Вирок
від 02.10.2024 по справі 482/2014/20
НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.10.2024

Справа № 482/2014/20

Номер провадження 1-кп/482/45/2024

В И Р О К

Іменем України

02 жовтня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса об`єднані кримінальні провадження внесені до ЄРДР за №12020150280000344 від 25.08.2020 року, №12022152280000200 від 20.08.2022 року та №12023152280000400 від 16.12.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кир`яківка Миколаївського району Миколаївської області, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, інваліда 3 групи, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 та ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

1.Обвинувачення за ч.1 ст. 121 КК України.

25.08.2020 приблизно о 15:30 год. (більш точного часу встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходилася разом з ОСОБА_7 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей час, між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_9 виник раптовий злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання ОСОБА_9 знаходячись в одній із спальних кімнат вказаного будинку, взявши зі столу до правої руки кухонний ніж, нанесла один удар вказаним предметом у правий бік живота ОСОБА_7 .

У результаті чого, ОСОБА_9 , спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого поранення передньої поверхні черевної стінки з пошкодженням висхідної та здухвиної кишки. Місцем травмуючої сили на тілі ОСОБА_7 є права бокова поверхня живота. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, в момент заподіяння.

Таким чином ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

1.1 ОСОБА_9 визнала, що в ході сварки з ОСОБА_7 вона завдала останньому удару ножем в живіт, за наступних обставин. Приблизно 24.08.2020 року вона перебувала у себе вдома до неї прийшов ОСОБА_8 і запросив до себе додому відсвяткувати вживаючи алкогольні напої. Згодом, вдома у ОСОБА_8 вони вжили алкогольні напої. ОСОБА_8 увімкнув телевізор і приліг на ліжко відпочивати. Згодом туди ж прийшов ОСОБА_7 який перебував у стані спяніння. На думку ОСОБА_9 ОСОБА_12 перебував у стані комбінованого спяніння, а саме алкогольного і наркотичного одночасно, оскільки поводив себе дивно, не адекватно і не так як у стані лише алкогольного спяніння. ОСОБА_7 перебуваючи у кімнаті де спав ОСОБА_8 тримаючи у руці металевий прут довжиною близько 50 см і товщиною близько 1 см. стукав ним по предмету меблевої обстановки, на що ОСОБА_9 зробила йому зауваження, оскільки ОСОБА_8 ліг відпочивати, однак ОСОБА_7 продовжував свої дії. ОСОБА_9 повторно зробила йому зауваження. Через це зауваження у ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_7 штовхнув її в плече, на що ОСОБА_9 зняла тапочок і ним вдарила ОСОБА_7 по обличчю. У подальшому ОСОБА_9 хотіла вийти із будинку, щоб уникнути конфлікту, однак при виході з будинку ОСОБА_7 наздогнав її і штовхнув ногою в поясницю, у наслідок чого ОСОБА_9 пішла вперед і зупинилася впершись обома руками в одвірки. Коли ОСОБА_7 наблизився ОСОБА_9 його відштовхнула і хотіла відчинити двері щоб вийти, але ОСОБА_7 смикнув її за руку назад у будинок у наслідок його від такого смикання ОСОБА_13 рухаючись назад у будинок вдарилася боком об кут столу, відчула сильний біль від цього удару і залишалася біля вказаного столу. У цей час ОСОБА_7 знову почав наближатися до неї і на її думку знову хотів її штовхнути чи смикнути. ОСОБА_9 схопила першу ж річ що трапилася їй на столі і вдарила нею ОСОБА_7 в живіт, а потім зрозуміла, що це був ніж. ОСОБА_9 пояснила, що не мала наміру завдати ОСОБА_7 ножового удару, просто ніж був першим, що трапилося їй під руку і коли вона наносила удар то навіть не розуміла, що в руці саме ніж, а вона просто хотіла захиститися від ОСОБА_7 , це було самообороною. При цьому вказала, що якби на столі лежала качалка то вона вдарила («матильнула») б ОСОБА_7 нею. Від удару ножем ОСОБА_7 скрикнув нецензурною лайкою. Після удару ножем і крику ОСОБА_7 у кімнату зайшов ОСОБА_8 який прокинувся від шуму. ОСОБА_9 кинула ніж на підлогу, а ОСОБА_8 його десь прибрав. Далі ОСОБА_9 попросила ОСОБА_8 викликати швидку медичну допомогу ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_12 поклали на підлогу щоб зменшити ефект кровотечі і так дочекалися приїзду швидкої медичної допомоги та поліції.

На запитання прокурора ОСОБА_9 пояснила, що підчас конфлікту ОСОБА_7 тримав вищевказаний металевий прут завжди в руці, однак не був її ним і не погрожував ним. Дії ОСОБА_7 обмежувалися штовханням. Після отриманого ОСОБА_7 удару ножем він випустив прут з руки на підлогу.

1.2 Вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які у їх сукупності узгоджуються і не суперечать один одному, а саме:

-витягом з ЄРДР за номером кримінального провадження №12020150280000344 від 25.08.2020 року згідно якого 28.08.2020 року приблизно о 15 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_2 , не встановлена особа умисно спричинила тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-рапортами помічника чергового СРПП №2 Новоодеського ВП ГУНП у Миколаївській області від 25.08. 2024 року про надходження повідомлень від фельдшера швидкої медичної допомоги про надходження виклику з адреси АДРЕСА_2 , де поранено ножем в живіт особу віком 35 років та від Миколаївської обласної лікарні ( АДРЕСА_3 ) про надходження ОСОБА_7 1986 р.н. з діагнозом проникаюче поранення черева , яке завала ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_2 (інформацію про населений пункт не надано);

-заявою ОСОБА_7 про спричинення йому 25.08.2020 року ОСОБА_15 тілесних ушкоджень у вигляді колотої рани в живіт;

-випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №34 від 25.08.2020 року, згідно якої 25.08.2020 о 16год. 00 хв. до Новоодеської ЦРЛ надійшов ОСОБА_7 з ножовим пораненням живота , зі скаргами на біль в животі, хворий у свідомості , орієнтований, контактний, у стані алкогольного спяніння (алкотест Алкофор 405, № НОМЕР_1 , 1,62 проміле);

-протоколом огляду місця події від 25.08.2020 року, з фототаблицею, місцем огляду є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого у кімнаті №2 було виявлено і вилучено кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору та дві плями речовини бурого кольору на підлозі, з яких відібрано зразки шляхом змиву;

-випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №35 від 25.08.2020 року, згідно якої 25.08.2020 о 18год. 00 хв. до Новоодеської ЦРЛ надійшла ОСОБА_9 , без скарг на здоров`я і самопочуття, стан свідомості орієнтована, контактна, з ознаками алкогольного спяніння (інтенсивний запах алкоголю з рота, тремтіння пальців рук, пальценосова проба виконується не впевнено, хитка хода, поза Ромберга похитування, порушення артикуляції мови, зі слів обстежуваної сьогодні вживала самогон у кількості близько 300 мл., встановлено стан алкогольного спяніння (алкотест Алкофор 405, 1,25 проміле);

-випискою із історії хвороби №14807/520 від 25.08.2020 року, хворого ОСОБА_7 , згідно якої останньому встановлено діагноз - проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням товстої вихідної кишки, здухвиної кишки;

-протоколами операцій хворого ОСОБА_7 №239-240 від 25.08.2020 року, №252 від 30.08.2020 року;

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №631-і від 10.09.2020 року, якою визначено групову належність зразків крові ОСОБА_7 група О з ізогемаглютинінами анти-А і анти В ізосерологічної системи АВО;

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №632-і від 10.09.2020 року, якою визначено групову належність зразків крові ОСОБА_9 група О з ізогемаглютинінами анти-А і анти В ізосерологічної системи АВО;

-висновком молекулярногенетичної еспертизи№1044від 20.10.2020року,згідно якоїна ножі(об`єкти№№ 3,4)виявлено клітиниз ядрамиз домішкоюкрові тавстановлено їхгенетичні ознаки,які наведенов таблицірезультатів дослідження(таблиця2.1,додаток 2).Генетичні ознакиклітин зядрами здомішкою кровівиявлених наножі (об`єкти№№ 3,4(ніжвилучений уході оглядумісця події25.08.2020року,а самедомоволодіння заадресою: АДРЕСА_2 )збігаються міжсобою,збігаються згенетичними ознакамизразка кровіпотерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт№ 1)та незбігаються згенетичними ознакамизразка кровіпідозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт№ 2).Ймовірність випадковогозбігу сукупностігенетичних ознак,,встановлених узразку кровіпотерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 1) та в об`єктах №№ 3,4 складає 3,36 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,98 х 1031 осіб. Походження генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові виявлених на ножі (об`єкти №№ 3,4) від ОСОБА_9 виключається;

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №633-і від 28.09.2020 року, якою визначено групову належність зразків крові ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а також встановлено що на двох змивах РБК (вилучених у ході огляду місця події 25.08.2020 року, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ) знайдена кров людини, походження якої не виключається як від ОСОБА_7 так і ОСОБА_9 ;

-висновком експерта №1109 від 13.10.2020 року щодо проведення судово- медичної експертизи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до підсумків якого у ОСОБА_7 мають місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого поранення передньої поверхні черевної стінки з пошкодженням висхідної та здухвиної кишки. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень внаслідок власної необережності або в наслідок падіння з висоти власного зросту малоймовірно. Дані тілесні пошкодження могли утворитися від однієї ударної дії будь- якого колото-ріжучого предмету. Місцем травмуючої сили на тіло потерпілого є права бокова поверхня живота. Судово-медичних даних про напрямок дії травмуючої сили немає. Під час нанесення тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою стороною тіла до нападника (нападників). Дані тілесні пошкодження; могли утворитися в строк, вказаний в постанові 25.08.2020 р.;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2020 року із фототаблицею, за участю свідка ОСОБА_8 , який розповів що 25.08.2020 року до місця його проживання за адресою АДРЕСА_2 , прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . У подальшому вищевказані особи разом зі свідком розпивали алкогольні напої. Через деякий час між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, але згодом вони ніби заспокоїлися. Через деякий час ОСОБА_8 ліг на ліжко та заснув. ОСОБА_8 прокинувся від крику, підвівшись з ліжка він побачив що ОСОБА_7 стоїть у напівзігнутому положенні і тримається за правий бік живота, а ОСОБА_9 стоїть напроти та тримає у правій руці господарський ніж покритий кров`ю. Далі ОСОБА_9 випустила ніж з руки і він впав на підлогу, а ОСОБА_8 підбіг взяв ніж рук і відкинув його під ліжко, на якому раніше відпочивав. Далі ОСОБА_8 поклав ОСОБА_7 на підлогу на лівий бік і побачив що у останнього наявне поранення і з правого боку живота тече кров. У подальшому свідок ОСОБА_8 на місці події показав ліжко на якому він спав , місця перебування ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на час коли він прокинувся та встав з ліжка, показав у якій позі в цей час стояла ОСОБА_9 з ножем в руці і як його тримала, у якій позі стояв ОСОБА_7 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2020 року із фототаблицею, за участю потерпілого ОСОБА_7 який розповів що 25.08.2020 року він прийшов до місця проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 , де знаходилася ОСОБА_9 яка повідомила що ОСОБА_16 пішов у магазин. ОСОБА_7 пішов до магазину де зустрів ОСОБА_8 і вони придбали пляшку горілки, після цього повернулися додому до ОСОБА_8 де утрьох, разом з ОСОБА_9 почали вживати горілку. У ході вживання алкоголю ОСОБА_7 почав говорити ОСОБА_9 що їй не слід багато пити, оскільки п`яна вона поводить себе не адекватно. Розмова ОСОБА_12 та ОСОБА_13 перейшла у сварку на підвищених тонах. Що було далі ОСОБА_7 не пам`ятає оскільки перебував у стані сильного алкогольного спяніння. Чи була бійка і штовханина він також не пам`ятає. Пам`ятає що він хотів вигнати ОСОБА_9 з будинку. Пам`ятає як він стояв у тій кімнаті де вони розпивали горілку , спиною до ОСОБА_9 і відчув болючий удар в бік тулуба на рівні із животом, із правої сторони. Після удару він повернувся і побачив як від нього відбігла ОСОБА_9 і вибігала на вулицю (він бачив її силует). Далі він відчув сильний біль у животі і більше нічого не пам`ятає. У подальшому ОСОБА_7 за допомогою манекену показав як він був розташований відносно ОСОБА_9 пере ударом, у якій частині тіла відчув біль та як повернувся до ОСОБА_9 коли побачив як вона відбігала;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.09.2020 року із фототаблицею, за участю підозрюваної ОСОБА_9 , яка розповіла що 25.08.2020 року до неї додому прийшов ОСОБА_8 і запропонував піти до нього додому з метою вживання алкоголю, на що вона погодилася і вони попрямували до місця проживання ОСОБА_8 . По дорозі ОСОБА_8 придбав пляшку горілки. Прийшовши додому до ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 порізала сало та сіла на диван, через деякий час до будинку зайшов ОСОБА_7 та також присів на диван поруч. Через деякий час між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виникла сварка, яка перейшла в бійку, в ході бійки ОСОБА_9 взяла ніж яким різала сало та тримаючи його у правій руці нанесла один удар у правий бік тулуба ОСОБА_7 , потім відкинула ніж з руки на підлогу. У подальшому ОСОБА_9 на місці події показала будинок до якого прийшла із ОСОБА_8 , а у ньому кімнату де вона та ОСОБА_8 розпивали алкогольні напої і куди згодом прийшов ОСОБА_7 . Показала ліжко на якому приліг і заснув ОСОБА_8 та диван на якому сиділа вона та ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_9 показала як у ході сварки вона хотіла вийти з будинку, але ОСОБА_7 їй завадив, штовхнувши її та показала як вона штовхнула його у відповідь на намагалася вийти з будинку , як ОСОБА_7 схопив її за руку. Показала як вона почала повертатися до кімнати у якій розпивали алкогольні напої, а ОСОБА_7 наніс їй удар ногою у поясну частину спини у наслідок чого ОСОБА_9 вдарилася об кут тумби. Далі ОСОБА_9 показала як вона після удару об кут тумби сперлася на неї, схопила ніж який знаходився на поверхні тумби та показала на манекені як відносно неї був розміщений ОСОБА_7 перед ударом ножем, як вона завдала цього удару ОСОБА_7 і в яку частину тіла та як і куди кинула ніж після цього. Також показала куди ОСОБА_8 відкинув ніж та як і де ОСОБА_8 поклав ОСОБА_7 на підлогу до приїзду швидкої допомоги;

-висновком судово-психіатричного експерта №185 від 04.11.2020 року, згідно якого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент інкримінованого правопорушення страждала на психічне захворювання розлад психіки та поведінки у наслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена. На теперішній час на будь-який психічний розлад ОСОБА_9 не страждає. За своїм психічним станом на період інкримінованого правопорушення та на теперішній час ОСОБА_9 здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. Враховуючи психічний стан ОСОБА_9 , застосування примусових заходів медичного характеру вона не потребує;

1.3 Крім того судом було допитано свідка ОСОБА_8 який пояснив, що він добре знайомий із ОСОБА_9 , вони друзі і ОСОБА_9 часто допомагала йому. Також він добре знайомий із ОСОБА_7 , той деякий час проживав у будинку у свідка, зокрема зимував, оскільки у будинку ОСОБА_7 немає опалення.

Приблизно два роки тому, в теплу пору року, точної дати свідок не пам`ятає, але пам`ятає що дата була пов`язана із якимось святом, на честь цього свята він та ОСОБА_9 вирішили вжити алкоголь. Свідок і ОСОБА_9 купили алкоголь і прийшли додому до ОСОБА_8 туди ж без запрошення прийшов ОСОБА_7 , який вже був п`яний. Після того як всі вжили алкоголь, ОСОБА_8 , приліг на ліжко, а ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ще сиділи, між ними виникла сварка за сигарети, яка перейшла в штовханину. ОСОБА_8 встав і випроводив ОСОБА_7 з будинку на вулицю, повернувся, зачинив двері і знову ліг, а ОСОБА_9 сиділа на веранді курила. Потім ОСОБА_8 почув, що ОСОБА_7 повернувся, він ймовірно знав як відкрити двері оскільки який час там проживав. Після того як ОСОБА_7 повернувся між ними знову почалася штовханина, свідок цього не бачив оскільки лежав на ліжку, але чув. Через деякий час ОСОБА_9 закричала, а потім скрикнув ОСОБА_7 «ах ти «нецензурна лайка»». Після цього ОСОБА_8 встав і побачив, що ОСОБА_7 зігнувся, у нього було поранення і йшла кров. У цій же кімнаті була ОСОБА_9 , вона вся побіліла і присіла зігнута, на думку свідка через те що сильно вдарилася об стіл. ОСОБА_7 схилився і впав, а свідок поклав його в позу щоб зменшити кровотечу. Крім того ОСОБА_8 відкинув ніж який лежав поруч на підлозі під ліжко. Це був ніж з білою ручкою обмотаною ізолентою. До приїзду швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 лежав на підлозі. Коли приїхала швидка ОСОБА_7 надали не відкладну допомогу і забрали. Після цього приїхала поліція. Також пояснив, що у кімнаті де він побачив ОСОБА_7 із пораненням стоїть стіл, у якого під час цих подій відламався край, оскільки ОСОБА_9 сильно об нього вдарилася. Свідок не бачив як ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_9 у наслідок чого вона вдарилася об стіл, але дійшов до такого висновку з того що він чув і з вигляду і пози ОСОБА_9 які він побачив після того як встав . Свідок не бачив хто наніс удар ОСОБА_7 . Крім того свідок пояснив, що на той час коли він лягав в ліжко, ніж який він пізніше відкинув під ліжко знаходився на столі, ним різали їжу.

1.4 Вказані докази узгоджуються між собою і в сукупності є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченої.

Проаналізувавши і оцінивши вищевказані докази, суд приходить до висновку про те, що надані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими та достатніми і у своїй сукупності і такими що підтверджують вину ОСОБА_9 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст.121 КК України, а саме заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

1.5 Відповідно до ч. 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу вимог ст. ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного доведена.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

1.6 Суд враховує відомості отримані під час проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_7 в частині обставин що передували завданню йому тілесних ушкоджень (спільне вживання алкогольних напоїв ним, обвинуваченою та свідком, виникнення сварки між ним та обвинуваченою), та ту обставину, що йому було завдано тілесних ушкоджень. Однак враховуючи посилання ОСОБА_7 на перебування ним у стані сильного алкогольного спяніння через що у його пам`яті існують суттєві прогалини щодо обставин події, які відбулися після початку сварки з ОСОБА_9 , суд критично оцінює надані ним під час слідчого експерименту відомості щодо механізму завдання тілесних ушкоджень і обставина що слідували за цим, та не бере їх до уваги.

1.7 Суд враховує покази обвинуваченої ОСОБА_9 згідно яких вона визнала, що в ході сварки із ОСОБА_7 , яка супроводжувалася шарпанням і штовханням збоку останнього вона взяла із стола (який учасники кримінального провадження називають по різному столом або тумбою, який як видно із досліджених судом доказів являє собою предмет меблевої обстановки, який використовувався для приготування (нарізання) їжі, має стільницю а також має місця для зберігання речей під стільницею що закриваються дверцятами та шухляди що по суті не суперечить пред`явленому обвинуваченню ) ніж , нанесла один удар вказаним предметом у правий бік живота ОСОБА_7 , у результаті чого спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого поранення передньої поверхні черевної стінки з пошкодженням висхідної та здухвиної кишки.

1.8 Разом з тим, суд критично ставиться до показів обвинуваченої у частині того, що вона нанесла удар ножем ОСОБА_7 в ході необхідної оборони, не бажала завдавати удар ножем, а не дивлячись схопила перший предмет який трапився їй під руку на столі і завдала ним удару, а вже потім зрозуміла, що завдала удару ножем.

Так місце на тілі ОСОБА_7 в яке було задано удару логічно відповідає характеристикам предмету яким було завдано удар і на думку суду свідчить про те, що ОСОБА_9 розуміла що завдає удар колючо-ріжучим предметом. Взявши до руки ніж ОСОБА_9 не могла не розуміти який саме предмет вона тримає у руці, його утримання як для використання за призначенням так для завдання удару з метою завдання проникаючого поранення можливе лише за руків`я.

Крім того згідно висновку судово-психіатричного експерта №185 від 04.11.20200 року, за своїм психічним станом на період інкримінованого правопорушення ОСОБА_9 здатна була усвідомлювати свої дії та керувати ними.

1.9 Надаючи оцінку посиланням обвинуваченої, на перебування її на час завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 у стані необхідної оборони, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Під суспільно небезпечним посяганням слід розуміти спробу заподіяти шкоду охоронюваним законом правам та інтересам особи, яка захищається, або іншої особи, суспільним інтересам або інтересам держави. До таких інтересів належать: життя, здоров`я, особиста і статева свобода, честь і гідність особи, власність, недоторканність житла, а також інші права і законні інтереси особи, яка захищається, або іншої особи.

Для того, щоб визначити чи перебувала особа в стані необхідної оборони, тобто, яка захищалася від суспільно небезпечного посягання, потрібно встановити неправомірність дій іншої особи, яка посягає

Кінцевою метою дій того, хто захищається, є захист вищезазначених цінностей. Ця мета досягається шляхом відвернення чи припинення посягання. Захист при необхідній обороні виявляється тільки в активних діях, які за зовнішніми ознаками можуть співпадати з ознаками тих діянь, які передбачені КК (наприклад, заподіяння тілесних ушкоджень).

Визначення стану необхідної оборони в кожному конкретному випадку повинно оцінюватися судом із врахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, підтверджених належними та допустимими доказами.

Досліджуючи докази у цій справі суд встановив, що під час огляду у лікарні у ОСОБА_9 були відсутні скарги на самопочуття і стан здоров`я, видимих тілесних ушкоджень також не зафіксовано. ОСОБА_9 після події не зверталася за медичною допомогою, або до правоохоронних органів з приводу посягання ОСОБА_7 .

ККС Верховного Суду у постанові № 309/1136/21 від 25.04.2023, сформулював висновок, згідно якого та обставина, що обвинувачений після настання інкримінованих йому подій, не звертався до правоохоронних органів або до медичних закладів з приводу отриманих ним травм або тілесних ушкоджень, які були спричинені йому потерпілим у результаті бійки, свідчить про те, що він не діяв не у стані необхідної оборони.

Також ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_7 хоча і мав при собі металевий прут, проте цим предметом її не бив і не погрожував ним.

Оцінивши вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що підстави вважати що обвинувачена перебувала у стані необхідної оборони відсутні, а саме відсутні підстави вважати що мало місце суспільно небезпечне посягання на життя і здоров`я ОСОБА_9 та необхідність у негайному його відверненні на час завдання нею тілесних ушкоджень потерпілому.

1.10 Підсумовуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_9 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена поза розумним сумнівом і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як - заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

2.Обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

2.1 Згідно обвинувального акту ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що 17.08.2022 близько 23:50 год., більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_17 перебували у приміщенні будинку за місцем проживання останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Під час перебування у приміщенні зазначеного будинку, між ОСОБА_9 та ОСОБА_17 виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_17 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_17 , ОСОБА_9 прослідувала до приміщення кухонної кімнати зазначеного вище будинку, де взяла на підвіконні ніж, з довжиною леза близько 12 см, який порахувала зручним вчинення злочину та таким, що володіє достатніми вражаючими властивостями для спричинення смерті ОСОБА_17 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_17 , ОСОБА_9 підійшла до ОСОБА_17 , та утримуючи у правій руці ніж, довжиною леза близько 12 см, нанесла йому вказаним ножем 4 удари в область грудної клітини зліва, спричинивши ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді 4 проникаючих сліпих колото - різаних поранень грудної клітки з ушкодженням серця та лівої легені, що супроводжувалось внутрішньо плевральною кровотечою, з послідуючою гострою крововтратою., від яких ОСОБА_17 помер на місці події.

Таким чином, ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - умисне вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

2.2 Обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за вищевикладених обставин заперечила, вказувала що не має жодного відношення до смерті ОСОБА_17 .

ОСОБА_9 пояснила, що 16.08.2022 року ОСОБА_17 був у неї вдома та заночував там, а зранку 17.08.2022 року близько 6год. 30 хв. пішов на підробіток і після цього вона його не бачила, через два дні від односельчан вона дізналася про його смерть.

