Ухвала

від 20.09.2024 по справі 947/30382/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6691/24

Справа № 947/30382/22

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя доповідач), Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалу Київського районногосуду м.Одеси від 03 липня 2024 року,

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні, за участі третіх осіб ОСОБА_5 , Одеської міської ради

в с т а н о в и в:

Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 03 липня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні, залишив без задоволення.

Не погодившисьз вказаноюухвалою суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 16.08.2024 року залишив апеляційну скаргу без руху, витребував копії матеріалів цивільної справи № 947/30382/22, які необхідні для розгляду апеляційної скарги, з суду першої інстанції.

На виконання зазначеної ухвали від суду першої інстанції надійшли зазначені матеріали.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського районногосуду м.Одеси від 03 липня 2024 року підлягає поверненню з наступних підстав.

В заяві, із якою ОСОБА_1 звернувся в липні 2024 року до Київського районного суду м. Одеси, останній просив в порядку передбаченому ст. 84 ЦПК України витребувати у виконавчого комітету Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради копії документів.

Отже ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів.

Станом на час подання скаржником апеляційної скарги Київським районним судом м.Одеси рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні, за участі третіх осіб ОСОБА_5 , Одеської міської ради, не ухвалено.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала, як залишення без задоволення заяви про витребуванні доказів.

Отже, ухвала суду першої інстанції залишення без задоволення заяви про витребуванні доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Таким чином, право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення. Аргументи учасників процесу стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі мають розглядатися судом, якому такі аргументи заявлені.

Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України

Такі висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, вона не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районногосуду м.Одеси від 03 липня 2024 року, оскільки ухвала суду про залишення без задоволення заяви про витребуванні доказів не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Керуючись статтями 353, 357 ЦПК України, суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районногосуду м.Одеси від 03 липня 2024 року, повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді В.А. Коновалова

О.Ю. Карташов

М.В. Назарова