_9 з метою уникнення подальшого насильства щодо нього з боку подружжя Асріян, вирвався від них та забіг у під`їзд вказаного будинку, проте ОСОБА_6 та його дружина побігли за ним.

Забігши у під`їзд будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 наздогнав ОСОБА_9 , який намагався вибігти із будинку, а саме на головну сходову клітку першого поверху, та наніс останньому удар рукою у область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_9 впав спиною на бетонне покриття, а ОСОБА_6 продовжував наносити удари ногами у різні частини тіла потерпілого. В цей час, ОСОБА_6 , перебуваючи поряд та спостерігаючи за розвитком подій та діями свого чоловіка, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, відкрито заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 у сумі 150 грн., а саме: 3 купюрами номіналом по 50 грн., які знаходились у зовнішній кишені сорочки, у яку був одягнутий ОСОБА_9 , чим завдала останньому матеріальної шкоди у сумі 150 грн., при цьому продовжувала наносити удари ОСОБА_9 ногами та тапком по різних частинах тіла.

Згідно висновку експерта №1477 від 21 серпня 2014 року вбачається, що у ОСОБА_9 під час огляду лікарями травмпункту №2 у м. Львові у серпні 2014 року було встановлено діагноз: «Забій м`яких тканин обох колінних суглобів. Навколоорбітальна гематома зліва. Забійна рана брівної ділянки зліва». На момент проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено: синець в очній ділянці зліва, крововилив в оболонці лівого ока, садна на лівій руці і правій нозі. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета, могли виникнути від ударів рукою та ногою 20 серпня 2014 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження.

До початку апеляційного розгляду захисник адвокат ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_6 подали клопотання, в яких просять скасувати вирок Франківського районного суду м. Львова від 10 червня 2024 року, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, на підставі п.4 ч.1 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Скасувати оскаржуваний вирок в частині задоволення цивільного позову про стягнення з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 100 000 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 800 000 грн. залишити без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 , виступ її захисника адвоката ОСОБА_7 та прокурора, які підтримали подані клопотання, думку потерпілого ОСОБА_9 щодо заявлених клопотань, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотань, колегія суддів вважає, що такі підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).

Так, ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, які диференційовані залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Наведене узгоджується з роз`ясненнями, що містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року.

За змістом ст. 49 КК України закінчення строків давності є безумовною та імперативною підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності здійснюється в порядку, передбаченому ст. 284 КПК України.

П.4 ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Виходячи із встановленої ст. 12 КК України класифікації, з огляду на санкцію, інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186 КК України кримінальне правопорушення є тяжким злочином, вчиненим, як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2014 року.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованими і підставними клопотання обвинуваченої та її захисника і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, згідно ст. 49 КК України, оскільки станом на 25 вересня 2024 року, з дня вчинення обвинуваченою тяжкого злочину минуло більше десяти років, протягом яких, остання не вчиняла нових кримінальних правопорушень, не ухилявся від досудового розслідування та суду, відтак, вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.

Щодо стосується заявленого у даному кримінальному провадженні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про стягнення моральної, матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу, то колегія суддів приходить до наступного.

Так, ст.129КПК України передбачено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Відповідно до положень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року №3 (зі змінами), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Окрім цього, Верховний Суд у Постанові від 24 травня 2018 року (справа № 531/2332/14-к) зазначив, що відповідно до вимог ч.4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, визначених у п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що цивільний позов у кримінальному провадженні слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст. 128 КПК України, не позбавляє цивільного позивача права на звернення з таким до суду в порядку цивільного судочинства.

Питання речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_6 задоволити.

Вирок Франківського районногосуду м.Львова від10червня 2024року скасувати.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України закрити.

Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг Е210», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; лляну сорочку білого кольору, на короткий рукав, джинси синього кольору, з написом «Strech wear to men», тапок коричневого кольору з написом «Orchard» повернути потерпілому ОСОБА_9 .

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4