Ухвала

від 01.10.2024 по справі 133/2073/24

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/2073/24

Провадження №2/132/848/24

Ухвала

Іменем України

"01" жовтня 2024 р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 15.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації, в якій позивач просив:

визнати протиправним поширення відповідачем інформації про вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), а таку інформацію недостовірною;

зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію про вчинення ним кримінального правопорушення (злочину) у наступний спосіб:

1) розмістити в газеті «РІА Козятин» на першій сторінці, об`ємом не меншим ніж формат А4, та на усіх сторінках місцевих інтернет-груп, таких як Фейсбук: «Підслухано Козятин», « ОСОБА_2 », «РІА Козятин», статтю з посиланням на рішення у даній справі про поширення відповідачем завідомо недостовірної інформації про вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), чим було порушено його немайнові права честь, гідність та ділову репутацію;

2) надіслати усім органам та установам, яким було поширено завідомо недостовірної інформації про вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), інформацію про її спростування відповідно до рішення у даній справі, із зазначенням, що в результаті її поширення, було безпідставно порушено його немайнові права честь, гідність та ділову репутацію;

3) розмістити на стенді оголошень, на якому містилось орієнтування з недостовірною інформацією про вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), про її спростування відповідно до рішення у даній справі, із зазначенням, що в результаті її поширення, було безпідставно порушено його немайнові права честь, гідність та ділову репутацію;

зобов`язати відповідача принести публічне вибачення за порушення його немайнових прав поширенням недостовірної інформації про вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), яке опублікувати на першій сторінці газети «РІА Козятин», розміром не меншим площі листа, формату А4;

зобов`язати відповідача знищити всю недостовірну інформацію про вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), наявну та направлену іншим органам та установам, з будь-яких джерел та носіїв, та заборонити оприлюднення та використання такої недостовірної інформації, вилучивши її у адресантів, яким вона була поширена;

заборонити відповідачу вчиняти дії, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію, що виражається в розповсюджені недостовірної інформації про нього;

стягнути з державного бюджету на його користь суму у розмірі 10000000 грн. в рахунок відшкодування завданої відповідачем моральної шкоди.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15.07.2024, визначено склад суду з розгляду позову: головуючу суддю Пєтухову Н.О.

Ухвалою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О. від 06.08.2024, вказану позову заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

Після цього до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 12.08.2024 надійшла позовна заява, в якій ОСОБА_1 уточнено позовні вимоги та одночасно заявлено відвід судді Пєтуховій Н.О. з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.09.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді задоволено. Відведено суддю Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухову Н.О. від розгляду справи № 133/2073/24 за позовом ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації. Цивільну справу визначено передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Згідно із протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024, визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, не відбулося через нестачу потрібної кількості суддів для розподілу справи.

На підставі розпорядження в.о. голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О. від 09.09.2024, матеріали цивільної справи № 133/2073/24 за позовом ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації, визначено передати на розгляд до Калинівського районного суду Вінницької області.

Відповідно до ст.32ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 16.09.2024 визначено склад суду з розгляду позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.

Ухвалою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 18.09.2024 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, позову заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

Вказаною ухвалою судді визначено, що за подачу вказаного вище позову в електронній формі згідно із положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 124844,8 грн.

Після чого до Калинівського районного суду 23.09.2024 надійшла заява ОСОБА_1 із долученими копіями документів щодо повторного розгляду його клопотання про звільнення від сплати судового збору та заявлено відвід судді Сєліну Є.В., із посиланням, зокрема, на положення п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 25.09.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді задоволено. Відведено суддю Калинівського районного суду Сєліна Є.В. від розгляду справи № 133/2073/24 за позовом ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації. Матеріали цивільної справу визначено передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 26.09.2024 визначено склад суду з розгляду позову: головуючого суддю Карнауха Н.П.

Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та додатково надані ним обґрунтування і матеріали в заяві від 23.09.2024, суддя дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судовогозбору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частинами першою, другою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями частини першої статті 1, статті 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону таЗаконом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»визначено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 гривень.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що у ній міститься п`ять вимог немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Згідно із підпунктом 5 пункту 1 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заявипро захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характерусудовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини третьоїстатті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору (пункт 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10).

Беручи до уваги зазначені положення законодавства, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір:

за подання позову в частині немайнового характеру в розмірі 1211,2 грн. за кожну заявлену вимогу немайнового характеру. Враховуючи наявність у позові п`яти самостійних вимог немайнового характеру загальна сума судового збору складає 6056 грн. (3028 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 5 позовних вимог немайнового характеру);

за подання позову в частині майнового характеру з урахуванням заявленої ціни позову у розмірі 150000 грн. (10000000 грн. х 1,5 відсотка ціни позову).

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи подання процесуальних документів в електронній формі, та положення ч.3 ст.4 Закону України«Про судовийзбір», ОСОБА_1 при зверненні до суду необхідно було сплатитисудовий збірв загальному розмірі 124844,8грн. (6056грн. + 150000 грн. = 156056 грн. х коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

При цьому ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі доказів майнового стану, що містяться в матеріалах позову.

За результатами дослідження цих доказів майнового стану позивача суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, (далі Конвенція) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, у рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») ЄСПЛ вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року).

Виходячи зі змісту предмету позову, наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позову, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету. У зв`язку з чим вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на доступ до суду.

На переконання судді у клопотаннях ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та долучених документах не наведено достатніх, належних та допустимих доказів того, що на момент подачі позовної заяви у нього відсутні кошти для сплати судового збору. Посилання позивача лише на скрутне матеріальне становище не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Адже згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005).

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди, вирішуючи питання, пов`язані з судовими витратами у відповідності до положень ЦПК України,Закону України «Про судовий збір» та інших нормативно-правових актів, повинні забезпечувати при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду.

Таким чином, підставою для звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру сплати судового збору може бути такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

За результатами аналізу клопотань ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не встановлено відомостей, які можуть вважатися достатньою правовою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки надана позивачем інформація та матеріали не повною мірою характеризують його майновий стан і не вказують на наявність обставин, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,для звільнення від сплати судового збору.

Такими документами, серед іншого, можуть бути довідки: про доходи (зокрема, фіскальних органів), про склад сім`ї та відсутність у інших членів сім`ї заробітку (доходу), про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, про відсутність майна, яке може бути передане в оренду (тимчасове користування за плату), банківські документи про відсутність на рахунку особи та членів його сім`ї (родини) коштів, довідки фіскальних органів про перелік розрахункових та інших рахунків позивача і членів його сім`ї тощо.

Долучені позивачем до клопотань відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за 2023 рік, та інші документи, не підтверджують неможливість сплати ним судового збору та не вказують на відсутність у нього коштів.

За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за подачу позову до суду.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно залишити без задоволення, а його позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків, а саме для надання платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 124844,8 гривень, за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA118999980313151206000002776; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Калинівський районний суд Вінницької області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що у разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Калинівського районного суду

Вінницької області Н.П. Карнаух