Рішення

від 09.10.2024 по справі 521/17475/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 вересня 2024 року

м. Одеса

Справа № 521/17475/21

Провадження № 2/521/165/24

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорової А.В.,

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1

Представник Миколюк А.П.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області

Представник Білоус Р.В.

Третя особа - Генеральний прокурор України

Представник Андріянова О.П.

Третя особа - Міністерство внутрішніх справ

Третя особа - Державна казначейська служба України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеській області, за участю третіх осіб: Генерального прокурора України, Міністерства внутрішніх справ, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, -

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась із позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, за участю третіх осіб: Генерального прокурора України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, в якому просить стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 131677,0 гривень, та стягнути з Національної поліції України на користь на корить ОСОБА_1 70000,0 гривень на відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із завданої незаконними діями органу досудового розслідування, посилаючись на таке.

28 вересня 2018 року близько 14 год. 00 хв. на 419 км автодороги «Київ-Одеса» вантажний автопотяг «VolvoFH12» державний номер НОМЕР_1 з причепом «Trailor SYY3CXY», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух зі сторони м. Київ у напрямку м. Одеса, виїхав за межі правого краю дороги та допустив наїзд на припаркований за межами правого краю проїзної частини мікроавтобус «IVECO», державний номер НОМЕР_3 на гр. ОСОБА_3 . В результаті даної ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці ДТП. За вказаним фактом було розпочато досудове розслідування та до ЄРДР внесенні відомості за № 120181600000000700 від 28 вересня 2018 року за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Постановами слідчого СУ ГУНП в Одеській області - Соломченко О.В. від 29 вересня 2018 року автомобіль позивача було визнано речовим доказом по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120181600000000700 від 28 вересня 2018 року. 02 жовтня 2018 року на підставі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Соломченко О.В., слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було накладено арешт на фургон малотоннажний - В «IVECO» (реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) та вказано місце тимчасового утримання: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 2. Проте 22 травня 2021 року о 13.30 позивач прибула за адресою м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22-г та виявила його відсутність.

З огляду на вище викладена позивач вважає, що недбалість з боку органу досудового розслідування призвело до втрати автомобіля позивача, як речового доказу у кримінальному провадженні № 120181600000000700 від 28 вересня 2018 року.

14 грудня 2021 року Національна поліція України подала до суду відзив, в якому позов не визнала повністю, вважає його безпідставним та таким, що заявлений до неналежного відповідача.

Національна поліція України, до структури якої входить Головне слідче управління, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018160000000700 не здійснювала, а отже і рішень про накладення арешту, вилучення, поміщення на штраф-майданчик для зберігання указаного автомобіля не приймала. З огляду на вказане Національна поліція України не є стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 12018160000000700, в рамках якого вилучався та арештовувався транспортний засіб «ІVЕСО», д.н.з. НОМЕР_3 , а отже відомостями і інформацією про обставини зберігання та указаного транспортного засобу Національна поліція України не володіє. З наведених вище обставин справи є очевидним, що належним відповідачем у даній справі буде Держава Україна в особі органу, діями якого, на думку позивача, завдана шкода. При цьому таким органом у спірних правовідносинах є ГУНП в Одеській області.

14 грудня 2021 року представник офісу Генерального прокурора головного спеціаліста відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Чипова Оксана Володимирівна подала до суду пояснення, де зазначили, що підстави відшкодування на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди відсутні, у зв`язку із чим просить відмовити у позові, посилаючись на таке.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. В той же час доказів вчинення неправомірних рішень, дій та бездіяльності при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120181600000000700 з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України і Офісу Генерального прокурора, які б відповідали визначеним в ст. ст. 77 ЦПК України вимогам, позивачем до матеріалів справи не долучено. Матеріали справи не містять доказів, із яких би вбачалося, що позивачем у встановленому законодавством порядку оскаржувалася рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України (Офісу генерального прокурора). Фактів вчинення посадовими особами органів Офісу Генерального прокурора будь-яких протиправних дій стосовно позивача, доказів протиправності їх дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, тривалої протиправної бездіяльності органу досудового розслідування чи вчинення посадовими особами процесуальних дій, які б обмежували його права, позивачем не надано, наявність шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою при здійсненні посадовими особами своїх повноважень відсутня.

17 грудня 2021 року Державна казначейська служба України подала до суду пояснення на позовну заяву, де зазначила, що ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувала. У позовній заяві позивач заявляє вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн, яка полягає у психологічному зриві, яке вона зазнала у зв`язку з втратою автомобіля. Проте позивачкою необґрунтовано завищено розмір шкоди. Позивач заявляє вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 131677,00 грн. При цьому, визначаючи розмір реальних збитків позивачка повинна подати докази на підтвердження понесених витрат. Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивачка не надає жодних доказів на підтвердження того, що нею були понесені певні витрати у зв`язку зі знищенням або пошкодженням належного їй майна, а також не зазначає про понесення витрат на відновлення її майна. ОСОБА_1 не було надано документів , що свідчили про те, що вона могла би і повинна була отримати певний прибуток. Проте, у разі якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог щодо відшкодування на її користь шкоди то така шкода має відшкодуватись за рахунок органів, діями чи бездіяльністю яких було завдано такої шкоди.

06 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про заміну неналежного відповідача належним, а саме: Національну поліцію України на Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року первісного відповідача Національну поліцію України замінено належним відповідачем - Головне управлінняНаціональної поліціїв Одеській області.

24 березня 2022 року Головне управлінняНаціональної поліціїв Одеській області подало відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , посилаючись на таке.

Позивачка не надала до суду будь-яких доказів оскарження дій органу досудового розслідування та визнання дій останнього незаконними. Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволені позову. Визначальним у вирішенні даної категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом. Наявність певних недоліків у процесуальній діяльності органу досудового розслідування сама по собі не може свідчити про незаконність його діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або матеріальної шкоди. Слідчим СУ ГУНП в Одеській області у провадженні якого знаходилось кримінальне провадження № № 120181600000000700 за фактом ДТП, права ОСОБА_1 не порушено, а тому поліцейській діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Також ГУНП в Одеській області вважає, що позивачем не наведено обґрунтування розміру моральної шкоди, відсутній будь-який розрахунок.

09 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, де зазначила таке. Автотранспортний засіб на підставі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 перебував за адресою м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 2, однак даний транспортний засіб не знаходився за вказаною адресою. Відомості щодо накладення обмежень на фургон «ІVЕСО», д.н.з. НОМЕР_3 немає. Вказані обставини можна розцінювати, як бездіяльність органу досудового розслідування. Щодо моральної шкоди: через те, що транспортний засіб зберігався неналежним чином, то позивачу приходилось слідкувати за його збереженням, це призвело до операції, яку позивачу зробили у квітні 2021 року.

На виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2022 року Березівська окружна прокуратура повідомила, що матеріали справи повернуті до Одеської обласної прокуратури.

На виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року Одеська обласна прокуратура направила завірені належним чином копії матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 січня 2023 року призначено судову авто-товарознавчу експертизу.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 березня 2023 року провадження по справі поновлено.

27 жовтня 2023 року Одеська обласна прокуратура направила завірені належним чином копії матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року призначено судову авто-товарознавчу експертизу.

04 січня 2024 року на адресу Малиновського районного суду м. Одеси надійшов висновок експерта №23-6013, згідно якого: Ринкова вартість КТЗ IVECOS1р.н. НОМЕР_3 станом на момент ДТП (28.09.2018 р.), складає: 69610 грн. (шістдесят дев`ять тисяч шістсот десять грн.); ринкова вартість КТЗ IVECOS1р.н. НОМЕР_3 в пошкодженому стані станом на дату ДТП (28.09.2018 р.) не визначалась з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку; вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ IVECOS1р.н. НОМЕР_3 в результаті ДТП (28.09.2018 р.) не визначалась з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку; вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ IVECOS1р.н. НОМЕР_3 в результаті незаконного заволодіння (станом на 22.05.2021 р.) не визначалась з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2024 року провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні 09 липня 2024 року було допитано свідка - слідчого ОСОБА_5 , який зазначив таке: на місце ДТП прибув слідчий Ніколов, машину за договором направили на площадку за адресою АДРЕСА_1 , бо так було записано в протоколі, при складані якого могла виникнути описка в адресі.

26 вересня 2024 року до справи було подано виступ в дебатах представника позивача.

26 вересня 2024 року до справи було подано письмову позицію представником Офісу Генерального прокурора.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, звернув увагу на те, що позивачем не зменшувалися позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 131677,00 грн, при цьому зауважив, що єдиним доказом розміру шкоди є висновок експерта № 23-6013 транспортно-товарознавчої експертизи, за якою ринкова вартість КТЗ «IVECO» д.н. НОМЕР_3 станом на момент ДТП (28.09.2018) складає 69610 грн.

При цьому, ринкова вартість КТЗ «IVECO» д.н. НОМЕР_3 в пошкодженому стані, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, та матеріального збитку, завданого власнику в результаті незаконного заволодіння, експертом не визначена з причини ненадання на обстеження транспортного засобу.

Долучені до матеріалів справи фотографії пошкодженого майна, свідчать про те, що пошкодження КТЗ «IVECO» не є критичними, тобто не зачеплені ані двигун, ані ходова частина, що є найкоштовнішим в транспортному засобі, пошкодження здебільшого виразились в деформації лівої частини кузову, а отже пошкодження не можуть перевищувати 20% вартості автомобіля, а отже вважають справедливим відшкодування майнового збитку у розмірі 55688,0 грн (69610,0 грн. - 20% = 55688,0 грн).

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області Білоус Роман Васильович у судовому засіданні просив повністю відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи Офісу Генерального прокурора України Андріянова О.П. просила повністю відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи Міністерство внутрішніх справ у судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами доказів.

28 вересня 2018 року близько 14 год. 00 хв. на 419 км. автодороги «Київ-Одеса» вантажний автопотяг «VolvoFH12» державний номер НОМЕР_1 з причепом «Trailor SYY3CXY», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух зі сторони м. Київ у напрямку м. Одеса, виїхав за межі правого краю дороги та допустив наїзд на припаркований за межами правого краю проїзної частини мікроавтобус «IVECO», державний номер НОМЕР_3 , на гр. ОСОБА_3 . В результаті даної ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці ДТП.

За вказаним фактом було розпочато досудове розслідування та до ЄРДР внесенні відомості за № 120181600000000700 від 28 вересня 2018 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 власником фургону малотоннажного-В «IVECO» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 є ОСОБА_1 .

Постановами слідчого СУ ГУНП в Одеській області Соломченка О.В. від 29 вересня 2018 року вказаний автомобіль було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120181600000000700 від 28 вересня 2018 року.

02 жовтня 2018 року на підставі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Соломченко О.В., слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було накладено арешт на фургон малотоннажний-В «IVECO» (реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) та вказано місце тимчасового утримання: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 2.

Матеріали кримінального провадження за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було передано на розгляд до Іванівського районного суду Одеської області.

Після накладенняарешту наавтомобіль «IVECO»(реєстраційнийномер НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4 )будь-якихекспертних дослідженьне булопроведено.Після того,як автомобільбуло арештованопозивач ОСОБА_1 самостійно контролювала збереження автотранспорту до остаточного рішення суду, періодично перевіряючи його наявність.

При цьому, з дати винесення ухвали 02 жовтня 2018 року щодо накладення арешту на фургон малотоннажний-В «IVECO» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) зазначений автотранспортний засіб не перебував за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 2.

Згідно офіційних даних за зазначеною адресою зареєстровано 4 юридичні особи: відділення «Нова пошта № 15», ТОВ «Еко-ренесанс» (код ЄДРПОУ 32088992), ТОВ «Балкер» (код ЄДРПОУ 32508612), ТОВ «Майнінг Маншинері» (код ЄДРПОУ 42205020).

У відповідях на запити, які долучені до справи, вищевказані юридичні особи повідомили, що вони з ГУНП в Одеській області не укладали договір про тимчасове утримання транспортних засобів станом з 2018 року і по теперішній час.

Позивачем було виявлено місце знаходження фургону малотоннажного-В «IVECO», державний реєстраційний номер ( НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22-г.

22 травня 2021 року о 13.30 позивач ОСОБА_1 прибула за адресою АДРЕСА_2 . перевірити наявність фургону малотоннажного-В «IVECO» державний реєстраційний номер ( НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ), однак виявила його відсутність.

Зазначену подію, позивач передала на-лінію «102», однак слідчо-оперативна група так і не виїхала на місце пригоди, прибув лише наряд патрульної поліції «Океан 0202» УПП д/н 6525.

Згодом прибули працівники ВП № 3 (м. Одеса) Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області. Вони запропонували позивачу прибути до відділення поліції де відібрали пояснення по даній події. Позивачем були надані копії матеріалів, а саме: клопотання слідчого СУ, ухвала суду, копія технічного паспорту на вищевказаний автомобіль, фото автомобіля з адреси Тираспольське шосе 22-г, де він знаходився.

09 червня 2021 року позивач звернулась із заявою до начальника ВП № 3 (м. Одеса) Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення, за фактом злочину, передбаченого ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом.

Листом т.в.о. начальника ВП № 3 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області Дудка В. за вих. № 60.8-10473-ЕО від 09 липня 2021 року було повідомлено, що згідно супровідного листа СВ відділення поліції № 3 Одеського РУП поліції № 1 ГУНП в Одеській області, в матеріалах відсутні дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внести відповідну інформацію до ЄРДР. Згідно з Законом України «Про звернення громадян» матеріали звернення розглянуто та скеровано до справи відділення поліції. Також, у вказаному листі вказано, що до Іванівського суду Одеської області направлено запит для надання інформації, а саме копії підтверджуючих документів, ким саме було поміщено та куди було поміщено автомобіль, документи про транспортування автомобіля, передача та прийняття на зберігання, місце зберігання малотоннажного фургону «IVECO» н.з. НОМЕР_3 , які рішення приймались судом відносно вказаного автотранспорту за час розгляду справи та інші необхідні документи, які мають значення щодо зберігання речового доказу, малотоннажного фургону «IVECO» н.з. НОМЕР_3 для прийняття законного рішення по матеріалах звернення.

З приводу цього листа позивачем подано скаргу на бездіяльність органів досудового розслідування щодо не внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

На запит позивача з приводу укладених договорів про зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, які у кримінальних провадженнях є речовими доказами між ГУНП в Одеській області та підприємствами, розташованими по вул. Тираспольське шосе, 2 та 22-г в м. Одесі, ГУНП в Одеській області надано відповідь за вих. № 25/626 від 06 вересня 2021 року, за якою повідомлено, що станом на 02 жовтня 2018 року, в день коли слідчим суддею Київського райсуду м. Одеси накладено арешт на фургон малотоннажний-В «IVECO» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ), спеціальним майданчики зі зберігання тимчасово затриманого транспорту в м. Одесі та Одеській області, знаходились у підпорядкуванні Одеської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси». Відповідно до наказу ДП МВС України «Інформ-Ресурси» від 06 листопада 2018 року № 47, діяльність даної філії було припинено. 23 травня 2019 транспортні засоби, що розміщались на спецмайданчиках ОФ ДП МВС України «Інформ-Ресурси», розташованих по вул. Аеропортівській, 27/1, вул. Тираспольське шосе 32В та вул. Станційній 27А в м. Одесі, вул. Михайлівській 27 в м. Ізмаїлі, вул. Транспортній 2Б в м. Арцизі та вул. Завокзальній 2А в смт. Любашівка Одеської області, передані на відповідальне зберігання до Головного управління Національної поліції в Одеській області. Фургон малотоннажний-В IVECO» (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) згідно актів передачі-приймання тимчасово затриманого транспорту до ГУНП не передавався. В період з 23 травня 2019 року по 03 вересня 2021 року жодного договору з надання послуг зі зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів між ГУНП в Одеській області та підприємством, розташованим по вул. Тираспольське шосе 2 та 22-Г в м. Одесі не укладалось.

Щодо стягнення майнової шкоди.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як принцип всієї практичної діяльності держави, всіх її органів та посадових осіб застаттею 3 Конституції Україниправа і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість функціонування держави, їх утвердження і забезпечення і є головним обов`язком держави.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені нормиКонституції Українипро розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Статтею 56 Конституції Українивизначено, що кожен має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зістаттею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно достатті 1173 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними свої повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно із частинами другоюст.100КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

В частиною 4 ст. 100 КПК України зазначається, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу, вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженоПостановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104. Цей Порядок визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Відповідно до пункту 5 Порядку умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей.

Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.

У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.

Згідно із пунктом 20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Згідно п. 7 наказу ГПУ від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» у протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючи ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеністаттею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першоюстатті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першоїстатті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті1173,1174цьогоКодексу).

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17.

Згідно з положеннями ч. 4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій, що виразилися у незбереженні тимчасово вилученого майна, позивачу завдано майнову шкоду.

Згідно висновку експерта: ринкова вартість КТЗ фургону малотоннажного-В «IVECO» державний реєстраційний номер ( НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) станом на момент ДТП (28 вересня 2018 року) складає: 69610,0 грн (шістдесят дев`ять тисяч шістсот десять грн 00 коп.).

Одночасно з цим ринкова вартість КТЗ фургону малотоннажного-В «IVECO» ( НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) в пошкодженому стані станом на дату ДТП (28 вересня 2018 року) не визначалась з причин ненадання на обстеження транспортного засобу. Вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ фургону малотоннажного-В «IVECO» ( НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) в результаті ДТП (28 вересня 2018 року) не визначалась з причин, ненадання на обстеження транспортного засобу. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ фургону малотоннажного-В «IVECO» ( НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ) в результаті незаконного заволодіння (станом на 22 травня 2021 року) не визначалась з причин, ненадання на обстеження транспортного засобу.

За позицією позивача долучені до матеріалів справи фотографії пошкодженого майна, свідчать про те, що пошкодження КТЗ «IVECO» не є критичними, тобто не зачеплені ані двигун, ані ходова частина, що є найкоштовнішим в транспортному засобі, пошкодження здебільшого виразились в деформації лівої частини кузову, а отже пошкодження не можуть перевищувати 20% вартості автомобіля.

Суд виходить з того, що позивач визнає факт того, що вартість КТЗ «IVECO» в пошкодженому стані не може дорівнювати ринковій вартості КТЗ фургону малотоннажного-В «IVECO» станом на момент ДТП (28 вересня 2018 року) розміру 69610,0 грн, а тому погодження позивача зі зменшенням майнової шкоди на 20 % є цілком обґрунтованим, а тому до стягнення підлягає майнова шкода збитку в розмірі 55688,0 грн (69610,0 грн. - 20% = 55688,0 грн).

Ненадання на експертизу транспортного засобу здійснено не з вини позивача, а з вини органу досудового розслідування, який не забезпечив збереження транспортного засобу як речового доказу.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до п.п.3,5постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Ураховуючи фактичні обставини справи, тривалість моральних страждань позивача та негативні наслідки, які для нього настали у зв`язку з порушенням його прав, а також те, що розмір моральної шкоди не повинен приводити до збагачення, суд вважає що стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,0 грн буде достатнім для відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, постановою Кабінету Міністрів України 15 квітня 2015 року №215 центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів па підставі рішення суду.

Рішенням суду кошти стягуються не безпосередньо з Державної казначейської служби України, а з рахунку державного бюджету шляхом списання їх Державною казначейською службою України, що відповідає п.4 Положення про ДКСУ та п. 3 Порядку виконання рішень стягнення коштів державного га місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц вказує, що залучення або незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Таким чином, оскільки відповідачем у справі є держава, яка бере участь через спеціальний орган влади, кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положеньст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено вимогамист.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 13, 76-81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб: Генерального прокурора України, Міністерства внутрішніх справ, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України накористь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 55688,0 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн та 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

СУДДЯ: В.К.Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 09 жовтня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області, ЄДРПОУ 40108740, м. Одеса, вул. Єврейська,12.

Третя особа - Генеральний прокурор України, ЄДРПОУ 00034051, м. Київ, вул. Різницька, 13/15.

Третя особа - Міністерство внутрішніх справ, ЄДРПОУ 00032684, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10.

Третя особа - Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.