2.3 На підтвердження висунутого ОСОБА_9 обвинувачення прокурор послався на письмові докази, які були здобуті під час досудового розслідування та які були дослідженні під час судового розгляду, а саме на:

-витяг з ЄРДР за номером кримінального провадження №12022152280000200 від 20.08.2022 року згідно якого 19.08.2022 року до ВП №6 МРУП ГУНП у Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_4 , за місцем свого проживання виявлено труп ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ознаками трупного розкладання, 20.08.2022 року проведено детальний огляд трупа в умовах Миколаївського бюро СМЕ, встановлено що на трупі ОСОБА_17 наявні тілесні ушкодження у вигляді 4 колото-різаних ран в області живота та грудної клітини зліва, дві з яких проникаючі;

-рапорт помічника чергового СРПП №2 ВП №6 МРУП ГУНП у Миколаївській області від 19.08.2022 року про надходження повідомлення про виявлення опізнаного трупа ОСОБА_17 ;

-протокол огляду місця події від 19.08.2022 року, з фототаблицею, місцем огляду є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , у ході якого у одній з кімнат було виявлено труп ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 із ознаками трупного розкладання;

-протокол огляду трупа від 20.08.2022 року в ході якого встановлено що на трупі ОСОБА_17 наявні тілесні ушкодження у вигляді 4 колото-різаних ран в області живота та грудної клітини зліва, дві з яких проникаючі;

-висновок судово-медичного експерта №3057 від 25.10.2022 року, щодо проведення судово- медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , відповідно підсумків якого Смерть ОСОБА_17 настала в результаті проникаючих сліпих колото-різаних поранень грудної клітки з ушкодженням серця та лівої легені, що супроводжувалось внутрішньо плевральною кровотечою (близько 1100см куб. згортків, та близько 150мл рідкої крові в лівій плевральній порожнині) з послідуючою гострою крововтратою. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді: рани №1 на передній поверхні грудної клітки зліва на висоті 140см від підошовної поверхні стопи між біля-грудинною і середньо-ключичною лініями з рановим каналом та ушкодженням серця, лівої легені; рани №2 на передній поверхні грудної клітки зліва, на висоті 126см від підошовної поверхні стопи по середньо ключичній лінії з рановим каналом та ушкодженням лівої легені; поверхневих ран №№3,4 на передній поверхні грудної клітки зліва між середньо- ключичною та біля-грудиною лініями в 120см від підошовної поверхні стопи з ушкодженням підшкірно-жирової клітковини. Всі вищевказані тілесні ушкодження утворилися незадовго до настання смерті та є прижиттєвими на що вказує наявність крововиливів в місцях їх утворення. Характер ран, а саме, щілиноподібна форма, рівні, не осаджені краї, один з кінців гострий, протилежний П-подібної форми, наявність ранового каналу, перевага довжини ранового каналу над довжиною ран, а також дані медико-криміналістичного дослідження, дають можливість зробити висновок, що вони мають ознаки колото-різаних та утворилися від дії якогось плаского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має вістря, обух та лезо. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді ран №№1,2 на грудній клітці з рановими каналами та ушкодженням серця, лівої легені мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого. Рани №3,№4 на грудній клітці зліва по ступеню тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті не перебувають. Будь-яких тілесних ушкоджень, характерних для боротьби чи самозахисту в тому числі даних про переміщення трупу при судово-медичному дослідженні трупа не виявлено. Після отримання тілесних ушкоджень в область грудної клітки у вигляді ран з ушкодженням серця та лівої легені потерпілий міг жити та здійснювати будь-які дії самостійно короткий проміжок часу, а саме декілька десятків хвилин після чого настала смерть. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий був звернений передньою поверхнею тіла до нападаючого. Отримання тілесних ушкоджень, при падінні з висоти власного зросту на тверду виступаючу поверхню, у тому числі на виступаючі гострі предмети, виключено. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 виявлений етиловий спирт у крові 2,87 проміллє, що стосовно живих осіб відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння. Судово-токсикологічне дослідження біоматеріалу від трупа ОСОБА_17 для визначення наявності наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів не проводилось. При судово-імунологічному дослідженні встановлено: У зразку крові ОСОБА_17 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Ступінь наявності трупних явищ свідчить про те, що з моменту смерті і до дослідження трупа пройшло не менше 3 діб;

-копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_17 №3057 від 20.08.2022 року;

-протокол обшуку від 22.08.2022 року території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , а саме житла, господарських приміщень та споруд за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено і вилучено: у кімнаті №2 футболку сірого кольору, у кімнаті №3 кухонні ножі в кількості 5 шт.з яких 1) кухонний ніж з прозорим полімерним руків`ям довжина леза 14см., загальна довжина 26,5 см., 2) кухонний ніж з металевим руків`ям, довжина леза 13,5см., загальна довжина 24 см., 3) кухонний ніж з дерев`яним руків`ям, довжина леза 20см., загальна довжина 34 см., 4) кухонний ніж з прозорим полімерним руків`ям довжина леза 17,5см., загальна довжина 27,5 см., 5) кухонний ніж з полімерним руків`ям темного кольору довжина леза 20 см., загальна довжина 32,8 см., а також у кімнаті №3 джинсові шорти блакитного кольору з нашаруванням бруду.

-протокол огляду від 20.08.2022 року території домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено і вилучено у кімнаті №1 ніж з полімерним руків`ям, предмет схожий на пляшку від алкогольного напою з написом « ОСОБА_18 », предмет схожий на пляшку від пива « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у кімнаті №7 на стіні виявлено плями РБК з яких зроблено змив, із будівлі гаражного приміщенням головний убір (кепку), із речей що було переміщено на вулицю із кімнати №7 вилучено: пляшку, два недопалки, пучки волосся темного кольору, два предмети схожі на чашки, рюмку, а також виявлено матрац з плямами бурого кольору, фрагмент матраца з плямами бурого кольору вилучено;

-протокол отримання зразків для експертизи від 23.08.2022 року у підозрюваної ОСОБА_9 , а саме експериментальних слідів (відбитків) пальців рук і долонь, зразків букального епітелію;

-висновок експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи №КСЕ-19/115-22/6889 від 30.08.2022 року, згідно якого на поверхнях «кухонного ножа" вилученого 22.08.2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , за фактом умисного вбивства, слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь) не виявлено, у зв`язку з чим відповісти на інші питання що могли бути вирішені під час дактилоскопічного дослідження не можливо, а питання не віднесені до дактилоскопічного дослідження не вирішувалися;

-висновок молекулярно-генетичної експертизи №КСЕ-19/115-22/6889 від 29.08.2022 року згідно якого, на ножі (об`єкти №1.1., 1.2., 1.3.) який було виявлено і вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішку крові встановити генетичні ознаки яких не є можливим у зв`язку із надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК. У зв`язку із цим питання 2 не вирішувалося. Питання 3,4 не вирішувалося оскільки не входить до компетенції експерта;

-висновок молекулярно-генетичної експертизи №КСЕ-19/115-22/6890 від 13.09.2022 року згідно якого на ножі (об`єкти №1.1., 1.3., 1.4.) який було виявлено і вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішку крові встановити генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку із недостатньою кількістю біологічного матеріалу, на ножі (обєкт №1.2.) який було виявлено і вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішку крові встановити генетичні ознаки яких не є можливим у зв`язку із надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК. У зв`язку із цим питання 2 не вирішувалося. Питання 3,4 не вирішувалося оскільки не входить до компетенції експерта;

-висновок експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи №КСЕ-19/115-22/6890 від 30.08.2022 року, згідно якого на поверхнях «кухонного ножа" вилученого 22.08.2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , за фактом умисного вбивства, слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь) не виявлено, у зв`язку з чим відповісти на інші питання що могли бути вирішені під час дактилоскопічного дослідження не можливо, а питання не віднесені до дактилоскопічного дослідження не вирішувалися;

-висновок експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/115-22/6891-Д від 30.08.2022 року, згідно якого на поверхні пляшки «Чайка» вилученої за адресою АДРЕСА_4 , слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь) не виявлено, у зв`язку із чим відповісти на інші питання не можливо;

-висновок експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/115-22/6876-Д від 29.08.2022 року, згідно якого на поверхні "скляної пляшки" вилученої 20.08.2022 в ході проведення огляду місця події, а саме домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , за фактом умисного вбивства, виявлено три сліди папілярних узорів. Сліди папілярних узорів пальців рук з розмірами 19 х 14 мм, 16 х 10 мм та слід папілярного узору руки з розміром 11 х 15 мм, не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), а також виявлені мазки і суцільні плями, нечітко виражені, незначні за розмірами потоки папілярних ліній та їх фрагменти з обмеженою кількістю деталей папілярного узору. Дослідженням виявлених окремих потоків папілярних ліній за допомогою МСП-І (збільшення 32х)-встановлено, що малюнок контурів їх країв проглядається не чітко, а будову пор визначити не вдалося. Тобто зазначені окремі потоки папілярних ліній не придатні для ідентифікації за ними особи. Відповісти на інші питання не можливо;

-висновок молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-22/6886-БД від 03.10.2022 року згідно якого на футболці та шортах (які були виявлені і вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 ) крові людини не виявлено, у зв`язку з чим подальше молекулярно генетичне дослідження не проводилося, а відповісти на інші питання не можливо;

-висновок експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/115-22/6895-Д від 31.08.2022 року, згідно якого на поверхні рюмки вилученої 20.08.2022 року вході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_4 , слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь) не виявлено, у зв`язку із чим відповісти на інші питання не можливо;

-висновок експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/115-22/6893-Д від 31.08.2022 року, згідно якого на поверхні пляшки з написом «Чайка» вилученої 20.08.2022 року вході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_4 , слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь) не виявлено, у зв`язку із чим відповісти на інші питання не можливо;

-висновок експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/115-22/6878-Д від 29.08.2022 року, згідно якого на поверхнях чашок вилучених 20.08.2022 року вході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_4 , слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь) не виявлено, у зв`язку із чим відповісти на інші питання не можливо;

-висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-22/6884-БД від 01.02.2023 року згідно якої генетичні ознаки крові ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 не встановлено у зв`язку із не достатньою кількістю біологічного матеріалу;

-висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-22/6883-БД від 26.09.2022 року згідно якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наведено у таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1);

-висновок судово-медичної цитологічної експертизи №152/Ц від 01.09.2022 року згідно підсумків якої, під час проведення цитологічного дослідження ножа з деформованою полімерною рукояткою чорного кольору (об.3,4), наданого на експертизу, знайдена кров, видова приналежність якої не встановлена через негативний результат реакції преципітації з усіма преципітуючими сироватками, які наявні в лабораторії ймовірно через малу кількість досліджуваного матеріалу. Епітеліальні клітини, придатні для дослідження в об.3,4 не знайдено. На двох інших ножах (об. 1,2,5,6), наданих на дослідження , кров не виявлена, що робить недоцільним подальше проведення цитологічних досліджень;

-висновок судово-медичної цитологічної експертизи №151/Ц від 01.09.2022 року згідно підсумків якої, на двох змивах , які надані на експертизу (об.1, 2) епітеліальні клітини, придатні для дослідження , не знайдені;

-висновок судово-медичної цитологічної експертизи №149/Ц від 06.09.2022 року згідно підсумків якої, на представленому ножі кров та епітеліальні клітини придатні для цитологічного дослідження не знайдено;

-висновок судово-медичної цитологічної експертизи №150/Ц від 06.09.2022 року згідно підсумків якої, на представлених недопалках (об.1, 2) слідів слини, епітеліальних клітин, придатних для цитологічного дослідження та клітин ротової порожнини людини, не виявлено;

-висновок судово-імунологічної експертизи №560-і від 26.09.2022 року згідно підсумків якої, на тампоні зі змивом речовини бурого кольору, який надано на дослідження, знайдена кров, видова приналежність якої не встановлена через відсутність позитивного результату реакції преципітації з усіма наявними сироватками у відділенні, ймовірно через малу кількість дослідного матеріалу;

-висновок судово-імунологічної експертизи №559-і від 26.09.2022 року згідно підсумків якої, в зразку крові ОСОБА_17 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. (Акт судово-медичного дослідження №550-і від 13.10.2022, проведеного у відділенні судово- медичної імунології та цитології МОБСМЕ). На представленому фрагменті тканини (об.1 - нумерація, об`єктів маркування лабораторії) знайдена кров людини. При серологічному, дослідженні крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Отримані серологічні результати не виключають можливості походження крові в об.1 від ОСОБА_17 , в зразку якого також виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО;

-висновок судово-медичної експертизи речових доказів №131-МК від 14.11.2022 року згідно підсумків якої, на представленому на дослідження клапті шкіри від трупа ОСОБА_17 , 1985 р.н., є одне ушкодження, краї якого рівні, стінки гладкі прямовисні, один кінець гострий, протилежний близький до П - подібного. Ушкодження по морфології є колото - різаним та утворилось від дії колюче-ріжучого предмета, який має відносно гострий кінець, лезо та обух. Виключається можливість утворення ушкодження на клапті шкіри від дії клинків ножів №1,2,3,4,5,6, наданих на експертизу;

-висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-22/6885-БД від 28.11.2022 року згідно підсумків якої, у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з лівої руки трупу ОСОБА_17 виявлено поодинокі клітини з ядрами з домішкою крові та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та не придатними для ідентифікації, у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з правої руки трупу ОСОБА_17 виявлено поодинокі клітини з ядрами з домішкою крові генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку із недостатністю біологічного матеріалу. У зв`язку із вищевикладеним питання збігу ознак виявлених поодиноких клітини з ядрами з домішкою крові з генетичними ознаками крові ОСОБА_17 та зразка букального епітелію ОСОБА_9 не вирішувалося;

-довідку про результати опитування ОСОБА_9 з використанням поліграфу, згідно якої з отриманих реакцій на питання що стосувалися вбивства ОСОБА_17 можна дійти висновку що ОСОБА_9 причетна до вбивства, останній раз бачила ОСОБА_19 у середу, знаходилася у нього в будинку, завдавала тілесних ушкоджень, до злочину причетна особисто.

2.4 Крім того судом було допитано свідка ОСОБА_20 , яка пояснила, що ОСОБА_9 їй знайома як односельчанка, покійний ОСОБА_17 був її двоюрідним братом, а потерпіла ОСОБА_21 є її тіткою. Свідок пояснила, що їй відомо що ОСОБА_17 проживав за адресою АДРЕСА_6 , сам. Останні два тижні перед смертю водився з ОСОБА_9 . Вони разом ходили по селі, їх бачили разом. ОСОБА_9 при цьому говорила що любить ОСОБА_17 обіймала та цілувала його. ОСОБА_9 говорила що вони з ОСОБА_17 «разом». Також ОСОБА_17 водився із сусідом ОСОБА_19 (прізвище якого свідку не відоме), що живе напроти нього, вони разом працювали, разом вживали алкоголь, разом ходили по селі ледве не тримаючись за руки. ОСОБА_17 приходив до ОСОБА_20 і в розмові жалівся на ОСОБА_19 , що той його дурить, працювати не хоче, а гроші які вони заробляють треба ділити на половину, а ОСОБА_17 цього не хотів. Зі слів ОСОБА_9 свідку відомо що в ніч перед смертю ОСОБА_17 ночував у неї, а вранці пішов і після цього вона його більше не бачила. Діти ОСОБА_20 бояться ОСОБА_9 , казали, що вона їм показувала ножа. Останній раз ОСОБА_17 свідок бачила приблизно за тиждень до його смерті разом з ОСОБА_9

2.5 Надаючи оцінку вищевказаним доказам суд виходить із наступного.

Як визначено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, з рішенням Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011, з приписами статей 7, 86 та ч. 3 ст. 373 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть лише фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства; перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини у кримінальному процесі та ухвалення справедливого рішення у справі. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ст. 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. є обов`язковою до застосування при розгляді справ як джерело права, під час вирішення питання щодо справедливості судового розгляду в цілому враховує, серед іншого, й спосіб отримання доказів. За практикою цього Суду (рішення від 6 грудня 1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83) саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим.

Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі й допустимості, належності, достатності та достовірності доказів, покладається на сторону обвинувачення. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

При цьому обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року).

Також як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд (далі ВС), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 16.09.2020 у справі №760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 та ін.).

Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

2.6 Проте суд, оцінивши кожен досліджений доказ, на які послався прокурор, відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вказані докази поза розумним сумнівом не підтверджують винуватість ОСОБА_9 у висунутому обвинуваченні за ч.1 ст. 115 КК України оскільки жоден з цих доказів жодним чином не вказує на причетність ОСОБА_9 до вбивства ОСОБА_17 , так зокрема:

1) на місці злочину не виявлено і не вилучено, ні слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь), ні біологічного матеріалу (крові, клітин, волосся, тощо) ОСОБА_9 , а ні жодних інших предметів які самостійно, або сліди залишені на них пов`язували б подію у наслідок якої загинув ОСОБА_17 із обвинуваченою;

2) вилучені в ході досудового розслідування ножі згідно висновку експерта не є такими якими могли бути завдані ушкодження ОСОБА_17 , а згідно інших висновків експертів на цих ножах не виявлено слідів крові або клітин ОСОБА_17 ;

3) у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з рук трупу ОСОБА_17 крові і клітин ОСОБА_9 не виявлено;

4) на предметах одягу ОСОБА_9 які було вилучено за місцем її проживання не виявлено слідів крові чи клітин ОСОБА_17 ;

5) жодні інші докази не вказують на те, що ОСОБА_9 контактувала з ОСОБА_17 після ранку 17.08.2022 року і зокрема на час в який ОСОБА_17 було завдано тілесних ушкоджень від яких він помер.

2.7 Надаючи оцінку довідці про результати опитування ОСОБА_9 з використанням поліграфу, згідно якої з отриманих реакцій на питання що стосувалися вбивства ОСОБА_17 можна дійти висновку що ОСОБА_9 причетна до вбивства, останній раз бачила ОСОБА_19 у середу (17.08.2022року), знаходилася у нього в будинку, завдавала тілесних ушкоджень, до злочину причетна особисто , суд виходить із наступного.

Чинним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням поліграфу та використання отриманих даних як доказу.

Поліграф не є джерелом абсолютно достовірної інформації через недосконалість технічного обладнання та людський фактор. Тому, перевірка та оцінка правдивості показань осіб має здійснюватися тільки у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами

Таку ж позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах № 760/23990/17 від 13.03.2024, №679/199/21 від 26.03.2024 р. та інших.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що жодні інші докази здобуті у порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом, не свідчать про причетність ОСОБА_9 до вбивства ОСОБА_17 суд приходить до висновку що надана стороною обвинувачення довідка про результати опитування ОСОБА_9 з використанням поліграфу жодного доказового значення не має.

2.8.Таким чином, не доведено поза розумним сумнівом що вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_17 , було вчинене обвинуваченою ОСОБА_9 .

3.Обвинувачення за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Судом визнано доведеним, що 16.12.2023 близько о 7:00 год. (більш точного часу встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_22 перебувала у домоволодінні АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 та ОСОБА_22 після сумісного вживання алкогольних напоїв, вирішили припинити їх вживання та лягти відпочивати по сусіднім ліжкам, в цей час між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_9 , виник прямий умисел направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого умислу, направленого на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 взяла кухонний ніж, після чого, близько о 07:30 (більш точного часу встановити не виявилось можливим), реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання ОСОБА_9 підійшла до лежачого в ліжку ОСОБА_8 , та умисно нанесла йому ножове поранення в область лівої щоки. ОСОБА_8 в свою чергу прокинувся та почав чинити ОСОБА_9 опір. ОСОБА_9 побачивши, що ОСОБА_8 чинить їй опір, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, тримаючи вказаний кухонний ніж почала хаотично наносити не менше 11 ножових поранень в область тулуба та верхніх кінцівок ОСОБА_8 від отриманих ножових поранень останній почав кричати від болю. Під час нанесення ножових поранень ОСОБА_8 , останній вибив з руки ОСОБА_9 вказаний кухонний ніж та намагався піднятись з ліжка, а ОСОБА_9 почала утримувати його та схопила правою рукою шию. У цей час, прокинувся ОСОБА_22 , який підбіг до них та припинив злочинні дії ОСОБА_9 .

Своїми діями ОСОБА_9 спричинила потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді множинних саден, ран обличчя, передньої поверхні грудної клітини, живота, обох верхніх кінцівок. Рани обличчя, обох верхніх кінцівок належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; множинні садна, рани передньої поверхні грудної клітини, живота відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень (кожне).

Таким чином ОСОБА_9 вчинила кримінальне ч.2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

3.1 У судовому засіданні ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, не визнала у зв`язку з відсутністю в її діях умислу на вбивство потерпілого, разом з тим визнала що умисно завдала потерпілому тілесних ушкоджень та пояснила наступне. Близько 15 числа 2023 року, у той день ОСОБА_9 як раз була у судовому засіданні у справі за іншими обвинуваченнями, вона та ОСОБА_8 були у м. Нова Одеса, ОСОБА_8 отримав пенсію. Коли вони повернулися до села ОСОБА_9 знаходилася вдома у ОСОБА_8 де на той час проживала у зв`язку із не придатністю її власного будинку для проживання. Згодом туди прийшов менший брат обвинуваченої ОСОБА_23 . У подальшому ОСОБА_8 попросив ОСОБА_9 сходити за алкоголем, але вона відмовилася посилаючись на втому. За алкоголем пішов ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ), купив алкоголь та продукти харчування. Вони втрьох ( ОСОБА_8 , ОСОБА_22 та ОСОБА_26 ) посиділи після чого ОСОБА_26 пішов додому. ОСОБА_9 вказує, що з ними алкоголь не вживала. Після чого між ОСОБА_8 та ОСОБА_27 відбулася сварка в ході якої ОСОБА_22 вдарив ОСОБА_8 кулаком. ОСОБА_9 почала їх заспокоювати, на що ОСОБА_8 почав ображатися на те, що ОСОБА_9 нібито прийняла бік ОСОБА_22 , та почав звинувачувати її в тому, що вона не хоче бути його жінкою і любить ОСОБА_25 . На вищевказані звинувачення ОСОБА_9 дала ОСОБА_8 декілька ляпасів і вкусила його за ніс, у наслідок чого у останнього носом пішла кров і він викликав собі швидку медичну допомогу. Разом зі швидкою приїхав також і наряд поліції. ОСОБА_8 почав грубити працівниками поліції питаючи чому вони приїхали, адже він їх не викликав. Коли поліція поїхала, ОСОБА_8 продовжив словесний конфлікт із ОСОБА_22 і ОСОБА_9 , який тривав всю ніч, на що остання вийшла із будинку. Вже близько 7 години ранку ОСОБА_8 задрімав, а ОСОБА_9 повернулася до будинку, проте ОСОБА_8 знову прокинувся і продовжив говорити не приємні їй речі. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_9 , що якщо вона не хоче бути його жінкою, то щоб вона хоча б задовольнила його статеву потребу орально. Після цього ОСОБА_9 не стрималася взяла маленький ніж, яким чистить цибулю і завдала йому порізу. Свої дії ОСОБА_9 пояснювали тим, що хотіла завдати ОСОБА_8 болю , оскільки його слова зробили їй боляче, адже вона йому завжди допомагає по дому та господарству, а він її ображає. ОСОБА_9 пояснила що оскільки ляпаси раніше нанесені нею ОСОБА_8 не привели його до тями і не змусили замислитися над тим що він говорить образливі речі вона вирішила завдати йому болю порізами. ОСОБА_9 пояснила, що удари ОСОБА_8 ножем вона наносила декілька раз і хаотично, оскільки хотіла завдати йому болю такими порізами. Перед тим як ОСОБА_9 почала наносити ОСОБА_8 ріжучі удари ножем він лежав на ліжку і то засинав то прокидався і продовжував говорити образливі нісенітниці. У момент коли ОСОБА_9 почала наносити ОСОБА_8 удари ножем він не спав. ОСОБА_9 пояснила, що вона не душила ОСОБА_8 , а наявність саден пояснювала тим що раніше того ж дня була бійка між ОСОБА_8 і ОСОБА_22 . Після того як ОСОБА_9 завдала ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ножем, останній почав кричати, ОСОБА_25 вскочив вдарив її табуреткою та зв`язав їй руки. Від удару табуреткою ОСОБА_9 втратила свідомість і отямилася вже коли приїхала поліція. ОСОБА_9 пояснила, що наносили удари ножем вона припинила сама, до того як втрутився ОСОБА_25 , а якби він не втрутився вона просто відійшла б і вийшла б із будинку поки ОСОБА_8 не заспокоївся б.

3.2 Суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

3.3 Показами потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що він проживає за адресою АДРЕСА_2 , разом з ним проживає ОСОБА_22 який доглядає за ним, а також близько за півтора місяця до події почала проживати ОСОБА_9 , яка допомагала ОСОБА_8 по господарству, оскільки ОСОБА_22 отримав опік і потрапив до лікарні. 15.12.2023 року до нього додому за адресою АДРЕСА_2 , прийшов брат ОСОБА_9 ОСОБА_28 . ОСОБА_8 , ОСОБА_26 та ОСОБА_22 почали вживати алкогольні напої. ОСОБА_9 відмовилася вживати разом з ними, вона в цей час готувала їжу. ОСОБА_8 , ОСОБА_26 та ОСОБА_22 випили літру горілки і ОСОБА_26 пішов. Після цього ОСОБА_8 ліг на ліжко. Через деякий час до нього підійшла ОСОБА_9 і каже «я випити хочу», він дав їй гроші щоб вона пішла і придбала ще горілки. Після цього ОСОБА_8 випив горілки з обвинуваченою, знову ліг і почав дрімати. У подальшому відповідаючи на запитання обвинуваченої потерпілий, надав пояснення згідно яких у нього нею також був невеликий словесний конфлікт щодо решти із тих грошей, які він дав їй на горілку. Через деякий час, коли потерпілий лежав і почав дрімати то він відчув що хтось підійшов і відчув біль, відкрив очі і побачив що біля нього стоїть ОСОБА_9 з ножем. Разом з тим у подальшому відповідаючи на питання захисника, потерпілий пояснив, що не чув як ОСОБА_9 підійшла, а лише відчув біль. Як він зрозумів вона порізала йому щоку, після цього ОСОБА_9 нанесла йому наступний ріжучий удар в ліву частину грудей. Після цього ОСОБА_8 , вскочив з ліжка, а обвинувачена відбігла до вхідних дверей. Після цього ОСОБА_8 запитав її « ОСОБА_29 , що ти робиш?», на що вона відповіла йому «Завалю тебе як Церуша» і почала хаотично махати в його бік ножем. ОСОБА_8 почав відбиватися рукою і вибив у неї з руки ніж, який впав на підлогу біля табуретки, що у свою чергу стоїть біля ліжка. Потерпілий побачивши, що ніж впав на підлогу подумав, що ОСОБА_9 нахилиться за ним, а він в цей час зможе вдарити її ногою, однак ОСОБА_9 штовхнула його на ліжко, при цьому потерпілий вдарився головою об бетонне підвіконня біля якого стоїть ліжко та на короткий проміжок часу був дезорієнтований (втратив свідомість). Коли знову зміг оцінити ситуацію то одна нога ОСОБА_9 була між ніг у потерпілого, вона придавила однією своєю рукою його праву (не працюючу) руку, а іншою почала його душити. У цей час ОСОБА_8 покликав на допомогу ОСОБА_22 , який спав на дивані у цій же кімнаті. ОСОБА_22 прокинувся і намагався відтягнути ОСОБА_9 за волосся, але невдало, вирвав пучок волосся обвинуваченої, але її не відтягнув. Після цього ОСОБА_22 схопив табуретку і вдарив нею ОСОБА_9 по голові. Після цього ОСОБА_9 пустила ОСОБА_8 і повернулася до ОСОБА_22 . У цей час ОСОБА_22 вдруге вдарив її по голові табуреткою від чого обвинувачена впала, а ОСОБА_22 зв`язав їй руки. ОСОБА_8 сів на табурет біля ліжка. ОСОБА_22 сказав йому викликати швидку медичну допомогу і потерпілий її викликав. Коли приїхала швидка , медпрацівники боялися заходити в будинок і чекали поки приїде поліція. Коли приїхала поліція, в будинок зайшов поліцейський, а за ним медпрацівник, який надав ОСОБА_8 першу медичну допомогу, а у подальшому його забрала карета швидкої до лікарні. Також на запитання прокурора потерпілий пояснив, що конфлікти із бійками між ним та ОСОБА_9 були і раніше, оскільки вона ображалася на його п`яні балачки. Пояснив, що у стані алкогольного спяніння його буває «несе» тобто він лається, говорить речі які можуть бути сприйняті як образа. Бувало таке, що ОСОБА_9 побила його, била його побутовими предметами, а потім вибачалася, за цими фактами він до правоохоронних органів не звертався. Також пояснив, що він та ОСОБА_9 спали в одному ліжку, але без близьких відносин. ОСОБА_9 говорила, що він не її мужчина, не в її смаку. Також уточнив, що подія в ході якої він отримав поранення ножем сталася в ніч з 15 на 16.12.2023 року в темну пору доби, але в кімнаті горів нічник. Також пояснив, що від дій ОСОБА_9 він отримав до 12 порізів, з них один на обличчі, 6 на руках, решта на тулубі. Також потерпілий пояснив, що якби не допомога ОСОБА_22 то ОСОБА_9 могла б його вбити і він думає, що вона хотіла його вбити. Проте далі на запитання захисника пояснив, що якщо відверто то на його думку обвинувачена просто хотіла його налякати «постращать», але він при цьому дуже злякався за своє життя.

3.4 Показами свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що він проживає за адресою АДРЕСА_2 , у будинку ОСОБА_8 якому він допомагає і за яким він доглядає, оскільки той є інвалідом. Після того як ОСОБА_22 розпалюючи пічку отримав опіки і потрапив до лікарні, у вищевказаному будинку почала проживати ОСОБА_9 . Приблизно місяці чотири тому, більш точної дати він не пам`ятає, до них прийшов ОСОБА_26 разом з ним та ОСОБА_8 вони вживали алкогольні напої. ОСОБА_9 при цьому від вживання алкоголю відмовилася. Коли вони закінчили вживати алкоголь, ОСОБА_22 ліг відпочивати і заснув, при цьому чув як ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сварилися. Через деякий час він почув крик прохання про допомогу ОСОБА_8 . Свідок встав і побачив, що ОСОБА_9 душить ОСОБА_8 . ОСОБА_30 спробував відтягнути її за волосся, вирвав шмат її волосся, але відтягнути не зміг. Після цього ОСОБА_9 розвернулася до нього і кинулася до нього битися, а ОСОБА_22 вдарив її по голові табуреткою, але вона не зупинилася, тоді він вдруге вдарив її табуреткою по голові і вона втратила свідомість і впала. ОСОБА_22 скрутив їй руки рушником. Після цього ОСОБА_22 повернувся до ОСОБА_8 і побачив, що той порізаний і в крові. У подальшому вони викликали швидку медичну допомогу. Також свідок пояснив, що до цієї події між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 постійно були конфлікти. ОСОБА_9 неодноразово била ОСОБА_8 . Щодо механізму утримання обвинуваченою потерпілого на той час коли він проснувся, ОСОБА_22 пояснив, що ОСОБА_8 лежав на ліжку, а Малащук стояла однією ногою на підлозі а іншою ногою придавила його руку, а душила за шию двома руками. Ніж у цей час лежав на підлозі під стільцем. Також пояснив що коли ОСОБА_9 душила потерпілого то сказала «я тебе завалю як Церуша». Разом з тим на уточнюючі запитання головуючого судді, свідок пояснив, що коли він побачив, що ОСОБА_9 душить ОСОБА_8 ОСОБА_30 спробував відтягнути її за волосся, вирвав шмат її волосся, але відтягнути не зміг, ОСОБА_9 продовжувала душити потерпілого і свідок наносив їй удари табуретом у той час коли вона душила ОСОБА_8

3.5 А також письмовими доказами:

-витягом з ЄРДР за номером кримінального провадження №12023152280000400 від 16.12.2023 року згідно якого 16.12.2023 року до ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення з приводу того, що 16.12.2023 року близько 08 год. 00 хв. не встановлена особа знаходячись у будинку за адресою АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел на умисне вбивство при цьому виконала усі дії які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця , нанесла декілька ударів ножем в область обличчя зліва, тулубу та правої руки ОСОБА_8 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді різаної рани обличчя зліва та множинних ножових поранень тулубу, але злочин не було закінчено з причин що не залежали він її волі;

-рапортом помічника чергового ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 16.12.2023 року про надходження повідомлення по телефону від ОСОБА_8 , про те що співмешканка ОСОБА_9 кухонним ножем спричинила йому поранення у вигляді різаних ран;

-протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 від 16.12.2023 року про спричинення йому 16.12.2023 року ОСОБА_15 тілесних ушкоджень у вигляді різаних ран;

-протоколом огляду місця події від 16.12.2023 року, з відеозаписом, місцем огляду є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого у одній із кімнат було виявлено і вилучено: 1)предмет зовні схожий на ніж, загальною довжиною 22 см., лезо 12 см., руків`я 10 см., зі слідами речовини бурого кольору, 2) змив речовини бурого кольору, 3) наволочку зі слідами речовини бурого кольору, 4)простирадло зі слідами речовини бурого кольору, 5)предмет зовні схожий на ніж загальною довжиною 30,5 см., лезо 20 см., руків`я 10,5 см.;

-випискою із історії хвороби ОСОБА_8 №2528 від 16.12.2023 року, згідно якої останньому встановлено діагноз: різана рана лівої щоки, різана рана в ділянці ліктьового суглобу та лівого передпліччя, різане осаднення грудної клітини з ліва та черевної стінки з ліва та випискою №2528 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_8 від 17.12.2023 року із таким же діагнозом;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.12.2023 року із відеозаписом, за участю свідка ОСОБА_22 , який розповів, що 16.12.2023 зранку знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , його розбудив ОСОБА_8 , який запропонував випити горілки та погодившись випив одну рюмку та ліг далі відпочивати, чи продовжили далі розпивати горілку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свідку не відомо, оскільки він заснув. У подальшому він прокинувся від того, що почув як ОСОБА_8 кличе на допомогу. Коли свідок встав з ліжка, то побачив, що ОСОБА_8 лежить на своєму ліжку повністю в крові та над ним стоїть ОСОБА_9 , яка здавлює однією рукою його за шию, наскільки свідок запам`ятав то це була права рука, в свою чергу ОСОБА_8 намагався відштовхнути ОСОБА_9 , але безрезультатно. У цей час ОСОБА_9 почала кричати «я тебе вб`ю як Церуша». Побачивши це ОСОБА_22 одразу підбіг до ОСОБА_9 та почав її відтягувати від ОСОБА_8 , але остання почала наносити йому удари обома руками по обличчю. У цей час свідок побачив біля себе невеликий дерев`яний стілець, який у подальшому схопив та наніс ним два удари в область голови ОСОБА_9 , після чого поваливши на її підлогу зв`язав їй руки за спиною рушником, для того, щоб остання припинила свої протиправні дії та ОСОБА_9 одразу заспокоїлася. Потім, свідок одразу підійшов до ОСОБА_8 та останній сказав: « ОСОБА_31 , хотєла мєня убіть». Після чого ОСОБА_22 взяв на столі свій пакет в якому знаходилася марля, діставши марлю повернувся до ОСОБА_8 та почав протирати його обличчя, на якому з лівого боку я побачив глибоку рану на щоці протяжністю до шиї, потім зняв із ОСОБА_8 футболку червоного кольору та продовжив витирати кров на тулубі, потім я побачив ще дві глибокі рани на лівій руці, які були розташовані ближче до ліктя. Інших ран свідок не бачив, але в момент того, коли я надавав допомогу ОСОБА_8 рани дуже кровоточили та потім він на них наклав марлеві пов`язки. Коли свідок протирав рани потерпілого він побачив під столом, який розташований біля ліжка кухонний ніж, який був в крові, ніж мав дерев`яну рукоятку, довжиною ніж був приблизно 20-25 см, з лезом довжина якого приблизно 10-12 см. Далі на місці події, у ході слідчого експерименту свідок показав приміщення спальної кімнати будинку, де він знаходився разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Знаходячись у кімнаті свідок ОСОБА_22 , продемонстрував взаємне розташування усіх осіб, а саме ліжко де він спав, та ліжко де знаходилися ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Далі, свідок продемонстрував, за допомогою манекена розташуванням ОСОБА_8 на ліжку, та розташування відносно нього ОСОБА_9 , яка стояла над ліжком. Далі, свідок ОСОБА_32 продемонстрував на манекені як ОСОБА_9 правою рукою здавлювала ОСОБА_8 за шию. У подальшому свідок ОСОБА_22 продемонстрував, як саме ОСОБА_9 нанесла йому тілесні ушкодження, а також як він наніс її два удари дерев`яною табуреткою, щоб припинити її протиправні дії. Також показав місце знаходження кухонного ножа;

-протоколом додаткового огляду місця події від 16.12.2023 року в ході якого у кімнаті №3 виявлено і вилучено дерев`яну табуретку з плямами речовини бурого кольору та пару резинових капців з плямами речовини бурого кольору;

-висновком експерта №1113 від 18.12.2023 року щодо проведення судово- медичної експертизи ОСОБА_8 , відповідно до підсумків якого у ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді множинних саден, ран обличчя, передньої поверхні грудної клітини, живота, обох верхніх кінцівок, які могли утворитися від 12-16 дій будь-яким колючо-ріжучим предметом, не виключено клинком ножа; синців правої верхньої кінцівки, на задній поверхні грудної клітини, ділянці здухвинної кістки справа, які могли утворитись від 4 ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше, з давністю їх утворення біля 2 діб до часу огляду. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: рани обличчя, обох верхніх кінцівок до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; інші тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень (кожне). При нанесені тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений як передньою так і задньою частиною тіла до нападника. Утворення даних тілесних пошкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину як з приданням тілу прискорення так і без нього виключається;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2023 року із відеозаписом, за участю потерпілого ОСОБА_8 , який розповів, що 16.12.2023 року у вечірній час доби він разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_22 перебуваючи у приміщенні будинку, за адресою: АДРЕСА_2 розпивали алкогольні напої. Через деякий проміжок часу він прокинувся від різкого болю, який відчув на обличчі, а саме в районі лівої щоки, відкривши очі побачив над собою ОСОБА_9 , яка в руці тримала ніж, при цьому ОСОБА_9 почала в хаотичному порядку махати ножем, який тримала. У подальшому ОСОБА_8 почав оборонятися та в ході чого остання порізала йому руку. Після чого ОСОБА_8 вибив у неї ніж та вона штовхнула ОСОБА_8 від чого він впав на ліжко. Далі ОСОБА_9 залізла на нього та почала душити. ОСОБА_8 зазначив, що у нього було 3 переломи правої руки тому він не зміг захистити себе, а ліва була порізана. У цей час ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ) спав на дивані, потерпілий почав кричати, кликати на допомогу, в ході чого останній прокинувся та намагався відтягнути ОСОБА_9 від потерпілого, але у нього не вийшло, в подальшому останній схопив стілець та вдарив ОСОБА_14 ним по голові від чого вона впала на підлогу. У подальшому ОСОБА_8 сів на стілець та викликав поліцію та швидку. Також на місці події ОСОБА_8 показав приміщення спальної кімнати будинку, де він знаходився разом з ОСОБА_22 та ОСОБА_9 . Знаходячись у кімнаті потерпілий ОСОБА_8 , продемонстрував взаємне розташування усіх осіб, а саме ліжко де спав ОСОБА_22 та ліжко де знаходився сам. Далі, потерпілий продемонстрував, за допомогою манекена своє розташування на ліжку та самостійно показав розташування ОСОБА_9 , яка стояла поруч з ліжком та тримала ніж в правій руці та нанесла йому удар в область лівої щоки. Після чого вказав, що наступний удар в область грудної клітини з лівого боку, після чого продемонстрував як саме намагався захиститися від дій ОСОБА_14 . У подальшому вказав на розташування між ним та ОСОБА_14 , коли останній знаходився в положенні стоячи. Далі вказав на механізм нанесення тілесних ушкоджень ножем який ОСОБА_14 тримала в правій руці, а саме хаотичні махи ножем в область грудної клітини та при цьому за допомогою манекену продемонстрував, як саме здійснював захист від вказаних ударів ножем. Далі продемонстрував, як саме він лівою рукою вибив ніж з рук ОСОБА_14 та зазначив місце куди саме впав вказаний ніж, а саме під дерев`яний стілець, який був розташований поруч з ліжком. Після чого вказав розташування між ним та ОСОБА_9 в момент, падіння на ліжко. Далі, потерпілий ОСОБА_8 продемонстрував на манекені як ОСОБА_9 руками здавлювала потерпілого за шию. У подальшому потерпілий ОСОБА_8 продемонстрував, куди після удару ОСОБА_22 табуреткою впала ОСОБА_9 . Також потерпілий вказав на місце куди сів та викликав поліцію та швидку;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.12.2023 року та довідкою до нього, згідно яких свідок ОСОБА_22 упізнав особу на фотознімку №2 на якому зображена ОСОБА_9 , як особу яка проживала з ним і ОСОБА_8 в одному будинку та 16.12.2023 року намагалася вбити останнього;

-висновком судово-імунологічної експертизи №830-і від 20.10.2023 року згідно підсумків якої, встановлено групову приналежність крові ОСОБА_8 за ізосерологічної системою АВО;

-висновком судово-імунологічної експертизи №836-і від 20.10.2023 року згідно підсумків якої, встановлено групову приналежність крові ОСОБА_9 за ізосерологічної системою АВО;

-висновком судово-імунологічної експертизи №839-і від 20.10.2023 року згідно підсумків якої, встановлено групову приналежність крові ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ізосерологічної системою АВО. Також встановлено, що на парі капців наданих на дослідження які було виявлено і вилучено на місці події знайдено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_8 , при зміщуванні крові її походження не виключається від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

-висновком судово-імунологічної експертизи №837-і від 20.10.2023 року згідно підсумків якої, встановлено групову приналежність крові ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ізосерологічної системою АВО. Також встановлено, що на простирадлі та фрагменті марлевого бинту (змив РБК) наданих на експертизу, які було виявлено і вилучено на місці події знайдено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_8 , при зміщуванні крові її походження не виключається від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

-висновком судово-імунологічної експертизи №838-і від 27.10.2023 року згідно підсумків якої, встановлено групову приналежність крові ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ізосерологічної системою АВО. Також встановлено, що на наволочці наданій на експертизу, яку було виявлено і вилучено на місці події знайдено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_8 , разом з тим дані серологічного дослідження не виключають можливості змішування крові в плямах та її походження у тому числі і від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

-висновком судово-імунологічної експертизи №840-і від 20.10.2023 року згідно підсумків якої, встановлено групову приналежність крові ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ізосерологічної системою АВО. Також встановлено, що на марлевому тампоні (змиві) наданому на експертизу ,який було виявлено і вилучено на місці події знайдено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_8 , разом з тим дані серологічного дослідження не виключають можливості змішування крові в плямах та її походження у тому числі і від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-23/18086-БД від 08.02.2024 року згідно якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наведено у таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1);

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-23/17963-БД від 09.02.2024 року згідно якої у змиві з правої та лівої руки підозрюваної ОСОБА_9 (об`єкти №№ 1,2) виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених у змиві з лівої руки підозрюваної ОСОБА_9 (об`єкт № 2) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_9 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та в об`єкті № 2 складає 5,06 х 10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,97 х 1033 осіб. Походження генетичних ознак з ядрами з домішкою крові людини виявлених у змиві з лівої руки підозрюваної ОСОБА_9 (об`єкт № 2) від підозрюваної ОСОБА_9 , виключається. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених у змиві з правої руки підозрюваної ОСОБА_9 (об`єкт № 1) є змішаними і можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК- профілем. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини що домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єкті № 1 збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_9 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 . Походження домінуючих генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених у змиві з правої руки підозрюваної ОСОБА_9 (об`єкт № 1) від підозрюваної ОСОБА_9 , виключається;

-висновком експерта №КСЕ-19/115-23/17962 від 28.12.2023 року, згідно якого наданий на дослідження предмет зовні схожий на ніж , який було виявлено і вилучено вході огляду місця події до холодної зброї не належить, а є ножем господарсько-побутового призначення;

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №КСЕ-19/115-23/17962 від 09.02.2024 року, згідно якого на ножі наданому на дослідження, який було виявлено і вилучено вході огляду місця події виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки , які наведено в таблиці результатів дослідження, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками букального епітелію ОСОБА_8 і не збігають із генетичними ознаками букального епітелію ОСОБА_9 ;

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-23/17961 від 31.01.2024 року, згідно якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які наведено у таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1);

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/115-23/17958-БД від 15.04.2024 року, згідно якої на кофті (об`єкти №№ 2,4, 5, 6) вилученій у ОСОБА_9 виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1), на кофті (обєкти №№7,8) виявлено клітини з ядрами без домішки крої людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,97 х 1033 осіб. Походження генетичних ознак клітин з домішкою крові виявлених на футболці (об`єкти №№ 10, 11) від підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виключається. Генетичні ознаки клітин з домішкою крові виявлених на футболці (об`єкт № 9) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Генетичні ознаки клітин з домішкою крові виявлених на футболці (об`єкт № 13) є змішаними та можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин з домішкою крові що домінують в об`єкті № 13 збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Походження домінуючих генетичних ознак клітин з домішкою крові виявлених на футболці (об`єкт № 13) від підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виключається. Висловитись про походження генетичних ознак клітин без домішки крові виявлених футболці (об`єкти №№ 14, 15), поодиноких клітин без домішки крові виявлених футболці (об`єкт № 12) від потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не представляється за можливе;

-висновком судово-психіатричного експерта №21 від 25.01.2024 року, згідно якого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент інкримінованого правопорушення не страждала і на теперішній час не страждає будь-яким психічним розладом. Вона могла у період часу , що відноситься до інкримінованого їй діяння та може на теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 будь-яким психічним розладом, який виник у неї після скоєння злочину не страждає. ОСОБА_9 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Відповідь на питання «Чи була ОСОБА_9 на момент скоєння злочину осудна?» виходить за межі компетенції експерта. Відповіді на інші питання надати не виявилось можливим у зв`язку із неможливістю проведення експертно-психологічного дослідження через наявні вади зору та слуху ОСОБА_9 ;

-випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3555 від 16.12.2023 року, згідно якої ОСОБА_9 16.12.2023 року о 18год. 00 хв. встановлено діагноз «твереза»;

-інформацією отриманою із листа відповіді №П-21аз/56-2024 від 28.05.2024 року на адвокатський запит захисника ОСОБА_11 , згідно якої від ОСОБА_8 неодноразово надходили звернення щодо протиправних дій ОСОБА_9 , а саме за фактом погроз фізичною розправою та один факт заподіяння тілесних ушкоджень. Вказані факти були зареєстровані: ЄО № 1542 від 27.04.2021 та відомості були внесені до ЄРДР № 12021153280000079 від 28.04.2021 за ч. 1 ст.125 КК України, ЄО №2321 від 07.07.2021 за фактом погроз фізичною розправою, в подальшому розгляд повідомлення було припинено за відсутності кримінального та адміністративного правопорушення, ЄО № 4528 від 16.12.2023 за фактом заподіяння тілесних ушкоджень та відомості не були внесені до ЄРДР так як під час відпрацювання вказаного повідомлення надійшла заява від ОСОБА_8 з проханням не розглядати його повідомлення до поліції, так як конфлікт було вирішено до приїзду працівників поліції та претензій ні до кого не має, ЄО № 4531 від 16.12.2023 за фактом заподіяння тілесних ушкоджень, відомості були внесені до ЄРДР № 12023152280000400 від 16.12.2023 за ч.1 ст.115 КК України.

3.6 При вирішенні питання щодо кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_9 , суд виходить з наступного.

Згідно зіст. 15 КК Українизамахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Незакінченим є замах, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Разом з цим, замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.

При цьому, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи").

Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.

Відповідно достатті 24 КК Україниумисел поділяється на прямий і непрямий. Межа між цими видами умислу визначається спрямованістю волі винного: діючи із прямим умислом, винний бажає настання певних наслідків, діючи з непрямим умислом - не бажає настання цих наслідків, але свідомо припускає їх настання.

Злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у разі, коли винний діє з непрямим умислом, і відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тілесного ушкодження є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. Злочин також не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично були заподіяні.

За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості.

А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, то кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

Замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом, коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з не залежних від його волі обставин. Відповідальність за замах на злочин можлива лише при умислі на вчинення певного конкретного злочину. При невизначеному умислі дії винного кваліфікуються не як замах на злочин, а залежно від фактичних наслідків, що від них настали.

3.7 Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, при наступних обставинах:

З листопада 2023 року (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 почала спільно проживати за адресою: АДРЕСА_2 разом з господарем вказаного домоволодіння ОСОБА_8 , де також проживає ОСОБА_22

16.12.2023 близько о 7:00 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_22 перебуваючи у домоволодінні АДРЕСА_2 , на пропозицію ОСОБА_9 почали спільно вживати алкогольні напої. В ході сумісного розпиття алкогольних напоїв, ОСОБА_8 та ОСОБА_22 вирішили припинити вживання алкогольними напоями та лягти відпочивати по сусіднім ліжкам, в цей час між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_9 , виник злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 .

З метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_9 дочекавшись коли ОСОБА_8 та ОСОБА_22 розійшлись по ліжкам та лягли спати, після чого, схопила кухонний ніж, який порахувала достатнім для реалізації свого злочинного умислу до кінця, а саме умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 .

Після чого, близько о 07:30 (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 , підійшла до лежачого в ліжку ОСОБА_8 , та умисно нанесла йому ножове поранення в область лівої щоки. ОСОБА_8 в свою чергу прокинувся та почав чинити ОСОБА_9 опір. ОСОБА_9 побачивши, що ОСОБА_8 чинить їй опір, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , тримаючи вказаний кухонний ніж почала хаотично наносити не менше 11 ножових поранень в область тулуба та верхніх кінцівок ОСОБА_8 від отриманих ножових поранень останній почав кричати від болю. Під час нанесення ножових поранень ОСОБА_8 , останній вибив з руки ОСОБА_9 вказаний кухонний ніж та намавгався піднятись з ліжка, однак ОСОБА_9 бажаючи настання смерті ОСОБА_8 , почала утримувати його та схопила правою рукою шию, після чого почала із значною силою стискати шию ОСОБА_8 своєю рукою. В цей час, прокинувся ОСОБА_22 , який підбіг до них та припинив злочинні дії ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_9 не виконала усі дії які вважала за необхідним для настання смерті ОСОБА_8 з причин, які не залежали від її волі, оскільки її злочинні дії були припинені свідком ОСОБА_22 .

Внаслідок умисних злочинних дій, ОСОБА_9 , спричинила ОСОБА_8 , тілесні ушкодження у вигляді множинних саден, ран обличчя, передньої поверхні грудної клітини, живота, обох верхніх кінцівок. Рани обличчя, обох верхніх кінцівок належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; множинні садна, рани передньої поверхні грудної клітини, живота відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень (кожне).

3.8 Однак, вищевказані докази, які сторона обвинувачення надала суду, підтверджують лише факт спричинення обвинуваченою ОСОБА_33 потерпілому ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень у тому числі таких, що призвели до короткочасного розладу здоров`я і не підтверджують наявність умислу на заподіяння обвинуваченою ОСОБА_33 смерті потерпілому ОСОБА_8

3.9 Судом було встановлено та визнано доведеним, що 16.12.2023 близько о 7:00 год. (більш точного часу встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_22 перебувала у домоволодінні АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 та ОСОБА_22 після сумісного вживання алкогольних напоїв, вирішили припинити їх вживання та лягти відпочивати по сусіднім ліжкам, в цей час між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_9 , виник прямий умисел направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

3.10 ККС ВС у постанові №760/4968/15-к від 09 жовтня 2018 року, вказував, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тілесного ушкодженнявизначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів їм необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припиненнязлочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

3.11 Суд, вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_9 мала умисел на вбивство ОСОБА_8

Такого висновку суд дійшов враховуючи, те що:

1)обвинувачена використовуючи для задання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень побутовий ніж, почала і продовжила ним наносити ОСОБА_8 ріжучих ударів, не завдаючи колючих проникаючих ран, що відповідає поясненням потерпілої про те, що вона бажала завдати болю потерпілому, а не смерті. Обвинувачена, яка згідно показів потерпілого та свідка ОСОБА_22 володіє більшою фізичною силою ніж потерпілий, не скористалася вразливим положенням потерпілого (який будучи інвалідом із порушенням функцій однієї руки та однієї ноги, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, дрімав лежачи на ліжку) для того щоб завдати йому колючих, проникаючих ран у життєво важливі органи;

2)суд хоча і не має відповідних спеціальних знань, ставить під сумнів можливість удушення людини, однією рукою, як це інкримінується обвинуваченій, а стороною обвинувачення не доведено реальність можливості удушення потерпілого таким чином;

3)покази потерпілого та свідка ОСОБА_22 , щодо того яким чином ОСОБА_9 утримувала ОСОБА_8 який лежав на ліжку, містять розбіжності. Так будучи допитаним у судовому засіданні потерпілий пояснив, що обвинувачена однією рукою утримувала його праву (з порушеною функцією) руку ( з цього суд робить висновок що праву руку ОСОБА_34 , обвинувачена утримувала своєю лівою рукою), а іншою (правою) душила потерпілого. А ОСОБА_22 пояснив, що ОСОБА_9 душила ОСОБА_8 двома руками, а одну його руку придавила ногою. Крім того, що покази свідка мають суперечності в цій частині з показами потерпілого, їх покази також суперечать фактичним обставинами які вони розповідали і показували на манекені вході слідчих експериментів 16.12.2023 року та 18.12.2023 року так потерпілий в ході слідчого експерименту розповідав і показував що ОСОБА_9 душила його двома руками, а ОСОБА_25 однією правою;

4)крім того суд враховує, що сила тиску на шию потерпілого збоку обвинуваченої була такою що дозволила йому кричати і кликати на допомогу, а синців (ссадин) на шиї ОСОБА_8 які могли б утворитися від удушення в ході судово-медичної експертизи потерпілого виявлено не було;

5)крім того суд критично ставиться до показів потерпілого в частині того що він падаючи на ліжко вдарився головою об бетонне підвіконня від чого втратив свідомість на короткий час, так відповідних тілесних ушкоджень в ході судово-медичної експертизи потерпілого також виявлено не було;

6)крім того покази потерпілого та свідка ОСОБА_22 містять розбіжності, щодо часу у який ОСОБА_9 нібито викрикнула «Завалю як Церуша», так згідно показів потерпілого це сталося коли обвинувачена порізала йому щоку і він встав, а вона відскочила від нього, а згідно показів свідка це сталося у той час як вона душила потерпілого;

7)у поясненнях потерпілого та свідка ОСОБА_22 щодо моменту коли ОСОБА_9 припинила нібито душити ОСОБА_8 також наявні суперечності, так спочатку ОСОБА_22 вказував, що ОСОБА_9 кинулася на нього відразу після того як він вирвав у неї шмат волосся намагаючись її відтягнути і коли вона вже йшла на нього він завдав їй два удари табуретом по голові, але у подальшому свідок змінив покази і вказував що ОСОБА_9 до останнього тримала потерпілого за шию і відпустила лише коли втратила свідомість після другого удару, згідно ж пояснень потерпілого ОСОБА_9 відпустила його після першого удару табуретом;

8)обставина спільного розпивання ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_22 алкогольних напоїв, як і обставина перебування обвинуваченої у стані алкогольного спяніння перед завданням потерпілому тілесних ушкоджень свого підтвердження поза розумним сумнівом не знайшли.

3.12 Також суд враховує ті відносини у яких співпроживали потерпілий, обвинувачена та свідок, які згідно досліджених доказів супроводжувалися частим вживанням алкоголю, сварками із завданням тілесних ушкоджень один одному. Ця обставина підтверджується: листом відповіддю №П-21аз/56-2024 від 28.05.2024 року на адвокатський запит захисника ОСОБА_11 ; показами обвинуваченої, потерпілого та свідка ОСОБА_22 , згідно яких фізичне насилля у домі ОСОБА_8 між його мешканцями на ґрунті вживання алкогольних напоїв і подальших взаємних образ були явищем регулярним.

3.13 Крім того потерпілий ОСОБА_8 під час допиту у суді, сам припустив, що діяння ОСОБА_9 ймовірно було направлене на його залякування, оскільки вона дуже ображалася на його вислови і коментарі у п`яному вигляді, яким він сам надав критичну оцінку і які вже неодноразово ставали причиною завдання обвинуваченою йому тілесних ушкоджень.

3.14 Таким чином, із фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що конфлікт між обвинуваченою і потерпілим виник раптово, на побутовому ґрунті, тілесні ушкодження, які отримав потерпілий від дій обвинуваченої, є легкими, хоча обвинувачена мала комплекс переваг перед потерпілим і у ситуації, що склалася могла завдавати йому ножем не поверхневі різані рани, а проникаючі рани у життєво важливі органи на свій вибір. А відтак суд вважає не доведеним поза розумним сумнівом наявність у обвинуваченої прямого умислу на позбавлення ОСОБА_8 життя завдаючи йому тілесні ушкодження ножем, також не доведеною поза розумним сумнівом є обставина намагання ОСОБА_9 довести цей умисел до кінця шляхом удушення потерпілого.

3.15 Таким чином, встановлені судом обставини що передували події кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_9 , обставини, характер, інтенсивність та локалізація нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я, спосіб і механізм подальшої боротьби обвинуваченої та потерпілого, не дають суду достатніх підстав для висновку про те, що ОСОБА_9 діяла з прямим умислом на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_8 .

Разом з тим досліджені докази доводять, що ОСОБА_9 діяла з умислом на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а тому повинна нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки - у виді спричинених тілесних ушкоджень.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що пред`явлене органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_9 у незакінченому замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, не знайшло свого підтвердження при судовому розгляді кримінального провадження.

3.16 Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК Україниз метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тобто, межі повноважень суду щодо перекваліфікації злочину окреслені названою нормою, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.

Закриття судом кримінального провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства.

Наведене узгоджуєтьсяз правовоюпозицією,викладеною впостанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року (справа №552/2540/20).

Юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першої статті 368 КПК). Відповідне судове рішення, як передбачено частиною другою статті 371 зазначеного Кодексу, ухвалюється в нарадчій кімнаті. До цього часу висловлювати власну позицію по суті справи, а також вчиняти будь-які дії, що є прямим або опосередкованим проявом такої позиції, суд не вправі, оскільки це може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

Таким чином, під час судового розгляду кримінального провадження, розпочатого і спрямованого до суду за процедурою публічного обвинувачення, якщо прокурор у порядку статті 338 КПК України не вносив до обвинувачення змін, які б трансформували його у приватне, до видалення суду до нарадчої кімнати не виникає жодних процесуальних перешкод для продовження кримінального провадження незалежно від наявності чи відсутності матеріально-правових підстав для перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення. Адже до прийняття судом відповідного рішення по суті справи процес не втрачає ознак публічності і його перебіг не ставиться у залежність від позиції потерпілого.

Водночас відповідно до вимог частини шостої статті 22 КПК України у перебігу судового провадження суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний створити потерпілому, як і іншим учасникам процесу, необхідні умови для реалізації його процесуальних прав, зокрема вжити заходів для забезпечення прибуття потерпілого в судове засідання, роз`яснити права, передбачені статтею 56 цього Кодексу, допитати його, надати можливість подавати докази, заявляти клопотання, висловлювати свою думку щодо клопотань сторін, виступати у судових дебатах, виражати власну позицію щодо питань, пов`язаних з притягненням обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а за необхідності - запропонувати уточнити таку позицію.

За результатами судового розгляду в нарадчій кімнаті суд відповідно до вимог статей 284, 369, 371-374 КПК України ухвалює вирок або постановляє ухвалу, якими кримінальне провадження закінчується. З огляду на зазначене у контексті наявної у справі виключної правової проблеми з моменту видалення суду до нарадчої кімнати постає питання не щодо наявності чи відсутності підстав для продовження провадження, а щодо змісту і форми рішення, яке суд має право прийняти.

Кримінальний процесуальний закон передбачає можливість повернення до вже завершених стадій судового процесу лише для відновлення з`ясування обставин, установлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами. Відповідно до частини п`ятої статті 364 та частини четвертої статті 365 КПК суду надано такі повноваження лише як виняток із загального правила у двох випадках: якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази або обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження. Нормами цього Кодексу не передбачено права суду після видалення до нарадчої кімнати відновити будь-яку з попередніх стадій провадження з метою уточнення процесуальних позицій сторін.

Вихід з нарадчої кімнати лише з метою надання потерпілому пропозиції висловитися про можливість застосування конкретної норми закону про кримінальну відповідальність поставить під сумнів неупередженість суду. Адже такі дії матимуть явно виражені ознаки висловлення судом ще до прийняття рішення по суті обвинувачення попередньої власної позиції щодо кваліфікації діяння.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, в справі №288/1158/16-к .

3.17 За таких обставин, суд враховує те, що в матеріалах справи наявний протокол прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_8 від 16.12.2023 року про спричинення йому 16.12.2023 року ОСОБА_15 тілесних ушкоджень у вигляді різаних ран, відповідно до якого слідчий СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_35 відібрала усну заяву від ОСОБА_8 , який просить вжити заходів до ОСОБА_9 , яка 16.12.2023 року близько 08.00 год. у будинку за адресою АДРЕСА_2 , нанесла йому множинні ножові поранення в область обличчя, лівої руки, живота та грудної клітини, що свідчить про наявність заяви потерпілого про притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності. Також в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 прямо і беззастережно не відмовився від обвинувачення. У ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 зазначав лише, що вважає, що якщо б ОСОБА_22 не зупинив ОСОБА_9 то вона могла б його вбити, разом з тим зазначав, що на його думку такими діями що виразилися у нанесенні йому тілесних ушкоджень ОСОБА_9 бажала його налякати. Така позиція потерпілого не тягне припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі пункту сьомого частини першої та частини сьомої статті 284 КПК після перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення.

3.18 Тому, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_9 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України і суд вважає правильною кваліфікацією дій ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, яке було вчинене за наступних обставин:

16.12.2023 близько о 7:00 год. (більш точного часу встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_22 перебувала у домоволодінні АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 та ОСОБА_22 після сумісного вживання алкогольних напоїв, вирішили припинити їх вживання та лягти відпочивати по сусіднім ліжкам, в цей час між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_9 , виник прямий умисел направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого умислу, направленого на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 взяла кухонний ніж, після чого, близько о 07:30 (більш точного часу встановити не виявилось можливим), реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання ОСОБА_9 , підійшла до лежачого в ліжку ОСОБА_8 , та умисно нанесла йому ножове поранення в область лівої щоки. ОСОБА_8 в свою чергу прокинувся та почав чинити ОСОБА_9 опір. ОСОБА_9 побачивши, що ОСОБА_8 чинить їй опір, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, тримаючи вказаний кухонний ніж почала хаотично наносити не менше 11 ножових поранень в область тулуба та верхніх кінцівок ОСОБА_8 від отриманих ножових поранень останній почав кричати від болю. Під час нанесення ножових поранень ОСОБА_8 , останній вибив з руки ОСОБА_9 вказаний кухонний ніж та намагався піднятись з ліжка, а ОСОБА_9 почала утримувати його та схопила правою рукою шию. У цей час, прокинувся ОСОБА_22 , який підбіг до них та припинив злочинні дії ОСОБА_9 .

4. Призначення покрання.

4.1 При призначенні обвинуваченій ОСОБА_9 виду і міри покарання за ч.1 ст. 121 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої.

Згідно зі ст. 12 КК України вчинене обвинуваченою ОСОБА_9 кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_9 суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 суд визнає - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо пом`якшуючої обставини щирого каяття, яка зазначена у обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що її наявність з огляду на не повне визнання ОСОБА_9 своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, намагання виправдати своє діяння обороною від посягання ОСОБА_7 , посилання на ненавмисність завдання удару саме ножем свого підтвердження не знайшла.

Суд також враховує, що обвинувачена ОСОБА_9 раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до характеристики наданої Новопетрівською сільською радою Миколаївської області від 10.09.2020 року №894, ОСОБА_9 не працює з причин інвалідності, розлучена, позбавлена батьківських прав щодо двох своїх дітей. Зловживає алкогольними напоями, у стані алкогольного спяніння вчиняє бійки, сварки, власного житла не має, підсобного господарства не утримує, веде асоціальний спосіб життя.

Згідно досудової доповіді наданої Новоодеським РС філії ДУ «Центр Пробації» в Миколаївській області 18.02.2021 року, органом пробації оцінено ризик повторного кримінального правопорушення як середній, ризик небезпеки для суспільства та окремих осіб високий. Орган пробації дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення волі можливе лише у винятковому випадку і становить при цьому високу небезпеку для суспільства та окремих осіб.

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої вважає, що ОСОБА_9 необхідно призначити покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

4.2При призначенніобвинуваченій ОСОБА_9 виду іміри покаранняза ч.2ст.125КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_9 раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно зі ст. 12 КК України вчинене обвинуваченою ОСОБА_9 кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 125 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Суд також враховує особу обвинуваченої ОСОБА_9 яка згідно характеристики старости Новопетрівського старостинського округу Миколаївського району Миколаївської області від 20.12.2023 року, не працює з причин інвалідності, розлучена, зловживає алкогольними напоями, у стані алкогольного спяніння схильна до непередбачуваних вчинків, вчиняє бійки, сварки, власного житла не має, підсобного господарства не утримує, веде асоціальний спосіб життя.

Крім того суд враховує історію вчинення ОСОБА_9 правопорушень які були предметом розгляду цим судом, те що досліджені судом докази підтверджують вищевказану характеристику надану за місцем її проживання і свідчать про те, що ОСОБА_9 зловживає алкогольними напоями, після вживання алкоголю стає ініціатором або просто учасником конфліктів, зокрема із місцевими жителями, які ведуть схожий спосіб життя, для вирішення конфліктів схильна застосовувати фізичне насильство.

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої вважає, що ОСОБА_9 необхідно призначити покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повногоскладання призначених покарань призначити остаточне покарання у виді 6(шести) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Таким чином, суд вважає, що на підставі ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_9 періоди тримання під вартою з 25.08.2020 року по 27.08.2020 року, з 08.09.2022 року по 17.04.2023 року та з 16.12.2023 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, шляхом повернення їх власникам, окрім тих, що підлягають знищенню.

Процесуальні витрати понесені у кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР за №12020150280000344 від 25.08.2020 року та №12023152280000400 від16.12.2023 року підлягають стягненню з обвинуваченої.

Процесуальні витрати понесені у кримінальному провадженні №12022152280000200 внесене доЄРДР20.08.2022 року віднести на рахунок держави.

Приймаючи до уваги призначене покарання, встановлені під час обрання та продовження обвинуваченій запобіжного заходу ризики, суд вважає за необхідне залишити в силі обраний раніше стосовно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, оскільки вважає, що існує ризик переховування обвинуваченої від відбування покарання та ризик вчинення нею іншого кримінального правопорушення, а більш м`який запобіжний захід не зможе відвернути ці ризики.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст.115 КК України та виправдати її на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 КК України та ч. 2 ст.125 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повногоскладання призначених покарань призначити остаточне покарання у виді 6(шести) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши до нього строк її затримання і тримання під вартою, а саме: з 25.08.2020 року по 27.08.2020 року, з 08.09.2022 року по 17.04.2023 року та з 16.12.2023 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати понесені у кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР за №12020150280000344 від 25.08.2020 року у сумі 8917,03 грн. та №12023152280000400 від16.12.2023 року, у сумі 34937,22 грн., а разом 43854 (сорок три тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 25 коп.

Речові докази:

-зразки крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщено в пакет Експертної служби МВС України № 3968093 та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

-дактилоскопічну карту заповнена на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку упаковано із первинним упакуванням до спеціального пакету Експертної служби МВС України №5396047 та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-ніж з білою рукояткою, вилучений в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 , який упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №5513690 та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області повернути ОСОБА_8 ;

-зразки слини підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які упаковано до конверту №2 та конверту №3 та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

-змив наявний на фрагменті гігієнічної палички, яку упаковано до попереднього паперового конверту «Пакет №1», після експертного дослідження та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

-змив наявний на фрагменті гігієнічної палички, яку упаковано до попереднього паперового конверту «Пакет №2», після експертного дослідження та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

-зразки крові висушені на марлі, що належать ОСОБА_9 , які упаковані до попереднього паперового конверту №1, після експертного дослідження та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

-зразки крові висушені на марлі, що належать ОСОБА_7 , які упаковані до попереднього паперового конверту №1, після експертного дослідження та передано на зберігання до кімнати речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

-клаптики волосся темного кольору, які знаходяться всередині паперового конверту №6, передано до камери зберігання речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ( квитанція №1085 від 23.08.2022 року) знищити;

-дерев`яну палицю, яка знаходиться всередині блакитного полімерного пакету, із биркою пакет №3, передано до камери зберігання речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ( квитанція №1084 від 23.08.2022 року) знищити;

--2 чашки, 3 скляних пляшки та скляну рюмку, які знаходяться всередині паперових конвертів, передано до камери зберігання речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ( квитанція №1102 від 21.09.2022) знищити;

- зразок букального епітелію ОСОБА_9 , який знаходиться всередині паперового конверту, джинсові шорти блакитного кольору, які знаходяться всередині спеціального пакету ЕХР №0415668, жіноча футболка сірого кольору, яка знаходиться всередині спеціального пакету ЕХР №0425740, передано до камери зберігання речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ( квитанція №1130 від 01.11.2022) знищити;

-фрагмент тканини із матрацу, який знаходиться всередині паперового конверту, залишки 2 недопалків від цигарок, які знаходяться всередині паперового конверту, 2 змиви та залишок тампону із змивом, які знаходяться всередині паперових конвертів, зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_17 , які знаходяться всередині паперового конверту знищити;

-дактилокарту ОСОБА_9 , яка знаходиться всередині паперового конверту залишити в матеріалах кримінального провадження;

- кухонний ніж, який знаходиться всередині спеціального пакету №7108121, кухонний ніж, який знаходиться всередині спеціального пакету №7108122, кухонний ніж, який знаходиться всередині спеціального пакету №7108120, кухонний ніж у сейф пакеті, опечатаний биркою НДЕКЦ №2279, кухонний ніж у сейф пакеті, опечатаний биркою НДЕКЦ №2280, кухонний ніж, який знаходиться всередині паперового конверту, передано до камери зберігання речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ( квитанція №1158 від 14.01.2023) - знищити;

-ніж, який є ножем господарського-побутового призначення, поміщений до паперової коробки розміром 240x156x105 мм, яка скріплена биркою з написами «Об`єкт дослідження №6197», та передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області (квитанція №1329) повернути ОСОБА_8 ;

-предмет зовні схожий на ніж, який обгорнутий в паперовий конверт білого кольору, упакований до паперового конверту №4 та опечатано печатками ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області «Для пакетів» та передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області (квитанція №1321) повернути ОСОБА_8 ;

-простирадло поміщене до первинного упакування (спеціальний пакет №Р8Р3243367), скріплений металевими скобами, заклеєно клейкою стрічкою, підписано та опечатано, та наволочка поміщена до первинного упакування (паперового конверту №2), скріплений металевими скобами, заклеєно клейкою стрічкою, підписано та опечатано, які передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області (квитанція №1338) - знищити;

-пару капців поміщену до первинного упакування (паперового конверту з написом «Пакет №1»), скріплено металевими скобами, заклеєно клейкою стрічкою, підписано та опечатано та передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області (квитанція №1339) повернути ОСОБА_8 ;

-марлевий тампон (змив) поміщений до первинного упакування (паперового конверту №1), скріплено металевими скобами, заклеєно клейкою стрічкою, підписано та опечатано, зразки крові ОСОБА_8 поміщені до первинного упакування (паперового конверту №1), скріплено металевими скобами, заклеєно клейкою стрічкою, підписано та опечатано та зразки крові ОСОБА_9 поміщені до первинного упакування (паперового конверту №1), скріплено металевими скобами, заклеєно клейкою стрічкою, підписано та опечатано, які передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області (квитанція №1340) - знищити;

-зразок букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який після завершення експертного дослідження поміщений до первинної упаковки, а саме до паперового конверту за найменуванням «КОНВЕРТ №2», який опечатано паперовою биркою з написом «Об`єкт дослідження №6193», який передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області (квитанція №1352) знищити;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1


Суд	Новоодеський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення	02.10.2024
Оприлюднено	03.10.2024
Номер документу	122011775
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне тяжке тілесне ушкодження

Сергієнко С. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 02.10.2024 по справі 482/2014/20НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —482/2014/20

Вирок від 02.10.2024

Вирок
від 02.10.2024 по справі 482/2014/20
НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