Ухвала

від 30.09.2024 по справі 807/2322/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питання роз`яснення судового рішення

30 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 807/2322/15 пров. № А/857/11372/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву Державної служби України з питань праці про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої посадовою особою суб`єкта владних повноважень у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 , 16.04.2024 подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та ухвалити по цьому факту передбачене законом рішення.

Обґрунтовував заяву тим, що Державна служба України з питань праці надала наказ від 28.03.2024, яким позивача поновлено на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області. Поряд з цим, територіальний підрозділ органу Держпраці України активно створює перепони для не допуску його до роботи шляхом не виділення йому робочого місця та не визначення його посадових обов`язків. Більше того, з 09 квітня 2024 року Голова комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області видав наказ, відповідно до якого позивача було визнано таким, що перебуває у простої.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

З цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої посадовою особою суб`єкта владних повноважень у справі № 807/2322/15 скасовано та прийнято нову постанову якою заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці у Закарпатській області.

Зобов`язано Державну службу України з питань праці вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при поновленні ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року № 262-К.

Встановлено Державній службі України з питань праці десятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї постанови для подання до суду першої інстанції доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

У задоволенні решти заяви відмовлено.

У подальшому, Державна служба України з питань праці подала до суду апеляційної інстанції заяву про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, в які просила роз`яснити які заходи в межах вимог законодавства повинна вжити Держпраці щодо допуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці Закарпатській області, враховуючи, що вона є суб`єктом призначення (звільнення), а не роботодавцем позивача, а роботодавець, станом на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді, перебуває в процесі припинення, функції з керівництва Управління віднесені до повноважень голови ліквідаційної комісії Управління.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заяви про роз`яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим, наведена вище правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач у заяві про роз`яснення ставить питання про те які заходи в межах вимог законодавства повинна вжити Держпраці щодо допуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці Закарпатській області, враховуючи, що вона є суб`єктом призначення (звільнення), а не роботодавцем позивача, а роботодавець станом на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді перебуває в процесі припинення, функції з керівництва Управління віднесені до повноважень голови ліквідаційної комісії Управління.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина 6 статті 383 КАС України).

Відповідно до ч. 1 статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно ч. 5 ст. 294 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 КАС України, суд апеляційної інстанції встановив:

- формальне винесення наказу Державною службою України з питань праці від 28 березня 2024 року № 12-кт, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області. Оскільки, після винесення такого наказу, видано наказ від 09.04.2024 № 2-к про оголошення простою начальнику Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_1 , тобто винесення Державною службою України з питань праці наказу від 28 березня 2024 року № 12-кт не призвело до реального його виконання шляхом фактичного допуску до роботи позивача.

- неподання доказів того, що позивачу виплачується заробітна плата, після його поновлення на роботі;

- при винесенні наказу від 28 березня 2024 року № 12-кт, відповідач не виконав щодо позивача приписи ст. 29 КЗпП України, зокрема, не надав йому робоче місце, не визначив трудові функції, які зобов`язаний виконувати працівник (перелік посадових обов`язків) та дату початку виконання роботи, тощо.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, у спірних правовідносинах, правових підстав для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про роз`яснення судового рішення немає.

Оскільки Державній службі України з питань праці, у відповідності до ч. 5 ст. 294 КАС України та на виконання вимоги постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, необхідно подати до Закарпатського окружного адміністративного суду докази вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, які встановлені судом апеляційної інстанції, а не звертатися із заявою про роз`яснення судового рішення.

Натомість, Закарпатський окружний адміністративний суд, зобов`язаний надати правову оцінку заходам, які вжито Держпраці щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що порушені, у заяві про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції, питання які заходи в межах вимог законодавства повинна вжити Держпраці щодо допуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці Закарпатській області, відповідач по суті ухиляється від виконання судового рішення, яке набрало законної сили і підлягає обов`язковому виконанню.

Крім цього, на думку суду апеляційної інстанції, у заяві про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 не наведено жодних обставин, які б об`єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, а з мотивувальної та резолютивної частин судового рішення від 25.06.2024 вбачається, що його текст, труднощів для розуміння не викликає, суть його зрозуміла та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви про роз`яснення необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 254, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви Державної служби України з питань праці про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 807/2322/15 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін