Постанова

від 27.11.2007 по справі 5/9-к

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський,

3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" листопада 2007 р.                                                         

Справа №  5/9-К

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                       

Гулової А.Г.

Щепанської Г.А.

при

секретарі                                                             Жарській

І.В. ,

за

участю

позивачки:  ОСОБА_1.,

та

представника відповідача:  Сірої А.В.,

довіреність від 02.10.07р.,

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство

сфери послуг "Елегант", м.Житомир

на

ухвалу господарського суду Житомирської області

від

"23" серпня 2007 р. у справі № 5/9-К (суддя Брагіна Я.В.)

за

позовом ОСОБА_1, м.Житомир 

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство сфери послуг "Елегант",

м.Житомир

про

виділення частки майна та стягнення 230000,00 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.08.2007р.

по справі №5/9-К заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову

задоволено та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Підприємство

сфери послуг "Елегант" вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна

Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство сфери послуг

"Елегант" в межах заявленого позову.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою

відповідальністю "Підприємство сфери послуг "Елегант" звернулось

до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зокрема, зазначає

наступне:

- задовольняючи заяву про забезпечення позову та виносячи ухвалу

про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував судову практику

вирішення окремих категорій справ, у тому числі оглядовий лист Вищого

арбітражного суду України №01-8/516 від 22.09.2000р. та дійсні обставини

справи;

- судом не було враховано чи дійсно є обставини, які свідчать про

те, що майно, яке належить відповідачу, може зникнути, зменшитися за кількістю

або погіршитися за якістю, що може утруднити або зробити неможливим виконання

рішення господарського суду;

- відповідач зазначає, що підставою для забезпечення позову стала

заява позивачки, яка була задоволена. Проте, види забезпечення позову,

викладені у відповідній заяві не співпадають із видом забезпечення, який було

вжито судом першої інстанції. У заяві позивачки та в матеріалах справи не

міститься жодного документу та обгрунтування того, що відповідач має наміри

відчужувати належне йому майно, в результаті чого була б загроза утруднення чи

унеможливлення виконання рішення суду. Так, позивачка посилалась на те, що

мають відбутися загальні збори учасників, на яких будуть розглянуті питання про

вихід учасників, про прийняття нових учасників та про внесення змін до статуту.

Порядок денний не вбачав жодного питання, яке б могло порушити права позивачки

чи утруднити виконання рішення суду;

- на думку скаржника, виносячи ухвалу про вжиття заходів до

забезпечення позову, місцевий господарський суд не здійснив жодних дій для

перевірки фактів стосовно наявності загрози інтересам позивачки та не надав

можливості відповідачу надати свої заперечення, чим порушив принцип рівності та

змагальності сторін, передбачений ст.ст. 33,43 ГПК України та ст. 129

Конституції України;

- крім цього, скаржник вказує, що виносячи дану ухвалу, суд першої

інстанції порушив принцип співвідношення вимог позивача та виду забезпечення

позову, не врахував норми матеріального права;

- скаржник звертає увагу суду на наявність у матеріалах справи

довідки, яка підтверджує, що частка позивачки в статутному капіталі відповідача

становить 3,13 %. Проте, така довідка є застарілою, оскільки на момент

звернення до суду частка позивачки становить 2,99 % статутного капіталу

товариства, що складає 18,37 грн.;

- також в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують

нестабільний фінансовий стан відповідача, наміри щодо відчуження майна та інші

обставини, які відповідно до вимог діючого законодавства України можуть бути

підставою для вжиття заходів забезпечення позову.  

Представник скаржника в судовому засіданні підтримала доводи та

вимоги апеляційної скарги, до того ж, надала додаткові пояснення (а.с.72-73) по

справі, з яких вбачається наступне:

- позивачка просила вжити інших заходів забезпечення позову, на

підтвердження яких і надала повідомлення про скликання загальних зборів

учасників. Тому судом безпідставно вжито такий захід забезпечення позову, як

накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження майна товариства,

що в подальшому призвело до перешкод у господарській діяльності товариства;

- так, на підставі оскаржуваної ухвали ДВС було відкрито виконавче

провадження та у відповідності до ст. 55 закону України „Про виконавче

провадження" накладено арешт на все майно товариства у межах суми позову,

що підтверджується постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони

на його відчуження;

- законодавство України, що регламентує господарську діяльність

юридичних осіб та діюча редакція Статуту ТОВ ПСП "Елегант"

передбачає, що товариство створюється з метою організації підприємницької

діяльності, насичення ринку продукцією, послугами та одержання прибутку;

- накладення арешту на все майно товариства призведе до того, що

буде неможливим виконати рішення вищого органу управління товариства стосовно

оформлення кредиту для здійснення ремонту приміщень товариства, що може мати

наслідком завдання великих збитків товариству;

- скаржник звертає увагу суду на ту обставину, що все майно, на

яке накладено заборону на відчуження та арешт є власністю відповідача, а

позивач має лише корпоративні права в статутному капіталі товариства в розмірі

2,99%, що складає 19,37грн., що підтверджується довідкою, наявною у матеріалах

справи та діючим статутом товариства. Підтвердженням того, що позивач

погоджується із вказаною часткою є наявність її підпису на статуті ТОВ ПСП

„Елегант", зареєстрованого виконавчим комітетом Житомирської міської ради

18.09.2006 року за №13051050001002526, який посвідчено нотаріально;

- відповідно до п. З ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду

має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство. Отже, задовольняючи

клопотання про забезпечення позову господарський суд повинен був у

мотивувальній частині ухвали навести правове обґрунтування і ті доведені

фактичні обставини, з огляду на які, ці доводи або докази, взяті судом до

уваги, стали підставою для вжиття такого заходу забезпечення позову як

накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження майна товариства;

- однак, на думку відповідача, оскаржувана ухвала місцевого

господарського суду про вжиття заходів щодо забезпечення позову вказаним вимогам

не відповідає, оскільки не містить підстав та умов застосування заходів про

забезпечення позову, які б підтверджували те, що невжиття заборони у вчинення

будь-яких дій щодо відчуження майна відповідача, а в подальшому і накладення

арешту на все майно відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання

рішення господарського суду про стягнення грошових коштів;

- крім цього, суд першої інстанції не здійснив правової оцінки

обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів

та не врахував наявності зв'язку між заходом до забезпечення даного позову і

предметом позовних вимог, заборонивши відповідачу вчиняти будь-які дії,

направлені на відчуження майна у будь-який спосіб, оскільки обраний судом засіб

забезпечення позову не відповідає характеру позову та його предмету. Накладення

заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження майна відповідача, що в

подальшому має наслідком арешт всього майна, що належить відповідачу, можливе

лише за умови пред'явлення позовних вимог майнового характеру, зокрема,

витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності,

виділення майна в натурі у спільному майні, тощо.

- судом не було враховано зв'язку із вжиттям заходу забезпечення

позову та правами і охоронюваними законом інтересами осіб, що не є учасниками

даного судового процесу, тобто інтересами інших учасників товариства, які

володіють 97% статного капіталу відповідача і мають рівні права з позивачкою.

Згідно норм діючої редакції статуту товариства (п. 8.7.20) та Закону України

„Про господарські товариства", питання щодо відчуження майна товариства на

суму більше 50% активів товариства, приймається виключно загальними зборами

учасників товариства, якщо за нього проголосували не менше 3/4 голосів. Станом

на поточну дату, питання щодо відчуження майна товариства навіть не

пропонувалося до розгляду на загальних зборах учасників товариства, що виключає

можливість будь-якого відчуження майна товариства.

Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу від 11.09.07р.

(а.с.51-52) та в судовому засіданні не визнала доводів, які зазначені в

апеляційній скарзі, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та

обґрунтованою, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а

апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім цього, позивачка надала доповнення до відзиву від

11.09.2007р., в якому зазначає, що підставою для відмови скаржнику у

задоволенні апеляційної скарги є той факт, що приватизований майновий вклад не

визначений індивідуальною ознакою, що вирізняє її, перебуває у спільній

частковій власності товариства і потребує виділу частки майна в натурі на

підставі закону (а.с.55,63,96). А також в судовому засіданні надала заперечення

на додаткові пояснення відповідача (а.с.97-99).

Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної

скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування

господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

при прийнятті оскарженої ухвали, оцінивши висновки суду на відповідність

дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

22.08.2007р. ОСОБА_1 звернулася до господарського суду

Житомирської області з позовом про виділення в натурі майнового внеску ТОВ

"Підприємство сфери послуг "Елегант" (за домовленістю) та

стягнення з останнього на свою користь 200000,00 грн. матеріальних збитків і

30000,00 грн. моральної шкоди.

Позивачка 22.08.07р. до господарського суду Житомирської області

подала заяву (а.с.33-34) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом

визнання загальних зборів учасників відповідача від 25.08.2007р. недійсними та

накладення арешту на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю

"Підприємство сфери послуг "Елегант".

Крім цього, зі змісту вказаної заяви вбачається, що позивачка

просить суд витребувати копію технічного паспорту на виробничу будівлю ТОВ ПСП

"Елегант" по АДРЕСА_1 м. Житомира для технічної експертизи з ПП

"Ріел-сервіс", вул. В.Бердичівська, 5/1, кв.1, та з незалежної оцінки

майна по АДРЕСА_2, спеціалістами-архітекторами та іншими компетентними особами,

виробничої будівлі (іншого майна) на виділ в натурі боргу товариства, чи для

експертної оцінки виробничої будівлі (іншого майна) на виплату боргу ТОВ ПСП

"Елегант" в грошовій одиниці за цінами 2007р. (за домовленістю) або

витребувати середньостатистичну інформацію про вартість 1 кв.м. нерухомого

майна, що відчужується на ринку, на аукціоні м.Житомира для підприємницької

діяльності в районі Житнього ринку по вул. Київській в день пред'явлення

позову.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивачка надала

повідомлення, відповідно до якого 25.08.07р. відбудуться загальні збори

учасників відповідача, на яких будуть вирішуватись питання про прийняття нового

учасника до товариства, виведення учасників з Товариства, надання згоди

учасникам на відчуження їх часток в статутному капіталі Товариства, внесення

змін до статуту Товариства.

Як зазначалось вище, ухвалою від 23.08.2007р. господарський суд

Житомирської області заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову

задоволив та за власною ініціативою заборонив Товариству з обмеженою

відповідальністю Підприємство сфери послуг "Елегант" вчиняти будь-які

дії щодо відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство

сфери послуг "Елегант" в межах заявленого позову.

Окрім сторін, дану ухвалу надіслано для виконання до Богунського

відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції.

Проте, судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується

із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції щодо вжиття заходів

забезпечення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав

позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову

допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких

заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду.

Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67

Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються

господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові суми,

що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона

іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на

підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення

здійснюється у безспірному порядку.

Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в ст.67

Господарського процесуального кодексу України, належить суду, який виходить із

предмету спору, конкретних обставин та пропозицій заявника.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом

як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом

інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має

здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття

відповідних заходів з урахуванням такого:

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших

учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову

і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити

фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та

охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового

процесу;

- такі заходи мають бути співрозмірними із заявленими позивачем

вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з

урахуванням  доказів, наданих позивачем

на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна

імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в

разі невжиття таких заходів.

Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які

пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств. Вжиті

заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або

фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до

закону як підприємець.

Про такі обов'язкові умови для вжиття заходів забезпечення позову

йдеться в Постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р. "Про практику

застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв

про забезпечення позову".

Крім того, відповідно до п.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду

України від 23.08.1994р. "Про деякі питання практики застосування заходів

до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення

позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може

утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема,

зникнення майна, зменшення його за кількістю або погіршення за якістю тощо на

момент виконання рішення.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за

необхідне зазначити таке.

Позивачкою заявлено позов про виділення в натурі майнового внеску

ТОВ "Підприємство сфери послуг "Елегант" (за домовленістю) та

стягнення з останнього на свою користь 200000,00 грн. матеріальних збитків і

30000,00 грн. моральної шкоди, які спричинені, як вважає позивачка, порушенням

розгляду її заяви від 30.06.2006р. про вихід зі складу товариства, тобто

випливають з корпоративного спору.

Проте, майно, на яке накладено заборону на відчуження є власністю

відповідача - юридичної особи (реєстраційне посвідчення, а.с.93), а позивачка

має корпоративні права в статутному капіталі товариства в розмірі 2,99%, що

підтверджується Статутом товариства (а.с.76-89).

Засновники та учасники господарських організацій володіють

корпоративними правами. Корпоративні права виникають у особи, яка в обмін на

майнову участь у господарській організації отримує право на частку в її

статутному фонді (майні).

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні

права  - це права  особи, частка якої визначається у статутному

фонді (майні) господарської організації, що 

включають  правомочності на участь

цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки

прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої

відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та

статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі

відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно із ст.54 Закону України "Про господарські товариства"

при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується

вартість частини  майна  товариства, пропорційна його частці у

статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту

за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю

або частково в натуральній формі.

Питання про виключення учасника з товариства вирішують загальні

збори товариства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами ТОВ

ПСП "Елегант" ще не вирішувалося питання про вихід ОСОБА_1. з

товариства, до того ж вона не робила свій вклад в статутний фонд в натуральній

формі, що вбачається з приватизаційного платіжного доручення №24 від

24.05.1994р. (а.с.17), хоча вимога в позовній заяві стосується саме виділення

майнового внеску в натурі.

Крім того, слід зазначити, що наслідком обраного судом першої

інстанції способу вжиття заходів до забезпечення позову є накладення арешту на

майно боржника в межах 230000,00 грн. та оголошення заборони на відчуження

майна ТОВ ПСП "Елегант", про що свідчить постанова Богунського

відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції

від 12.09.2007р. (а.с.74).

Відповідно до вимог чинного законодавства забезпечувальні заходи

повинні відповідати заявленим вимогам, тобто, бути безпосередньо пов'язаними з

предметом спору, відповідними заявленим вимогам, необхідними для забезпечення

виконання судового акту. З метою забезпечення позову суд може заборонити особі

провадити певні дії. При цьому такі дії дійсно повинні бути пов'язана з

предметом позову та суд не повинен втручатись у внутрішню діяльність

товариства.

Застосований судом першої інстанції захід до забезпечення позову -

заборона Товариству з обмеженою відповідальністю Підприємство сфери послуг

"Елегант" вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна Товариства з

обмеженою відповідальністю Підприємство сфери послуг "Елегант" в

межах заявленого позову - в даному випадку прирівнюється до одного із заходів

до забезпечення позову, передбачених ст. 67 ГПК України, а саме: накладення

арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Проте, предметом позову є виділення частки учасника при виході

його з товариства й стягнення матеріальних збитків й моральної шкоди в зв'язку

з нерозглядом цього питання, але не майно відповідача. Тому навіть у разі

задоволення позову у даній справі виконання рішення суду не може бути утруднено

чи стати неможливим для виконання у разі невжиття такого заходу до забезпечення

позову як обрав суд першої інстанції. Крім того, господарський суд Житомирської

області в ухвалі від 23.08.2007р. не навів мотивів, виходячи з яких, він

забезпечив позов, не з'ясував обставин, які б свідчили про наміри відповідача

здійснити відчуження майна третім особам, його зникнення або зменшення, що може

утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Навпаки, забезпечення позову у обраний спосіб стало перешкодою в

господарській діяльності товариства (зокрема, неможливість вирішення питань

кредитування), що може призвести до порушення прав та інтересів інших учасників

товариства.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, й про

це також вказує відповідач в апеляційній скарзі, що застосований судом першої

інстанції з власної ініціативи захід забезпечення позову необґрунтований в

ухвалі та не співвідноситься з розміром та характером заявлених позовних вимог.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що

апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство

сфери послуг "Елегант" є обґрунтованою, а тому її слід задовольнити,

скасувавши ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.08.2007р. у

справі №5/9-К як таку, що винесена з неповним з'ясуванням обставин справи та

порушенням норм чинного законодавства.

  Керуючись ст.ст.

101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Підприємство сфери послуг "Елегант", м.Житомир задовольнити.

2.  Ухвалу господарського

суду Житомирської області від 23 серпня 2007 року у справі № 5/9-К скасувати.

3. Справу № 5/9-К передати на розгляд до господарського суду

Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Пасічник

С.С.

 судді:

Гулова А.Г. 

                               Щепанська

Г.А. 

 віддрук.

1

- до справи

2,3

- сторонам

4

- в наряд