Постанова

від 01.10.2024 по справі 917/2282/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа№ 917/2282/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Синюк І.А., посвідчення № 070531 від 01.03.2023;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Шайко С.В., ордер АА № 1259723 від 23.09.2024;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2024

у справі № 917/2282/23 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Міністерства освіти і науки України

2) Полтавської обласної державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - державний професійно-технічний навчальний заклад "Професійний аграрний ліцей"

про стягнення 235 667,25 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - Міністерство) та Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Адміністрація) до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Укр Газ Ресурс" (далі - Товариство) про стягнення 235 667,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 2 від 25.09.2020, № 3 від 28.09.2020, № 4 від 13.10.2020, № 6 від 23.11.2020, № 7 від 25.11.2020 та № 8 від 24.12.2020 (далі - додаткові угоди) до договору на постачання природного газу № 69 від 30.03.2020 суперечать пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та є нікчемними, оскільки укладені без належного підтвердження зміни ціни природного газу на ринку в бік збільшення у період виконання умов договору, що в свою чергу спричинило переплату бюджетних грошових коштів у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.01.2024 у справі № 917/2282/23 передано позовну заяву за підсудністю до господарського суду міста Києва (а.с. 245-248 том 1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2024, зокрема, відкрито провадження та залучено у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - державний професійно-технічний навчальний заклад "Професійний аграрний ліцей" (далі - Ліцей) (а.с. 3-6 том 2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2024 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Адміністрації 235 667,25 грн. Стягнуто з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Полтавської обласної прокуратури 3 535,01 грн судового збору за подання позову.

Мотивуючи рішення судом першої інстанції встановлено, що внаслідок укладення без належного підтвердження зміни ціни природного газу на ринку в бік збільшення додаткових угод до договору, які є нікчемними, відбулось безпідставне збільшення ціни та переплата бюджетних коштів у сумі 235 667,25 грн, що становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка мала бути сплачена без зміни ціни за додатковими угодами, у зв`язку з чим такі грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу-2.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що на час укладення додаткових угод до договору законодавчо встановлені підстави нікчемності правочину зазнали змін шляхом виключення умови щодо недотримання вимоги закону про можливість збільшення ціни одиниці товару на 10 %, у зв`язку з коливанням цін на ринку, тож відповідач вказував на помилковість висновків суду першої інстанції щодо нікчемності вказаних правочинів на підставі ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, яка була чинною до внесення таких змін. Скаржник посилався на пункт 6 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції вказаного Закону, яким передбачено що договори про закупівлю укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені, а зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, тож на думку апелянта, положення цього пункту передбачають застосування попередньої редакції Закону України "Про публічні закупівлі" лише щодо порядку та умов внесення змін до договору про закупівлю, проте не визначають поширення дії цієї редакції, зокрема, щодо визначення підстав нікчемності додаткових угод укладених до договору.

У зв`язку з чим відповідач зазначав, що належним способом захисту у даному випадку є вимога про визнання додаткових угод недійсними та вказував на неналежний склад відповідачів у спірних правовідносинах. При цьому посилаючись на те, що у разі порушення вимог Закону України "Про публічній закупівлі" відповідальність покладається на уповноважених осіб відповідного органу (ст. 44 вказаного Закону), а не на постачальника шляхом стягнення з нього грошових коштів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 25.06.2024.

13.06.2024 до апеляційного суду надійшов відзив Міністерства із запереченнями на апеляційну скаргу, в якому також зазначено про здійснення розгляду справи за відсутності представника.

24.06.2024 до апеляційного суду від Ліцея надійшла заява в якій він підтримав позов прокуратури та просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

24.06.2024 до апеляційного суду від прокуратури надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

25.06.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебування судді Барсук М.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 розгляд справи призначено на 03.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 розгляд справи відкладено на 01.10.2024.

30.09.2024 до апеляційного суду від Ліцея повторно надійшла заява в якій він підтримав позов прокуратури та просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні, яке відбулось 01.10.2024, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Прокурор заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Колегією суддів не встановлено обставин згідно яких цей спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні, також враховано подані Міністерством та Ліцеєм заяви щодо розгляду справи за відсутності їх представників.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, заслухавши представників сторін, що з`явились, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2020 в мережі інтернет на веб-порталі уповноваженого органу "Prozorro" Ліцей опублікував оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-01-03-001777-a щодо закупівлі газового палива (ДК 021:2015:09120000-6) (газ природний) обсягом 271 тис.куб.м загальною очікуваною вартістю 1 876 950,00 грн (а.с. 44 том 1).

Рішенням тендерного комітету Ліцею, оформленим протоколом засідання № 6 від 27.02.2020, переможцем вищенаведених торгів визнано Товариство з ціновою пропозицією 1 252 020,00 грн (а.с. 52-55 том 1).

30.03.2020 між Ліцеєм (споживач) та Товариством (постачальник) укладено договір на постачання природного газу № 69 (далі - договір) (а.с. 60-65 том 1), за умовами якого відповідач зобов`язався постачати товар згідно коду ДК 021:2015 (CPV 2008) - 09120000-6 - газове паливо (газ природний) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, який зобов`язався оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

За умовами пунктів 2.2-2.4 договору плановий обсяг постачання газу - до 271 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначені у додатку № 1 до договору. Обсяги газу, що визначені пунктом 2.3 цього договору, є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 2.6 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, що вільно встановлюється між постачальником та споживачем. Ціна природного газу визначається за 1 000 куб.м та становить 3 725,84 грн, без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) та тарифів замовлення (бронювання потужності). До вартості природного газу додається компенсація вартості послуг замовлення (бронювання) потужності - 124,16 грн за 1 000 куб.м, у тому числі ПДВ - 24,83 грн. Крім того, ПДВ (20 %) - 745,17 грн. Ціна природного газу до сплати за 1 000 куб.м - 4 620,00 грн (з ПДВ). Загальна вартість договору становить 1 252 020,00 грн з ПДВ.

За умовами пункту 4.4 договору ціна природного газу підлягає зміні з наступних підстав:

- зміна кон`юнктури ринку (зміна закупівельної ціни природного газу у власників ресурсу (газодобувних підприємств, оптових продавців, власників імпортованого ресурсу газу)) (пп. 4.4.1);

- зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі (пп. 4.4.2);

- набрання чинності нормативно-правовими актами, що безпосередньо впливають на ціну природного газу, включаючи але не обмежуючись, введенням в дію актів законодавства, що покладають на постачальника обов`язок укладання договорів транспортування та/або розподіл природного газу або договорів, що унеможливлюють постачання природного газу споживачу, без укладання постачальником такого роду договорів; прийняття нормативно-правових актів, що створюють для постачальника додаткові фінансові витрати, пов`язані із постачанням природного газу споживачу (будь-які види фінансових забезпечень, гарантій (без відкладної, безумовної банківської гарантії)); вимоги щодо збільшення страхового запасу природного газу; збільшення тарифів на транспортування та/або розподіл природного газу тощо (пп. 4.4.3);

- надання споживачем заявки на коригування договірних планових обсягів природного газу та/або підтверджених обсягів природного газу, у сторону збільшення (пп. 4.4.4);

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) (пп. 4.4.5);

- з будь-яких інших підстав, що випливають із відповідної письмової домовленості сторін, оформлених відповідною додатковою угодою до договору (пп. 4.4.6).

Згідно з пунктом 4.6 договору будь-яка зміна ціни природного газу та/або послуг замовлення (бронювання) потужності повинна бути документально підтверджена. Документ, який свідчить про зміну ціни природного газу та/або послуг замовлення (бронювання) потужності може бути використаний лише один раз та повинен містити інформацію про ціну, яка була дійсна в попередній період (до коливання), ціну яка дійсна на момент складання документу та інформацію про відсоток коливання ціни на ринку відповідно до попереднього періоду та періоду складання документу.

Постачальник може збільшити ціну природного газу відповідно до підстав, передбачених пунктом 4.4 цього договору, не раніше ніж після поставки 30 % обсягу природного газу згідно з додатком № 1 до договору. Зміна ціни на підставі пп. 4.4.2 договору повинна бути прямо пропорційна стороні коливання (збільшення/зменшення) та відсотку такого коливання ціни на ринку (пункти 4.7, 4.8 договору).

Відповідно до пункту 12.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє в частині постачання природного газу з 30.03.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю (відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі") не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (пп. 12.3.1);

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі у порядку та термінах, передбаченими розділом ІІІ цього договору (пп. 12.3.2);

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (пп. 12.3.3);

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (пп. 12.3.4);

- узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) (пп. 12.3.5);

- зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок (пп. 12.3.6).

У додатковій угоді № 1 від 14.09.2020 до договору (а.с. 66 том 1) Ліцей та Товариство, у зв`язку з невикористанням на підставі частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VII від 25.12.2015 (зі змінами), дійшли згоди зменшити суму договору на 24 782,00 грн з ПДВ та встановили, що загальна сума договору становить 1 227 238,00 грн з ПДВ.

Листом № 0115 від 24.09.2020 (а.с. 68 том 1) Товариство звернулося до Ліцею з повідомленням про коливання ціни природного газу на ринку України, в якому вказало, що у порівнянні цін серпня та вересня 2020, враховуючи регіональних постачальників природного газу, експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати (далі - ТПП) та середньозважених цін Української енергетичної біржі (далі - УЕБ) (а.с. 97-98 том 1), ціна природного газу в середньому зросла більше ніж на 40 %. Станом на 01.08.2020, беручи до уваги вартість природного газу на УЕБ, середня ціна природного газу становить 3 650,00 грн; станом на 01.09.2020, беручи до уваги вартість природного газу на УЕБ, середня ціна природного газу становить 6 003,22 грн; станом на 07.09.2020, беручи до уваги вартість природного газу на УЕБ, мінімальна ціна природного газу становить 6 158,10 грн.

З огляду на викладене, Товариство запропонувало Ліцею підписати проєкти відповідних додаткових угод до договору та погодити вартість природного газу з ПДВ 20 % (у тому числі враховуючи оплату замовлення потужності транспортування природного газу), керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, на рівні: з 01.09.2020 - 5 058,90 грн за 1 000 куб.м; з 15.09.2020 - 5 514,20 грн за 1 000 куб.м.

До наведеного листа відповідач також долучив експертні висновки Черкаської ТПП № О-528 від 19.08.2020, № О-587 від 08.09.2020 та № О-605 від 15.09.2020 (а.с. 69-71 том 1).

З огляду на викладене, 25.09.2020 між Товариством та Ліцеєм підписано додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 72 том 1), в якій означені контрагенти, у зв`язку зі збільшенням ціни за одиницю товару, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі", погодили внесення змін до пунктів 2.2, 4.1 договору та визначили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 242,887781 тис.куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 4 895,01 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Оплата замовлення потужності відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 3013 від 24.12.2019, становить 163,89 грн з ПДВ 20 % (враховуючи добовий коефіцієнт 1,1). Разом до сплати за 1 000 куб.м - 5 058,90 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %. Загальна вартість договору становить 1 227 238,00 грн з ПДВ.

Сторони договору також погодили, що, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, ця додаткова угода № 2 набуває чинності з моменту її укладення і діє з 01.09.2020.

28.09.2020 між відповідачем та третьою особою підписано додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 74 том 1), в якій означені контрагенти, у зв`язку зі збільшенням ціни за одиницю товару, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі", погодили внесення змін до пунктів 2.2, 4.1 договору та визначили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 223,116373 тис. куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 5 350,31 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Оплата замовлення потужності відповідно до постанови НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019, становить 163,89 грн з ПДВ 20 % (враховуючи добовий коефіцієнт 1,1). Разом до сплати за 1 000 куб.м - 5 514,20 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %. Загальна вартість договору становить 1 227 238,00 грн з ПДВ.

Наведені контрагенти також погодили, що, керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, додаткова угода № 3 набуває чинності з моменту її укладення і діє з 15.09.2020.

Зі змісту цієї додаткової угоди вбачається, що сторони договору фактично збільшили ціну на природний газ на 9 % порівняно з ціною, передбаченою в додатковій угоді № 2, та на 19,35 % порівняно з ціною природного газу, встановленою безпосередньо у договорі.

Листом № 0153 від 09.10.2020 (а.с. 76 том 1) Товариство звернулося до Ліцею з повідомленням про коливання ціни природного газу на ринку України, в якому вказало, що у порівнянні цін на початок вересня та жовтня 2020, враховуючи регіональних постачальників природного газу, експертні висновки Черкаської ТПП та середньозважених цін УЕБ, ціна природного газу в середньому зросла більше ніж на 20 %. Станом на 01.09.2020, беручи до уваги вартість природного газу на УЕБ, середня ціна природного газу становить 5 485,94 грн; станом на 01.10.2020, беручи до уваги вартість природного газу на УЕБ, середня ціна природного газу становить 6 612,13 грн.

З огляду на викладене, Товариство запропонувало Ліцею підписати проєкт відповідної додаткової угоди до договору та погодити вартість природного газу з ПДВ 20 % (у тому числі враховуючи оплату замовлення потужності (транспортування природного газу 163,89 грн)), з 01.10.2020 - 6 060,00 грн за 1 000 куб.м.

До означеного листа відповідач також долучив експертний висновок Черкаської ТПП № О-662 від 01.10.2020 (а.с. 77 том 1).

13.10.2020 між Товариством та Ліцеєм підписано додаткову угоду № 4 до договору (а.с. 78 том 1), в якій означені контрагенти, у зв`язку зі збільшенням ціни за одиницю товару, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі", погодили внесення змін до пунктів 2.2, 4.1 договору та визначили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 203,348435 тис. куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 5 896,11 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Оплата замовлення потужності відповідно до постанови НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019, становить 163,89 грн з ПДВ 20 % (враховуючи добовий коефіцієнт 1,1). Разом до сплати за 1 000 куб.м - 6 060,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %. Загальна вартість договору становить 1 227 238,00 грн з ПДВ.

Сторони договору також погодили, що, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, додаткова угода № 4 набуває чинності з моменту її укладення і діє з 01.10.2020.

У додатковій угоді № 5 від 28.10.2020 до договору його сторони, у зв`язку з невикористанням на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами), дійшли згоди зменшити суму договору на 100 000,00 грн з ПДВ та встановили, що загальна сума договору становить 1 127 238,00 грн з ПДВ (а.с. 80 том 1).

Листом № 0311 від 20.11.2020 (а.с. 82 том 1) Товариство звернулося до Ліцею з повідомленням про коливання ціни природного газу на ринку України, в якому вказало, що у порівнянні цін на початок та середину жовтня 2020, враховуючи регіональних постачальників природного газу, експертні висновки Черкаської ТПП та середньозважених цін УЕБ, ціна природного газу збільшилася. Станом на 06.10.2020, беручи до уваги вартість природного газу на УЕБ, його середня ціна становить 7 109,36 грн; станом на 16.10.2020, беручи до уваги вартість природного газу на УЕБ (а.с. 101-102 том 1), середня ціна природного газу становить 7 532,78 грн.

З огляду на викладене, Товариство запропонувало Ліцею підписати проєкти відповідних додаткових угод до договору та погодити вартість природного газу з ПДВ 20 % (у тому числі враховуючи оплату замовлення потужності (транспортування природного газу 163,89 грн)), на рівні: з 01.11.2020 - 6 660,00 грн за 1 000 куб.м; з 10.11.2020 - 7 182,00 грн за 1 000 куб.м.

До наведеного листа відповідач також долучив експертні висновки Черкаської ТПП № О-750/01 від 27.10.2020 та № О-750/02 від 28.10.2020 (а.с. 83-84 том 1).

23.11.2020 між Товариством та Ліцеєм підписано додаткову угоду № 6 до договору (а.с. 85 том 1), в якій означені контрагенти, у зв`язку зі збільшенням ціни за одиницю товару, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі", погодили внесення змін до пунктів 2.2, 4.1 договору та визначили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 170,847622 тис. куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 6 496,11 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Оплата замовлення потужності відповідно до постанови НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019, становить 163,89 грн з ПДВ 20 % (враховуючи добовий коефіцієнт 1,1). Разом до сплати за 1000 куб.м - 6 660,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %. Загальна вартість договору становить 1 227 238,00 грн з ПДВ.

Сторони договору також погодили, що, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, додаткова угода № 6 набуває чинності з моменту її укладення і діє з 01.11.2020.

25.11.2020 між відповідачем та третьою особою підписано додаткову угоду № 7 до договору (а.с. 87 том 1), в якій означені контрагенти, у зв`язку зі збільшенням ціни за одиницю товару, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі", погодили внесення змін до пунктів 2.2, 4.1 договору та визначили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 159,108361 тис.куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 7 018,11 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Оплата замовлення потужності відповідно до постанови НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019, становить 163,89 грн з ПДВ 20 % (враховуючи добовий коефіцієнт 1,1). Разом до сплати за 1 000 куб.м 7 182,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %. Загальна вартість договору становить 1 127 238,00 грн з ПДВ.

Наведені контрагенти також погодили, що, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, додаткова угода № 7 набуває чинності з моменту її укладення і діє з 10.11.2020.

Зі змісту цієї додаткової угоди вбачається, що сторони договору фактично збільшили ціну на природний газ на 7,84 % порівняно з ціною, передбаченою в додатковій угоді № 6, та на 55,45 % порівняно з ціною природного газу, встановленою безпосередньо у договорі.

Листом № 1612 від 16.12.2020 (а.с. 89 том 1) Товариство звернулося до Ліцею з пропозицією продовжити строк дії договору та повідомленням про збільшення вартості природного газу за цією угодою на 10 % від попередньої вартості, починаючи з 01.01.2021.

До наведеного листа відповідач долучив проєкт відповідної додаткової угоди та експертні висновки Черкаської ТПП № О-946/01 від 15.12.2020 та № О-946/02 від 15.12.2020 (а.с. 90-91 том 1).

24.12.2020 між Товариством та Ліцеєм підписано додаткову угоду № 8 до договору (а.с. 92 том 1), в якій означені контрагенти продовжили строк дії договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми договору, а також погодили, що вартість природного газу з 01.01.2021 становить 7 900,20 грн за 1 000 куб.м з врахуванням ПДВ та вартістю замовленої потужності (що на 71 % вище ціни природного газу, передбаченої у первісній редакції договору).

Означена додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до 28.02.2021.

У додатковій угоді № 9 від 25.01.2021 до договору (а.с. 94 том 1) його сторони дійшли згоди збільшити вартість договору на суму, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, а саме на 225 447,60 грн з ПДВ та встановили, що загальна сума договору становить 1 352 685,60 грн з ПДВ.

Таким чином, протягом вересня 2020 - січня 2021 до договору неодноразово та послідовно вносилися зміни щодо ціни одиниці товару в бік збільшення, яке у відсотковому співвідношенні відносно до передбаченої в договорі початкової вартості 1 000 куб.м природного газу склало 71 %.

Зі змісту наявних у матеріалах справи документів, зокрема, актів прийому-передачі природного газу, рахунків на оплату та платіжних доручень (а.с. 104-136 том 1) вбачається, що у березні 2020 третя особа спожила 1,80058 тис.куб.м природного газу за ціною 4 620,00 грн (на загальну суму 8 318,68 грн); у квітні 2020 - 1,52 тис.куб.м природного газу за ціною 4 620,00 грн (на загальну суму 7 022,40 грн); у травні 2020 - 0,045 тис.куб.м природного газу за ціною 4 620,00 грн (на загальну суму 207,90 грн); у червні 2020 - 0,038 тис.куб.м природного газу за ціною 4 620,00 грн (на загальну суму 175,56 грн); у липні 2020 - 0,016 тис.куб.м природного газу за ціною 4 620,00 грн (на загальну суму 73,92 грн); у серпні 2020 - 0,014 тис.куб.м природного газу за ціною 4 620,00 грн (на загальну суму 64,68 грн); з 01.09.2020 по 14.09.2020 - 0,072 тис.куб.м природного газу за ціною 5 058,90 грн (на загальну суму 364,24 грн); з 15.09.2020 по 30.09.2020 - 0,045 тис.куб.м природного газу за ціною 5 514,20 грн (на загальну суму 248,13 грн); у жовтні 2020 року - 5,781 тис.куб.м природного газу за ціною 6 060,00 грн (на загальну суму 35 032,86 грн); з 01.11.2020 по 09.11.2020 - 5,25151 тис.куб.м природного газу за ціною 6 660,00 грн (на загальну суму 34 975,06 грн); з 10.11.2020 по 30.11.2020 - 14,22049 тис.куб.м природного газу за ціною 7 182,00 грн (на загальну суму 102 131,55 грн); у грудні 2020 - 35 тис.куб.м природного газу за ціною 7 182,00 грн (на загальну суму 251 370,00 грн); у січні 2021 - 27,576 тис.куб.м природного газу за ціною 7 900,20 грн (на загальну суму 217 855,92 грн), а отже загальна сума сплачених Ліцеєм на користь відповідача грошових коштів склала 657 840,90 грн.

Вказуючи, що додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8 до договору є нікчемними, оскільки було суттєво зменшено обсяги постачання природного газу з одночасним збільшенням вартості товару (більше ніж на 71 % відносно передбаченої в договорі початкової вартості 1 000 куб.м природного газу), у зв`язку з чим третьою особою здійснено безпідставну переплату в сумі 235 667,25 грн, що становить різницю між загальною сумою сплачених Ліцеєм на користь відповідача грошових коштів у розмірі 657 840,90 грн та дійсною початковою вартістю спожитого Ліцеєм природного газу за договором у сумі 422 173,65 грн, прокурор просив стягнути з Товариства відповідача надмірно сплачені грошові кошти у зазначеному розмірі.

Стосовно наявності підстав для представництва у суді прокурором інтересів держави в особі Міністерства та Адміністрації, то він зазначав, що порушення законодавства у сфері публічних закупівель призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів і такі обставини не відповідають меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі. Оскільки фінансування за договором здійснено за рахунок коштів обласного бюджету, при цьому Міністерство є головним розпорядником бюджетних коштів у сфері освіти та розпорядником вищого рівня по відношенню до Ліцея, а Адміністрація здійснює повноваження щодо забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів, тому вказані органи є уповноваженими суб`єктами владних повноважень, якими не було вчинено дій щодо захисту інтересів держави.

Так, листами № 56/2-6894ВИХ-23 від 02.11.2023, № 56/2-6895ВИХ-23 від 02.11.2023 та № 56/2-7085ВИХ-23 від 13.11.2023 (а.с. 139-145; 148-155 том 1) прокурор повідомляв, зокрема, Міністерство та Адміністрацію про необхідність вжиття заходів на усунення виявлених порушень, у тому числі шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 235 667,25 грн.

У відповідь листом № 1/17933-23 від 14.11.2023 (а.с. 146-147 том 1) Міністерство повідомило прокурора про відсутність інформації щодо договору та додаткових угод до нього, а також про невжиття спрямованих на забезпечення дотримання вимог законодавства заходів та просило прокурора, у разі наявності підстав, вжити відповідні заходи.

Листом № 15474/1/01-52 від 24.11.2023 (а.с. 156 том 1) Адміністрація повідомила прокуратуру про те, що не заперечує проти захисту інтересів держави в суді прокурором.

В подальшому прокуратура повідомила Міністерство та Адміністрацію листами № 56/2-7667ВИХ-23 від 14.12.2023 (а.с. 166-173 том 1) та № 56/2-7668ВИХ-23 від 14.12.2023 (а.с. 175-182 том 1) про підготовку ним позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства та Адміністрації до Товариства про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 235 667,25 грн.

З огляду на викладене, враховуючи обізнаність позивачів про порушення інтересів держави, наявність у них повноважень щодо захисту інтересів держави та невжиття відповідних заходів, прокурор зазначав про необхідність вжиття заходів з представництва інтересів держави в суді в особі визначених ним органів державної влади.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015.

Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (частина 3).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4).

Системне тлумачення статті 53 ГПК України й абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні № 4-р(II)/2019 від 05.06.2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункти 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову (апеляційної та/або касаційної скарги), а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом.

Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів та щодо необхідності захисту інтересів держави.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд встановив, що внаслідок укладення без належного підтвердження зміни ціни природного газу на ринку в бік збільшення додаткових угод до договору відбулось безпідставне збільшення ціни та переплата бюджетних коштів у сумі 235 667,25 грн, у зв`язку з чим такі грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу-2 за нікчемними додатковими угодами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час укладення договору) (далі - Закон) договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

У статті 215 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У частині 1 статті 36 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.

За приписами частини 4 статті 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

Згідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу (далі - ГК) України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у додатковій угоді № 2 від 25.09.2020 до договору сторони збільшили ціну за 1 000 куб.м газу до 5 058,90 грн (а.с. 72 том 1), у додатковій угоді № 3 від 28.09.2020 - до 5 514,20 грн (а.с. 74 том 1), у додатковій угоді № 4 від 13.10.2020 - до 6 060,00 грн (а.с. 78 том 1), у додатковій угоді № 6 від 23.11.2020 - до 6 660,00 грн (а.с. 85 том 1), у додатковій угоді № 7 від 25.11.2020 - до 7 182,00 грн (а.с. 87 том 1), у додатковій угоді № 8 від 24.12.2020 - до 7 900,20 грн (а.с. 92 том 1).

Таким чином, внаслідок підписання сторонами вищевказаних додаткових угод до договору ціна на газ за кожну 1 000 куб.м у порівнянні з первісною його вартістю зросла на 71 %.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

На доведення таких обставин відповідачем були надані експертні висновки Черкаської ТПП № О-528 від 19.08.2020, № О-587 від 08.09.2020, № О-605 від 15.09.2020, № О-662 від 01.10.2020, № О-750/01 від 27.10.2020, № О-750/02 від 28.10.2020, № О-946/01 від 15.12.2020 та № О-946/02 від 15.12.2020 (а.с. 69-71; 77; 83-84; 90-91 том 1), проте такі висновки мають виключно довідковий характер (зазначено у примітках цих висновків), складені без пред`явлення будь-яких документів та містять інформацію про вартісні межі природного газу станом на одну дату по відношенню к іншій даті; також не відображають біржових котирувань, містять інформацію про приведену вартість природного газу за відомостями ТБ "УЕБ" на європейських хабах (висновки №№ О-528, О-587, О-662, О-750/01, О-750/02, О-946/01, О-946/02) без обґрунтування впливу вартості газу на європейських хабах на вартість цього товару на внутрішньому ринку України та фактично лише констатують рівень цін на природний газ у окремих постачальників (висновок № О-605).

Враховуючи встановлене, відповідачем не доведено факти коливання цін на природний газ за певні періоди дії договору.

Колегія суддів також враховує, що постачальник має довести не лише підвищення цін на певний товар на відповідному ринку, але й обґрунтувати для замовника пропозиції щодо підвищення ціни, визначеної у договорі, а також обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за запропонованою замовнику на тендері ціною, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 в справі № 927/491/19 та від 25.11.2021 в справі № 927/563/20.

Оскільки збільшення ціни на товар внаслідок підписання вищенаведених додаткових угод до договору фактично відбулося на 71 % та без належного обґрунтування, таке збільшення є прямим порушенням статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено загальні принципи проведення публічних закупівель та є підставою для застосування положень статті 37 вказаного Закону, а отже додаткові угоди № 2 від 25.09.2020, № 3 від 28.09.2020, № 4 від 13.10.2020, № 6 від 23.11.2020, № 7 від 25.11.2020 та № 8 від 24.12.2020 є нікчемними згідно з положеннями статей 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" .

Способом захисту порушеного права відповідно до ст. 16 ЦК України є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді реституції.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Загальна сума сплачених Ліцеєм грошових коштів склала 657 840,90 грн. Разом із тим, Товариство протягом вищенаведеного періоду поставило Ліцею природний газ у загальному обсязі 91,37958 тис.куб.м, вартість якого за умовами договору (без урахування умов додаткових угод №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8) складає 422 173,65 грн.

Отже, зважаючи на нікчемність означених додаткових угод №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8 до договору, якими без належних підстав всупереч Закону суттєво зменшено обсяги постачання природного газу з одночасним збільшенням вартості за одиницю товару (більше ніж на 71 % відносно передбаченої в договорі початкової вартості 1 000 куб.м природного газу), третьою особою було переплачено за природний газ 235 667,25 грн (657 840,90 грн - 422 173,65 грн), у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог прокурора та стягнення з відповідача на користь позивача-2 вказаної суми.

За таких обставин, доводи відповідача щодо позбавлення належних йому коштів та порушення права на мирне володіння майном є безпідставними.

Колегія суддів також не приймає до уваги твердження апелянта про неналежний спосіб захисту та склад сторін у даній справі, враховуючи наступне.

Відповідно до пунктів 5, 6 розділу X нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", який вступив в дію 19.04.2020 передбачено, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, тобто до 19.04.2020, коли набрала чинності нова редакція Закону України.

Таким чином, враховуючи, що в даному випадку процедура закупівлі розпочата до введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", правовідносини у цій справі регулюються Законом України "Про публічні закупівлі" в попередній редакції.

Верховний Суд у справі № 912/994/20 у постанові від 04.08.2021 зазначив, якщо недійсність певного правочину встановлена Законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим Законом. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. У якості правової підстави позову прокурором у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу Закону. Втім, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є оскаржувані додаткові угоди нікчемними (пункти 47-52).

Враховуючи, що у даному спорі відсутні вимоги про визнання правочинів недійсними, апеляційний суд зазначає, що визначення усіх сторін правочину відповідачами не є необхідним.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 917/2282/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 917/2282/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 917/2282/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук