Ухвала

від 24.09.2024 по справі 705/122/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 705/122/21

провадження № 61-12294ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2024 року у складі судді: Піньковського Р. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л., у справі за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Дмитрушківської сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа - Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернувся до суду з позовом до Дмитрушківської сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа - Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що Черкаською обласною прокуратурою установлені порушення вимог діючого законодавства при розпорядженні Собківською сільською радою землями державної власності лісогосподарського призначення.

Рішенням Собківської сільської ради від 22 грудня 2017 року № 20-15/VІІ «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, розташованої в АДРЕСА_1 .

У подальшому, на підставі рішення Собківської сільської ради від 05 квітня 2018 року № 23-5/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки площею 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 0,25 га земель лісогосподарського призначення.

На підставі цього рішення органу місцевого самоврядування та рішення державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа В. І. від 14 березня 2019 року № 45947101, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11 березня 2019 року внесено запис за № 30684429 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 7124387500:02:000:1446.

Встановивши наявність вищевказаного рішення Собківської сільської ради, згідно якого вчинено реєстрацію речового права, Черкаською обласною прокуратурою листом від 10 лютого 2020 року № 05/1-109 вих. 20 перед Кабінетом Міністрів України, як розпорядником земель лісогосподарського призначення та спеціально уповноваженим державним органом з контролю за дотриманням земельного законодавства Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, ініційовано питання надання оцінки щодо відповідності вимогам законодавства факту вибуття земель лісогосподарського призначення в приватну власність. Останнім вирішення вказаного питання листом від 18 лютого 2020 року № 5063/0/2/2/20 доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області.

На підставі наказу від 24 лютого 2020 року № 131-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області проведено перевірку та встановлено, що Державне підприємство «Уманське лісове господарство» на виконання рішення Черкаської обласної ради від 19 грудня 2000 року № 18-2 «Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств» замовив проект відведення земельних ділянок лісового фонду реформованих сільськогосподарських підприємств по Уманському, Маньківському, Жашківському, Христинівському та Тальнівському районах.

У 2002 році виготовлено проект відведення земельних ділянок лісового фонду загальною площею 3915,5 га ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Уманського району Черкаської області.

Собківська сільська рада листом від 09 листопада 2001 року № 96 погодила проект відведення земельних ділянок на передачу ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування семи земельних ділянок загальною площею 160 га.

Уманським районним відділом земельних ресурсів листом від 24 липня 2001 року № 586 погоджено проект відведення земельних ділянок на передачу ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування 201 земельної ділянки загальною площею 3915,5 га. Разом з тим, державний акт на право постійного користування вказаними земельними ділянками ДП «Уманський лісгосп» не виготовлявся.

Згідно з чинним законодавством документами, що підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства Собківського лісництва ДП «Уманський лісгосп», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням у 2014 році спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124387500:02:000:1446 відноситься до 66 кварталу Собківського лісництва виділу 1 площею 0,8 га, характеристика ділянки «рілля високої якості, наділ лісової охорони».

Віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується також інформацією, наданою ДП «Уманський лісгосп» та Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Рішенням Собківської сільської ради від 08 вересня 2016 року № 10-4/VІІ «Про затвердження коригування генерального плану с. Собківка Уманського району Черкаської області» затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану с. Собківка Уманського району Черкаської області».

Державним підприємством «Черкаський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» у 2017 році на замовлення Собківської сільської ради розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Рішенням Уманської районної ради Черкаської області від 23 січня 2018 року № 27-5/VІІ «Про встановлення меж населеного пункту села Собківка Уманського району Черкаської області» затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області, згідно якого загальна площа населеного пункту становитиме 306,9335 га, включивши в межі населеного пункту земельні ділянки загальною площею 40,8335 га, за рахунок земель, що знаходяться в адміністративних межах Собківської сільської ради за межами населеного пункту.

У складі проекту знаходиться перелік земельних ділянок державної власності, що пропонуються до включення в межу населеного пункту села Собківка. Відповідно до вказаного переліку у комунальну власність переходять земельні ділянки загальною площею 23,5335 га, земельна ділянка площею 17,3 га включається в межі населеного пункту, залишається в державній власності.

Зазначена земельна ділянка площею 17,3 га, відповідно до Проекту обліковується за ДП «Уманський лісгосп». Згідно генерального плану села Собківка на земельній ділянці площею 17,3 га розташовані: адмінбудинок Собківського лісництва, 5-ти квартирний житловий будинок та 4-х квартирний житловий будинок.

Вивченням інформації, внесеної до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, на земельній ділянці з кадастровим номером 7124387500:02:000:1446 розташоване будинковолодіння, яке на праві спільної часткової приватної власності належить ОСОБА_1 . Вказане будинковолодіння перебувало на балансі ДП «Уманський лісгосп» та приватизовано у 2014 році на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Питання законності приватизації вказаного житлового будинку було предметом дослідження у кримінальному провадженні, за результатами досудового розслідування якого, 30 серпня 2016 року винесена постанова про його закриття на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю у діянні службових осіб ДП «Уманський лісгосп» ознак кримінального правопорушення.

Так, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Уманський лісгосп» могла бути включена в межі населеного пункту с. Собківка, проте не перейшла у комунальну власність Собківської сільської ради та належить до державної власності. Рішення про вилучення і передачу цієї земельної ділянки згідно статей 122, 149 ЗК України Кабінетом Міністрів України не приймалося, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства відповідно до частини третьої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо її відведення не погоджувало. Таким чином, рішення Собківської сільської ради від 05 квітня 2018 року № 23-5/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)», є незаконним, підлягає скасуванню, оскільки прийняте за відсутності волевиявлення належного власника держави в особі Кабінету Міністрів України, без згоди землекористувача ДП «Уманський лісгосп» та без погодження Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Кабінетом Міністрів України та ДП «Уманський лісгосп» не вжито заходів для їх захисту у суді шляхом пред`явлення відповідного позову, тому прокурор вказував на наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:

визнати незаконним та скасувати рішення Собківської сільської ради від 05 квітня 2018 року № 23-5/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га за кадастровим номером 7124387500:02:000:1446, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

витребувати на користь Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га за кадастровим номером 7124387500:02:000:1446, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

судові витрати по справі стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури.

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2024 року

позов прокурора задоволено частково;

визнано незаконним та скасовано рішення Собківської сільської ради від 05 квітня 2018 року № 23-5/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

витребувано на користь Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 7124387500:02:000:1446, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

у задоволенні іншої частини позовних вимог прокурора відмовлено;

вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

спірна земельна ділянка належить до категорії земель лісогосподарського призначення державної власності, перебуває у постійному користуванні ДП «Уманський лісгосп» і після її незаконного надання у власність ОСОБА_1 , своє цільове призначення не змінила. Тому рішення Собківської сільської ради від 05 квітня 2018 року № 23-5/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» є незаконним та підлягає скасуванню.

метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (пункт 89 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Тому суд дійшов висновку про обрання прокурором належного та ефективного способу захисту законних прав держави, шляхом витребування спірної земельної ділянки на користь Кабінету Міністрів України.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року:

апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури залишено без задоволення;

заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2024 року у цій справі залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

рішення суду першої інстанції в частині встановлення фактичних обставин справи, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, а також відповідності обраного позивачем способу захисту порушених прав держави, шляхом витребування спірної земельної ділянки, ніким не оскаржується, тому колегія суддів вказала, що не входить в обговорення рішення суду в цій частині;

апеляційні вимоги прокурора стосуються незгоди з рішенням суду в частині визначення суб`єкта, на користь якого належить витребувати спірну земельну ділянку, оскільки з 27 травня 2021 року у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду. На підставі чого прокурор в апеляційній скарзі заявляв клопотання про заміну Кабінету Міністрів України на Черкаську обласну військову адміністрацію в порядку правонаступництва та про долучення до матеріалів справи доказів, які не були надані до суду першої інстанції. Колегією суддів в судовому засіданні відмовлено у задоволенні вказаних клопотань;

