Рішення

від 01.10.2024 по справі 199/8267/16-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8267/16-ц

(2/199/4/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5 , розглянувши відкритому у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_6 , до ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_7 , про визнання правочину недійсним, треті особи: ОСОБА_8 , Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстандарт»-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 звернулась досуду зданим позовомдо відповідача, ОСОБА_7 визнання правочину недійсним, зазначивши, що 30 червня 1966 року між нею та ОСОБА_9 було укладено шлюб.

Під час перебування у шлюбі, 26.12.2007 року вони з чоловіком за спільні кошти придбали автомобіль Hyunday Veracruz, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який був зареєстрований за чоловіком.

У 2012 році її чоловік захворів та йому було поставлено діагноз - злоякісне новоутворення ободової кишки та ІНФОРМАЦІЯ_1 , після довготривалого лікування, ОСОБА_9 помер.

У вересні 2016 року від свого сина, ОСОБА_7 , їй стало відомо, що 17.06.2015 року її чоловік продав автомобіль Hyunday Veracruz, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належав їм з чоловіком на праві спільної сумісної власності, їх сину, ОСОБА_7 , на підставі довідки-рахунок НОМЕР_3 від 17.06.2015 року, виданої ТОВ «Укрспецстандарт», з видачею номерних знаків НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 .

ОСОБА_6 зазначала, що даний договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між її чоловіком та сином, є недійсним, оскільки зазначений автомобіль було відчужено її покійним чоловіком одноособово, без її письмової згоди та в той час, коли він знаходився у тяжкому стані та не міг розуміти своїх дій та керувати ним.

Позивач посилалась на те, що її чоловік на протязі трьох років тяжко хворів, та в останній рік пройшов три курси хіміотерапії, а в останні місяці його життя приймав сильні знеболюючі ліки - наркотичні засоби, що істотно впливало на його поведінку, здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, на час укладання правочину знаходився у безпорадному стані через постійне прогресування захворювання. Тобто, при укладенні договору купівлі-продажу автомобіля її чоловік не усвідомлював свої дії та не міг керувати ними через тяжку стадію захворювання. Таким чином, автомобіль, що був спільною власністю подружжя, був відчужений її чоловіком не в інтересах їх сім`ї, оскільки будь-які кошти при переоформленні автомобіля покупцем - ОСОБА_7 не передавалися, чим було грубо порушено її права як співвласника автомобіля, а отже відповідно до змісту позовних вимог просила суд визнати договір купівлі-продажу автомобіля Hyunday Veracruz, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , укладений між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_7 недійсним. Скасувати державну реєстрацію автомобіля Hyunday Veracruz, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , за ОСОБА_7 . Визнати право власності за ОСОБА_6 на 1\2 частину спірного автомобіля.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2024 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості правонаступника позивача ОСОБА_10 , а також ОСОБА_3 в якості правонаступника відповідача ОСОБА_7 .

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_6 , до ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_7 , про визнання правочину недійсним та визнання права власності, - залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання право власності.

Позивач ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_6 , та його представник в судовому засіданні позові вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_7 , допитана як свідок, та її представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали, надали пояснення викладені у відзиві на позов, де зазначили, що продаж спірного автомобіля був здійснений без участі в ньому продавця, що свідчить про відсутність його волевиявлення; без письмової згоди співвласника - дружини продавця, оскільки є спільним майном подружжя; недобросовісно, оскільки покупець знав про безпорадний стан та важку хворобу продавця, а також про те, що автомобіль є спільним майном подружжя його батька та матері.

Представник третьої особи ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність заявлених вимог.

Представники інших третіх осіб до суду не з`явились, повідомлені належним чином про час розгляду справи.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, свідка ОСОБА_11 дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у шлюбі з 30 червня 1966 року.

Предметом даного спору є автомобіль Hyunday Veracruz, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_9 , та який 17.06.2015 року на підставі довідки-рахунку ААЕ № 105863 від 17.06.2015 року, виданої ТОВ «Укрспецстандарт», з видачею номерних знаків НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 було перереєстровано за ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У сенсі положень статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, які можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч.3ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до абз. 5 п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9(далі - Постанова) відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши медичну документацію, наявну в матеріалах справи, а саме лікарське свідоцтво про смерть № 549 від 05 липня 2015 року, судом встановлено, що померлий дійсно мав проблеми зі здоров`ям, а саме хворів на онкологічне захворювання. Сам по собі факт наявності у ОСОБА_9 тяжкої хвороби не є достатнім доказом його фізичної неспроможності в межах, необхідних для вільного волевиявлення, та не спростовує презумпцію його психічного здоров`я.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 12.08.2020 у справі № 759/7606/13, від 13.01.2023 у справі № 750/6976/20.

Згідно з вимогами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині третій статті 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена (частини перша та друга статті 369 ЦК України).

Докази того, що ОСОБА_6 не надавала згоди на продаж спірного автомобіля, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20) зроблено висновок про те, що презумпція розпорядження спільним майном одним з подружжя за згодою другого з подружжя встановлена саме на користь добросовісного набувача прав на таке майно. Тому укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що третя особа (контрагент за таким договором) діяла недобросовісно.

Суду не надано жодних доказів недобросовісності ОСОБА_7 , як набувача спірного рухомого майна, а також що спірний правочин було укладено не в інтересах сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що доводи позивача не підтверджені суду належними, достовірними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України з урахування результату розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст.203,215,225 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ), який є правонаступником ОСОБА_6 , до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ), яка є правонаступником ОСОБА_7 , про визнання правочину недійсним,треті особи: ОСОБА_8 ( РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 )Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях (код ЄДРПОУ 45291657, м. Дніпро, пр. Праці,16), Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстандарт» (код ЄДРПОУ 38113196, м. Дніпро, вул. Виконкомівська,31/4),-відмовити.

Судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Суддя В.В. Руденко