Рішення

від 26.09.2024 по справі 282/836/23

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/836/23

Провадження № 2/282/184/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Носача В.М.,

при секретарі судового засідання Наумчук-Їлмаз О.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Любарської селищної ради, Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які утримують дитячий будинок сімейного типу, про визнання батьківства,-

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Любарської селищної ради, Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання батьківства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 є громадянином Грузії, проте з 2023 року має посвідку на постійне місце проживання в Україні. З 2007 по 2008 рік він перебував у стосунках з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6 . Оскільки на момент народження сина позивач вже не проживав із відповідачкою та не перебував з нею у шлюбних відносинах, то реєстрацію ОСОБА_7 сина відповідачка здійснювала самостійно.

При реєстрації народження сина запис про батька був здійснений зі слів матері, відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. Так, зі слів відповідачки батьком дитини було записано ОСОБА_8 .

Позивач ставиться до ОСОБА_6 як до свого сина: вони спілкуються, проводять разом час, він купує сину одяг та необхідні речі.

Коли ОСОБА_9 виповнилось чотири роки, позивач почав його забирати до себе, проводити з ним час. Коли ОСОБА_9 подорослішав, позивач почав забирати його до себе на всі літні канікули.

01.09.2021 у Медико-генетичному центрі «Мама Папа» було здійснено аналіз ДНК на факт батьківства ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_9 . Результат дослідження №32406 аналізу ДНК на батьківство від 07.09.2021 року вбачається імовірність батьківства складає 99,99%.

Позивач неодноразово намагався досягнути домовленостей з відповідачкою щоб за спільною заявою внести зміни до запису про народження сина в частині запису про батька, проте відповідачка ухилялася від вчинення таких дій.

У зв`язку із позбавленням ОСОБА_2 батьківських прав, малолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням начальника районної військової адміністрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 08.06.2022 №79, зобов`язано ОСОБА_6 влаштувати з 10.06.2022 на виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Враховуючи, що відповідачка відмовилася добровільно, в позасудовому порядку, подавати заяву про реєстрацію позивача батьком дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану, позивач звернувся до суду з позовом про визнання батьківства.

26 липня 2023 року ухвалою судді Любарського районного суду відкрито загальне позовне провадження.

8 грудня 2023 року ухвалою Любарського районного суду задоволено клопотання представника позивача про проведення судово-генетичної експертизи. Провадження у справі зупинено.

22 березня 2024 року ухвалою Любарського районного суду відновлено провадження у справі.

27 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежної третьої особи Любарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на належну третю особу Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

25 червня 2024 року закрито підготовче засідання. Справу призначено до судового розгляду. Розгляд справи, який відкладався призначено на 13 год. 00 хв. 26 вересня 2024 року.

У судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 , являється біологічним батьком її сина ОСОБА_6 . Проте, на її думку, коли син досягне повноліття, має сам вирішити, чи носити прізвище позивача. З огляду на викладене, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на розгляд справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Заяв та клопотань до суду не подавали.

Представник служби у справах дітей Любарської селищної ради в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вислухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідачки, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_6 , його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №2.

Заочним рішенням Любарського районного суду від 21 квітня 2022 року №282/1300/21, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішено стягувати з аліменти з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням виконавчого комітету Любарської селищної ради Житомирської області від 02 червня 2022 року №114 малолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням начальника Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 08 червня 2022 року №79 зобов`язано влаштувати з 10.06.2022 на виховання та проживання у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дитину, позбавлену батьківського піклування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покладено відповідальність за життя, здоров`я, фізичний і психічний розвиток дитини-вихованця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на батьків-вихователів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частини 1, 3 ст.89 ЦПК України вказують на те, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно до висновку судового експерта від 29.02.2024 №103-8-2024 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 складає величину не менш ніж 99,9 %; за вимогами Другого Міжнародного Симпозіуму з Ідентифікації людини біологічне батьківство вважається доведеним.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача та вказаного висновку експертизи відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Стеттяею134 СК України передбачено, що на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство позивача відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому в інтересах дитини позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а отже підстави для відшкодування витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 125, 128, 134 Сімейного Кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РКОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрована АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ),треті особи:Служба усправах дітейЛюбарської селищноїради,Романівський відділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Житомирськомурайоні Житомирськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,які утримуютьдитячий будиноксімейного типу,про визнаннябатьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Грузії, який має посвідку на постійне проживання в Україні, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане Любарським відділом реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Північно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №2 від 06.02.2009).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04.10.2024.

Головуючий суддя В.М. Носач