Рішення

від 22.10.2010 по справі 10/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  10/308

22.10.10

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ОМІТЕХ»

про стягнення коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

                                                                                                                                       суддя Котков О.В.

                                                                                               секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача:     Братченко А.В., довіреність № 09-32/262 від 09.08.2010 року;

від відповідача: Олініченко Л.П., директор;

22.10.2010 року у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(надалі ПАТ «Український промисловий банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство

«ОМІТЕХ»на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»заборгованості в розмірі 1 677 018, гривень шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення (в літ.Б), що знаходяться за адресою: м. Київ,

вул. Б.Хмельницького, 51, загальною площею 316,80 кв.м., яке належить TOB «НВП «ОМІТЕХ»та передано ПАТ Промінвестбанк в іпотеку, відповідно до договору іпотеки з застереженням про

задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського

нотаріального округу Прокопенко Л.В. 21 вересня 2007 року за реєстровим № Д-1639 зі змінами та доповненнями, з визначенням способу продажу предмета іпотеки шляхом надання ПАТ

Промінвестбанк права його продажу будь-якій особі-покупцеві за ціною, що буде визначена

суб’єктом оціночної діяльності на момент продажу предмету іпотеки.

В ході розгляду справи позовні вимоги неодноразово уточнювались. 07.10.2010 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою розмір позовних вимог збільшено та заявлено до стягнення 1 909 571,71 грн. (в т.ч.: 1 174 055,67 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 367 717,65 грн. прострочена заборгованість по відсоткам; 148 333,33 грн. строкова заборгованість по кредиту; 99,50 грн. заборгованість по кредиту; 36 847,37 грн. пеня по простроченим відсоткам; 182 518,37 грн. пеня по простроченому кредиту) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилі приміщення (в літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 51, загальною площею 316,80 кв. м., з визначенням способу продажу предмета іпотеки.

Зазначена заява в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 219 365 грн. не прийнята судом до розгляду, враховуючи наступне.

Подана заява у цій частині не може вважатись збільшенням розміру позовних вимог, як про те зазначено у п. 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(із змінами і доповненнями) під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

При поданні позовної заяви вимоги про стягнення пені не заявлялись, відповідно збільшення позовних вимог шляхом заявлення додаткових вимог про стягнення штрафних санкцій не є збільшенням розміру позовних вимог, які були предметом розгляду у справі.

Крім того, вказана заява була подана після початку розгляду господарським судом справи по суті.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 128 від 21.09.2007 року в частині сплати кредиту та процентів у розмірі та в строк, встановлені договором, що, в силу п. 4.3.4 кредитного договору, надає право вимагати від відповідача (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту). При цьому, в забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.09.2007 року, в силу якого, як стверджує позивач, він набув право звернути стягнення на предмети застави відповідно до вказаного договору.

Представник відповідача 09.09.2010 року надав письмові заперечення проти стягнення заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на майно, у яких підтвердив, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ОМІТЕХ»у період з 2008р. по 2009р. не виконував в повному обсязі умови кредитного договору, в зв’язку з чим станом на 15.07.2010 року несплаченим є кредит в сумі 1 174055,67 грн. та відсотки за користування кредитом в сумі 354 529,99 грн. При цьому, зазначив, що невиконання відповідачем зобов’язань перед позивачем було зумовлено затримкою надходження коштів від інших контрагентів, що й спричинило утворення боргу. Також позивач просив відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо передачі в управління ПАТ Промінвестбанк предмету іпотеки –нежилі приміщення (в літ. Б), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51, загальною площею 316,80 кв.м., оскільки вартість заставленого майна значно перевищує розмір позовних вимог. Крім того, у наданих запереченням відповідач просив внести зміни до п. 2.2 договору та зобов’язати позивача задовольнити прохання відповідача по реструктуризації боргу.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Судом враховується клопотання відповідача про реструктуризацію боргу, однак задоволенню не підлягає, так як у суду відсутні законні підстави для зобов’язання позивача задовольнити прохання відповідача по реструктуризації боргу до 2012 року включно та узгодити новий графік погашення заборгованості. Вимога про внесення змін до п. 2.2 договору № 128 не підлягає задоволенню, так як не є предметом розгляду у даній справі. Відповідач не позбавлений можливості вирішити це питання у встановленому порядку.

У наданих відповідачем 12.10.2010 року та 18.10.2010 року запереченнях проти позову відповідач зазначив, що не визнає позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом та пені. Посилаючись на те, що положення договору про збільшення відсоткової ставки суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2010 року було повернуто зустрічний позов ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ОМІТЕХ»до без розгляду.

Представник відповідача 22.10.2010 року подав клопотання про продовження терміну розгляду справи, в зв’язку з необхідністю проведення звірки розрахунків та складання спільного узгодженого між позивачем та відповідачем акту звірки розрахунків заборгованості за відсотками за користування кредитом, для розрахунків на цій основі суми пені.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Ухвалою суду від 07.10.2010 року за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався на 15 днів.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.  При цьому, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору по суті у даному судовому засіданні.    

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          21 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ОМіТех»укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 128, за яким банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття: відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 500 000,00 гривень. Ліміт кредитної лінії зменшується за графіком, викладеним в п. 2.1 кредитного договору. Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17% річних. (п. 3.2, 3.4 договору).

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит у сумі 1 500 000,00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку наявними в матеріалах справи.

            Сторонами були укладені договори про внесення змін № 1/43 від 19.03.2008 року, № 2/80 від 07.05.2008 року, № 3/138 від 23.06.2008 року, № 4/202 від 28.11.2008 року, № 5/29 від 09.04.2009 року, які є невід’ємними частинами договору та частково змінюють його умови.

За умовами договору (п. 3.10) забезпеченням кредиту є іпотека нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 51, літера «Б», загальною площею 316,80 кв. м.

Згідно п. 2.2 договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –3 вересня 2010 року у разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення коштів за кредитною лінією є п’ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної сплати плати за кредит відповідно до п.п. 3.2, 3.3 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

Положеннями п. 3.3 договору визначено, що нарахування банком відсотків починається з дати оплати розрахункового документа позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з першого до останнього календарного дня поточного місяця, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного в п. 2.2 цього договору. Відсотки сплачуються позичальником в національній валюті України щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. (п. 3.4 договору).

Строки сплати визначені графіком зменшення ліміту кредитної лінії відповідачем порушені, відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачуються, згідно здійсненого розрахунку заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 128 від 21.09.2007 року станом на 29.07.2010 року прострочена заборгованість по кредиту складає - 1 174 055,67 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 367 717,65 грн., строкова заборгованість по кредиту - 148 333,33 грн.,  заборгованість по кредиту - 99,50 грн.

Всього заборгованість згідно приведеного розрахунку станом на 29.07.2010 року складає 1 690 206,15 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Претензію щодо виконання зобов’язання по кредитному договору за вих. 01-47/0947 від 21.05.2009 року отримано відповідачем 28.05.2009 року що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З метою забезпечення вимог позивача щодо виконання кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 128 від 21.09.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки від 21.09.2007 року предметом іпотеки за яким згідно з п. 1.2 іпотечного договору є нежилі приміщення (в літ. Б), що знаходяться за адресою: м. Київ,

вул. Б.Хмельницького, 51, загальною площею 316,80 кв.м.

Нежилі приміщення належать іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежилих приміщень № 194 від 18.02.2005 року.

Враховуючи, що відповідач не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, позивач звернувся до відповідача з вимогами про усунення порушення: 01-47/0063 від 14.01.2009 року, за № 01-47/0268 від 09.02.2009 року, за № 01-47/0494 від 13.03.2009 року, за № 01-47/0947 від 21.05.2009 року, за № 01-47/272 від 07.07.2009 року, за № 01-47/1584 від 21.08.2009 року, за № 01-47/1678 від 08.09.2009 року, за № 01-47/1858 від 12.10.2009 року, за № 01-47/2020 від 11.11.2009 року, за № 01-47/2220 від 15.12.2009 року, за № 01-47/0058 від 20.01.2010 року, за № 01-47/0214 від 19.02.2010 року, за № 01-47/0308 від 16.03.2010 року, за № 01-47/0552 від 20.04.2010 року, у яких вимагав виконати основне зобов’язання, сплатити борг, та через невиконання зазначених зобов’язань отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

В силу положень ст. 3 Закону «Про іпотеку»  у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначений у розділі 5 договору іпотеки, згідно з п. 5.1 якого у разі порушення основного зобов’язання та будь-якого іншого зобов’язання за будь-яким кредитним договором або за обома кредитними договорами та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань та зобов’язань по обох кредитних договорах незалежно від строку їх виконання, вимога про виконання порушеного зобов’язання та виконання всіх зобов’язань по обох кредитних договорах у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідачу було направлено вимоги щодо погашення простроченої заборгованості за № 01-47/0063 від 14.01.2009 року, за № 01-47/0268 від 09.02.2009 року, за № 01-47/0494 від 13.03.2009 року, за № 01-47/0947 від 21.05.2009 року, за № 01-47/272 від 07.07.2009 року, за № 01-47/1584 від 21.08.2009 року, за № 01-47/1678 від 08.09.2009 року, за № 01-47/1858 від 12.10.2009 року, за № 01-47/2020 від 11.11.2009 року, за № 01-47/2220 від 15.12.2009 року, за № 01-47/0058 від 20.01.2010 року, за № 01-47/0214 від 19.02.2010 року, за № 01-47/0308 від 16.03.2010 року, за № 01-47/0552 від 20.04.2010 року, та щодо сплати заборгованості по кредиту у відповідності з п. 4.3.4. кредитного договору вимогу щодо погашення всієї суми заборгованості по кредиту. Вимоги були одержані відповідачем 26.01.2009 року, 12.02.2009 року, 19.03.2009 року, 28.05.09року, 22.04.2010 року.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, для забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки на підставі рішення суду може бути переданий іпотекодержателю в управління на період до його реалізації в порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених рішенням суду.

Крім того, відповідно до застереження, яке викладено в п. 5.5 договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 21 вересня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстр. № Д-1640 - у випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за іпотечним договором та/або кредитним договором у встановлений Іпотекодержателем строк такі вимоги Іпотекодержателя задоволь няються за рахунок предмета іпотеки шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Це застереження згідно з Законом України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п. 5.5.2 договору реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута –спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки,визначеної шляхом його оцінки.

Положеннями ст. 43 Закону України «Про іпотеку»визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Отже, початкова ціна продажу предмета іпотеки - нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 51, літера «Б», загальною площею 316,80 кв. м., має бути визначена на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.   

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що відповідач не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 589 ЦК України, п. 3.1.5, 5.2 договору іпотеки від 21.09.2007 року отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 128 від 21.09.2007 року не виконав, суму заборгованості по кредитному договору, а саме суму кредиту, суму процентів по кредиту не сплатив, що свідчить про порушення договірних зобов’язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розрахунок відсотків за користування кредитом, наданий відповідачем, не прийнятий судом, так як здійснений виходячи з відсоткової ставки –17% річних, в той час як розмір відсотків за користування кредитом було збільшено, згідно укладених між сторонами  додаткових угод до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 128 від 21.09.2007 року, а саме: договір про внесення змін № 1/43 від 19.03.2008 року, договір про внесення змін № 2/80 від 07.05.2008 року (відсоткова ставка –18% річних з 01.05.2008 року), договір про внесення змін № 3/138 від 23.06.2008 року (відсоткова ставка –20% річних з 23.06.2008 року), договір про внесення змін № 4/202 від 28.11.2008 року (відсоткова ставка –26% річних), договір про внесення змін № 5/29 від 09.04.2009 року.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог банку за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 128 від 21.09.2007 року у розмірі 1 690 206,15 грн. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки, що відповідає вимогам закону та п. 5.2 договору іпотеки від 21.09.2007 року.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

          Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 16 902,06 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 21.09.2007 року укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОМІТЕХ»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, ідент. код 30524339), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 21.09.2007 року за реєстровим № Д-1639 та договором про внесення змін та доповнень до нього від 27.08.2009 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 21.09.2007 року за реєстровим № 1932, а саме:

- на нежилі приміщення (в літ. Б), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51, загальною площею 316,80 кв. м.  

для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка; 04060, м. Київ, вул. Ризька, 12, ідент. код 26379238) за кредитним договором № 128 від 21.09.2007 року у розмірі 1 690 206,15 грн. (один мільйон шістсот дев’яносто тисяч двісті шість гривень 15 копійок) за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки, визначивши спосіб продажу предмета іпотеки шляхом надання ПАТ Промінвестбанк права його продажу будь-якій особі-покупцеві за ціною, що буде визначена суб’єктом оціночної діяльності на момент продажу предмету іпотеки.

На підставі ст. 34 Закону України «Про іпотеку»передати в управління ПАТ Промінвестбанк предмет іпотеки –нежилі приміщення (в літ. Б), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51, загальною площею 316,80 кв. м. та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ОМІТЕХ»(код ЄДРПОУ 30524339) на період до його реалізації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІТЕХ»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, ідент. код 30524339) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12; 04060, м. Київ, вул. Ризька, 12, ідент. код 26379238) 16 902,06 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (триста п'ятнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                                       О.В. Котков

                                                                            дата підписання повного тексту рішення 04.11.2010р.