Рішення

від 22.10.2010 по справі 11/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/362

22.10.10

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку моди-ЛТД"

до  

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1      

про

стягнення 28 337,49 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       

Наумець Я.С. –представник

від відповідача  

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку моди-ЛТД" про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 5 625,32 грн. основного боргу, 393,77 грн. штрафу та 22 318,40 грн. збитків за договором № 32 оренди приміщення від 12.02.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 32 на оренду приміщення від 12.02.2008 відповідач не в повному обсязі сплатив орендну плату за лютий-березень 2008 року в розмірі 5 625,32 грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення сплати платежів нараховує штраф у розмірі 393,77 грн. і збитки згідно з п. 4.2 договору у розмірі чотирьохмісячного розміру плати за користування приміщенням у сумі 22 318,40 грн.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд                                    

В С Т А Н О В И В:

12.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку моди-ЛТД" (орендодавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір № 32 на оренду приміщення (далі - Договір)      

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар, для здійснення власної господарської діяльності (розташування керівних органів), за плату і на певний строк приймає у користування нежиле приміщення загальною площею 48,1 кв.м, яке розташоване за адресою: 03062, м. Київ, вул. Туполєва, 4-б (далі –об’єкт оренди).

12.02.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування об’єкт оренди за Актом приймання-передачі нежилого приміщення в оренду.

Згідно з п. 5.2 Договору даний Договір укладений строком на 11 місяців та дійсний до 12.01.2009.

За користування приміщенням справляється плата. Вартість плати за 1 кв.м приміщення 116,00 грн. на місяць (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору загальний розмір плати за користування приміщенням складає 5 579,60 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 3.1 Договору орендар зобов’язаний вносити плату за користування приміщенням щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця, починаючи з першого місяця дії Договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до  ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи зобов’язання за Договором № 32 на оренду приміщення від 12.02.2008 щодо внесення орендної плати за лютий-березень 2008 року відповідачем  виконані не в повному обсязі. Заборгованість з орендної плати за вказаний період становить 5 625,32 грн.

Факт неповного виконання зобов’язань за Договором оренди щодо внесення орендної плати за лютий-березень 2008 року відповідачем не заперечується. Належних доказів на спростування наведених у позовній заяві обставин та доказів погашення заборгованості відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги позивача  про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 5 625,32 грн. є правомірними.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення зобов’язань щодо сплати орендної плати, а саме: штраф у розмірі 393,77 грн. і збитки згідно з п. 4.2 договору у розмірі чотирьохмісячного розміру плати за користування приміщенням у сумі 22 318,40 грн.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п. 4.1 Договору за прострочення понад 30 днів з орендаря додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми заборгованості за кожен факт такого прострочення виконання.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендної плати в повному обсязі не виконав, відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафу за прострочення зобов’язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 393,77 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно з п. 4.2 Договору у разі пропущення строків внесення плати за користування приміщенням понад 60 днів, орендар, крім штрафних санкцій, встановлених п. 4.1 Договору, відшкодовує орендодавцю збитки завдані цим невиконанням у розмірі чотирьохмісячного розміру плати за користування приміщенням.  

В даному випадку, визначені вказаним пунктом договору збитки, за правовою природою є різновидом штрафних санкцій за порушення відповідачем своїх зобов’язань за Договором.  

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, великий розмір штрафу порівняно з сумою основного боргу, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума штрафу (збитків) підлягає зменшенню до 1 000,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача судові витрати  покладаються на відповідача у повному обсязі.

При поданні позову позивачем платіжним дорученням від 31.05.2010 № 113 сплачено 563,00 грн. державного мита. Загальний розмір позовних вимог становить 28 337,49 грн. Таким чином, 279,63 грн. державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  (03179, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку моди-ЛТД" (03062, м. Київ, вул. Туполєва, 4-б, ідентифікаційний код 19126347) заборгованість з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 7 019 (сім тисяч дев’ятнадцять) грн. 09 коп., державне мито у розмірі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 37 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку моди-ЛТД" (03062, м. Київ, вул. Туполєва, 4-б, ідентифікаційний код 19126347) 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 63 коп. надмірно сплаченого державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

  Суддя                                                                                                 Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 05.11.2010