Рішення

від 31.07.2024 по справі 911/168/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2024 р. Справа № 911/168/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Колток О. М. (самопредставництво довіреність № 470 від 24.07.2023 р.; посадова інструкція провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи управління судової роботи управління судової роботи Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ, затверджена 13.12.2019 р.);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ, м. Бровари, Броварський район, Київська область

про стягнення 2 044 166, 17 грн

та

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ, м. Бровари, Броварський район, Київська область

про стягнення 3 835 629, 48 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Оператор газотранспортної системи України звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „НВП АСУ про стягнення 977 449, 11 грн штрафу та 1 066 717, 06 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором № 4600006127 від 13.05.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2024 р. (суддя Бацуца В. М.) відкрито провадження у справі № 911/168/24 за позовом ТОВ „Оператор газотранспортної системи України до ТОВ „НВП АСУ про стягнення 2 044 166, 17 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 28.02.2024 р.

28.02.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 20.03.2024 р.

18.03.2024 р. через систему „Електронний суд від відповідача надійшло клопотання б/н від 17.03.2024 р. про об?єднання справ в одне провадження, у якому він просив суд об?єднати в одне провадження справи № 911/165/24 та 911/168/24.

20.03.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 03.04.2024 р.

26.03.2024 р. через систему „Електронний суд від відповідача надійшли доповнення б/н від 26.03.2024 р. до клопотання б/н від 17.03.2024 р. про об?єднання справ в одне провадження, що долучені судом до матеріалів справи.

29.03.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача надійшли заперечення б/н від 29.03.2024 р. на клопотання б/н від 17.03.2024 р. про об?єднання справ в одне провадження, у якому він просив суд відмовити у задоволенні клопотання б/н від 17.03.2024 р. про об?єднання справ в одне провадження.

Крім того, ТОВ „Оператор газотранспортної системи України звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „НВП АСУ про стягнення 1 884 548, 92 грн штрафу та 1 951 080, 46 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором № 4600006128 від 13.05.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2024 р. (суддя Саванчук С. О.) відкрито провадження у справі № 911/162/24 за позовом ТОВ „Оператор газотранспортної системи України до ТОВ „НВП АСУ про стягнення 3 835 629, 48 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 19.03.2024 р.

18.03.2024 р. через систему „Електронний суд від відповідача надійшло клопотання б/н від 17.03.2024 р. про об?єднання справ в одне провадження, у якому він просив суд об?єднати в одне провадження справи № 911/165/24 та 911/168/24.

19.03.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 16.04.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2024 р. (суддя Бацуца В. М.) постановлено об`єднати справу Господарського суду Київської області № 911/168/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ про стягнення 2 044 166, 17 грн та справу Господарського суду Київської області № 911/165/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ про стягнення 3 835 629, 48 грн в одне провадження; ухвалу надати судді Господарського суду Київської області Саванчук Світлані Олегівні для вирішення питання щодо передачі справи Господарського суду Київської області № 911/165/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ про стягнення 3 835 629, 48 грн для подальшого її розгляду разом із справою Господарського суду Київської області № 911/168/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ про стягнення 2 044 166, 17 грн в межах однієї справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2024 р. (суддя Саванчук С. О.) постановлено справу № 911/165/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ про стягнення штрафних санкцій передати на розгляд судді Господарського суду Київської області Бацуці Віталію Михайловичу, в провадженні якого перебуває справа № 911/168/24.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024 р. (суддя Бацуца В. М.) постановлено прийняти справу № 911/168/24 за позовом ТОВ „Оператор газотранспортної системи України до ТОВ „НВП АСУ про стягнення 2 044 166, 17 грн та справу № 911/165/24 за позовом ТОВ „Оператор газотранспортної системи України до ТОВ „НВП АСУ про стягнення 3 835 629, 48 грн, об?єднані в одне провадження, до свого провадження і здійснювати подальший розгляд вказаних справ у межах однієї справи за № 911/168/24; розгляд справи розпочати спочатку, і призначено проведення підготовчого засідання із викликом та за участю представників учасників справи на 08.05.2024 р.

07.05.2024 р. через систему „Електронний суд від відповідача надійшов відзив б/н від 06.05.2024 р. на позовні заяви, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

08.05.2024 р. через систему „Електронний суд від відповідача надійшли пояснення до відзиву на позовні заяви, що долучено судом до матеріалів справи.

08.05.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 22.05.2024 р.

13.05.2024 р. через систему „Електронний суд від відповідача надійшов відзив б/н від 06.05.2024 р. на позовні заяви, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

08.05.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача надійшла відповідь б/н від 10.05.2024 р. на відзив на позовні заяви, що долучено судом до матеріалів справи.

22.05.2024 р. через систему „Електронний суд від відповідача надійшло клопотання б/н від 21.05.2024 р. про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, у якому він просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штраних санкцій орієнтовно до 1, 20 %, а саме до 60 000, 00 грн.

22.05.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 05.06.2024 р.

31.05.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача надійшли заперечення б/н від 30.05.2024 р. на клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, у яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій повністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 19.06.2024 р.

19.06.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 10.07.2024 р.

10.07.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.07.2024 р.

31.07.2024 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи по суті спору надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2022 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4600006127, згідно з умовами пунктів 1.1.-1.3. якого підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Закарпатського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

1.2. Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

1.3. Обсяги закупівлі Робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.4. договору підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 350 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

4.2. Строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

4.3. Датою закінчення виконаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

4.4. Місце виконання Робіт (надалі - Об`єкт):

- ГРС Бобовище, ГРС Майдан (Міжгірський р-н), ГРС Репинне, ГРС Міжгір?я, ГРС Карпати, ГРС Ілемня, ГРС Перечин, ГРС Підполоззя.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Пунктами 11.1., 11.2. договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 380 календарних днів. В частині гарантійних зобов?язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

11.2. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору Технічні, якісні та кількісні характеристики, Додаток № 2 до договору Договірна ціна, Додаток № 3 до договору Графік виконання робіт.

10.04.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору згідно з умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору, у тому числі, викласти пункти 4.1. та 11.1. у наступній редакції:

„4.1. Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 426 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

11.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 456 календарних днів. В частині гарантійних зобов?язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Одночасно із укладенням додаткової угоди до договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до додаткової угоди до договору Графік виконання робіт.

На виконання умов договору відповідачем у період з червня по жовтень 2023 р. було виконано для позивача роботи на загальну суму 27 222 441, 80 грн, що підтверджується актом № 36 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 33 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 34 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 35 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 38 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 37 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 40 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 р., актом № 39 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 р., актом № 9 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 р., актом № 10 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (червень 2023 р.), актом № 11 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 р., актом № 12 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (червень 2023 р.), актом № 13 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 р., актом № 14 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (червень 2023 р.), актом № 15 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 р., актом № 16 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (червень 2023 р.), актом № 17 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом № 18 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 19 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом № 20 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом № 22 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 23 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом № 24 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), наявними у матеріалах справи.

У серпні 2023 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 2 від 21.08.2023 р., у якій вимагав сплатити пеню у розмірі 92 812, 18 грн за несвоєчасно виконані роботи.

У жовтні 2023 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 5 від 06.10.2023 р., у якій вимагав сплатити пеню та штраф у загальному розмірі 1 829 725, 87 грн за несвоєчасно виконані роботи.

У листопаді 2023 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 6 від 24.11.2023 р., у якій вимагав сплатити пеню та штраф у загальному розмірі 121 628, 12 грн за несвоєчасно виконані роботи.

У листопаді грудні 2023 р. відповідач звернувся до позивача із відповідями № 238 від 01.12.2023 р., № 213 від 14.11.2023 р., № 239 від 13.12.2023 р. на вищевказані претензії, у яких ним було відхилено останні.

13.05.2022 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4600006128, згідно з умовами пунктів 1.1.-1.3. якого підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Богородчанського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

1.2. Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

1.3. Обсяги закупівлі Робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.4. договору підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 350 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

4.2. Строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

4.3. Датою закінчення виконаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

4.4. Місце виконання Робіт (надалі - Об`єкт):

- ГРС Олексіївка (Сокирянський район), ГРС Шутроминці, ГРС Буянів, ГРС Сваричів, ГРС Цвітова, ГРС Вістова, ГРС Беньківці, ГРС Хотин, ГРС КС-39 Богородчани, ГРС Чернівці.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Пунктами 11.1., 11.2. договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 380 календарних днів. В частині гарантійних зобов?язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

11.2. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору Технічні, якісні та кількісні характеристики, Додаток № 2 до договору Договірна ціна, Додаток № 3 до договору Графік виконання робіт.

10.04.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору згідно з умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору, у тому числі, викласти пункти 4.1. та 11.1. у наступній редакції:

„4.1. Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 426 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

11.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 456 календарних днів. В частині гарантійних зобов?язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Одночасно із укладенням додаткової угоди до договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до додаткової угоди до договору Графік виконання робіт.

На виконання умов договору відповідачем у період з травня по жовтень 2023 р. було виконано для позивача роботи на загальну суму 41 783 598, 99 грн, що підтверджується актом № 11 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (травень 2023 р.), актом № 13 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (травень 2023 р.), актом № 15 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (травень 2023 р.), актом № 17 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (травень 2023 р.), актом № 12 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 14 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 16 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 18 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 19 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 20 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 21 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (серпень 2023 р.), актом № 23 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт (вересень 2023 р.), актом № 27 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 22 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 26 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 24 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 25 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 р., актом № 29 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 р., актом № 30 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 р., актом № 32 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 р., актом № 31 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 р., актом № 28 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 р., наявними у матеріалах справи.

У серпні 2023 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 3 від 28.08.2023 р., у якій вимагав сплатити пеню у розмірі 89 168, 83 грн за несвоєчасно виконані роботи.

У жовтні 2023 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 4 від 06.10.2023 р., у якій вимагав сплатити пеню та штраф у загальному розмірі 3 584 403, 90 грн за несвоєчасно виконані роботи.

У листопаді 2023 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 7 від 30.11.2023 р., у якій вимагав сплатити пеню та штраф у загальному розмірі 162 056, 75 грн за несвоєчасно виконані роботи.

У листопаді грудні 2023 р. відповідач звернувся до позивача із відповідями № 212 від 14.11.2023 р., № 240 від 13.12.2023 р., № 214 від 14.11.2023 р. на вищевказані претензії, у яких ним було відхилено останні.

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 977 449, 11 грн штрафу та 1 066 717, 06 грн пені у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором № 4600006127 від 13.05.2022 р. та 1 884 548, 92 грн штрафу та 1 951 080, 46 грн пені у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором № 4600006128 від 13.05.2022 р.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 839 цього ж кодексу передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

2. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 846 цього ж кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

2. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0, 1 % від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних Робіт.

Розрахунки штрафу та пені від суми основної заборгованості за двома договорами, виконаний позивачем, є обґрунтованими та вірними.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму клопотанні б/н від 21.05.2024 р. про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій орієнтовно до 1, 20 %, а саме до 60 000, 00 грн у зв?язку із тим, що розмір штрафних санкцій є неспівмірним та досить обтяжливим, порівняно із строком та наслідками прострочки виконання робіт.

Згідно з ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

2. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 19.01.2024 р. у справі № 911/2269/22 щодо зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов?язання, зазначив, що:

7.15. Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

7.16. Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

7.17. При цьому Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі N 918/116/19.

7.18. Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі N 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі N 199/3152/20 (Провадження N 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі N 902/417/18, (провадження N 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі N 761/9584/15-ц, (провадження N 14-623цс18) (пункт 85).

7.19. У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

7.20. Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі N 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

7.21. А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

7.22. Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

7.23. За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

7.24. За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

7.25. Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі N 902/417/18.

7.26. Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі N 911/378/17 (911/2223/20).

7.27. З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі N 910/11733/18).

7.28. При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі N 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі N 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі N 904/2847/19).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі N 904/3551/18).

7.29. Поряд з викладеним Суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

7.30. Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі N 916/878/20).

Водночас, як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі N 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі N 910/18718/21 тощо).

7.31. Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

7.32. Поряд з викладеним Суд зауважує, що при вирішенні спорів про стягнення неустойки судам належить відмежовувати вирішення питання про зменшення розміру неустойки від вирішення питання про її необґрунтованість (повністю або в частині) внаслідок невідповідності розміру неустойки вимогам закону - зокрема, у разі, якщо за порушення умов зобов`язання застосовується неустойка, розмір якої має імперативний характер (встановлений законом) (частина друга статті 231 ГК України).

Таким чином, у разі зменшення розміру неустойки суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову (та відмову у задоволенні решти вимог - щодо частини, на яку неустойку зменшено), тоді як у разі необґрунтованості розміру неустойки (повністю або частково), суд може ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову повністю або частково, в залежності від розміру необґрунтованої частини неустойки.

Також відмінність полягає у мотивах суду при прийнятті відповідного рішення, яке мотивується або зменшенням розміру неустойки або її необґрунтованістю в повному обсязі або в частині суми.

7.33. Що стосується постанови Верховного Суду від 15.02.2023 у справі N 920/437/22, у якій колегія суддів підтримала висновок апеляційного суду про зменшення заявленої до стягнення суми неустойки (штрафу) з заявлених до стягнення позивачем 103 352 207 грн 47 коп. штрафу до 1 033 552 грн 07 коп. (орієнтовно на 99 %), то Суд виходив з того, що апеляційний суд встановив наявність обставин, за яких господарський суд може зменшити неустойку (частина третя статті 551 ЦК України), зокрема, вказавши, що порушення відповідачем у вказаній справі своїх зобов`язань за договором не призвело до безповоротних негативних наслідків для позивача, а доводи останнього про звільнення відповідача від відповідальності є безпідставними та зводяться до нічим не підтверджених припущень, а також до бажання позивача застосувати до відповідача відповідальність у надмірному розмірі.

7.34. Крім цього, в контексті порушеного колегією суддів у цій справі питання щодо відступу від висновку щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК України у подібних правовідносинах - у питанні зменшення судом заявленої до стягнення суми пені на 99 %, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі N 920/437/22, (пункти 6.1, 6.2), Суд зазначає також про таке.

7.35. Відповідно до встановлених у справі N 920/437/22 обставин заявлена позивачем до стягнення сума штрафу була нарахована за порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу: порушення полягало у прийнятті відповідачем кількості природного газу у розмірі, меншому ніж мінімальний договірний обсяг природного газу, а заявлена позивачем до стягнення сума штрафу в 103 352 207 грн 47 коп. складала 10 % від договірної вартості неприйнятої відповідачем частини природного газу.

Тобто, порушення відповідачем договірного зобов`язання у справі N 920/437/22 полягало у неналежному (частковому) виконанні відповідачем (боржником) договірного зобов`язання, а сума невиконаного зобов`язання з прийняття природного газу, яку розраховував отримати, однак недоотримав позивач, у десять разів більше за суму нарахованого за таке порушення штрафу.

7.36. Між тим, відповідно до обставин, встановлених судами у цій справі, Відповідач не виконав договірне зобов`язання перед Позивачем з виконання робіт, вартість яких складає 1 427 880 грн 00 коп. (у тому числі ПДВ 237 980 грн 00 коп., пункт 3.3), тоді як заявлена у спірних правовідносинах сума відповідальності за таке порушення складає 5 240 319 грн 60 коп. (з яких: 5 140 368 грн 00 коп. пені та 99 951 грн. 00 коп. штрафу.

Тобто, порушення Відповідачем (боржником) договірного зобов`язання у цій справі полягало у невиконанні ним договірного зобов`язання, тоді як сума невиконаного Відповідачем договірного зобов`язання (вартість робіт, які розраховував не тільки отримати, а і оплатити Позивач), орієнтовно у 3,67 рази менше за суму нарахованої за таке порушення неустойки (суми штрафу та пені).

7.37. Отже, сума неустойки у справі N 920/437/22 у 10 разів менша за суму основного/порушеного зобов`язання (вартість порушеного зобов`язання), а у цій справі - у 3,67 рази більше за суму основного/порушеного зобов`язання (вартість порушеного зобов`язання).

Умови договірної відповідальності у справі N 920/437/22 також відмінні від умов договірної відповідальності у цій справі:

- у справі N 920/437/22 передбачено нарахування лише штрафу у 10 % від суми (вартості) невиконаного договірного зобов`язання;

- у цій справі - пені у розмірі двох відсотків вартості зобов`язання, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

7.38. Крім цього, відповідно до висновку апеляційного суду, з яким погодився касаційний суд у справі N 920/437/22, зменшено було заявлену позивачем до стягнення суму штрафу, тоді як відповідно до висновків в оскаржуваних судових рішеннях у цій справі, заявлена Позивачем до стягнення сума штрафу зменшена не була, а зменшений був розмір заявленої до стягнення пені.

7.39. Щодо підстав для зменшення неустойки у справі N 920/437/22 із заявлених 103 352 207 грн 47 коп. до 1 033 552 грн 07 коп. (тобто орієнтовно на 98,99 %), то суди виходили з того, що позивач не зазнав жодних матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, стягнення з відповідача штрафу є мірою відповідальності останнього за порушення, а не способом збагачення іншої сторони, а стягнений розмірі штрафу є справедливим у відношенні до обох сторін договору та є стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки), а для позивача - достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Зменшуючи у цій справі розмір пені (однак не штрафу) із заявлених 5 140 368 грн 00 коп. до 51 403 грн 68 коп. (тобто на 99 %), суди виходили з неспівмірності заявленої до стягнення суми пені, оскільки наслідки невиконання боржником (Відповідачем) зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

7.40. У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що у справі N 920/437/22 та у цій справі відмінність полягає не тільки в договірних умовах для визначення, нарахування, розмірах та видах неустойки (пені, штрафу), що застосовується за порушення стороною договірного зобов`язання, а і в обставинах, за яких її було застосовано, у вартості (сумі) порушеного зобов`язання, її розміру порівняно з розміром застосованої неустойки, який у справі N 920/437/22 менший за розмір порушеного зобов`язання, а у цій справі більший за розмір порушеного зобов`язання.

А тому, встановлені судом у справі N 920/437/22 обставини, які були взяті до уваги як підстави для зменшення судом заявленої до стягнення суми неустойки, а також розмір, до якого неустойка зменшена судом, мають індивідуальний для спірних правовідносин у вказаній справі, а тому оціночний характер.

7.41. Наведені висновки як у цій справі, так і у справі N 920/437/22, а також інші висновки Верховного Суду у справах щодо спорів, в яких вирішувалось питання щодо зменшення неустойки (пункти 7.25-7.30), демонструють очевидну різноманітність обставин (підстав та чинників), які беруться судом до уваги та впливають на рішення щодо зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню.

7.42. Отже, і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30).

А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

7.43. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі N 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі N 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі N 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі N 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі N 924/215/23, від 09.11.2023 у справі N 902/919/22).

У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували виникнення для нього будь-яких негативних наслідків чи понесення ним будь-яких збитків, завданих відповідачем внаслідок порушення умов договорів щодо своєчасного виконання робіт; їх розмір; наявність вини саме відповідача у заподіянні збитків позивачу; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою саме відповідача і заявленими збитками позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем допущено незначні прострочення виконання своїх обов?язків щодо своєчасного виконання робіт згідно з договором № 4600006127 від 13.05.2022 р. та договором № 4600006128 від 13.05.2022 р. за різними актами приймання виконаних робіт від 7 до 134 календарних днів та в результаті було виконано для позивача роботи згідно з договорами в повному обсязі без будь-яких зауважень останнього.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, допущення відповідачем прострочення виконання своїх обов?язків щодо своєчасного виконання робіт згідно з договором № 4600006127 від 13.05.2022 р. та договором № 4600006128 від 13.05.2022 р. відбулось внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, що підтверджується Висновком № 17/03-4/770 від 09.08.2023 р. та Висновком № 17/03-4/769 від 09.08.2023 р. про істотну зміну обставин за нормами ст. 652 Цивільного кодексу України Київської торгово-промислової палати, наявними у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи, значний розмір пені та штрафу, заявлений позивачем до стягнення з відповідача за даними позовами (загальний розмір за двома договорами: 3 017 797, 62 грн пені та 2 861 998, 03 грн штрафу), їх неспівмірність порівняно з розміром несвоєчасно виконаного відповідачем зобов?язання по виконанню робіт за договорами та із доходами відповідача у 2022-2023 р.р., вжиття відповідачем підтверджених заходів, направлених на своєчасне виконання свого обов`язку щодо виконання робіт за договорами (залучення кредитних коштів згідно з договором фінансового кредиту), а також те, що роботи за договорами були виконані відповідачем для позивача у повному обсязі без будь-яких зауважень останнього із незначним простроченням їх виконання задовго до звернення позивача в суд із даним позовом до відповідача, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виникнення для нього будь-яких негативних наслідків чи понесення ним будь-яких збитків, завданих відповідачем внаслідок порушення умов договорів щодо своєчасного виконання робіт; їх розмір; наявність вини саме відповідача у заподіянні збитків позивачу; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою саме відповідача і заявленими збитками позивача, що допущення відповідачем прострочення виконання своїх обов?язків щодо своєчасного виконання робіт згідно з договорами відбулось внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені та штрафу, заявлених позивачем і визнаних судом обґрунтованими, з 3 017 797, 62 грн пені до 301 779, 76 грн та з 2 861 998, 03 грн штрафу до 286 199, 80 грн, що становить 10 % від розміру пені та штрафу, заявлених позивачем і визнаних судом обґрунтованими, і такий розмір є справедливим та забезпечує розумний баланс інтересів обох сторін.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені та штрафу від вартості несвоєчасно виконаних робіт за договорами за наслідками їх зменшення судом у розмірі 301 779, 76 грн та 286 199, 80 грн відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням суми пені та штрафу від вартості несвоєчасно виконаних робіт за договорами, що були обґрунтовано заявлені позивачем у позовній заяві, поданій до Господарського суду Київської області, тобто у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позови задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП АСУ (07400, вул. Гагаріна, 11-А, м. Бровари, Київська область; ідентифікаційний код 41292924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оператор газотранспортної системи України (03065, проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ; ідентифікаційний код 42795490) 301 779 (триста одна тисяча сімсот сімдесят дев?ять) грн 76 (сімдесят шість) коп. пені, 286 199 (двісті вісімдесят шість тисяч сто дев?яносто дев?ять) грн 80 (вісімдесят) коп. штрафу та судові витрати 88 196 (вісімдесят вісім тисяч сто дев?яносто шість) грн 93 (дев?яносто три) коп. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

08 жовтня 2024 р.