Ухвала

від 17.10.2024 по справі 640/3026/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №640/3026/19

адміністративне провадження № Зі/990/113/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі № 640/3026/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 20 серпня 2018 року № 59, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, визнані неповажними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 , викладені у клопотанні про поновлення процесуальних строків, та відмовлено у поновленні такого строку, позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Верховного Суду від 31 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року - без змін.

03 серпня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з заявою роз`яснення судового рішення у справі № 640/3026/19, у якій просить роз`яснити постанову Верховного Суду від 31 січня 2020 року в частині непроведення процедури відступлення від висновків постанов Верховного Суду щодо порядку оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а саме:

якими, з точки зору права, є юридичні підстави непроведення відповідно до норм статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процедури відступлення від легітимного та визначеного статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року, а також нормами частини 4 статті 122 КАС України, висновку щодо порядку оскарження рішення КДКА, викладеного у Постановах суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та винесення постанови від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19;

якими, з точки зору права, є юридична природа порядку і процедури винесення постанови від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 за умов непроведення при її ухваленні процедури відступлення відповідно до норм статті 346 КАС України від легітимного та визначеного статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року, а також нормами частини 4 статті 122 КАС України, висновку щодо порядку оскарження рішення КДКА, викладеного у постановах суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;

якою, з точки зору права, є юридична природа постанови від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 за умов непроведення при її ухваленні процедури відступлення відповідно до норм статті 346 КАС України від легітимного та визначеного статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року, а також нормами частини 4 статті 122 КАС України, висновку щодо порядку оскарження рішення КДКА, викладеного у постановах суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;

яким, з точки зору права, є юридичне значення постанови від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 за умов непроведення при її ухваленні процедури відступлення відповідно до норм статті 346 КАС України від легітимного та визначеного статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року, а також нормами частини 4 статті 122 КАС України, висновку щодо порядку оскарження рішення КДКА, викладеного у постановах суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

26 вересня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з заявою роз`яснення судового рішення у справі № 640/3026/19, у якій просить роз`яснити:

якими, з точки зору права, є юридичні підстави умовиводу пункту 34 постанови від 31 січня 2020 року що: «…позивач не був позбавлений права на судовий захист, оскільки не розгляд судом його позовних вимог спричинено саме порушенням ним строків звернення до суду - спірне рішення прийнято 20 серпня 2018 року, а до суду за захистом своїх прав він звернувся лише 19 лютого 2019 року», з урахуванням твердження пункту 32 постанови, що «звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору»;

якими, з точки зору права, є порушення позивачем строків звернення до суду, та які норми права щодо строків звернення до суду були порушенні позивачем при подання позовної заяви у справі 640/3026/19;

яким є юридичний зв`язок між умовиводом пункту 34 постанови від 31 січня 2020 року про те, що: «…позивач не був позбавлений права на судовий захист, оскільки не розгляд судом його позовних вимог спричинено саме порушенням ним строків звернення до суду - спірне рішення прийнято 20 серпня 2018 року, а до суду за захистом своїх прав він звернувся лише 19 лютого 2019 року», та твердженням пункту 31 постанови, що «колегія судів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до суду для оскарження Рішення № 59», а також твердженням пункту 32 постанови, що «звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору»;

яким є юридичний процес виведення умовиводу пункту 34 постанови від 31 січня 2020 року про те, що: «…позивач не був позбавлений права на судовий захист, оскільки не розгляд судом його позовних вимог спричинено саме порушенням ним строків звернення до суду - спірне рішення прийнято 20 серпня 2018 року, а до суду за захистом своїх прав він звернувся лише 19 лютого 2019 року».

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 04 серпня 2023 року для розгляду заяви ОСОБА_1 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Губської О.А., суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.

Листами судді Верховного Суду Губської О.А. від 08 серпня 2023 року, від 05 жовтня 2023 року, від 12 лютого 2024 року та від 29 липня 2024 року висловлено прохання до Київського окружного адміністративного суду вирішити питання про направлення справи № 640/3026/19 до Верховного Суду.

07 жовтня 2024 року матеріали цієї адміністративної справи передано головуючому судді.

Розглянувши подані заяви та перевіривши наявність підстав для їх задоволення, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що (1) роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення, (2) роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження», тобто судове рішення, яким спір вирішено по суті.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз`яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.

У той же час постановою Верховного Суду від 31 січня 2020 року, щодо якої подано заяву про роз`яснення, було залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, якими причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 , викладені у клопотанні про поновлення процесуальних строків звернення до суду, визнані неповажними та відмовлено у поновленні строку звернення до суду, повернуто позовну заяву.

Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню.

Аналогічні роз`яснення Верховний Суд уже надавав позивачу в ухвалах від 14 липня 2020 року, від 03 жовтня 2024 року, предметом розгляду яких були заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду 31 січня 2020 року у цій справі.

З огляду на викладене, постанова Верховного Суду від 31 січня 2020 року у цій справі не може бути об`єктом роз`яснення у розумінні процесуального закону.

Ураховуючи наведене та виходячи з положень статті 254 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку, що заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 253, 254 КАС України,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі № 640/3026/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.А. Губська

М.В. Білак

Л.О. Єресько ,

Судді Верховного Суду