Ухвала

від 25.05.2020 по справі 910/1023/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/1023/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" про розподіл судових витрат у справі Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" до Державної казначейської служби України, Запорізької митниці Державної фіскальної служби України про стягнення 29 294, 16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 у цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

22.11.2016 Господарський суд міста Києва рішенням припинив провадження в частині стягнення 24 411, 88 грн боргу; позов задовольнив; стягнув з Державного бюджету України із Запорізької митниці Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" 4 882, 28 грн матеріальної шкоди.

20.03.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 змінено з викладенням її в іншій редакції щодо стягнення з Державного бюджету України шкоди, завданої незаконним рішенням Запорізької митниці Державної фіскальної служби, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" 4 882, 28 грн матеріальної шкоди; в решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 в частині припинення провадження у справі про стягнення 24 411, 88 грн боргу та задоволення позову залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 (головуючий суддя Рогач Л. І., судді Алєєва І. В., Дроботова Т. Б.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням Запорізької митниці Державної фіскальної служби України у сумі 4 882, 28 грн скасовано; у позові в цій частині відмовлено; в решті рішення та постанову залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" на користь Запорізької митниці Державної фіскальної служби України 1 653, 60 грн витрат судового збору за подання касаційної скарги.

24.07.2017 Господарський суд міста Києва видав наказ на виконання постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017.

16.04.2020 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" надійшла заява, в якій позивач, пославшись на положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказавши, що постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 з нього на користь Запорізької митниці Державної фіскальної служби стягнуто 1 653, 60 грн витрат судового збору за подання касаційної скарги, просить компенсувати за рахунок держави сплачений відповідачем судовий збір у розмірі 1 653, 60 грн.

Відповідно до частини третьої статті 129 ГПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час розгляду справи та прийняття постанови Вищим господарським судом України від 22.06.2017 здійснення господарського судочинства було регламентовано Господарським процесуальним кодексом України в редакції закону, чинній до 15.12.2017.

Частинами першою, другою статті 111 11 ГПК України у відповідній редакції, чинній на час вирішення спору, було передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. У постанові має бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України, у відповідній редакції, чинній на час вирішення спору, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На час розгляду справи порядок розподілу судових витрат регулювався статтею 49 ГПК України, відповідно до частин першої-п`ятої якої судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо у спорі про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь товариства, то вони стягуються на користь учасників (акціонерів) такого товариства, зазначених у частині восьмій статті 28 цього Кодексу, у тій частині, в якій вони понесені цими учасниками (акціонерами).

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, норми ГПК України в редакції, чинній на час вирішення спору, які підлягають застосуванню при вирішенні питання розподілу судових витрат у цій справі, не містили положень щодо компенсування за рахунок держави витрат із сплати судового збору, сплаченого відповідачем у разі, зокрема, залишення без задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору.

З огляду на викладене у Верховного Суду відсутні підстави для здійснення розподілу судового збору за подання касаційної скарги у цій справі відповідно до статті 129 ГПК України в чинній редакції.

Також Вищий господарський суд України у своїй постанові від 27.06.2017 здійснив розподіл судових витрат між сторонами, поклавши витрати із сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 653, 60 грн на позивача відповідно до статті 49 ГПК України, у відповідній чинній на час прийняття цієї постанови редакції, яка передбачала, що стороні, на користь якої відбулося рішення, суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

З огляду на викладене заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" про розподіл судових витрат, а саме про компенсацію сплаченого відповідачем судового збору за розгляд касаційної скарги у цій справі за рахунок держави задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" про розподіл судових витрат у справі № 910/1023/16 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак