Рішення

від 04.11.2010 по справі 18/382

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/382 04.11.10

За позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю «Піцилія»;

до Товариства з об меженою відповідальністю «М ісія»;

про визнання догов ору дійсним;

Суддя Мандриченко О.В .

Представники:

Від позивача: Кострюк ов Д.В., представник, довіреніс ть б/н від 15.08.2010 р.;

Від відповідача: Брат чук В.В., представник, довірені сть б/н від 15.06.2010 р.;

Обставини справи:

Позивач у поданій до госп одарського суду позовній зая ві просить визнати договір к упівлі-продажу №15/08 від 15.08.2010р., у кладений між сторонами, дійс ним; стягнути з відповідача в итрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

02.11.2010р. позивачем до го сподарського суду подана зая ва про уточнення позовних ви мог, в якій останній просить в изнати договір купівлі-прода жу №15/08 від 15.08.2010р., укладений між с торонами дійсним; визнати за позивачем право власності н а об' єкт нерухомості, що зна ходиться за адресою: м. Київ, в ул. Саратівська, 2, загальною п лощею 60 кв.м.; стягнути з відпов ідача витрати по сплаті держ мита та витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

У судовому засіданні пред ставник позивача позовні вим оги підтримав, просив позов з адовольнити у повному обсязі .

Відповідач у наданому відз иві на позов та представник о станнього у судовому засідан ні позовні вимоги позивача п о суті не заперечив.

Розглянувши документи і ма теріали, додані до позовної з аяви, заслухавши пояснення п редставників сторін, всебічн о і повно з' ясувавши всі обс тавини справи, оцінивши дока зи, які мають значення для вир ішення спору, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.08.2010р. між сторонами укл адено договір №15/08 купівлі-про дажу об' єкту нерухомості, в ідповідно до п. 1.1. якого продав ець передає, а покупець прийм ає та оплачує, відповідно до у мов, що визначені в цьому дого ворі об' єкт нерухомості-неж иле приміщення, загальною пл ощею 60 кв.м., що розташоване за а дресою: м. Київ, вул. Саратівсь ка, 2.

Нежиле приміщення, що розта шоване за адресою: м. Київ, вул . Саратівська, 2, належало на пр аві власності відповідачеві , що підтверджується договор ом купівлі-продажу від 01.06.2010 р., у кладеним між ОСОБА_1 та ві дповідачем.

До матеріалів справи додан ий висновок Головного управл іння містобудування, архітек тури та дизайну міського сер едовища №10-8187 від 02.07.2008 р. щодо вик ористання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для над ання земельної ділянки в оре нду, згідно з яким погоджено н адання земельної ділянки в к ороткострокову оренду для об слуговування та експлуатаці ї торговельного кіоску термі ном на один рік до затверджен ня схеми розміщення МАФ, що зн аходиться у м. Києві по вул. Са ратівській, 2.

Державною госпрозрахунков ою організацією «Бюро реклам и та дизайну міського середо вища»01.11.1997 р. ОСОБА_1 виданий дозвіл №1869 на розміщення паві льйону за адресою: м. Київ, вул . Саратівська, 2.

17.01.2000 р. Радянською районною д ержавною адміністрацією м. К иєва ОСОБА_1 виданий дозві л №80 на право розміщення малої архітектурної форми у м. Києв і по вул. Саратівській, 2.

17.03.2003 р. Шевченківською район ною у м. Києві державною адмін істрацією видане ПП ОСОБА_1 Свідоцтво торговельної то чки для розміщення кафетерію у м. Києві по вул. Саратівські й, 2.

Пунктом 1.3. договору №15/08 визн ачена вартість об' єкту прод ажу, що становить 80 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору №15/08 купівлі-продажу об' єкту нерухомості - нежилого прим іщення від 15.08.2010р., покупець зоб ов' язаний внести 80 000,00 грн. за п ридбаний об' єкт в момент пі дписання акту прийому-переда чі приміщення сторонами.

Пунктом 2.3. договору №15/08 перед бачено, що факт передання пок упцем продавцю коштів, визна чених п. 1.3 договору підтвердж ується підписаним між сторон ами актом прийому-передачі о б' єкту нерухомості.

Акт прийому-передачі об' є кту нерухомості - нежилого приміщення, згідно з договор ом купівлі-продажу нежилого приміщення №15/08 від 15.08.2010р. підпи саний сторонами 15.08.2010р.

Відповідно до п. 1.2. договору №15/08, право власності на об' єк т переходить до покупця з мом енту підписання цього догово ру та акту прийому-передачі п риміщення сторонами, здійсне ння розрахунків за переданий об' єкт власності, відповід но до умов, що визначені в цьом у договорі, а також посвідчен ня даного договору нотаріаль но протягом 3 (трьох) днів з мом енту підписання даного догов ору.

Пунктом 1.2. договору купівлі -продажу нежилого приміщення №15/08 від 15.08.2010р. встановлено, що ст орони домовились здійснити н отаріальне посвідчення цьог о договору протягом трьох дн ів з моменту його підписання , тобто до 18.08.2010р. Але у вказаний с трок нотаріальне посвідченн я договору не відбулося.

16.08.2010р. позивач своїм листом з вернувся до відповідача з пи сьмовою пропозицією здійсни ти нотаріальне посвідчення д оговору купівлі-продажу нежи лого приміщення №15/08 від 15.08.2010р. д ля його подальшої реєстрації в установленому законом пор ядку, відповідно до п. 1.2. догово ру.

У відповідь на вказану проп озицію відповідач листом від 17.08.2010р. повідомив позивача про те, що нотаріальне посвідчен ня договору вважає непотрібн им, так як сторони договору №15 /08 купівлі-продажу нежилого пр иміщення від 15.08.2010р. домовилися щодо усіх його істотних умов .

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Ц К України передбачено, що одн ією із підстав виникнення ци вільних прав та обов' язків є договори та інші правочини .

Відповідно до частини 1 стат ті 202 ЦК України правочином є д ія особи, спрямована на набут тя, зміну або припинення циві льних прав та обов'язків.

Двосторонній правочин є до говором (частина 2 статті 202 ЦК У країни).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господ арського кодексу України гос подарським визнається зобов 'язання, що виникає між суб'єкт ом господарювання та іншим у часником (учасниками) віднос ин у сфері господарювання з п ідстав, передбачених цим Код ексом, в силу якого один суб'єк т (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роб оту, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощ о), або утриматися від певних д ій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку.

Договором є домовленість д вох і більше сторін, спрямова на на встановлення, зміну або припинення цивільних прав т а обов' язків (ч. 1 ст. 626 Цивільн ого кодексу України).

Договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договор у є умови про предмет договор у, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а т акож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторі н має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу Укра їни).

Аналогічні положення міст яться і в статті 180 Господарсь кого кодексу України.

Зміст господарського дого вору становлять умови догово ру, визначені угодою його сто рін, спрямованою на встановл ення, зміну або припинення го сподарських зобов' язань, як погоджені сторонами, так і ті , що приймаються ними як обов' язкові умови договору відпов ідно до законодавства.

Господарські договори укл адаються за правилами, встан овленими Цивільним кодексом України з урахуванням особл ивостей, передбачених цим Ко дексом, іншими нормативно-пр авовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Госпо дарського кодексу України).

При укладенні господарськ ого договору сторони зобов'я зані у будь-якому разі погоди ти предмет, ціну та строк дії д оговору (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарс ького кодексу України).

Проаналізувавши спірний д оговір, судом встановлено, що сторони договору досягли до мовленості щодо усіх істотни х умов договору (предмет, ціна , порядок оплати, порядок пере дачі майна).

Відповідно до ст. 657 Цивільно го кодексу України договір к упівлі-продажу нерухомого ма йна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріально му посвідченню та державній реєстрації.

Умова п. 1.2. договору та вимог ами чинного законодавства пе редбачено нотаріальне посві дчення договору купівлі-прод ажу нежилого приміщення №15/08 в ід 15.08.2010 р.

Відповідач від нотаріальн ого посвідчення договору ухи ляється.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріаль не посвідчення договору таки й договір є нікчемним.

За приписами статті 204 ЦК Укр аїни правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або я кщо він не визнаний судом нед ійсним.

Таким чином, зазначена норм а проголошує презумпцію прав омірності правочину. Така пр езумпція може бути спростова на лише у двох випадках: 1) непр авомірними вважаються такі п равочини, які за своїм змісто м, формою чи іншими елементам и в імперативній формі визна ються законом недійсними з м оменту їх вчинення (нікчемні правочини); 2) неправомірними визнаються також правочини, недійсність яких встановлює ться судом на вимогу заінтер есованої особи у передбачени х законом випадках (оспорюва ні правочини).

Однак, частиною 2 статті 220 Ци вільного кодексу України вст ановлено, якщо сторони домов илися щодо усіх істотних умо в договору, що підтверджуєть ся письмовими доказами, і від булося повне або часткове ви конання договору, але одна із сторін ухилилася від його но таріального посвідчення, суд може визнати такий договір д ійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення дог овору не вимагається.

Суд вважає, що підписання до говору між позивачем та відп овідачем свідчить про погодж ення сторонами всіх істотних умов договору та вчинення ни ми необхідних та достатніх д ій, направлених на укладання договору.

Крім того, судом встановлен о, що згідно з актом приймання -передачі від 15.08.2010р. відповідач передав, а позивач прийняв не жиле приміщення, що свідчить про вчинення сторонами відп овідних дій на виконання умо в спірного договору, а тому пі дтверджує визнання відповід ачем зазначеного договору ук ладеним.

Серед іншого, матеріалами с прави підтверджено, що позив ачем проведено повний розрах унок з відповідачем згідно з умовами цього договору за об ' єкт нерухомості, загальною площею 60 кв.м., що знаходиться з а адресою: м. Київ, вул. Саратів ська, 2.

Статтею 328 Цивільного кодек су України встановлено, що пр аво власності набувається на підставах, що не заборонені З аконом, зокрема з правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інш е прямо не випливає із закону або незаконність набуття пр ава власності не встановлена судом.

Оскільки сторони домовили ся щодо усіх істотних умов до говору, що підтверджується п исьмовими доказами, і відбул ося часткове виконання догов ору, але одна із сторін ухиляє ться від його нотаріального посвідчення, суд вважає за мо жливе визнати договір купівл і-продажу нежилого приміщенн я №15/08 від 15.08.2010 р. дійсним.

Відповідачем правових під став для відмови у задоволен ні позовних вимог позивачу н е наведено.

З урахуванням викладеного суд вважає вимоги позивача в частині визнання дійсним до говору купівлі-продажу нежил ого приміщення №15/08 від 15.08.2010 р., ук ладеного між ТОВ «ПІЦИЛІЯ»та ТОВ «МІСІЯ», обґрунтованими , доведеними належними доказ ами та такими, що підлягають з адоволенню.

Відповідно до ст. 334 ЦК Україн и право власності на майно за договором, який підлягає нот аріальному посвідченню, вини кає у набувача з моменту тако го посвідчення або з моменту набрання законної сили ріше нням суду про визнання догов ору, не посвідченого нотаріа льно, дійсним.

Статтею 316 ЦК України визнач ено, що правом власності є пра во особи на річ (майно), яке вон а здійснює відповідно до зак ону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України вл асникові належать права воло діння, користування та розпо рядження своїм майном.

Власник володіє, користуєт ься, розпоряджається своїм м айном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щ одо свого майна будь-які дії, я кі не суперечать закону. При з дійсненні своїх прав та вико нанні обов'язків власник зоб ов'язаний додержуватися мора льних засад суспільства. Усі м власникам забезпечуються р івні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Вл асник не може використовуват и право власності на шкоду пр авам, свободам та гідності гр омадян, інтересам суспільств а, погіршувати екологічну си туацію та природні якості зе млі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власни ка може бути обмежена чи прип инена або власника може бути зобов'язано допустити до кор истування його майном інших осіб лише у випадках і в поряд ку, встановлених законом.

Особливості здійснення пр ава власності на національні , культурні та історичні цінн ості встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 134 Господарс ького кодексу України передб ачено, що суб'єкт господарюва ння, який здійснює господарс ьку діяльність на основі пра ва власності, на свій розсуд, о дноосібно або спільно з інши ми суб'єктами володіє, корист ується і розпоряджається нал ежним йому (їм) майном.

Якщо договір про відчуженн я майна підлягає державній р еєстрації, право власності у набувача виникає з моменту т акої реєстрації.

Відповідно до ст. 182 Цивільно го кодексу України право вла сності та інші речові права н а нерухомі речі, обмеження ци х прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають дер жавній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоміс ть і правочинів щодо нерухом ості є публічною, здійснюєть ся відповідним органом, який зобов'язаний надавати інфор мацію про реєстрацію та заре єстровані права в порядку, вс тановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону Украї ни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май но та їх обмежень»речові пра ва на нерухоме майно, їх обмеж ення та правочини щодо нерух омого майна підлягають обов' язковій державній реєстраці ї в порядку, встановленому ци м Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону Ук раїни «Про державну реєстрац ію речових прав на нерухоме м айно та їх обмежень»підставо ю для державної реєстрації п рав, що посвідчують виникнен ня, перехід, припинення речов их прав на нерухоме майно, обм еження цих прав, зокрема, є ріш ення суду стосовно речових п рав на нерухоме майно, обмеже нь цих прав, що набрало законн ої сили.

Пунктом 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав влас ності на нерухоме майно, що за тверджене наказом Міністерс тва юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, який визначає перелік прав овстановлюючих документів, н а підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об' єкти нерухомого майна, т акими документами, серед інш ого, є договори, за якими відпо відно до законодавства перед бачається перехід права влас ності, зокрема договори купі влі-продажу.

Частина 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію ре чових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлює, щ о державна реєстрація прав є публічною, здійснюється міс цевим органом державної реєс трації прав, який зобов' яза ний надавати інформацію про зареєстровані речові права т а їх обмеження в порядку, вста новленому законом.

Пунктом 5 Прикінцевих полож ень цього Закону передбачено , що до створення єдиної систе ми органів реєстрації прав, а також до формування Державн ого реєстру прав у складі дер жавного земельного кадастру реєстрація об' єктів нерухо мості проводиться комунальн ими підприємствами бюро техн ічної інвентаризації.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав вла сності на нерухоме майно пер едбачено, що державну реєстр ацію прав власності на нерух оме майно здійснюють підприє мства бюро технічної інвента ризації (далі - БТІ) у межах ви значених адміністративно-те риторіальних одиниць.

Здійснення державної реєс трації прав власності на нер ухоме майно в межах одного на селеного пункту кількома БТІ не допускається (пункт 1.3 Поло ження).

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно (далі - реєстрація права) - ц е внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме м айно, у зв' язку з виникнення м, існуванням або припинення м права власності на нерухом е майно, що здійснюється БТІ з а місцезнаходженням об' єкт ів нерухомого майна на підст аві правовстановлюючих доку ментів коштом особи, що зверн улася до БТІ (пункт 1.4 Положенн я).

Відповідно до п. 2 рішення Ки ївської міської ради від 20.06.2002 № 74/74 «Про затвердження Тимчасо вого положення про державну реєстрацію об' єктів нерухо мого майна та права власност і на них в місті Києві»держав ну реєстрацію об' єктів неру хомого майна та права власно сті на них в місті Києві здійс нює Комунальне підприємство «Київське міське бюро техні чної інвентаризації та реєст рації права власності на об' єкти нерухомого майна».

Враховуючи, що об' єкт неру хомого майна знаходиться в м ежах міста Києва, державну ре єстрацію права власності на нього має здійснювати Комуна льне підприємство «Київське міське бюро технічної інвен таризації та реєстрації прав а власності на об' єкти неру хомого майна».

Статтею 321 Цивільного кодек су України закріплено, що пра во власності є непорушним. Ні хто не може бути протиправно позбавлений цього права чи о бмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вим агати усунення перешкод у зд ійсненні ним права користува ння та розпоряджання своїм м айном (ст. 391 ЦК України).

Власник майна може пред'яви ти позов про визнання його пр ава власності, якщо це право о спорюється або не визнається іншою особою, а також у разі в трати ним документа, який зас відчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 15 Цивільного кодекс у України встановлено, що кож на особа має право на захист с вого цивільного права у разі його порушення, невизнання а бо оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни передбачає, що кожна сто рона повинна довести ті обст авини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарськ ого процесуального кодексу У країни обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Враховуюче викладене, суд д ійшов до висновку про обґрун тованість заявлених позивач ем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв' язку з чим, позов підлягає зад оволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК У країни судові витрати поклад аються на відповідача пропор ційно розміру задоволених по зовних вимог.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК Укр аїни, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати дійсним договір ку півлі-продажу нежилого примі щення №15/08 від 15.08.2010р., укладений м іж Товариством з обмеженою в ідповідальністю «ПІЦИЛІЯ»(і нд. 04123, м. Київ, вул. Краснопільсь ка, 15, код ЄДРПОУ 37176695) та Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «МІСІЯ»(інд. 01010, м. Київ, вул . Січневого повстання, 28, код ЄД РПОУ 24082468).

3.Визнати право власності То вариства з обмеженою відпові дальністю «ПІЦИЛІЯ»(інд. 04123, м. Київ, вул. Краснопільська, 15, ко д ЄДРПОУ 37176695) на нежиле приміще ння, загальною площею 60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Киї в, вул. Саратівська, 2.

4. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «М ІСІЯ»(інд. 01010, м. Київ, вул. Січне вого повстання, 28, код ЄДРПОУ 240 82468) на користь Товариства з обм еженою відповідальністю «ПІ ЦИЛІЯ»(інд. 04123, м. Київ, вул. Крас нопільська, 15, код ЄДРПОУ 37176695) 85 (в ісімдесят п' ять) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двіст і тридцять шість) грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу. Видати наказ.

5.Наказ видати після набран ня рішенням законної сили.

Суддя О.В. Мандриченко

Дата складання рішення 08.11.20 10 р.