Ухвала

від 08.10.2024 по справі 709/1186/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1186/24

У Х В А Л А

19 серпня 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву представника позивача адвоката Курило Наталії Валентинівни про забезпечення позову, внесеної в межах позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними,

в с т а н о в и в:

18 липня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна (м. Полтава, вул. Європейська, 42а) про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, призначений розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У підготовче засідання відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж.Б. не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили. Про місце, дату та час проведення підготовчого засідання відповідачі повідомлені належним чином.

16.08.2024 на адресу суду від представника позивача адвоката Курило Н.В. надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі № 709/1186/24.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що у провадженні суду знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок із кадастровим номером 7125155100:05:000:0685 та №7125155100:05:000:0686, що були укладені між відповідачами 06.10.2021. Позивач вважає оспорювані договори дарування фраудаторними правочинами (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам). На думку позивача, при укладенні договорів дарування земельних ділянок справжні наміри відповідачів були спрямовані на уникнення реального звернення стягнення на майно та уникнення реального виконання грошових зобов`язань перед кредиторами. Відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про скоєння ним 19.08.2021 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 369 КК України та про порушення відносно нього кримінального провадження № 12021170420000858 від 19.08.2021, здійснення Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області у кримінальному провадженні досудового розслідування; також він був обізнаний про спричинення потерпілим матеріальної та моральної шкоди, пред`явлення у майбутньому до нього цивільних позовів про відшкодування шкоди, неминучість постановлення судом вироку. Представниця позивача зазначає, що ОСОБА_3 має вищу освіту, а тому передбачав негативні наслідки накладення арешту на його майно та звернення на нього стягнення з метою відшкодування шкоди. Про це була обізнана і дружина ОСОБА_3 ОСОБА_4 . Оспорювані правочини були вчинені з метою уникнення накладення арешту на майно та уникнення звернення стягнення на це майно. Стверджує про обізнаність відповідача про накладення ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 06.10.2021 арешту на майно, що належить ОСОБА_3 з позбавленням права на відчуження і розпорядження майном з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Також представниця позивача вважає, що без вжиття заходівзабезпечення позову,відповідач ОСОБА_4 може здійснитивідчуження земельнихділянок із кадастровими номерами 7125155100:05:000:0685 та № 7125155100:05:000:0686, з метою уникнення примусового відчуження вказаних земельних ділянок під час виконання вироку Октябрського районного суду м. Полтава від16.05.2023 у справі № 554/887/22 у частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача грошових коштів.

З оглядуна викладене,представниця позивачапросить накластиарешт тазаборонити відповідачу ОСОБА_4 у будь-якийспосіб відчужуватиземельні ділянки із кадастровими номерами 7125155100:05:000:0685 та № 7125155100:05:000:0686.

У судовому засідання представниця позивача адвокат Курило Н.В. підтримала заяву та просила її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив заяву про забезпечення позову задовольнити.

Покликаючись на положення ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає можливим здійснити розгляд заяви представника позивача адвоката Курило Н.В. про забезпечення позову, без участі відповідачів та третьої особи.

Дослідивши обґрунтування поданої заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

При постановленні ухвали суд керувався наступними правовими нормами.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та практику суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

У відповідності до вимогст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Відповідно доп.1,2ч.1ст.150ЦПК України позовзабезпечується накладеннямарешту намайно та(або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Згідно матеріалів справи предметом спору є визнання недійсними договорів земельних ділянок із кадастровим номером 7125155100:05:000:0685 та номером 7125155100:05:000:0686, укладених між відповідачами 06.10.2021, внаслідок їхньої фраудаторності (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредитору).

19.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України. Згідно повідомлення, 19.08.2021 близько 13 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом Тойота Королла, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався в м. Полтава по вул. Небесної Сотні, змінив напрямок свого руху праворуч , виїхав на тротуар, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , у результаті ДТП пішохід отримала тілесні ушкодження.

Згідно наданої представником позивача копії ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 06.10.2021 у справі № 554/8049/21, провадження № 1кс/554/14118/21 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову), в рамках кримінального провадження №12021170420000858, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2021, накладений арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_3 з позбавленням права на відчуження та розпорядження, а саме на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:05:000:0686; земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:05:000:0685, будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; 5/6 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру, розташовану в АДРЕСА_2 .

У мотивувальній частині ухвали слідчого судді від 06.10.2021 у справі № 554//8049/24 констатовано те, що 20.08.2021 о 12:55 год. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України. Ухвала набрала законної сили 11.10.2021

Відповідно до вироку Октябрського районногосуду м.Полтава від16.05.2023,постановленого усправі №554/887/22,залишеним беззмін ухвалоюПолтавського апеляційногосуду від05.03.2024, ОСОБА_3 визнаний винниму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.286-1,ч.1ст.369,йому призначенопокарання,із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 урахунок відшкодуванняморальної шкоди стягнутогрошові коштив розмірі699012,40грн.

Суд дійшов висновку, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони відповідачці ОСОБА_4 вчиняти дії щодо відчуження земельних ділянок є адекватним та ефективним способомзабезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що після пред`явлення ОСОБА_1 позову про визнання правочину недійсним, можливість відповідачки в будь-який момент відчужити майно за оспорюваним правочином, яке знаходиться у її власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідачки в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Накладення арешту на земельні ділянки означає, що вони залишаються у власності відповідачки, але обмежується право щодо розпорядження ними з метою недопущення їхнього відчуження й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід буде скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд вважає,що відсутніпідстави вважати,що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно із забороною вчиняти дії щодо розпорядження майном, призведе до невиправданого обмеження прав відповідачки чи третіх осіб, оскільки земельні ділянки залишаються у володінні та користуванні відповідачки, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час, до розгляду справи по суті.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання щодозабезпечення позовусуд не досліджував обґрунтованістьпозову, оскільки питанняобґрунтованостізаявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під часрозглядуспору по суті танеможе вирішуватись ним під часрозглядузаяви прозабезпечення позову.

Вжиті заходи забезпечення позову суд вважає співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Визначені законом підстави для вжиття зустрічного забезпечення у цій справі станом на час звернення до суду із відповідною заявою відсутні.

Крім того,заходи забезпечення позовуне обмежують права відповідача на користування майном та будуть вжиті на час розгляду спору судом.

Керуючись ст. ст. 149 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Курило Наталії Валентинівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_4 з позбавленням права на відчуження та розпорядження, а саме на об`єкти нерухомого майна:

- земельна ділянка площею 2.6539 га, реєстраційний номер: 782656571251, кадастровий номер: 7125155100:05:000:0686, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Черкаська область, Золотоніський район, Чорнобаївська селищна рада;

- земельна ділянка площею 2.7688 га, реєстраційний номер: 782648671251, кадастровий номер: 7125155100:05:000:0685, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Черкаська область, Золотоніський район, Чорнобаївська селищна рада.

Копію ухвалинаправити доЧорнобаївського відділудержавної виконавчоїслужби уЗолотоніському районіЧеркаської області Центрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ) (вул. Центральна, 218,смт. Чорнобай,

Черкаська область, 19900; ел. пошта: info@chb.ck.dvs.gov.ua), для виконання, а також іншим особам, які мають статус учасника справи, - для відома.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - протягом трьох років.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

-ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

-ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

-ОСОБА_4 , АДРЕСА_2

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

- приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна, м. Полтава, вул. Європейська, 42а.

Суддя Л.О. Шарая