Постанова

від 08.04.2009 по справі 18/382

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 08 квітня 2009 р.                                                                                   

№ 18/382 

Вищий 

господарський суд України у складі колегії суддів:         

головуючого

Губенко Н.М.

суддів

Барицької Т.Л.

Грека Б.М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Київський завод

"Аналітприлад"

на постанову

від

Київського апеляційного господарського

суду 23.12.2008

у справі

№ 18/382

за позовом

Відкритого акціонерного

товариства "Київський завод "Аналітприлад"

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "РПВ Світлодизайн"

про

стягнення 145 542,00 грн.

у судовому засіданні взяли участь

представники:

- позивача

Тунік О.А., Тунік А.В.;

- відповідача

повідомлений, але не з'явився

Відповідно до розпорядження

Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 07.04.2009

№ 02.02-10/144, розгляд справи № 18/382 господарського суду міста Києва

здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді

Барицька Т.Л., Грек Б.М.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство

"Київський завод "Аналітприлад" (далі -позивач) звернулось до

господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю "РПВ Світлодизайн" (далі -відповідач) про стягнення

збитків у розмірі 145 542,00 грн., завданих позивачеві внаслідок пожежі.

Позов мотивовано тим, що відповідач

самовільно захопив сходову клітину між 2 і 3 поверхами, облаштувавши там

складське приміщення, у якому 31.03.2007 відбулась пожежа, відмова відповідача

у добровільному порядку відшкодувати завдані пожежею збитки, стала підставою

для звернення з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду м.

Києва від 25.09.2008 у справі № 18/382 (суддя Мандриченко О.В.) позов

задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 118 529,00 грн.

збитків, 1 185,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 96,10 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову

відмовлено.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 23.12.2008 у справі № 18/382 (колегія суддів у складі:

Ропій Л.М. - головуючий суддя, судді Буравльов С.І., Попікова О.В.) апеляційну

скаргу відповідача задоволено, рішення господарського суду м. Києва від

25.09.2008 у даній справі скасовано, в позові відмовлено повністю; стягнуто з

позивача на користь відповідача 592,65 грн. державного мита за розгляд

апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою

апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського

суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану

постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні

вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з

касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом

апеляційної інстанції норм матеріального права -ст. 1187 Цивільного кодексу

України, яка передбачає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної

небезпеки; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого

господарського суду, обставинам справи; порушення положень ч. 1 ст. 101 ГПК

України.

Відзив на касаційну скаргу від

відповідача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України

не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Усіх учасників судового процесу

відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про

час і місце розгляду касаційної скарги.

Представник відповідача у

призначене судове засідання не з'явився.

Ознайомившись з матеріалами та

обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій

належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання

норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого

господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача

підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд,

задовольняючи частково позовні вимоги позивача, виходив з положень ч. 1 ст.

1166 та ст. 1192 Цивільного кодексу України, враховуючи доведеність вини

відповідача, який своїми неправомірними діями створив умови для виникнення

пожежі, в результаті якої позивачеві завдано матеріальні збитки. Судом

встановлено, що сума збитків у розмірі 118 529,00 грн. становить вартість

відновлювальних ремонтних робіт у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ,

вул. Шутова, 16 після пожежі, яка сталася 31.03.2007, розмір яких підтверджено

висновком судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 759 від 31.07.2008.

Скасовуючи рішення місцевого

господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд

апеляційної інстанції не погодився із висновком місцевого господарського суду

про доведеність вини відповідача, яка є обов'язковим елементом

цивільно-правової відповідальності, у виникненні пожежі у будівлі, і, як

наслідок, спричинила позивачеві збитки.

Даний висновок суду апеляційної

інстанції ґрунтується на встановлених ним обставинах справи:

-          відповідно до укладеного між сторонами

договору оренди № 13/11 від 13.11.2006 орендоване відповідачем приміщення

знаходиться на 3 поверсі будинку по вул. Полковника Шутова, 16 у м. Києві;

-          із залученого до матеріалів справи

висновку спеціаліста № 2/77-ПТ від 31.03.2007, складеного працівником

вибухово-пожежної служби науково-дослідного експертно-криміналістичного центру

Головного управління внутрішніх справ в м. Києві вбачається, що під час огляду

місця пожежі та зафіксованою інформацією встановлено, що пожежа виникла

31.03.2007, місця виникнення пожежі -міжсходова клітина другого поверху будівлі

заводу "Аналітприлад" (орендар другого поверху СПД

"Терещенко"), наслідки пожежі -знищені товарно-матеріальні цінності в

складському приміщенні третього поверху (ТОВ "РПВ Світлодизайн"), пошкоджені

товарно-матеріальні цінності в складському приміщенні другого поверху (СПД

"Терещенко"); висновок: осередок пожежі знаходився на другому поверсі

сходової міжповерхової клітини, причина пожежі -порушення правил технічної

експлуатації електрообертального інструменту;

-          господарський суд першої інстанції,

визначивши доведеним факт винних дій відповідача у виникненні пожежі, послався

на висновок призначеної у справі судової пожежно-технічної експертизи (висновок

КНДІСЕ № 758 від 10.03.2008), відповідно до якого осередок пожежі, яка сталася

31.03.2007 у коморі (складі) обладнаній на сходовій клітці виробничого корпусу

№ 1 літери "Б" ВАТ "Київський завод "Аналітприлад",

знаходився на міжмаршовій площадці між рівнем підлоги другого виробничого та третього

адміністративного поверхів; причиною пожежі, яка сталася в коморі (складі)

обладнаній на сходовій клітці виробничого корпусу № 1 літери "Б" може

бути як непогашений недопалок, так і попадання фрикційних іскор, які утворились

при різанні металу кутовою машиною;

-          також до матеріалів справи залучений

технічний висновок № 164 щодо ймовірності причини виникнення пожежі, складений

дослідно-випробувальною лабораторією від 04.04.2007 № 191, у якому зазначено,

що найбільш ймовірною причиною пожежі, яка сталася в орендованому приміщенні

ТОВ "РПВ Світлодизайн" є необережне поводження з відкритим вогнем

(паління), а причину виникнення пожежі внаслідок проведення демонтажних робіт

за допомогою шлифомашини повністю відхилити не можна;

-          зазначені документи містять відомості

про ймовірну, а не установлену причину пожежі, і не свідчать про вину саме

відповідача у заподіянні пожежі;

-          при цьому, судом апеляційної

інстанції враховано, що позивачем не надано суду належних доказів, які б спростовували

висновки, викладені у висновку спеціаліста № 2/77-ПТ від 31.03.2007, складеного

одразу після пожежі, у якому зазначено, що причиною пожежі є порушення правил

технічної експлуатації електрообертального інструменту;

-          по факту виникнення пожежі 31.03.2007

в корпусі 1-Б ВАТ "Аналітприлад" по вул. Шутова, 16 у м. Києві

відділом спеціальної міліції при ГУМВС України проведено перевірку, а у зв'язку

із відсутністю довідки щодо завданого збитку на підставі п. 2 ст. 6 КПК України

в порушенні кримінальної справи було відмовлено;

-          враховуючи вищевикладене, апеляційний

господарський суд визнав недоведеною вину відповідача у виникненні пожежі, яка

сталась у коморі (складі), обладнаній на сходовій клітці виробничого корпусу №

1 літери "Б" ВАТ "Київський завод "Аналітприлад";

-          також суд апеляційної інстанції

визнав досить суперечливим висновок місцевого господарського суду стосовно

того, що саме відповідач самовільно зайняв та обладнав на сходовій клітці

комору, у якій і трапилась 31.03.2007 пожежа, оскільки наведені обставини

підтверджуються лише письмовими поясненнями позивача та актом розслідування

причин пожежі, складеним в односторонньому порядку комісією, створеною 5 та 27

квітня 2007 року працівниками позивача за участю начальника ВНПД Солом'янського

РУГУ МЧС України у м. Києві;

-          ніяких інших доказів на підтвердження

самовільного зайняття відповідачем комори, обладнаної на сходовій клітці

виробничого корпусу № 1 літери "Б" ВАТ "Київський завод

"Аналітприлад", яка знаходилась на міжмаршовій площадці між рівнем

підлоги другого виробничого та третього адміністративного поверхів, позивачем

не надано; так само не надано і доказів звернення останнього із вимогами до

відповідача (до пожежі) щодо звільнення самовільно та безпідставно зайнятого

приміщення;

-          при цьому, до матеріалів справи

долучено рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2008 у справі № 16/30,

залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від

13.05.2008, з якого вбачається, що суд визнав безпідставними посилання позивача

-ВАТ "Київський завод "Аналітприлад" про захоплення відповідачем

- ТОВ "РПВ Світлодизайн" 14,2 м2 в якості комори та

відмовив у задоволенні вимог заводу про стягнення з відповідача орендної плати

за користування сходовою клітиною за період з 01.02.2006 по 05.08.2007; у

рішенні зазначено про те, що позивачем не доведено факт захоплення і обладнання

відповідачем сходової клітини площею 14,2 м2 в якості комори,

сходова клітина не була об'єктом оренди;

-          таким чином, суд апеляційної інстанції

дійшов до висновку, що за умови недоведеності вини відповідача у виникненні

пожежі, яка сталась 31.03.2007 у коморі (складі), обладнаній на сходовій клітці

виробничого корпусу № 1 літери "Б" ВАТ "Київський завод "Аналітприлад",

відсутні правові підстави для притягнення відповідача до деліктної

відповідальності та стягнення з нього шкоди, яка була завдана позивачу

внаслідок пожежі;

-          при цьому, судом були відхилені

посилання позивача на завдання йому збитків джерелом підвищеної небезпеки,

оскільки завдання збитків внаслідок пожежі не може розглядатись як завдання

збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 Цивільного

кодексу України; в свою чергу, зміна підстав позову можлива лише до прийняття

рішення у справі, відтак посилання позивача на положення ст. 1187 Цивільного

кодексу України як на підставу стягнення збитків на стадії апеляційного

провадження є недопустимим.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України не може погодитись ані з правовою позицією

місцевого господарського суду, ані з правовою позицією апеляційного

господарського суду, та вважає, що зроблені судами висновки є передчасними, та

такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні всіх обставин справи, з огляду

на наступне.

Звертаючись до суду з відповідним

позовом та обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на загальні

норми матеріального права, які встановлюють захист права власності (ст. ст.

317, 319, 321, 386, 387 ЦК України).

Згодом, користуючись процесуальним

правом на уточнення позовних вимог та подання додаткових пояснень по суті

спору, позивач до прийняття рішення у справі, подав свої письмові пояснення від

15.05.2008 (а.с. 124-125, т. І), в яких з посиланням на положення ст. 1187

ЦК України, яка є нормою правового інституту відшкодування шкоди,

заподіяної неправомірними діями, закріпленої у главі 82 ЦК України, та містить

правила, передбачені законом для особливих випадків заподіяння та відшкодування

шкоди -зобов'язання із завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, просив суд

стягнути з відповідача на його користь збитки, завдані пожежею, яка відбулась

внаслідок горіння легкозаймистих речовин, розміщених відповідачем у коморі,

збудованій останнім без погодження таких дій з власником будівлі (орендодавцем).

При наявності такого обґрунтування

позовних вимог, місцевий господарський суд повинен був вирішити питання про

наявність чи відсутність правових підстав для притягнення відповідача до

відповідальності саме за ст. 1187 ЦК України.

Так, місцевий господарський суд

першочергово повинен був встановити чи є відповідач суб'єктом відповідальності

в розумінні ст. 1187 ЦК України, тобто володільцем об'єкта, використання,

зберігання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, є необхідним визначення

двох основних ознак володільця: юридичну -встановлення правової підстави

володіння особою об'єктом як-то: право власності, інше речове право, договір

оренди тощо та матеріальну (фактичну) -встановлення здійснення особою

фактичного володіння (використання, зберігання) небезпечним об'єктом.

Дані обставини справи не були

досліджені місцевим господарським судом, який взагалі не надав правової оцінки

відносинам сторін в площині можливого притягнення відповідача до

відповідальності, передбаченої безпосередньо ст. 1187 ЦК України.

В свою чергу, переглядаючи рішення

місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції відхилив доводи

позивача щодо незастосування судом першої інстанції положень ст. 1187 ЦК

України, пославшись на те, що позивачем не заявлялись вимоги про стягнення

збитків саме на підставі даної правової норми, в той час, як зміна підстав

позову на стадії апеляційного провадження у справі є неможливою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 99

ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, відтак,

враховуючи наявність у матеріалах справи письмових пояснень позивача від

15.05.2008, які були залишені поза увагою та оцінкою суду апеляційної

інстанції, та можливістю у випадку нечіткого формулювання підстав звернення з

позовом зобов'язати позивача уточнити нормативно-правове обґрунтування позову,

колегія суддів суду касаційної інстанції вважає даний висновок суду апеляційної

інстанції юридично неспроможним та таким, що суперечить обставинам справи.

Крім того, суд касаційної інстанції

не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції щодо суперечливості

висновку місцевого господарського суду стосовно того, що саме відповідач

самовільно зайняв та обладнав на сходовій клітці комору, у якій і трапилась

31.03.2007 пожежа, і наведені обставини підтверджуються лише письмовими

поясненнями позивача та актом розслідування причин пожежі, складеним в

односторонньому порядку комісією, створеною 5 та 27 квітня 2007 року

працівниками позивача за участю начальника ВНПД Солом'янського РУГУМЧС

України у м. Києві.

Даний висновок суду апеляційної

інстанції не ґрунтується на повному та детальному дослідженні документів,

наявних у матеріалах справи, зокрема, акту від 05.04.2007 розслідування

причин пожежі в приміщенні, орендованому ТОВ "РПВ Світлодизайн", що

сталася 31.03.2007 (а.с. 21-22, т. І), відтак необхідно констатувати, що

висновок апеляційного господарського суду про неможливість прийняття в якості

доказу в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України самовільного облаштування та

зайняття відповідачем комори, в якій трапилась пожежа, даного акту, оскільки

останній складено позивачем в односторонньому порядку, є таким, що протирічить

фактичній інформації, зазначеній у даному документі.

Відтак, колегія суддів Вищого

господарського суду України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції

не надав належної правової оцінки вищевказаному документу та прийшов до

передчасних висновків при встановленні фактичних обставин справи.

Також, враховуючи встановлені

судами попередніх судових інстанцій обставини справи, пов'язані з наявністю в

будівлі іншого орендаря, який орендує 2 поверх, та враховуючи, що спірну комору

було обладнано саме між 2 та 3 поверхами даної будівлі, судам необхідно

вирішити питання про доцільність залучення до участі у справі в порядку ст. 27

ГПК України орендаря 2 поверху (СПД "Терещенко") з метою можливого

отримання додаткових пояснень по суті спору з метою з'ясування фактичних

обставин справи, пов'язаних з облаштуванням між 2 та 3 поверхами спірної комори

та зберіганням у ній легкозаймистих речовин.

Отже, суди попередніх судових

інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47

ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення

усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного

і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою

для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до

ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати

доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має

бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого

необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам

сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119 - 11112 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого

акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад"

задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського

суду м. Києва від 25.09.2008 та постанову Київського апеляційного

господарського суду від 23.12.2008 у справі № 18/382.

Справу № 18/382 направити на новий

розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                 

Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                        

   Т.Л. БАРИЦЬКА

Б.М. ГРЕК