Рішення

від 03.10.2024 по справі 917/1023/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 Справа № 917/1023/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр», 36039, м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, 55А, код ЄДРПОУ 39961753,

до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровіка», 37000, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Верхоярівка, вул. Прилуцька, 67, код ЄДРПОУ 38276148,

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 543 878,31 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр» про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» та ОСОБА_1 543 878,31 грн., з яких 220 000,00 грн. заборгованість за договором поставки № 021101 від 02.11.2020 р., 218 290,48 грн. пеня, 87 326,98 грн. втрати від інфляції, 18 260,85 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.07.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; визнано справу малозначною; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 19.09.2024 р. залишено вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр» без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України.

25.09.2024 року з огляду на усунення позивачем недоліків позовної заяви розгляд справи продовжено.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі не в повному обсязі виконали зобов`язання, передбачені договором поставки № 021101 від 02.11.2020 р. та договором поруки № ПР-0211 від 02.11.2020 р.

Відповідачі у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагували, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи (довідки про доставку ухвал від 01.07.2024р. про відкриття провадження у справі, 18.09.2024р. про виправлення описки в ухвалі про відкориття провадження у справі, від 19.09.2024 р. про залишення позову без руху та 25.09.2024 р. про продовження розгляду справи в електронні кабінети Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» та ОСОБА_1 містяться в матеріалах справи).

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

02.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіка» було укладено договір поставки № 021101.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ «ТД «Украгроцентр») зобов`язувався передати (поставити) Покупцеві (ТОВ «Агровіка») у його власність товар, а останній зобов`язувався приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Товар передається Постачальником Покупцеві відповідно до асортименту, сорту, виду, назви, кількості, вартості, ціни, а також валютний еквівалент ціни товару, які зазначені у Специфікаціях (та/або Додатках), які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Специфікації № 1 від 03.11.2020 р. до договору поставки № 021101 від 02.11.2020 р. загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації 463 357,80 грн., в т.ч. 20 % ПДВ 77 226,30 грн.

Пунктом 4.2 договору № 021101 від 02.11.2020 р. встановлено, що період (строк) постачання, порядок переходу права власності на товар, а також інші умови постачання визначаються у Специфікації (та/або Додатку) на кожну партію товару.

Згідно з п. 1.7 вищезазначеної Специфікації до договору № 021101 від 02.11.2020 р. документом, що підтверджує факт отримання товару Покупцем є видаткова накладна, в якій вказується найменування, кількість, ціна, загальна вартість товару, що поставляється.

На виконання зазначених норм договору позивач передав у власність відповідача товар на суму 463 357,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1276 від 05.11.2020 р. (а.с. 28), підписаною сторонами.

Відповідно до п. 3.2 договору № 021101 від 02.11.2020 р. оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом строку та на умовах, зазначених у Специфікаціях до цього договору.

У пункті 1.4 Специфікації № 1 від 03.11.2020 р. до договору поставки № 021101 від 02.11.2020 р. Сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється:

- до 01 грудня 2020 року шляхом перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника 20 % загальної вартості товару, що вказана в п. 1.2 даної Специфікації;

- до 01 жовтня 2021 року шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок Постачальника 80 % загальної вартості товару, що вказана в п. 1.2 даної Специфікації.

Також 02.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № ПР-0211, згідно з умовами якого Поручитель ( ОСОБА_1 ) зобов`язувався перед Кредитором (ТОВ «ТД «Украгроцентр») відповідати в повному розмірі за своєчасне та повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіка» (Боржник) зобов`язань по договору поставки № 021101 від 02 листопада 2020 р., укладеному між Кредитором та Боржником.

Посилаючись на те, що відповідач 1 не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» та ОСОБА_1 543 878,31 грн., з яких 220 000,00 грн. заборгованість за договором поставки № 021101 від 02.11.2020 р., 218 290,48 грн. пеня, 87 326,98 грн. втрати від інфляції, 18 260,85 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 021101 від 02.11.2020 р., договір поруки № ПР-0211 від 02.11.2020 р., видаткова накладна № 1276 від 05.11.2020 р., заключна виписка по рахунку ТОВ «ТД «Украгроцентр» за 03.11.2020 р., платіжні доручення № UA244 від 11.01.2022 р., № UA259 від 02.02.2022 р. та № UA269 від 22.02.2022 р. та ін.

Докази в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 021101 від 02.11.2020 р. щодо передачі товару на суму 463 357,80 грн. Так, судом досліджено видаткову накладну № 1276 від 05.11.2020 р. та встановлено, що вона має всі необхідні реквізити, підписана сторонами та скріплена печатками, тож приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем умов договору № 021101 від 02.11.2020 р. на вищевказану суму.

Відповідач-1 в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі.

Так, згідно із заключною випискою по рахунку ТОВ «ТД «Украгроцентр» за 03.11.2020 р., та платіжними дорученнями № UA244 від 11.01.2022 р., № UA259 від 02.02.2022 р. та № UA269 від 22.02.2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіка» було частково сплачено заборгованість за договором № 021101 від 02.11.2020 р. на суму 243 357,80 грн.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр» за поставку товару за договором № 021101 від 02.11.2020 р. в сумі 220 000,00 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 12.2 договору поставки № 021101 від 02.11.2020 р. визначено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

При цьому, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

У пункті 12.6 договору № 021101 від 02.11.2020 р. сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється до повного розрахунку, але не більше 3-х років.

Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення оплати вартості товару за договором № 021101 від 02.11.2020 р. в розмірі 218 290,48 грн. за період з 01.12.2020 р. по 15.06.2024 р. (в т.ч. за прострочення здійснення оплати в розмірі 20 % загальної вартості товару за період з 01.12.2020 р. по 30.11.2023 р. та за прострочення здійснення оплати в розмірі 80 % загальної вартості товару за період з 01.10.2021 р. по 15.06.2024 р.) (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 15-17).

Водночас, як зазначено вище, у пункті 1.4 Специфікації № 1 від 03.11.2020 р. до договору поставки № 021101 від 02.11.2020 р. Сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється:

- до 01 грудня 2020 року шляхом перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника 20 % загальної вартості товару, що вказана в п. 1.2 даної Специфікації;

- до 01. Жовтня 2021 року шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок Постачальника 80 % загальної вартості товару, що вказана в п. 1.2 даної Специфікації.

При цьому, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.09.2022 р. у справі № 918/1195/21 прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Таким чином, останнім днем строку здійснення оплати в розмірі 20 % загальної вартості товару за договором поставки № 021101 від 02.11.2020 р. та Специфікацією № 1 від 03.11.2020 р. до вказаного договору є 01.12.2020 р., а останнім днем строку здійснення оплати в розмірі 80 % вказаної вартості товару 01.10.2021 р.

Врахувавши викладене, суд здійснив перерахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем-1 грошових зобов`язань за договором поставки № 021101 від 02.11.2020 р. за період з 02.12.2020 р. по 15.06.2024 р. (в т.ч. за прострочення здійснення оплати в розмірі 20 % загальної вартості товару за період з 02.12.2020 р. по 30.11.2023 р. та за прострочення здійснення оплати в розмірі 80 % загальної вартості товару за період з 02.10.2021 р. по 15.06.2024 р.) та дійшов висновку про обґрунтованість вказаних вимог позивача в сумі 218 190,15 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 87 326,98 грн. за період з грудня 2020 року по травень 2024 року (в т.ч. у зв`язку з простроченням здійснення оплати в розмірі 20 % загальної вартості товару за період з грудня 2020 року по травень 2024 року та у зв`язку з простроченням здійснення оплати в розмірі 80 % загальної вартості товару за період з жовтня 2021 року по травень 2024 року) та 3% річних в розмірі 18 260,85 грн. за період з 01.12.2020 р. по 15.06.2024 р. (в т.ч. у зв`язку з простроченням здійснення оплати в розмірі 20 % загальної вартості товару за період з 01.12.2020 р. по 15.06.2024 р. та у зв`язку з простроченням здійснення оплати в розмірі 80 % загальної вартості товару за період з 01.10.2021 р. по 15.06.2024 р.) (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 17-19).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними.

Водночас, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за прострочення оплати вартості товару за договором № 021101 від 02.11.2020 р. за період з 02.12.2020 р. по 15.06.2024 р. (в т.ч. у зв`язку з простроченням здійснення оплати в розмірі 20 % загальної вартості товару за період з 02.12.2020 р. по 15.06.2024 р. та у зв`язку з простроченням здійснення оплати в розмірі 80 % загальної вартості товару за період з 02.10.2021 р. по 15.06.2024 р.) та встановив, що правильним розміром вказаних вимог позивача є 18 242,76 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

02.11.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № ПР-0211.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору Поручитель ( ОСОБА_1 ) зобов`язувався перед Кредитором (ТОВ «ТД «Украгроцентр») відповідати в повному розмірі за своєчасне та повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіка» (Боржник) зобов`язань по договору поставки № 021101 від 02 листопада 2020 р., укладеному між Кредитором та Боржником.

Пунктом 1.2 договору поруки № ПР-0211 від 02.11.2020 р. визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання Боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсової різниці (дооцінка вартості товару), судових та інших витрат Кредитора.

У разі порушення Боржником Зобов`язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання Зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п. 1.3 договору).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи невиконання відповідачем-1 умов договору поставки № 021101 від 02.11.2020 р., суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» як боржника за вказаним договором та ОСОБА_1 як поручителя за виконання боржником зобов`язань за зазначеним договором 220 000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 021101 від 02.11.2020 р., 218 190,15 грн. пені, 87 326,98 грн. втрат від інфляції, 18 242,76 грн. 3 % річних.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Жодних заперечень проти позову відповідачі не надали.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові від 10.12.2019 р. у справі № 922/902/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність розподілу судових витрат у випадку задоволення позовних вимог майнового характеру до кількох відповідачів, між ними порівну.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на кожного відповідача в сумі 3 262,56 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» (37000, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Верхоярівка, вул. Прилуцька, 67, код ЄДРПОУ 38276148) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр», 36039, м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, 55А, код ЄДРПОУ 39961753) 220 000,00 грн. заборгованість за договором поставки № 021101 від 02.11.2020 р., 218 190,15 грн. пеня, 87 326,98 грн. втрати від інфляції, 18 242,76 грн. 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» (37000, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Верхоярівка, вул. Прилуцька, 67, код ЄДРПОУ 38276148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр», 36039, м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, 55А, код ЄДРПОУ 39961753) 3 262,56 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгроцентр», 36039, м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, 55А, код ЄДРПОУ 39961753) 3 262,56 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 03.10.2024 р.

Суддя О.С. Мацко