Ухвала

від 17.12.2024 по справі 640/3026/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа №640/3026/19

адміністративне провадження № Зі/990/138/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року у справі №640/3026/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення.

I. УСТАНОВИВ

1. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, визнані неповажними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 , викладені у клопотанні про поновлення процесуальних строків, та відмовлено у поновленні такого строку, позовну заяву повернуто позивачу.

2. Постановою Верховного Суду від 31 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року - без змін.

3. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок у пунктах 29 та 32 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19.

4. 28 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з заявою про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року, в якій просив роз`яснити яке значення для мотивації постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року має умовивід/твердження пункту 29 про те, що Законом № 5076-VІ передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження - чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, та умовивід/твердження пункту 32 про те, що законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

яке значення для мотивації постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року має незастосування тексту/змісту частини першої та в цілому статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без її викривлення та згідно тексту викладеного у зазначеному законі;

якими є теоретико-правові підстави умовиводу пункту 14 ухвали від 31 жовтня 2024 року про те, що викладення пунктів 29 та 32 постанови від 31 січня 2020 року у іншій редакції, як того вимагає позивач, у розумінні статті 253 КАС України не може бути визнано як описка, яку необхідно виправити. Така заява позивача фактично свідчить про його незгоду з мотивацією судового рішення. У той же час у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане КАС України, за умов, що позивач просив аби текст зазначеної правової норми частини першої та в цілому статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», застосованої судом, був відтворений у постанові без викривлення та згідно тексту викладеного у зазначеному Законі.

5. Вказував на те, що висновок пункту 14 ухвали від 31 жовтня 2024 року є для нього незрозумілим та потребує роз`яснення. Вважає, що викладеним у цьому пункті умовиводом/висновком Верховний Суд визнав та засвідчив, що викривлення у пунктах 29 та 32 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року тексту/змісту/суті як норми частини першої, так і в цілому статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не є ненавмисною опискою, а відтак таке викривлення норми цільово та предметно слугувало мотивації постанови від 31 січня 2020 року.

6. Вивчивши заяву про роз`яснення судового рішення та її вимоги, Верховний Суд зазначає таке.

7. Відповідно до частин першої-другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

8. Зі змісту наведених положень КАС України убачається, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Таким чином, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин.

9. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

10. Ухвала Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок у пунктах 29 та 32 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року прийнята з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, тому таке судове рішення не підлягає роз`ясненню у порядку статті 254 КАС України.

11. Слід зазначити про некоректність поставленого заявником питання щодо роз`яснення яке значення для мотивації постанови Верховного Суду від 30 січня 2020 року має умовивід/твердження пунктів 29 та 32 її мотивувальної частини.

12. Пунктом 5 частини четвертої статті 246 КАС України визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Надаючи оцінку правильності оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень, Верховний Суд керувався вимогами частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при вирішенні спірного питання щодо строку звернення до адміністративного суду у разі оскарження рішення у дисциплінарній справі.

13. Твердження ОСОБА_1 про викривлення Судом тексту/змісту/суті норм статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є його власною інтерпретацією висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31 січня 2020 року.

14. Слід звернути увагу на те, що ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз`яснення пунктів 29, 32 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19. Незважаючи на те, що подані раніше заяви про роз`яснення умовиводу/висновку вказаних пунктів судового рішення стосувалися вимоги заявника роз`яснити їх як нові знання та які для цього були юридичні підстави, зміна формулювання поставленого питання не впливає та не свідчить про різну природу висловленого ним прохання, і, як наслідок, не вказує на виникнення підстав для їх задоволення.

15. З урахуванням викладеного підстави для задоволення заяви позивача про роз`яснення судового рішення відсутні.

Керуючись статтею 254 КАС України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в роз`ясненні ухвали Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року у справі №640/3026/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний

В.Е. Мацедонська