апеляційний суд зазначив, що не погоджується з доводами прокурора щодо незаконності рішення суду про витребування спірної земельної ділянки на користь Кабінету Міністрів України та необхідності його заміни на правонаступника - Черкаську обласну військову адміністрацію. Суд зазначив, що звертаючись із вказаним позовом до суду, прокурор діяв в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, враховуючи вимоги частини восьмої статті 122 ЗК України (в редакції на час звернення з позовом), відповідно до якої Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу (ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення), та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року. Згідно з редакцією статті 122 ЗК України, з внесеними змінами, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, передає у постійне користування земельні ділянки у випадку, передбаченому абзацом другим частини другої статті 149 цього Кодексу. Разом з тим, відповідно до положення пункту 5 частини першої статті 27 Лісового Кодексу України в діючій на даний час редакції, Кабінет Міністрів України передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності. Тобто, правові підстави звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на даний час не змінились, оскільки, як в редакції статті 122 ЗК України на час звернення прокурора з позовом, так і в статті 27 ЛК України, яка діє на даний час, повноваження Кабінету Міністрів України щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду з метою їх передачі для нелісогосподарських потреб не змінились;

за обставинами цієї справи, рішенням Собківської сільської ради від 05 квітня 2018 року №23-5/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», тобто незаконно передано у власність особі земельну ділянку лісового фонду для нелісогосподарських цілей. За наведених обставин, колегія суддів вважала, що рішення суду в частині витребування спірної земельної ділянки на користь Кабінету Міністрів України є законним та обґрунтованим, підстав для заміни Кабінету Міністрів України в порядку правонаступництва на Черкаську обласну військову адміністрацію, за обставинами даної справи та доводами апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено. Також, колегія суддів зазначила, що витребування земельної ділянки відбувається на користь держави. Натомість, скаржником не доведено, що виконання рішення про витребування спірної земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України буде неможливим;

прокурором не підтверджено законних підстав для представництва інтересів держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, оскільки прокурором не надано доказів того, що Черкаська обласна військова адміністрація не може самостійно захищати інтереси держави або неналежним чином це здійснює. Лист заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 20 грудня 2021 року № 15/2-1506вих21 на адресу Черкаської обласної державної адміністрації не є достатнім доказом на підтвердження підстав для представництва її інтересів прокурором, оскільки матеріали справи не містять, як доказів отримання даного листа Черкаською ОДА, так і відповіді на даний лист із висловленням позиції Черкаської ОДА щодо захисту порушених інтересів держави. Прокурором не підтверджено повноважень для представництва ним інтересів держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, а тому передчасними є вимоги скаржника про витребування спірної земельної ділянки на користь Черкаської обласної військової адміністрації.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури 04 вересня 2024 року через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року, у якій просить змінити рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині витребування на користь Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння земельної ділянки шляхом її витребування на користь Черкаської обласної військової адміністрації.

У касаційній скарзі заступник керівника Черкаської обласної прокуратури однією з підстав касаційного оскарження судового рішення зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Обґрунтовуючи указану підставу касаційного оскарження, особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що на цей час відсутні правові позиції Верховного Суду про застосування частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в контексті відсутності потреби повторного встановлення підстав для представництва інтересів держави прокурором в одній справі у разі застосування процесуального правонаступництва сторони, яку визначено позивачем.

Касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню з таких мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України).

Аналіз уточненої касаційної скарги свідчить, що особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставу касаційного оскарження судового рішення. Формальна вказівка на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Прокурором не обґрунтовано неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у цій частині.

Тому особою, яка подала касаційну скаргу, не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, і згідно пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню.

Керуючись статтями 260, 389, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року в частині підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат