Ухвала

від 03.10.2024 по справі 640/3026/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №640/3026/19

адміністративне провадження №Зі/990/176/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про виправлення описки та роз`яснення постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення.

I. УСТАНОВИВ

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 20 серпня 2018 року № 59, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, визнані неповажними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 , викладені у клопотанні про поновлення процесуальних строків, та відмовлено у поновленні такого строку, позовну заяву повернуто позивачу.

3. Постановою Верховного Суду від 31 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року -без змін.

4. 20 листопада 2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з заявою про виправлення описки у пункті 29 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року, вказуючи на помилковість такого висновку, його суперечність змісту статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05 липня 2012 року та необхідність зазначити, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05 липня 2012 року встановлює, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

5. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 20 листопада 2023 року для розгляду заяви ОСОБА_1 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.

6. 22 листопада 2023 року Верховний Суд звернувся до Київського окружного адміністративного суду з листом про надіслання матеріалів справи №640/3026/19 для розгляду поданої заяви.

7. 21 листопада 2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з заявою про виправлення описки умовиводу/твердження пункту 28 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року про те, що «З аналізу статті 122 КАС України вбачається, що законами можуть встановлюватися інші, ніж передбачені КАС України, строки звернення до суду», та зазначити про те, що з аналізу статті 122 КАС України вбачається, що законами можуть встановлюватися інші, ніж передбачені КАС України, строки звернення до адміністративного суду. Вказував на те, що твердження пункту 28 постанови протирічить твердженням пункту 23.

8. 01 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з заявою про роз`яснення умовиводу пункту 29 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року, в якій просив роз`яснити якими з точки зору права є юридичні підстави умовиводу/висновку пункту 29 постанови як нового знання; яким є юридичний процес виведення умовиводу/висновку пункту 29 постанови як нового знання; яким є юридичний зв`язок між умовиводом пункту 29 постанови як новим знанням та твердженням пункту 25 постанови.

9. 01 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 також звернувся з заявою про роз`яснення умовиводу/висновку пункту 32 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року як нового знання, в якій просив роз`яснити якими, з точки зору права, є юридичні підстави умовиводу/висновку пункту 32 як нового знання; яким є юридичний процес виведення умовиводу/висновку пункту 32; яким є юридичний зв`язок між умовиводом пункту 32 постанови як новим знанням та умовиводом/висновком пункту 29, а також твердженням пункту 25 постанови.

10. Листом від 22 травня 2024 року повторно висловлено прохання до Київського окружного адміністративного суду вирішити питання про направлення справи № 640/3026/19 до Верховного Суду.

11. 25 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяви (втретє) про роз`яснення умовиводу/висновку пункту 32 та пункту 29 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року як нового знання.

12. 16 серпня 2024 року матеріали справи № 640/3026/19 надійшли до Верховного Суду.

13. Розглянувши подані заяви та перевіривши наявність підстав для їх задоволення, колегія суддів зазначає таке.

14. Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

15. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка, як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводить до його неправильного сприймання: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.

16. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

17. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).

18. Заявник просить виправити описки у судовому рішенні шляхом викладення пунктів 28 та 29 постанови у іншій редакції, що у розумінні статті 253 КАС України не може бути визнано як описка, яку необхідно виправити.

19. Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

20. Зі змісту наведених положень КАС України убачається, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Таким чином, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин.

21. Роз`ясненню підлягають судові рішення у випадку, коли без такого роз`яснення їх тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У той же час постановою Верховного Суду від 31 січня 2020 року, про роз`яснення деяких пунктів якої подано заяву, було залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, якими причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 , викладені у клопотанні про поновлення процесуальних строків звернення до суду, визнані неповажними та відмовлено у поновленні строку звернення до суду, повернуто позовну заяву. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню.

22. Верховний Суд звертає увагу позивача на те, що механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане КАС України.

23. З огляду на питання, які порушує позивач у своїх заявах, колегія суддів приходить до висновку що вони фактично зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справі №640/3026/19.

24. З урахуванням викладеного підстави для задоволення заяв позивача про виправлення описки та роз`яснення судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 253, 254 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 про виправлення описок у пунктах 29, 28 та про роз`яснення пунктів 29, 32 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду