Ухвала

від 08.08.2024 по справі 807/2322/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа №807/2322/15

адміністративне провадження №К/990/28967/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №807/2322/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просив визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудової функції начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та ухвалити по цьому факту передбачене законом рішення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої посадовою особою суб`єкта владних повноважень у справі № 807/2322/15 та прийнято нову постанову якою заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків начальника Управління Держпраці у Закарпатській області.

Зобов`язано Державну служби України з питань праці вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при поновленні ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року № 262-К.

Встановлено Державній службі України з питань праці десятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї постанови для подання до суду першої інстанції доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення. У задоволенні решти заяви відмовлено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з питань праці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №807/2322/15, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Так, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року прийнята за результатами розгляду заяви позивача поданої на підставі статті 383 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Крім того, частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Таким чином, законодавцем не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України) та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої в порядку апеляційного перегляду такої ухвали суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду від 23 червня 2022 року у справі №140/16226/20 та від 03 червня 2024 року у справі 580/2457/19.

Згідно частини другої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333, Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №807/2322/15, слід відмовити.

Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №807/2322/15 .

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко

Судді О.В. Кашпур

С.А. Уханенко