Постанова

від 24.09.2024 по справі 755/8200/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/8200/16 Головуючий у І інстанції - Савлук Т.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/15311/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року, постановленої за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому документі

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон-Мода» про звернення стягнення на майнові та немайнові права в рахунок погашення заборгованості за договором позики, -

установив:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року визнано мирову угоду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа:ТОВ «Салон-Мода» про звернення стягнення на майнові та немайнові права в рахунок погашення заборгованості за договором позики.

Провадження у зазначеній вище цивільній справі закрито.

У червні 2024 року заявник ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі - ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року про визнання мирової угоди в межах розгляду цивільної справи №755/8200/16-ц.

Свою позицію мотивував тим, що постановляючи ухвалу про визнання мирової угоди в резолютивній частині ухвали судом не зазначено індивідуальні дані сторін цивільного процесу (стягувача та боржника в процедурі виконавчого провадження), у зв`язку з чим виникають труднощі при виконанні судового рішення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 рокузаяву ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому документі задоволено.

Внесено виправлення в ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року про визнання мирової угоди у справі №755/8200/16-ц, доповнивши резолютивну частину ухвали наступним:

«Повне найменування (ім`я) сторін цивільного процесу та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач (стягувач): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Барським РВ УМВС України в Вінницькій області, 10 травня 2002 року.

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві, 05 травня 2009 року.

Ухвала мотивована тим, щозатверджуючи мирову угоду, яка є виконавчим документом, судом помилково не зазначено в ухвалі суду відомості про стягувача та боржника.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що описка є очевидною, а тому слід її виправити, доповнивши резолютивну частину ухвали відомостями про сторін цивільного процесу (стягувача та боржника).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі є помилковими та передчасними.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що розгляд заяви ОСОБА_2 відбувся за його відсутності, оскільки він не був повідомлений належним чином про дату, час та місце засідання суду.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо наявності правових підстав для виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року про визнання мирової угоди у справі №755/8200/16-ц, оскільки доповнення резолютивної частини цієї ухвали відомостями, щодо стягувача та боржника, а саме - щодо їх прізвища, ім`я та по батькові, дат народження, адресу зареєстрованого місця проживання, РНОКПП та паспортних даних, не є виправленням механічної помилки суду, а є наслідком застосування судом норм права та зміною змісту судового рішення шляхом доповнення його умовами, що відсутні у мировій угоді.

Наголошує, що процесуальним законодавством не передбачено можливість внесення судом до резолютивної частини ухвали про затвердження мирової угоди інших умов, які відсутні в укладеній сторонами мировій угоді.

Крім того, зазначає, що заява ОСОБА_2 не може бути задоволена ще і з тих підстав, що заява про виправлення помилки у виконавчому документі була подана після спливу строку на його пред`явлення до виконання.

Просив суд, скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому документі.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що зазначені відомості про осіб, які уклали дану мирову угоду, наявні були і є безпосередньо в самому тексті мирової угоди, яка прошита судом разом з ухвалою від 26 грудня 2016 року про її затвердження,в преамбулі та п. 1 розділу 11(Реквізити сторін).

І саме звідси державний виконавець, який відкривав 18 травня 2018 року виконавче провадження, вносив всю необхідну йому інформацію у свої постанови під час примусового стягнення визнаного боржником боргу протягом наступних чотирьох років.

Вказує, що фактично мирова угода, укладена між ним та ОСОБА_1 є в розумінні вимог цивільного законодавства двостороннім письмовим правочином, який укладено ними добровільно з метою врегулювання спору, який виник між ними.

Зазначає, що він не просить у своїй заяві змінювати мирову угоду чи суть ухвали від 26 грудня 2016 року, а, враховуючи позиції Дніпровського відділу ДВС у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ) та рішення Верховного суду від 10 квітня 2024 року, просить привести ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 26 грудня 2016 року у відповідність до вимог ст. 4 Закону України«Про виконавче провадження».

Також, просить врахувати, що повернення йому виконавчого документу без виконання після 4 років фактичного виконання в примусовому порядку судового рішення, відбулося на підставі заяви боржника - ОСОБА_4 , в якій зазначено, що виконавчий документ - ухвала Дніпровського районного суду не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавчепровадження».

Просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні визначено ст. 269 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (мимовільний, випадковий пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо).

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №300/765/15-ц (провадження №61-7654св20) зазначено, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11 (провадження №61- 13870св20) зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень».

У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2022 року у справі №904/4790/21 вказано, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати змістсудового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.

Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні судами застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).

Колегія суддів звертає увагу, що особливістю даної справи є те, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції виправлено описку в ухвалі про затвердження мирової угоди.

Зміст резолютивної частини ухвали про затвердження мирової угоди визначено ч.4 ст. 207 ЦПК України таким чином: «Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.»

Тобто, в ухвалі про затвердження мирової угоди суд не встановлює жодних фактичних обставин справи, а тільки зазначає в резолютивній частині ухвали умови такої мирової угоди.

Процесуальним законодавством не передбачено можливість внесення судом до резолютивної частини ухвали про затвердження мирової угоди інших умов, які відсутні в укладеній сторонами мировій угоді.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, у порядку виправлення описки не змінював змісту (суті) прийнятого ним рішення, а саме - не змінив зміст затвердженої судом мирової угоди, не доповнював цю мирову угоду умовами, які сторонами не погоджувалися і в мировій угоді відсутні.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав, що виправлення описки в ухвалі про затвердження мирової угоди є наслідком застосування норм матеріального права, а саме - наслідком застосування приписів ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», які не були застосовані судом під час затвердження мирової угоди 26 грудня 2016 року.

Отже, доповнення резолютивної частини ухвали про затвердження мирової угоди відомостями, щодо стягувача та боржника, які передбачені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», але відсутні в самій мировій угоді, є наслідком приведення ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 26 грудня 2016 року у відповідність до вимог ст. 4 Закону України«Про виконавче провадження».

Отже, з вказаних підстав, ухвала суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 ст. 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Свою апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує окрім іншого тим, що розгляд заяви ОСОБА_2 відбувся за його відсутності, оскільки він не був повідомлений належним чином про дату, час та місце засідання суду.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення судом норм процесуального права, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому документі, з урахуванням мотивів, наведених у даній постанові.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнитичастково.

Ухвалу Дніпровськогорайонного суду м. Києва від 18 липня 2024 року скасувати і постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому документі, подана до суду 12 червня 2024 року (вх. №32883) - задовольнити.

Внести виправлення в ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року про визнання мирової угоди у справі №755/8200/16-ц, доповнивши резолютивну частину ухвали наступним:

«Повне найменування (ім`я) сторін цивільного процесу та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач (стягувач): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Барським РВ УМВС України в Вінницькій області, 10 травня 2002 року.

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві, 05 травня 2009 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба