Рішення

від 09.10.2024 по справі 380/18284/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 рокусправа № 380/18284/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Винниківської міської ради Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Львівської міської ради Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ, відповідач 1), Винниківської міської ради Виконавчого комітету Винниківської міської ради (відповідач 2), Львівської міської ради Виконавчого комітету Львівської міської ради (відповідач 3) в якому заявлено такі позовні вимоги:

зобов`язати уповноважених осіб Львівської міської ради, Виконкому Львівської міської ради, як правонаступника Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради виплатити середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.12.2010 року по день остаточного виконання рішення суду, враховуючи останнє звільнення з посади заступника міського голови м. Винники з соціально - економічних питань 23.11.2020 року за №190к з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу відповідно до п. 5, 8 Порядку №100, згідно пункту 9 Порядку №270 під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки та стягнення коштів до Пенсійного фонду України із нарахованої середньомісячної заробітної плати за весь період з 26.04.2005 року в 2024 році або по день остаточного виконання рішення суду;

визнати бездіяльність посадових осіб Львівської міської ради, Виконкому Львівської міської ради, як правонаступника Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, які не виконали на день подання позову судових рішень по справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22, №463/6302/17;

визнати бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції і які не вжили належних заходів реагування щодо виконання судових рішень Національних судів №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22, №463/6302/17;

зобов`язати уповноважених осіб Львівської міської ради, Виконкому Львівської міської ради, як правонаступника Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради сплатити кошти за невикористані відпустки та додаткові відпустки відповідно до п. 5, 8 Порядку №100, згідно пункту 9 Порядку №2270 під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки та стягнення коштів до Пенсійного фонду України із нарахованої середньомісячної заробітної плати за весь період з 26.04.2005 року в 2024 році або по день остаточного виконання рішення суду.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідачі тривалий час не виконують рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України» та рішення судів у справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22, 463/6302/17.

Позивачка вважає, що при нарахуванні середньомісячної заробітної плати, стягненні її з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу за час вимушеного прогулу за період з 2010 р. по 2024 рік, або по день прийняття судом рішення, має враховуватись останнє звільнення згідно наказу від 23.11.2020 за № 190к, а не 26.04.2005, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2008 у справі № 2а-1041/08 не виконано.

Позивачка повідомляє, що бездіяльність органів державної виконавчої служби полягає в тому, що на виконання рішень судів не було накладено арешт на майно відповідачів за довготривалу невиплату середньомісячної заробітної плати за весь період вимушеного прогулу, не накладено штраф та не вчинено інші дії з метою примусового виконання рішень суду.

Також позивачка вважає, що вона має право на грошову компенсацію за всі невикористані нею відпустки за час вимушеного прогулу.

Позивачка просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач 3 Львівська міська рада подала відзив на позовну заяву, у якому зазначає рішення судів, прийняті за результатами розгляду позовів ОСОБА_1 , доказів виконання рішень судів про які йдеться у позовній заяві відповідач не надав.

Відповідач 1 - ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, вказав, що в рамках виконавчих проваджень з виконання судових рішень №№ 2а-1041/08, 813/719/16, 813/5929/15, 463/4946/22 вжито вичерпних заходів примусового виконання рішень, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачка подала заперечення на відзив відповідача 1, у якому повідомила, що рішення суду у справах №№ 2а-1041/08, 813/719/16, 813/5929/15, 463/4946/22, 463/6302/17 не виконані, повідомляє, що ЄСПЛ відкрив нове провадження щодо тривалого невиконання рішень судів у справах №№2а-1041/08, 813/719/16, 813/5929/15, 463/4946/22, 463/6302/17 та невиконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 «Яворовенко та інші проти України», де позивачка є однією з заявниць.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.12 2008 у справі № 2а-1041/08 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано незаконним розпорядження голови Винниківської міської ради від 26 квітня 2005 року № 17 про звільнення з посади заступника міського голови з соціально-економічних питань згідно пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, поновлено на посаді заступника міського голови міста Винники з соціально-економічних питань з 26 квітня 2005 року; зобов`язано здійснити відповідні записи у трудовій книжці: про визнання недійсним попереднього запису про звільнення за пунктом 4 статтею 40 КЗпПУ, про поновлення на посаді з 26 квітня 2005 року; стягнуто середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 30646,56 грн., компенсацію за невикористану відпустку за період з 01 березня 2004 року по 01 березня 2005 року та з 01 березня по 26 квітня 2005 року у розмірі 500,01 грн., відшкодовано моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та стягнуто з місцевого бюджету Винниківської міської ради витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 31 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та в цій частині прийнято нове рішення про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2021 у справі № 813/719/16 частково задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність Винниківської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Винниківської міської ради щодо непоновлення ОСОБА_1 на роботі на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2008 року № 2а-1041/08 та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року; визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2008 року № 2а-1041/08 та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу; визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України та Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо закриття виконавчих проваджень від 18.02.2016 року ВП № 44366223 та від 16.02.2016 року ВП № 15410374, ВП № 15409960; зобов`язано Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області скасувати постанови про закриття виконавчих проваджень від 18.02.2016 року ВП № 44366223 та від 16.02.2016 року ВП №15410374, ВП № 15409960 відповідно та поновити виконавчі провадження. Зобов`язано Винниківську міську раду Львівської області, Виконавчий комітет Винниківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду з 03 грудня 2010 року по 06 травня 2019 року; стягнуто з Винниківської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Винниківської міської ради Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу по 2650 грн., моральну шкоду по 5000грн., матеріальну шкоду по 7500 грн., згідно поданих квитанцій за лікування, з кожного з відповідачів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 813/5929/15 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради щодо непоновлення ОСОБА_1 на роботі на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року та рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року, починаючи з 6 травня 2019 року по 24 вересня 2019 року; визнано протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року та рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року, починаючи з 6 травня 2019 року по 24 вересня 2019 року; зобов`язано Винниківську міську раду та Виконавчий комітет Винниківської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з проведенням індексації цих сум, за період із 6 травня 2019 року по 24 вересня 2019 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 463/6946/22 прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови м. Винники від 23 листопада 2020 року за № 190К «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнано протиправною бездіяльність Винниківської міської ради, виконавчого комітету Винниківської міської ради щодо непоновлення ОСОБА_1 на роботі, на виконання рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року; визнано протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо невиконання рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року; зобов`язано Винниківську міську раду та Виконавчий комітет Винниківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з проведенням індексації цих сум, за період з 03 грудня 2010 року по 24 вересня 2019 року; стягнуто з Винниківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25000 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №463/6302/17 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Львівської міської ради задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі № 463/6302/17 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Винниківської міської ради щодо видачі ОСОБА_1 дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.07.2019, який не відповідає п.2.10 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення від 29.07.1993 № 58. Зобов`язано Львівську міську раду видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки у якій зазначити повний стаж роботи ОСОБА_1 , з 1983 року по день видачі дублікату трудової книжки, без зазначення в ній розпорядження міського голови м. Винники від 03.11.2016 № 209к «Про звільнення ОСОБА_1 », розпорядження міського голови м. Винники від 05.12.2016 № 231к «Про внесення змін в розпорядження міського голови № 209к від 03.11.2016», розпорядження міського голови м. Винники від 21.04.2017 № 105к «Про внесення змін в розпорядження міського голови №209 к від 03.11.2016». Стягнуто з Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, заподіяної порушенням прав ОСОБА_1 під час видачі дублікату трудової книжки. У задоволенні інших позовних вимог, крім тих, які направлені для продовження розгляду до суду першої інстанції, відмовлено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №380/20465/23 адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Львівську міську раду нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 25.09.2019 по 24.11.2023 згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 02 травня 2024 року у справі №380/20465/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 380/20465/23 - без змін.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду та визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист, оскільки для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Разом з цим, оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача.

Отже, позивач має право звернутися за захистом свого порушеного права у сфері публічно-правових відносин, порушення якого допущено у зв`язку з реалізацією відповідачем своїх владних управлінських функцій стосовно заявника, проте заявлене порушення повинно бути обґрунтованим.

Суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р на виконання статті 7-1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також Закон № 287/97-ВР) було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Додаток до вищезазначеної постанови передбачає утворення Львівської територіальної громади до складу якої увійшли території Львівської, Брюховицької, Винниківської, Грибовицької, Грядівської, Дублянської, Зашківської, Лисиничівської, Малехівської, Рудненської, Рясне-Руської територіальних громад. Адміністративним центром новоствореної територіальної громади визначено місто Львів.

Також 6 грудня 2020 року набув чинності Закон від 17 листопада 2020 року № 1009-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» (далі Закон № 1009-ІХ). Вказаним Законом України внесені зміни до ряду законів України, в тому числі Закону № 287/97-ВР. Зокрема, ним передбачено доповнити розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 287/97-ВР пунктом 6-1 такого змісту: до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту; не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади.

Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом; юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Момент набуття повноважень місцевими радами унормовано Законом № 287/97-ВР.

Так, частинами 1, 8 статті 45 Закону № 287/97-ВР передбачає, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Львівської територіальної громади. 24 листопада 2020 року відбулась перша сесія депутатів Львівської міської ради та, враховуючи наведене, із цього моменту закінчились повноваження усіх місцевих рад, які були обрані на попередніх місцевих виборах, у тому числі Винниківської міської ради.

Виходячи із норм Закону № 1009-ІХ, правонаступником прав та обов`язків зазначеної ради стала Львівська міська рада.

Відповідно до Ухвали Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» визначено Львівську міську територіальну громаду правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, а саме Брюховицької, Винниківської, Рудненської, Грибовицької (Жовківський район), Грядівської (Жовківський район), Дублянської міської ради (Жовківський район), Зашківської (Жовківський район), Малехівської (Жовківський район), Лисиничівської (Пустомитівський район), Рясне-Руської (Яворівський район) відповідно до Закону № 287/97-ВР. Виконавчі органи Львівської міської ради та їх структурні підрозділи здійснюють повноваження, затверджені ухвалою міської ради від 14.07.2016 № 777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» на території всіх населених пунктів, що увійшли до складу Львівської міської територіальної громади, із застосуванням районного розподілу населених пунктів, визначеного у пункті 3.1 цієї ухвали.

Окрім того, відповідно до положень ухвали Львівської міської ради від 29 грудня 2020 року № 7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради», вирішено припинити шляхом приєднання до Львівської міської ради Винниківську міську раду.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 25.02.2021 № 95 «Про припинення виконавчого комітету Винниківської міської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Львівської міської ради» припинено виконавчий комітет Винниківської міської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Львівської міської ради. Встановлено, що виконавчий комітет Львівської міської ради є правонаступником всього майна, прав та обов`язків виконавчого комітету Винниківської міської ради.

Позовні вимоги у цій справі заявлені у зв`язку з невиконанням відповідачами рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року, судових рішень у справах № 2а-1041/08, № 463/6946/22, № 813/719/16, № 813/5929/15, № 463/6946/22, №463/6302/17.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд встановив, що обставини щодо невиконання суб`єктами владних повноважень рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року та рішень судів у справах № 2а-1041/08, № 463/6946/22 не доказуються, оскільки встановлені судом у справах № 813/719/16, 813/5929/15, №380/20465/23.

На дату вирішення спору відповідачі не надали суду жодних доказів виконання судових рішень у вищевказаних справах, якими встановлено порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У позовних вимогах позивачка просить зобов`язати уповноважених осіб Львівської міської ради, Виконкому Львівської міської ради, як правонаступника Винниківської міської ради. Виконкому Винниківської міської ради виплатити середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.12.2010 року по день остаточного виконання рішення суду, враховуючи останнє звільнення з посади заступника міського голови м. Винники з соціально - економічних питань 23.11.2020 року за №190к з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу відповідно до п. 5, 8 Порядку №100. При вирішенні цієї вимоги суд враховує наступне.

У справі № 813/719/16 суд зобов`язав Винниківську міську раду Львівської області, Виконавчий комітет Винниківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду з 03 грудня 2010 року по 06 травня 2019 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 у справі № 463/6946/22 задоволено вимоги щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з проведенням індексації цих сум, за період з 03 грудня 2010 року по 24 вересня 2019 року.

У справі № 380/20465/23 зобов`язано Львівську міську раду нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 25.09.2019 по 24.11.2023 згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Крім того, позовні вимоги в частині нарахування та сплати «з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу, за ранг, категорію, стаж роботи, премії, тощо» також вирішувалися в межах розгляду справ №№ 813/716/16, 813/5929/15.

Відтак, у вищевказані позовні вимоги за період 03.12.2010 по 24.11.2023 задоволенню не підлягають, оскільки такі вже вирішенні в межах справ № 813/716/16, 463/6946/22 та справи № 380/20465/23.

З урахуванням вищевказаного у задоволенні вимоги зобов`язати Львівську міську раду, Виконком Львівської міської ради, як правонаступника Винниківської міської ради, Виконком Винниківської міської ради виплатити середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.12.2010 до 24.11.2023 включно, «враховуючи останнє звільнення з посади заступника міського голови м. Винники з соціально - економічних питань 23.11.2020 року за №190к з індексацією, компенсацією, коригуванням боргу відповідно до п. 5, 8 Порядку №100» належить відмовити.

Щодо подальшого періоду суд встановив, що рішення суду у справі № 2а-1041/08 та у справі № 463/6946/22 відповідачі не виконали.

Відповідно до 236 КЗпПУ Львівська міська рада як правонаступник Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради зобов`язана нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 25.11.2023 по день ухвалення рішення у цій справі та виплатити їй відповідну суму.

Середній заробіток працівника, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці», визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100 в редакції спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

В матеріалах справи відсутня довідка про розмір середньоденної (середньомісячної) заробітної плати позивачки.

Отже, з метою захисту прав позивачки необхідно зобов`язати Львівську міську раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 25.11.2023 до 09.10.2024 згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

При вирішенні позовної вимоги у якій позивачка просить визнати бездіяльність та зобов`язати уповноважених осіб Львівської міської ради, Виконкому Львівської міської ради, як правонаступника Винниківської міської ради. Виконкому Винниківської міської ради сплатити кошти за невикористані відпустки та додаткові відпустки відповідно до п. 5, 8 Порядку №100 за весь період з 26.04.2005 року в 2024 році або по день остаточного виконання рішення суду, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно з частини першої статті 35 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (чинного на час звільнення позивачки) державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Таким чином, позивачка має право на отримання компенсації за невикористану відпустку, однак лише у році звільнення. На цьому наголошує Верховний Суд у справі у подібних правовідносинах (постанова від 09.09.2021 у справі № 360/3096/20).

Водночас, позивачці присуджено компенсацію за невикористану відпустку за період з 01 березня 2004 року по 01 березня 2005 року та з 01 березня по 26 квітня 2005 року у розмірі 500,01 грн. відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року у справі № 2а-1041/08.

Отже, право на отримання компенсації за невикористану відпустку було позивачкою реалізоване через судове рішення у справі № 2а-1041/08.

Зазначене також встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 у справі №813/5929/15 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №380/20465/23.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, як це передбачено частиною першою статті 383 КАС України або звернутися до суду про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Дане звернення відбувається шляхом подання відповідної заяви, а не шляхом подання нової позовної заяви.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання уповноважених осіб Львівської міської ради, Виконкому Львівської міської ради, як правонаступника Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради сплатити кошти за невикористані відпустки та додаткові відпустки «відповідно до п. 5, 8 Порядку №100 за весь період з 26.04.2005 року в 2024 році, або по день остаточного виконання рішення суду».

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які не вжили належних заходів реагування щодо виконання судових рішень у справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22, №463/6302/17 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Обставини щодо невиконання відповідачами рішення у справах 2а-1041/08, 813/719/16, 2813/5929/15, 463/6946/22 були предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду (рішення від 24.11.2023) та Восьмого апеляційного адміністративного суду (постанова від 02.05.2024) під час розгляду справи № 380/20465/23.

Під час розгляду справи № 380/20465/23 суд встановив, що державний виконавець у межах виконання судових рішень у справах №2а-1041/08 та №813/719/16 вчинив усі дії, передбачені Законом №1404-VIII з метою спонукання боржників виконати рішення: звернення із вимогами, накладення штрафів на боржників, звернення з поданням про відкриття кримінального провадження.

Суд надає оцінку діям відповідача-1 щодо виконання рішень у справах №№ 2а-1041/08 та 813/719/16 у період, що не охоплюється встановленим судом у вищевказаній справі.

Суд враховує, що у порядку примусового виконання рішень судів не вжиті заходи з метою стягнення на користь позивачки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також на виконанні у ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ перебувають: виконавче провадження № 73536458 з виконання виконавчого листа № 463/6946/22, виданого 22.09.2023 Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання виконавчого комітету Винниківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з проведенням індексації цих сум, за період з 03 грудня 2010 року по 24 вересня 2019 року, у якому 08.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; виконавче провадження № 73537215 з виконання виконавчого листа № 463/6946/22, виданого 22.09.2023 Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Винниківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з проведенням індексації цих сум, за період з 03 грудня 2010 року по 24 вересня 2019 року, у якому 08.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; виконавче провадження № 73537084 з виконання виконавчого листа № 463/6946/22, виданого 22.09.2023 Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Винниківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25000 грн, у якому 08.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач 1 покликається на те, що вищевказані виконавчі провадження є зупиненими.

Проте, суд звертає увагу, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 73537215 прийнято 08.12.2023, а постанову про зупинення виконавчого провадження прийнято 04.10.2024; постанову про відкриття виконавчого провадження № 73537084 прийнято 08.12.2023, а постанову про зупинення виконавчого провадження - 04.10.2024; постанову про відкриття виконавчого провадження № 73536458 прийнято 08.12.2023, а постанову про зупинення виконавчого провадження - 04.10.2024.

Тобто державний виконавець тривалий час не вчиняв жодних заходів з метою примусового виконання судового рішення у вищезгаданій справі та стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з проведенням індексації цих сум, за період з 03 грудня 2010 року по 24 вересня 2019 року

Також у ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ перебуває виконавче провадження № 71661428 з виконання виконавчого листа № 813/5929/15, виданого 21.09.2022 Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Винниківської міської ради та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з проведенням індексації цих сум, за період з 06 травня 2019 року по 24 вересня 2019 року, у якому 27.04.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року замінено боржника із Винниківської міської ради на Львівську міську раду,у зв`язку з чим державним виконавцем 18.07.2024 винесено постанову про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні.

03.10.2024 державний виконавець прийняв постанову про накладення штрафу на боржника.

Відповідач 1 не надав доказів вчинення інших виконавчих дій з метою виконання судового рішення у цій справі.

Щодо виконання рішення суду у справі №463/6302/17 (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 №463/6302/17), то позивачка не надала доказів того, що вона зверталася до органу державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.

Отже, враховуючи, що ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ на виконання судових рішень у справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22 не вжив належних та достатніх заходів з метою стягнення з відповідача 3 у примусовому порядку на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, бездіяльність відповідача 3 належить визнати протиправною.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд також керується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідачі позовні вимоги не спростували.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з врахуванням обраного способу захисту прав позивачки суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір не розподіляється, оскільки позивачка звільнена від його сплати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 257-262, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Винниківської міської ради Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Львівської міської ради Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Львівську міську раду (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ: 04055896) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 25.11.2023 до 09.10.2024 згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невиконання судових рішень у справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15, №463/6946/22.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна