Ухвала

від 16.01.2020 по справі 910/1023/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/1023/16

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ"

на дії державного виконавця Заводського районного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

У справі № 910/1023/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ"

до Державної казначейської служби України

Запорізької митниці Державної фіскальної служби

про стягнення 29 294,16 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.12.19. до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла скарга на дії державного виконавця Заводського районного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Суручан Маріани Миколаївни щодо виготовлення шести оригінальних примірників постанови про арешт коштів боржника від 07.11.19. і розсилання їх до чотирьох банків.

Протоколом автоматизованого розподілу справи скаргу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.20. скаргу призначено до розгляду на 16.01.20.

Скаржник в судове засідання 16.01.20. не з`явився, 13.01.19. подав клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Інші учасники судового процесу явку своїх повноважних представників в судове засідання 16.01.20. не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України).

Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва, встановив:

18.08.17. Заводським відділом ДВС міста Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 54530828 із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.17. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ" на користь Запорізької митниці Державної фіскальної служби 1653,60 грн судового збору за подання касаційної скарги (наказ Господарського суду міста Києва від 24.07.17., виданий на виконання постанови Вищого господарського суду України від 27.06.17. у справі № 910/1023/16).

Постановою від 07.11.19. у ВП № 54530828 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах, відповідно до переліку, що наведений в Постанові та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 2187,96 грн. Постановлено копії постанови направити на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

Скаржник просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Суручан Маріани Миколаївни щодо виготовлення шести оригінальних примірників постанови про арешт коштів боржника від 07.11.19. і розсилання їх до чотирьох банків.

Скаргу обґрунтовано тим, що виконавець виготовив і розіслав шість оригінальних примірників означеної постанови, а не копій.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Так, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

При цьому, з наданих матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було направлено запити про інформацію про залишки коштів, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Логіст-Хім .

Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень (п. 11 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.12.).

Частинами 1-3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів (п. 8 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.12.).

Тобто, з метою належного виконання рішення суду у даній справі, державний виконавець Заводського Відділу примусового виконання рішень міста Запоріжжя вжив заходи, які при виконавчому провадженні сприяли виконанню такого рішення, а відтак в даному випадку був дотриманий принцип співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, встановлений п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Натомість скаржником не подано доказів на підтвердження власних доводів про те, що державним виконавцем було виготовлено та розіслано шість оригінальних примірників постанови, а доводи скаржника про те, що виконавцем фактично було накладено чотири арешти в розмірі 2187,96 грн не відповідають фактичним обставинам, є надуманими та необґрунтованими.

Крім вказаного, як відзначалось судом, Постановою від 07.11.19. у ВП № 54530828 постановлено копії постанови направити на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ" на дії державного виконавця Заводського районного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України Про судовий збір не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов`язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ" в задоволенні скарги на дії державного виконавця Заводського районного відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

2. Ухвала набирає законної сили 16.01.2020. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 21.01.20.

Суддя Т.М. Ващенко