Ухвала

від 26.09.2024 по справі 910/1023/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/1023/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянувши у відкритому судовому засідання заяву (вх. №0710/8792/24 від 11.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №910/1023/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" до Державної казначейської служби України, Запорізької митниці Державної фіскальної служби про стягнення грошових коштів, без участі представників сторін через їхню неявку

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі №910/1023/16 касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 скасовано в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням Запорізької митниці ДФС України в сумі 4 882,28 грн; у позові в цій частині відмовлено; в решті рішення та постанову залишено без змін; стягнуто з ТОВ "Логіст-Хім" на користь Запорізької митниці ДФС України 1653,60 грн витрат судового збору за подання касаційної скарги; доручено Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

24.07.2017 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ, за яким підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" на користь Запорізької митниці Державної фіскальної служби України 1 653,60 грн витрат судового збору за подання касаційної скарги.

11.09.2024 до суду від ТОВ "Логіст-Хім" надійшла заява про визнання наказу від 24.07.2017 Господарського суду міста Києва таким, що не підлягає виконанню. Вимоги заяви мотивовані тим, що стягувач не мав зацікавлення у виконанні рішення, виконавчий документ повторно для виконання не пред`являв. Строк повторного пред`явлення для виконання наказу Господарського суду міста Києва 24.07.2017 закінчився, а отже він не підлягає подальшому виконанню. Це всі розуміють, заявник втратив можливість повторно пред`явити наказ для виконання, але для скасування накладеного арешту закон вимагає визнання судом цієї обставини - що наказ не підлягає подальшому виконанню. Накладені на підставі наказу Господарського суду міста Києва 24.07.2017 державним виконавцем арешти на грошові кошти залишились, що унеможливлює закриття рахунків та є іншою причиною, за якою потребується визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 328 ГПК України. При цьому, як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 328 ГПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.

До процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести, зокрема, ті обставини, що свідчать пред`явлення виконавчого документу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що 24.07.2017, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017, яка набрала законної сили 27.06.2017, Господарським судом міста Києва видано наказ зі строком пред`явлення до виконання - 27.06.2020. Наказано стягнути з ТОВ "Логіст-Хім" на користь Запорізької митниці Державної фіскальної служби України 1653,60 грн витрат судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі наказу Господарського суду міста Києва 24.07.2017 р. старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Суручан Мариною Миколаївною 07.11.2019 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах) ТОВ "Логіст-Хім". 25.06.2020 р. виданий 24.07.2017 Господарським судом міста Києва наказ No 910/1023/16 про стягнення судового збору у розмірі 1653,60 грн. повернуто стягувачу за п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. Визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 25.06.2023.

Таким чином, станом на момент звернення до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню строк повторного пред`явлення для виконання наказу Господарського суду міста Києва 24.07.2017 скінчився.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" затверджено, крім іншого, Положення про Державну митну службу України, відповідно до якого Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. (п. 1 Положення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби, у тому числі Дніпровську митницю Держмитслужби, до якої шляхом реорганізації приєднано, у тому числі, Запорізьку митницю ДФС. Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, орган державної влади Дніпровська митниця Держмитслужби зареєстровано 15.11.2019.

Таким чином, Дніпровська митниця Держмитслужби є правонаступником Запорізької митниці ДФС.

В свою чергу, Дніпровська митниця Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935) з 02.11.2020 перебуває в стані припинення у зв`язку із реорганізацією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби, у томі числі Дніпровську митницю Держмитслужби.

Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, у тому числі Запорізьку митницю.

Відповідно до наказу Держмитслужби від 30.06.2021 № 472 з 01.07.2021 розпочато діяльність Запорізької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за ЄДРПОУ 43115923 зареєстрована Державна митна служба України, та у її складі Запорізька митниця (ЄДРПОУ ВП 44005647).

Отже, стягувачем за спірним наказом, та відповідно відповідачем, у спірних відносинах має виступати Запорізька митниця, як правонаступник реорганізованої Дніпровської митниці Держмитслужби, яка, в свою чергу, є правонаступником Запорізької митниці ДФС.

За наведених обставин, та з огляду на не пред`явлення правонаступником відповідача у справі - Запорізькою митницею до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у строк до 25.06.2023, суд дійшов висновку про наявність «інших причин» для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Іншими причинами у даному випадку є не пред`явлення до виконання виконавчого документа у визначений строк 25.06.2023.

При цьому, вирішуючи питання про визнання виконавчого документу від 27.06.2020 таким, що не підлягає виконанню повністю, судом враховано баланс інтересів сторін у справі, оскільки тривала бездіяльність органу державної влади щодо не вчинення жодних дій, спрямованих на виконання наказу, призводить до порушення права вільно провадити господарську діяльність ТОВ «Логіст-Хім». Накладені на підставі наказу Господарського суду міста Києва 24.07.2017 державним виконавцем арешти на грошові кошти - залишились, що унеможливлює закриття рахунків та є іншою причиною, за якою потребується визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

Згідно із частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи викладене, суд задовольняє заяву ТОВ «Логіст-Хім» про визнання виконавчого документа у справі №910/1023/16 таким, що не підлягає виконанню повністю.

Керуючись ст. ст. 52, 234, 235, 328 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ТОВ "Логіст-Хім" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

2. Визнати наказ Господарського суду міста Києва №910/1023/16, виданий 24.07.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" на користь Запорізької митниці Державної фіскальної служби України 1 653,60 грн витрат судового збору за подання касаційної скарги, таким, що не підлягає виконанню повністю.

Ухвала набрала законної сили 26.09.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.09.2024.

Суддя Ігор Курдельчук