Ухвала

від 26.09.2024 по справі 947/18931/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18931/23

Провадження № 2/947/2649/24

ОКРЕМА УХВАЛА

26.09.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю

Представника позивача адвоката Шалару О.І.

Представника відповідача адвоката Домбровської М.А.

Під час проведення підготовчого засідання по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси , головуючий Луняченко В.О., знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Підставою для позовних вимог позивачем визначені факти встановлені постановою Одеського апеляційного суду від 09.03.2023 року у справі №947/5473/22, а саме що при розгляді вказаної цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , були частково задоволені позовні вимоги та встановлено факт спільного проживання батька позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу протягом періоду з 01 січня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час підготовчого провадження у справі 947/18931/23 представником відповідача адвокатом Домбровської М.А. було подано відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог та , у письмовому вигляді, заявлені декілька клопотань про витребування доказів, виклик свідків та надання доказів із клопотанням про поновлення строку на подання доказів.

З боку представника позивача подані письмові заперечення проти надання доказів з обґрунтуванням наявної, на його думку, преюдиції фактів стосовно спростування яких стороною відповідача заявлені клопотання, а саме намагання стороною відповідача вказаними доказами спростувати факт спільного проживання батька позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу протягом певного періоду, хоча вказані обставини були встановлені постановою Одеського апеляційного суду від 09.03.2023 року у справі №947/5473/22 і не підлягають повторному доказуванню у справі, в якою приймають участь ти ж самі сторони, у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України.

У підготовчому засіданні 26 вересня 2024 року, під час розгляду заявлених адвокатом Домбровською М.А. , як представником відповідача, клопотань та для з`ясування позиції сторони відповідача які викладені у відзиві , а також визначення того, чи відповідають заявлені у клопотаннях сторони докази критеріям належності визначеним у ст. 77 ЦПК України, тобто наявності у заявлених доказах інформації щодо предмета доказування а також чи відносяться вказані докази до предмету заперечень проти позовних вимог згідно змісту відзиву, головуючий намагався задавати запитання представнику відповідача адвокату Домбровської М.А., однак остання, порушуючи порядок судового засідання та виявляючи явну неповагу до суду постійно перебивала головуючого , не давала можливість задати хоча б одне повне запитання і на зауваження головуючого ( який вимушено з більшою за звичайною гучністю намагався зробити зауваження ) не реагувала та заявляла, що їй і так зрозуміло зміст того, що запитує суд і нехтуючи своїми обов`язками учасника справи фактично не надала можливість суду провести підготовче провадження, що привело до вимушеного об`явлення перерви у підготовчому засіданні.

Вказані обставини підтверджуються технічним записом засідання, копія якого надається до вказаної ухвали.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 23 грудня 2020 року по справі №826/11330/17 зазначає, що здійснення правосуддя на засадах поваги до честі та гідності, рівності перед законом і судом має забезпечуватись не тільки положеннями закону, а й усією судовою діяльністю. Суд зобов`язаний не тільки поважати честь і гідність усіх учасників процесу, а й не допускати порушення цих прав з боку учасників процесу.

Відносини "адвокат - суд" повинні базуватися насамперед на взаємній повазі судді та адвоката. Як адвокати, так і судді виконують вищу соціальну місію, делеговану їм державою, - захист прав людини.

Судова процедура вимагає чіткого виконання правил в суді з боку всіх учасників судового процесу. Для забезпечення ефективної діяльності суду від учасників процесу вимагається певний рівень правової поведінки та відповідна культура юридичної практики і професійної правової культури, насамперед з боку суду, адвоката, прокурора. Однак у суду мають бути механізми певного примусу для підтримання порядку в судовому засіданні, тобто впорядкування поведінки людей за допомогою заходів процесуального примусу.

Відповідно достатті 214 ЦПК України, головуючий, серед іншого, керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками цивільного провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Згідно з частини нами третьою та четвертою статті 216 ЦПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

Законодавець у цивільному процесі визначив і механізми реагування учасниками процесу на свавілля головуючого встановивши окремий порядок дії учасників процесу у випадку незгоди із діями головуючого у вигляді можливості заявлення заперечень щодо таких дій, яки заносяться до протоколу судового засідання ( ч.3 ст. 214 ЦПК України).

За змістом ч.1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за загальними правилами судових засідань, визначених у главі 6 ЦПК України, з урахуванням особливостей підготовчого засідання.

Під час підготовчого засідання, головуючий у відповідності до вимог ст. 197 ЦПК України , за для виконання завдання підготовчого провадження: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про виклик у судове засідання свідків.

До завдання підготовчого провадження, згідно вимог ст. 189 ЦПК України, зокрема, відноситься: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Цивільний процесуальний кодекс України серед кола учасників судового процесу у справах позовного провадження зазначає сторони та третіх осіб ( ч. 1 ст. 43 ) а також визначає що представники сторін, яки можуть бути, у відповідності до вимог ч.1 ст. 60, адвокат і законний представник, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права і обов`язки ( ч.1 ст. 64).

Таким чином участь у судовому засіданні адвоката, як представника сторони, з дотриманням обов`язків визначених для всіх учасників процесу, зокрема, беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, відноситься до виконання адвокатом своїх професійних обов`язків.

Приписамистатті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зістаттею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно частини другою статті 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків або іншого порушення законодавства адвокатом.

Як зазначено у п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції » окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду.

ЦПК не зобов`язує суд проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення.

Судом визначається що зазначена ухвала не стосується а ні правової позиції сторони та її представника а ні змісту і порядку подання клопотань а винесена лише внаслідок поведінки та форми усних заяв і пояснень адвоката, яка, порушуючи порядок судового засідання та не виконуючи зауваження головуючого фактично, не дала можливість провести підготовче засідання та розглянути подані нею клопотання, що привело до затягування розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.262, 353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Винести окрему ухвалу відносно адвоката Домбровської Марії Андріївни, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності №003544 від 19.09.2022, у звязку із порушеннями адвокатом процесуальних обов`язків учасника справи у підготовчому засіданні 26.09.2024 по цивільної справі № 947/18931/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Направити окрему ухвалу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, для розгляду питання щодо притягнення адвоката Домбровської М.А. до дисциплінарної відповідальності та попередження її про недопустимість вказаної поведінки у судових засіданнях.

Ухвала може бути оскаржена особою, відносно якої вона постановлена, до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяті днів з дня вручення йому відповідної копії.

Суддя Луняченко В. О.