Ухвала

від 05.11.2024 по справі 947/18931/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

Справа № 947/18931/23

Провадження № 2-ві/947/4/24

УХВАЛА

05.11.2024 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луняченка Валеріана Олександровича, головуючого по цивільної справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому позивач просить суд визнати право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Справа після її перегляду її в апеляційній інстанції надійшла до суду з Одеського апеляційного суду 05.03.2024 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 цивільну справу розподілено судді Луняченко В.О.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Від відповідача до канцелярії суду 04.11.2024 надійшла заява про відвід головуючого судді Луняченко В.О. по вказаній цивільній справі, відповідно до якої відповідач зазначає, що наявні сумніви в неупередженості та необ`єктивності головуючого по справі, які виникли у сторони після ознайомлення з матеріалами справи та прослуховування аудіо записів судових засідань. Зокрема, зазначено, що суддя під час проведення підготовчих засідань висловлює свою позицію стосовно наданих сторонами доказів у вигляді з`ясування доцільності їх приєднання до справи, звертає увагу представника відповідача на наявну постанову Одеського апеляційного суду яка має такий саме доказ як і решта інших а крім того з`ясовував у представника відповідача питання чи здійснювався стороною інші звернення до суду із захистом власних прав по даним правовідносинам.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Згідно з вимогами статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя також підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, відповідно до якої визначена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Крім того до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Ураховуючи норми Цивільного процесуального кодексу України, наявність підстав для відводу судді, які зазначені у ст. 36, 37 ЦПК України, у судовому засіданні з боку відповідача не доведені.

Питання пов`язані із обставинами під час підготовчого засідання 26.09.2024 були підставою для винесення відносно представника відповідача окремої ухвали яка зараз розглядається Одеським апеляційним судом.

Під час підготовчого засідання, головуючий відповідно до вимог ст. 197 ЦПК України, за для виконання завдання підготовчого провадження: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про виклик у судове засідання свідків.

Згідно з вимогами ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого засідання є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, з урахуванням приписів Цивільного процесуального кодексу України, до прав головуючого у справі під час підготовчого засідання законодавець визначив роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи та з`ясовувати чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві. Також до обов`язків головуючого визначено з`ясування наявних заперечень проти позовних вимог та визначення обставин справи, які підлягають встановленню.

Відповідно до норм ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу головуючого по справі судді Луняченко В.О.

За змістом ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

У даному випадку заява про відвід надійшла до суду через 04.11.2024, тобто за три дні до дати призначеного підготовчого засідання (07.11.2024).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-40, 294, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Луняченко В.О. по цивільної справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скриль Ю. А.