Постанова
від 17.09.2024 по справі 908/2867/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2867/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасники справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 (суддя Давиденко І.В.) у справі №908/2867/23

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гуліна Сергія Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Джон Макс

про стягнення суми

за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Гуліна Сергія Володимировича

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Джон Макс

про визнання припиненим договір оренди, стягнення суми та визнання укладеним договір оренди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему ЄСІТС Електронний суд надійшла позовна заява (вх. № 3118/08-07/23 від 14.09.2023) Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича до Фізичної особи-підприємця Гуліна Сергія Володимировича про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна від 02.06.2022 у розмірі 1 653 491,13 грн, а саме: 340 000,00 грн заборгованість з орендної плати, 170 000,00 грн штрафні санкції, 985 575,00 грн пені, 44 867,25 коп. 3 % річних, 108 134,40 грн заборгованість за спожиту електроенергію, 2 648,13 грн за спожиту гарячу воду, 2 266,35 грн за спожиту холодну воду.

05.10.2023 через підсистему Електронний суд надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 3391/08-07/23 від 05.10.2023) Фізичної особи-підприємця Гуліна Сергія Володимировича до Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича про визнання припиненим Договір оренди від 02.06.2022, стягнення суми в розмірі 3 000 грн та визнання укладеним Договір оренди між ФОП Ярмолинський Ю.П. та ТОВ Джон Макс.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 у справі №908/2867/23 в задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наступного:

Третьою особою ТОВ «Джон Макс» у даній справі подавались письмові пояснення, відповідно до яких третя особа стверджує, що в червні між сторонами, відбулися перемовини в ході яких ФОП Гулін С.В. відмовився від оренди приміщення, запропонувавши це приміщення ТОВ «Джон Макс», змінивши особу Орендаря. ТОВ «Джон Макс» фактично використовувало приміщення з 01.08.2022 по 30.04.2023. За домовленістю сторін орендна плата встановлена на рівні 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень за один місяць оренди. На підтвердження відповідач за первісним позовом надав суду платіжні інструкції про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Джон Макс» на користь Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Ю.П. 141 000,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно Договору оренди. Вищевикладені обставини та подані відповідачем за первісним позовом та третьою особою докази докази, на думку суду першої інстанції свідчать про те, що хоча сторонами Договору не укладено додаткову угоду про розірвання спірного Договору оренди або заміну сторони Договору, Обєктом оренди у спірному періоді користувалость ТОВ «Джон Макс» та здійснювало свою підприємницьку діяльність.

В свою чергу, позивачем за первісним позовом на спростування вищевикладених обставин не подано жодного доказу та мотивованих пояснень.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, позивач за первісним позовом подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити в повному обсязі, рішення Господарського суду Запорізької області в частині відмови у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гуліна Сергія Володимировича на користь Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича судові витрати.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник вважає, що судом не були враховані факти належного виконання Позивачем своїх зобов`язань, зокрема передача приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 02.06.2022 підписаним Відповідачем за первісним позовом, та відсутність доказів припинення договору оренди нерухомого майна від 02.06.2022.

ФОП Гулін Сергій Володимирович не повертав ключі, а додаткові угоди про розірвання спірного договору оренди нерухомого майна не укладались.

Стосовно згоди на передачу приміщення в фактичне користування ТОВ «Джон Макс», подібне твердження не відповідає дійсності, оскільки жодної згоди на користування приміщенням ТОВ «Джон Макс», а відповідно і будь-яких договорів оренди з ТОВ «Джон Макс» Позивач за первісним позовом не укладав, єдиним орендарем за Договором оренди зазначеного приміщення в період з 02.06.2022 року по вересень 2023 року був ФОП Гулін Сергій Володимирович. З ким співпрацював в зазначеному приміщенні останній, з ТОВ «Джон Макс» чи будь-якими іншими суб`єктами господарювання Скаржнику не відомо.

Щодо платежів від ТОВ «Джон Макс», Позивач за первісним позов зазначає, що в Господарському суді міста Києва існує справа 910/12529/23, за позовом ТОВ «Джон Макс» до ФОП Ярмолинський Ю.П. про стягнення коштів. Суть зазначених пратежів полягає в тому, що ТОВ «Джон Макс» інколи виконувало зобов`язання ФОП Гуліна С.В. перед ФОП Ярмолинський Ю.П. і не більше. Крім того, у вказаній справі № 910/12529/23, ТОВ «Джон Макс» наполягає, що ніколи не орендував приміщення у ФОП Ярмолинський Ю.П. (копія позову та ухвали про відкриття провадження додається).

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Інші учасники справи не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.05.2024 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме надати оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 29 762,87 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 у справі №908/2867/23.

20.05.2024 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 у справі №908/2867/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.09.2024 об 10:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.09.2024 № 607/24 у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А., по справі призначено повторний автоматизований розподіл, за результатом якого визначено склад колегії суддів: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

У судове засідання 17.09.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасники справи повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

17.09.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

02.06.2022 між Фізичною особою-підприємцем Ярмолинським Юрієм Петровичем (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гуліним Сергієм Володимировичем (далі - Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення загальною площею 70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд.17, нежитлове приміщення № 198 (Об`єкт оренди).

Цільове призначення оренди розміщення кафе (п. 1.4 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Об`єктом оренди на підставі акта приймання-передачі, який підписують сторони.

02.06.2022 Орендарем та Орендодавцем підписано Акт приймання-передачі спірного приміщення, відповідно до якого Орендар прийняв Об`єкт оренди.

Орендна ставка становить 25 000,00 грн на місяць, які сплачуються щомісяця не пізніше 10-го числа місяця, за яким сплачується орендна плата. Сторони домовились, що орендна плата буде нараховуватись з 10 червня 2022 року, період з 09 червня 2022 надаються Орендаря для заїзду. Також сторони домовились про те, що перші три місяці ці оренди (червень, липень, серпень) орендна ставка буде 15 000,00 грн. Також при підписанні Договору Орендар сплачує депозитарну суму в розмірі 25 000,00 грн (п. 2.3 Договору).

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що орендна плата за користування Об`єктом оренди на місяць розраховується шляхом підсумовування орендної ставки плюс компенсація за комунальні послуги (електрика, водопостачання, водовідведення, опалення, експлуатаційно-амортизаційні відрахування, а також земельний податок).

Відповідно до п. 7.1 Договору оренди сторонами узгоджено, що строк оренди починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту оренди і діє протягом 12 календарних місяців. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом строку оренди.

У разі дострокового розірвання даного Договору оренди з ініціативи Орендаря протягом перших 9 місяців оренди останній залишає Орендодавцю в якості штрафу 100 % депозитарної суми за порушення терміну дії даного Договору. У разі нанесення матеріального збитку майну Орендодавця або третім особам з вини Орендаря Орендодавець не повертає депозитну суму до моменту узгодження нанесеного збитку (п. 7.2 Договору).

Позивачем за первісним позовом було надіслано 11.09.2023 на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення б/н від 11.09.2023, відповідно до якого Орендодавець просив Орендаря сплатити заборгованість за Договором оренди нерухомого майна від 02.06.2022 у розмірі 1 540 442,25 грн, згідно наданого розрахунку.

12.09.2023 позивачем за первісним позовом було надіслано на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення б/н від 12.09.2023, відповідно до якого Орендодавець просив Орендаря сплатити заборгованість за Договором оренди нерухомого майна від 02.06.2022 у розмірі 113 048,88 грн за спожиті комунальні послуги.

Матеріали справи не містять відпові відповідача за первісним позовом на вказані вище повідомлення.

Позивач за первісним позовом посилався на те, що відповідач за первісним позовом ігнорує виконання покладених на нього зобов`язань, за весь час дії Договору здійснив платежі лише на червень 2022 та за липень 2022, в зв`язку з чим, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом: 340 000,00 грн основного боргу по орендній платі за період з серпня 2022 по вересень 2023, 113 048,88 витрат за спожиті комунальні послуги, 170 000,00 грн штрафу за період з серпня 2022 по вересень 2023, 985 575,00 грн пені за період з серпня 2022 по вересень 2023, 44 867,25 грн 3 % річних.

Невиконання відповідачем за первісним позовом зобов`язання щодо оплати заборгованості з оренди, відшкодуванні комунальних послуг, штрафу, пені, 3 % річних стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Запрізької області від 11.03.2024 року по справі № 908/2867/23 в частині відмови у задоволені позовних вимог за первісним позовом, а саме про стягнення з ФОП Гуліна С.В. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна від 02.06.2022 у розмірі 1 1540 442,25 грн, з них: 340 000,00 грн заборгованість з орендної плати, 170 000,00 грн штрафні санкції, 985 575,00 грн пені, 44 867,25 коп. 3 % річних.

Як зазначалося вище між 02.06.2022 між Фізичною особою-підприємцем Ярмолинським Юрієм Петровичем (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гуліним Сергієм Володимировичем (далі - Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Об`єктом оренди на підставі акта приймання-передачі, який підписують сторони.

Як вбачається з преамбули Акту приймання-передачі спірного приміщення від 02.06.2022р. « …Фізична особа-підприємець Ярмолннський Юрій Петрович, який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію, далі - Орендодавець, та Фізична оооба підприємець Гулін Сергій Володимирович, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, Комунарський район, пр-т. 40-річчя Перемоги, буд. 23. кв, 1А, далі - Орендар, з Іншої сторони, а разом далі - Сторони, склали цей Акт про наведене нижче: …» (т.1 з.с. 15).

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Колегія суддів констатує відсутність в тексті відзиву на позовну заяву заперечень відповідача відносно факту підписання саме Гуліним С.В. Акту приймання передачі приміщення від 02.06.2022р. (т.1 з.с.15) та Опису майна та обладнання що передається від 02.06.2022р. (т.1 а.с. 16).

Враховуючи вищевикладене, ФОП Гулін С.В. в порядку частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений права заперечувати в суді апеляційної інстанції проти обставин підписання ним Акту приймання передачі приміщення від 02.06.2022р. (т.1 з.с.15) та Опису майна та обладнання що передається від 02.06.2022р. (т.1 а.с. 16), а відповідні обставини визнаються колегією суддів встановленими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

За текстом Акту приймання передачі приміщеня від 02.06.2022р. (т.1 з.с.15): « …1.ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає, а ОРЕНДАР приймає в орендне користування приміщення, далі - Приміщення, загальною площею 70,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Краснова, 17, нежитлове приміщення № 198.

2.В момент передачі Приміщення ОРЕНДАРЮ передане Приміщення повністю відповідає положенням Договору оренди, а саме всім санітарним і технічним вимогам і придатне для його використання за цільовим призначенням.

3.Приміщення оснащене усіма плафонами, вентиляційними решітками, датчиками та проводкою пожежної та охоронної сигналізації.

У санітарних вузлах встановлені сантехнічні прилади.

4.Технічний, санітарний та протипожежний стани приміщення добрі.

Все майно знаходиться у справному робочому стані.

5.У приміщенні зроблений ремонт.

6.Вартість приміщення, що орендується, індексується щорічно відповідно до річного індексу інфляції і становить 1750000 гривень 00 копійок.

7.Орендар отримав 2 (два) комплекта ключів від Приміщення…»

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно, докази, надані позивачем на підтвердження його доводів щодо передачі ФОП Гуліну С.В. комплекту ключів і спірного приміщення визнаються колегією суддів більш вірогідними, а відповідні обставини такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Матеріали справи містять платіжні інструкції про сплату ТОВ «Джон Макс» на користь ФОП Ярмолинського Ю.П. 141 000,00 грн, а саме:

№ 9277-9586-7314-3861 від 11.08.2022 на суму 9000,00 грн,

№ 9277-9590-3789-1437 від 11.08.2022 на суму 6000,00 грн,

№ 9281-0478-6189-6119 від 12.09.2022 на суму 7000,00 грн,

№ 9281-1676-6170-0957 від 12.09.2022 на суму 10000,00 грн,

№ 9281-1497-5371-8988 від 12.09.2022 на суму 8000,00 грн,

№ 9282-0381-2842-2429 від 21.09.2022 на суму 10000,00 грн,

№ 9288-2482-2468-3057 від 22.11.2022 на суму 15000,00 грн,

№ 9291-1552-8754-2870 від 21.12.2022 на суму 10000,00 грн,

№ 9295-0655-8146-1520 від 30.01.2023 на суму 15000,00 грн,

№ 9296-4460-7767-8479 від 13.02.2023 на суму 10000,00 грн,

№ 9303-1616-1647-5917 від 20.04.2023 на суму 41000,00 грн.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що вказані платіжні інструкції підтверджують оплату Орендодавцю за оренду ТОВ «Джон Макс» спірного приміщення за період з 01.08.2022 по 30.04.2023. Як зазначає представник ТОВ «Джон Макс» в своїх письмових поясненнях, він фактично користувався приміщенням на підставі усної домовленості з 01.08.2022 по 30.04.2023.

Колегія суддів зауважує, що у згаданих вище платіжних інструкціях в призначенні платежу не зазначено на підставі якого саме договору перераховувалися кошти ФОП Ярмолинський Ю.П.

Відповідно до пунтку 9.1 Договору, всі зміни та доповнення до Договору здійснюється шляхом укладання додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною Договору.

Це положення кореспондується з положеннями частини 1 статті 654 Цивільного кодексу України, згідно якої зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Колегія суддів констатує, що окрім письмових пояснень ТОВ «Джон Макс» в матеріалах справи відсутні належні і допустимі в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України докази передачі спірного приміщення в суборенду ТОВ «Джон Макс» чи зміну Орендаря .

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

З огляду на вищевикладене, відповідні доводи ТОВ «Джон Макс» визнаються колегією суддів як непідтверджені.

Враховуючи відсутність з боку ФОП Гуліна С.В. належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження обставин, викладених в його відзиві на позовну заяву в частині того, до : « …В зазначений період між сторонами, відбулися перемовини про те, що Орендар ФОП Гулін С.В. більше не зацікавлений в оренді приміщення. І що заїжджати до приміщення не буде, але при цьому він має на приміті інший суб`єкт господарювання якому може порекомендувати цей об`єкт. В результаті перемовин між ТОВ « 2 Макс», ФОП Гулін С.В. та ФОП Ярмолинським Ю. П. останній дав згоду на оренду приміщення ТОВ «Джон Макс» і фактичну зміну особи орендаря. І відповідно зобов`язання за цим договором у ФОП Гулін С.В. закінчилися. Також Гулін С.В. звернувся з вимогою переоформити договір на ТОВ «Джон Макс». ФОП Ярмолинський Ю. П. погодився на заміну особи орендаря, але від підписання відповідної угоди та акту приймання-передачі (повернення) приміщення ухилявся. Разом з тим, саме ТОВ «Джон Макс» фактично використовувало приміщення у період з 01.08.2022 по 30.04.2023…» визнаються колегією суддів побудованими на концепції негативного доказу і відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що орендна плата за користування Об`єктом оренди на місяць розраховується шляхом підсумовування орендної ставки плюс компенсація за комунальні послуги (електрика, водопостачання, водовідведення, опалення, експлуатаційно-амортизаційні відрахування, а також земельний податок).

Відповідно до п. 7.1 Договору оренди сторонами узгоджено, що строк оренди починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту оренди і діє протягом 12 календарних місяців. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом строку оренди.

Вказаний договір оренди діє протягом 12 (дванадцяти календарних місяців (пункт 7.1 Договору). Якщо жодна сторона в строк за 30 днів до закінчення дії цього Договору не заявить про намір не продовжувати його дію, цей Договір вважається автоматично продовженим строком на один рік (пункт 7.5 Договору). Договір може бути розірвано за ініціативою Орендодавця у випадку порушення Орендарем своїх зобов`язань (пункт 7.4).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України:

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

- правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини третьої статті 285, частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Позивачем за первісним позовом було надіслано 11.09.2023 на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення б/н від 11.09.2023, відповідно до якого Орендодавець просив Орендаря сплатити заборгованість за Договором оренди нерухомого майна від 02.06.2022 у розмірі 1 540 442,25 грн, згідно наданого розрахунку та повідомив про розірвання зазначеного Договору з 12.09.2023.

Тобто фактичнов в матеріалах справи відсутні докази сплати ФОП Гуліним Сергієм Володимировичем орендної плати у розмірі 340 000 грн згідно Договору оренди нерухомого майна від 02.06.2022.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає помилковим рішення суду першої інстанції в частині відмови в заборгованості з орендної плати.

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи зазначені вище докази, судова колегія дійшла висновку, що апелянтом доведено належними та допустимими доказами невиконання відповідачем за первісним позовом зобов`язання щодо оплати заборгованості з оренди.

При цьому колегія суддів не прийає подо уваги додане до апеляційної скарги додано рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі 910/12529/23 за позовом ТОВ «Джон Макс» до ФОП Ярмолинський Ю.П. про стягнення заборгованості у розмірі 150 000,00 грн., оскільки як вбачається зі змісту цього рішення ФОП Ярмолинського Ю.П. був обізнаний про відповідне провадження, а при розгляді справи в суді першої інстанції не заявляв про відповідні обставини.

Згідно з частиною другою статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини четверта, п`ята цієї статті).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).

Усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Відсутність доказів на момент розгляду справи судом першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові КГС ВС від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19

Оскільки приміщення відповідач за первісним позовом за актом приймання-передачі не повернув, жодної заяви про припинення дії спірного договору сторонами не заявлялось, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що договір оренди є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відповідно, у позивача є право на нарахування відповідачу орендної плати за договором оренди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штрафом є платіж, нарахування якого здійснюється одноразово, в той час як пеня є поточним щоденним нарахуванням, розмір якої залежить від періоду прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2020 у справі №910/4783/19 та від 15.05.2018 у справі №917/889/17.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону закріплює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.8 Договору у випадку несвоєчасної сплати орендної плати та оплати комунальних платежів Орендар сплачує пеню у розмірі 1% від суми місячної плати за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача за первісним позовом 985 575 грн пені.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

При цьому, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Умови договору про сплату пені за кожний день прострочення, не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №925/1386/19, від 12.03.2020 у справі №907/65/18, від 22.08.2019 у справі №914/508/17 та від 07.06.2019 у справі №910/23911/16.

У даному випадку, іншого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторонами в договорі не визначено, а умова за кожен день прострочення, не може розцінюватися як установлення іншого строку, відтак правомірним є нарахування пені за порушення строків сплати вартості отриманих послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано за кожним актом окремо.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині: виходячи з дати виникнення прострочення зобов`язання, розміру пені з урахуванням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", та періоду часу, за який нараховується пеня у відповідності до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим є розмір пені в сумі 62 658,90 грн, який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити.

Розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ:

[Період прострочення №1]: 10.08.2022 - 10.02.2023.

[Сума заборгованості] = 15000.00 грн.

[Пеня] = (15000.00 * 2 *25.0 * 144)/(365* 100) + (15000.00 * 2 *25.0 * 41)/(365* 100) = 3801.37 грн.

[Період прострочення №2]: 10.09.2022 - 10.03.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 113)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *25.0 * 69)/(365* 100) = 6232.88 грн.

[Період прострочення №3]: 10.10.2022 - 10.04.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 83)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *25.0 * 100)/(365* 100) = 6267.12 грн.

[Період прострочення №4]: 10.11.2022 - 10.05.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 52)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *25.0 * 130)/(365* 100) = 6232.88 грн.

[Період прострочення №5]: 10.12.2022 - 10.06.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 22)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *25.0 * 161)/(365* 100) = 6267.12 грн.

[Період прострочення №6]: 10.01.2023 - 10.07.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 182)/(365* 100) = 6232.88 грн.

[Період прострочення №7]: 10.02.2023 - 10.08.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 168)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *22.0 * 14)/(365* 100) = 6175.34 грн.

[Період прострочення №8]: 10.03.2023 - 10.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 140)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *22.0 * 45)/(365* 100) = 6150.68 грн.

[Період прострочення №9]: 10.04.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 109)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *22.0 * 46)/(365* 100) = 5119.18 грн.

[Період прострочення №10]: 10.05.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 79)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *22.0 * 46)/(365* 100) = 4091.78 грн.

[Період прострочення №11]: 10.06.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 48)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *22.0 * 46)/(365* 100) = 3030.14 грн.

[Період прострочення №12]: 10.07.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *25.0 * 18)/(365* 100) + (25000.00 * 2 *22.0 * 46)/(365* 100) = 2002.74 грн.

[Період прострочення №13]: 10.08.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *22.0 * 33)/(365* 100) = 994.52 грн.

[Період прострочення №14]: 10.09.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Пеня] = (25000.00 * 2 *22.0 * 2)/(365* 100) = 60.27 грн.

Скаржник також просить стягнути з ФОП Гулін С.В. штраф у розмірі 170 000,00 грн на підставі пункту 6.7 Договору. Відповідно, до пункту 6.7 Договору Орендодавець має право стягнути з Орендаря штраф у розмірі 50% від місячної орендної платиу випадку прострочення виконання зобов`язання повернути Об`єкт оренди Орендодавцю у зазначений термін.

Колегія суддів зауважує, що, оскільки в якості підстав заявлених позовних вимог позивачем наведено обставини щодо користування орендованим приміщенням без внесення орендних платежів і не доводено обставини щодо повернення орендованого майна, то, відповідно підстави для заоволення позовних вимох за первісним позовом в частині стягнення штрафу у розмірі 170 000 грн прострочення виконання зобов`язання повернути Об`єкт оренди Орендодавцю у зазначений термін відсутні.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних в сумі 44 867,25 гривень колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки нарахування 3% річних передбачено на суму основного боргу, в даному випадку на 340 000 грн без врахування штрафу та пені. Відповідно стягненню з відповідача за первісни позовом підлягають 3% річних у розмірі 5 430,41 грн.

Розрахунок 3 % річних (ст. 625 ЦКУ):

[Період прострочення №1]: 10.08.2022 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 15000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 398.

[Сума санкції] = 15000.00*3/100/365*144 + 15000.00*3/100/365*254 = 490.68 грн.

[Період прострочення №2]: 10.09.2022 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 367.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*113 + 25000.00*3/100/365*254 = 754.11 грн.

[Період прострочення №3]: 10.10.2022 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 337.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*83 + 25000.00*3/100/365*254 = 692.47 грн.

[Період прострочення №4]: 10.11.2022 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 306.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*52 + 25000.00*3/100/365*254 = 628.77 грн.

[Період прострочення №5]: 10.12.2022 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 276.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*22 + 25000.00*3/100/365*254 = 567.12 грн.

[Період прострочення №6]: 10.01.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 245.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*245 = 503.42 грн.

[Період прострочення №7]: 10.02.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 214.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*214 = 439.73 грн.

[Період прострочення №8]: 10.03.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 186.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*186 = 382.19 грн.

[Період прострочення №9]: 10.04.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 155.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*155 = 318.49 грн.

[Період прострочення №10]: 10.05.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 125.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*125 = 256.85 грн.

[Період прострочення №11]: 10.06.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 94.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*94 = 193.15 грн.

[Період прострочення №12]: 10.07.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 64.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*64 = 131.51 грн.

[Період прострочення №13]: 10.08.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 33.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*33 = 67.81 грн.

[Період прострочення №14]: 10.09.2023 - 11.09.2023.

[Сума заборгованості] = 25000.00 грн.

[Кількість днів прострочення] = 2.

[Сума санкції] = 25000.00*3/100/365*2 = 4.11 грн.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 у справі №908/2867/23 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені первісного позову - скасуванню.

Розподіл судових витрат:

У зв`язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 у справі №908/2867/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 у справі №908/2867/23 в частині відмови у задоволені первісного позову скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

«Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гуліна Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Ярмолинського Юрія Петровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 340 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 62 658,90 грн пені, 5430,41 грн 3 % річних, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6126,2 грн.

В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.»

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7887,2 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Гуліна Сергія Володимировича.

Видачу наказу, на виконання цієї постанови, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 03.10.2024

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.09.2024
Оприлюднено07.10.2024
Номер документу122085421
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Судовий реєстр по справі —908/2867/23

Судовий наказ від 25.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Давиденко І. В.

Постанова від 17.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Дармін Михайло Олександрович

Ухвала від 23.05.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Дармін Михайло Олександрович

Ухвала від 09.05.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Дармін Михайло Олександрович

Ухвала від 26.04.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Дармін Михайло Олександрович

Рішення від 11.03.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Давиденко І. В.

Ухвала від 12.02.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Давиденко І. В.

Ухвала від 17.01.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Давиденко І. В.

Ухвала від 22.12.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Давиденко І. В.

Ухвала від 07.12.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Давиденко І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні