Постанова

від 08.10.2024 по справі 388/1673/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 388/1673/21

провадження № 61-17308св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Первинна профспілкова організація Долинської дистанції колії,

відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,

третя особа - Регіональна філія «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2022 року

у складі судді Степанова С. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 03 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Голованя А. М., Дьомич Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2021 року Первинна профспілкова організація Долинської дистанції колії звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), третя особа - Регіональна філія «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», про визнання неправомірними дій, визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25 лютого 2011 року між адміністрацією

АТ «Українська залізниця» та Профспілковим комітетом Долинської дистанції колії укладено колективний договір, зареєстрований Долинською районною державною адміністрацією 12 травня 2011 року за № 15 (далі також Колективний договір). Питання преміювання працівників Виробничого підрозділу служби колії Долинської дистанції колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» регулюється Положенням про преміювання керівників, спеціалістів, технічних службовців за основні результати господарської діяльності Долинської дистанції колії від 27 червня 2019 року та Положенням про преміювання робітників за виконання виробничих показників і нормованих завдань Долинської дистанції колії від 27 червня 2019 року. Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02 березня 2020 року також було затверджено Положення про оплату праці працівників

АТ «Українська залізниця» (далі також Положення про оплату праці). З метою забезпечення досягнутої виробничої і соціальної стабільності в трудових колективах регіональної філії «Одеська залізниця», керуючись статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та на підставі листа АТ «Укрзалізниця» від 10 грудня 2020 року № Ц6-79/470-20, постановою керівництва регіональної філії «Одеська залізниця» і президії Дорожньої профспілкової організації (далі також Дорпрофсож) від 28 грудня 2020 року № Н-6/14-П-55/25 дію Колективного договору продовжено до кінця 2021 року. Пунктом 2 означеної постанови ухвалено забезпечити виконання і фінансування у 2021 році норм і гарантій, визначених діючим колективними договорами Одеської залізниці та її підрозділів

у повному обсязі.

Пунктом 5.6 розділу 5 Положення про оплату праці визначено, що рішення з питань нарахування, виплати та розміру премії за основні результати діяльності працівників приймає Комісія з питань оплати праці (далі також Комісія) відповідного рівня управління згідно з розділом 10 цього Положення, іншими нормативними документами АТ «Укрзалізниця». Пунктом 10.15 розділу 10 Положення про оплату праці передбачено, що Комісія: визначає, зокрема розмір премії відповідно до вимог цього Положення, діючих положень про преміювання, нормативних документів з оцінки результатів діяльності працівників

АТ «Укрзалізниця»; приймає рішення про відсоток збільшення, зменшення (часткове позбавлення) премії, повне позбавлення або невиплату премії. Рішенням Комісії від 24 лютого 2021 року, оформленим протоколом № 19, для працівників апарату визначено відповідні розміри премії за основні результати господарської діяльності за січень 2021 року в залежності від відрядного заробітку (посадового окладу) та фактично відпрацьованого часу.

З метою введення в дію вказаного протокольного рішення 25 лютого 2021 року начальником Долинської дистанції колії Лавренюком С. А. за погодженням з головою Профспілкового комітету Євстігнєєвою Н. С. видано наказ № 181/ПЧ-23 «Про виплату премії працівникам дистанції колії за січень місяць 2021 року».

Разом з тим листом від 26 лютого 2021 року № Н-007/242, адресованим структурним та виробничим підрозділам, відповідач повідомив, що за підсумками роботи перших 2-х місяців 2021 року перевитрата фонду оплати праці по регіональній філії очікується в розмірі 11,8 % вище плану, що негативно відобразиться на фінансовому результаті роботи в умовах зменшення обсягів перевезень залізничним транспортом та складної фінансової ситуації, зумовленої запровадженням карантинних обмежень, у зв`язку з чим запропоновано зменшити розмір преміювання працівників.

02 березня 2021 року начальник Долинської дистанції колії Лавренюк С. А. видав наказ № 198/ПЧ-23 «Про зниження премії за січень 2021 року». Цей наказ прийнято з порушенням пунктів 5.6, 10.2, 10.15, 10.18, 11.1, 11.2 Положення про оплату праці працівників та пунктів 4.12 - 4.14 Положень про преміювання, оскільки саме Комісія наділена дискреційними повноваженнями щодо зменшення, повного позбавлення або невиплати премії. Крім того, наказ начальника виробничого підрозділу, що стосується преміювання, зокрема зменшення (зниження) премії, мав бути погоджений первинною профспілковою організацією, і вимога щодо отримання такої згоди є імперативною.

Враховуючи викладене, Первинна профспілкова організація Долинської дистанції колії просила: визнати неправомірними дії посадових осіб АТ «Українська залізниця», які допустили одностороннє, без протокольного рішення Комісії та без погодження з нею (Первинною профспілковою організацією Долинської дистанції колії) зменшення розміру премії за січень 2021 року, рішення про виплату якої оформлено наказом від 25 лютого 2021 року № 181/ПЧ-23 і прийнято з метою введення в дію протокольного рішення Комісії від 24 лютого 2021 року № 19 та на підставі пункту 4.3 зобов`язань Колективного договору (зі змінами та доповненнями), розділів 5, 10 Положення про оплату праці, розділу 4 Положення про преміювання керівників, спеціалістів, технічних службовців за основні результати господарської діяльності Долинської дистанції колії від 27 червня

2019 року, розділу 4 Положення про преміювання робітників за виконання виробничих показників і нормованих завдань Долинської дистанції колії, яка входить до структури заробітної плати, що призвело до погіршення умов оплати праці працівників виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця»; визнати незаконним та скасувати наказ начальника виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 02 березня 2021 року № 198/ПЧ-23 «Про зниження премії за січень 2021 року»; зобов`язати АТ «Українська залізниця» здійснити нарахування та виплату працівникам виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» премії за січень місяць 2021 року в розмірах, визначених наказом начальника виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 25 лютого 2021 року № 181/ПЧ-23 «Про виплату премії працівникам дистанції колії за січень місяць 2021 року».

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 червня

2022 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб

АТ «Українська залізниця», які допустили одностороннє, без протокольного рішення Комісії та без погодження з Первинною профспілковою організацією Долинської дистанції колії зменшення розміру премії за січень 2021 року, рішення про виплату якої оформлено наказом від 25 лютого 2021 року № 181/ПЧ-23 та прийнято з метою введення в дію протокольного рішення Комісії від 24 лютого 2021 року № 19 і на підставі пункту 4.3 зобов`язань Колективного договору (зі змінами та доповненнями), розділів 5, 10 Положення про оплату праці, розділу 4 Положення про преміювання керівників, спеціалістів, технічних службовців за основні результати господарської діяльності Долинської дистанції колії від 27 червня 2019 року, розділу 4 Положення про преміювання робітників за виконання виробничих показників і нормованих завдань Долинської дистанції колії, яка входить до структури заробітної плати, що призвело до погіршення умов оплати праці працівників виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця». Визнано незаконним та скасовано наказ начальника виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 02 березня 2021 року № 198/ПЧ-23 «Про зниження премії за січень 2021 року». Зобов`язано АТ «Українська залізниця» здійснити нарахування та виплату працівникам виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» премії за січень місяць 2021 року в розмірах, визначених наказом начальника виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 25 лютого 2021 року № 181/ПЧ-23 «Про виплату премії працівникам дистанції колії за січень місяць 2021 року». Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що начальник виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії Регіональної філії «Одеська залізниця»

АТ «Українська залізниця» не мав права одноособово приймати рішення про зменшення розміру премії, адже такими повноваженнями наділена лише Комісія.

Рух справи у судах

Суди розглядали справу неодноразово.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2022 року скасовано.

У задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що для захисту права суду потрібно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначаються особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок. Трудовий колектив не має статусу юридичної особи і не може виступати учасником господарського або цивільного процесу, оскільки не наділений процесуальною правоздатністю. Відповідно, професійна спілка не може виступати представником трудового колективу в господарському чи цивільному процесі, а при зверненні з позовом в інтересах трудового колективу має вважатись такою, що діє від власного імені. Профспілка не може розглядатись і як представник фізичних осіб - членів трудового колективу. Втім, професійна спілка може представляти фізичну особу - члена трудового колективу в цивільному процесі лише за наявності документів, що підтверджують повноваження представника (довіреності). Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/9010/17. Первинна профспілкова організація Долинської дистанції колії у своєму позові зазначила, що даний спір виник у зв`язку з невиконанням вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, щодо погодження Долинської дистанції колії зменшення розміру премії працівників виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», тому цей спір є трудовим та віднесений до цивільного судочинства. Як випливає з позовної заяви, спір між сторонами виник щодо зобов`язання нарахувати та виплатити премію працівникам виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії. Питання преміювання працівників на підприємстві відповідача врегульовано Положенням про оплату праці та Положенням про преміювання. Якщо на підприємстві є положення про преміювання, яке є складовою частиною чинної на підприємстві системи оплати праці, то всі питання, пов`язані з преміюванням працівників, передбачаються в ньому. Порядок нарахування і виплати премій є персоніфікованим, отже, самі фізичні особи - працівники Долинської дистанції колії регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» мають право звертатися до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування наказу начальника виробничого підрозділу від 02 березня 2021 року № 198/ПЧ-23 «Про зниження премії за січень 2021 року» і зобов`язання роботодавця здійснити нарахування та виплату премії в розмірах, визначених наказом від 25 лютого

2021 року № 181/ПЧ-23 «Про виплату премії працівникам дистанції колії за січень місяць 2021 року». В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують представництво Профспілкою фізичних осіб - членів трудового колективу Долинської дистанції колії. Відповідно, якщо Профспілка не є представником трудового колективу чи окремого члена трудового колективу, вона має вважатися такою, що діє від власного імені як позивач. В обґрунтування свого позову Первинна профспілкова організація Долинської дистанції колії посилалася на те, що оскаржувані дії та накази посадових осіб відповідача призвели до погіршення умов оплати праці працівників виробничого підрозділу служби колії Долинська дистанція колії, проте не вказала, які саме її (профспілки) права та інтереси були порушені. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року касаційну скаргу первинної профспілкової організації Долинської дистанції колії задоволено частково. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 листопада 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв`язку з оскарженням позивачем неправомірних дій посадових осіб, винних у порушенні умов положень про преміювання, які є невід`ємною частиною Колективного договору (частина п`ята статті 20 «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»), та невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, зокрема щодо участі у прийнятті рішень про преміювання працівників та погодження розміру премій (частини друга, четверта статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про відмову

в задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права й інтересу профспілки є помилковим. При цьому суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/9010/17 (провадження № 12-82гс18), в якій предмет позову (про зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо визначення частки трудового колективу в майні підприємства та визнання недійсним наказу в частині збільшення статутного капіталу) є відмінним від цієї справи.

Таким чином, як вказав Верховний Суд, відмовивши у задоволенні позову через відсутність порушеного права, суд апеляційної інстанції не переглянув справу та не перевірив законність та обґрунтованість рішення місцевого суду по суті, отже, не встановив повністю фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення спору.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» залишено без задоволення. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишивши без змін рішення районного суду про задоволення позову, виходив із того, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. Враховуючи те, що питання щодо виплати премій працівникам врегульовано Положенням, так і Колективним договором, де вказано, що рішення про збільшення, зменшення (часткове позбавлення) премії, повне позбавлення або невиплату премії начальник Долинської дистанції колії не має права приймати одноособово, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У грудні 2023 року АТ «Укрзалізниця» через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник посилається неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 127/20211/19, від 16 березня 2020 року у справі № 357/9161/17 та постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року

у справі № 755/22151/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

У січні 2024 року до Верховного Суду від Первинної профспілкової організації Долинської дистанції колії надійшов відзив на касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця», в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 грудня 2023 року касаційна скарга АТ «Укрзалізниця» передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року № 1647/0/226-23 на підставі повідомлення судді Гулейкова І. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 13 грудня 2023 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 388/1673/21 із Долинського районного суду Кіровоградської області та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 388/1673/21.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди попередніх інстанційвстановили, що 25 лютого 2011 року між адміністрацією Долинської дистанції колії та Профспілковим комітетом укладено Колективний договір на період 2011-2015 років, зареєстрований Долинською районною державною адміністрацією 12 травня 2011 року за № 15.

Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 Колективного договору цей договір є правовим актом, що регулює виробничі та трудові відносини між адміністрацією та робітниками дистанції колії на основі взаємних домовленостей у сфері оплати праці, забезпечення трудових і соціальних гарантій робітникам, а також гендерної рівності.

Пунктом 1.7 розділу 1, пунктом 2.21 розділу 2 Колективного договору передбачено, що адміністрація та профком зобов`язуються виконувати в повному обсязі нормативні вимоги Генеральної, Галузевої угоди, даного Колективного договору та трудового законодавства. Профспілковий комітет зобов`язується здійснювати контроль за дотриманням законодавства про працю і гарантій зайнятості.

Згідно з пунктом 4.3 розділу 4 Колективного договору преміювання керівників і працівників дистанції колії за основні результати господарської діяльності, а також за спеціальними і додатковими системами преміювання, проводиться за розробленими положеннями, узгодженими з відповідними профспілковими комітетами, які є невід`ємною частиною цього колективного договору.

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02 березня 2020 року затверджено Положення про оплату праці.

Пунктами 1.3, 1.9 розділу 1 Положення про оплату праці передбачено, що це положення є нормативно-правовим актом, який регламентує питання організації оплати праці, порядок і умови оплати праці та визначення індивідуальної заробітної плати працівників АТ «Укрзалізниця», регіональних філій, філій та їх структурних підрозділів. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових (місячних) окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством України, Галузевою угодою, та погоджуються з відповідним профспілковим органом.

Згідно з пунктами 5.1, 5.3, 5.4, 5.6 розділу 5 Положення про оплату праці преміювання за основні результати діяльності працівників АТ «Укрзалізниця» запроваджується з метою мотивації до виконання ключових показників ефективності, підвищення особистої відповідальності, безперервного розвитку. Ключові норми преміювання, а саме: принципи преміювання, порядок оцінки результатів діяльності і прийняття рішення щодо нарахування та виплати премії, порядок нарахування, виплати та визначення розміру премії за основні результати діяльності визначаються у діючих положеннях про преміювання працівників АТ «Укрзалізниця». Премія за основні результати діяльності нараховується за підсумками роботи за звітний період (місяць, квартал) на підставі оцінки рівня досягнення ключових показників ефективності за даними фінансової, статистичної, управлінської звітності, інформаційно-аналітичних матеріалів, розпорядчих та кадрових документів. Рішення з питань нарахування, виплати та розміру премії за основні результати діяльності працівників приймає Комісія відповідного рівня управління згідно з розділом 10 цього Положення, іншими нормативними документами АТ «Укрзалізниця».

Пунктами 10.1, 10.2, 10.7, 10.12, 10.15, 10.18, 10.19 розділу 10 Положення про оплату праці передбачено, що Комісія утворюється наказом керівника відповідного рівня з метою забезпечення об`єктивної та справедливої оцінки результатів діяльності, встановлення максимально тісного зв`язку між результатами роботи та оплатою праці, дотримання норм цього Положення. Комісія утворюється на рівні апарату управління АТ «Укрзалізниця», апарату управління регіональної філії, їх структурних підрозділів. Відповідно до норм цього Положення рішення щодо оплати праці, в тому числі встановлення, виплати та визначення розмірів премій, доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, приймається: працівників виробничих підрозділів, що не відносяться до номенклатури посад керівника регіональної філії, філії, - Комісією відповідного структурного підрозділу. До складу Комісії за згодою включається представник відповідного профспілкового органу. Рішення Комісії оформляється протоколом засідання, який підписує голова Комісії, а у разі його відсутності - заступник голови Комісії. Комісія, зокрема, визначає: розмір премії відповідно до вимог цього Положення, діючих положень про преміювання, нормативних документів з оцінки результатів діяльності працівників АТ «Укрзалізниця»; приймає рішення про відсоток збільшення, зменшення (часткове позбавлення) премії, повне позбавлення або невиплату премії. Протокольне рішення Комісії вводиться в дію наказом керівника відповідного рівня за погодженням з відповідним профспілковим органом. Протокольне рішення Комісії виробничого структурного підрозділу щодо встановлення доплати за звання «Майстер I класу», «Майстер II класу», надбавок за: високу професійну майстерність, високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, знання та використання в робот іноземної мови погоджуються відповідною службою апарату управління регіональної філії або заступником директора відповідно до розподілу обов`язків (для працівників філії керівником апарату управління філії відповідно до розподілу обов`язків).

У випадку непогодження протокольного рішення має бути надана аргументована відмова у строк, що не перевищує одного календарного місяця. Після погодження протокольне рішення Комісії вводиться в дію наказом керівника відповідного рівня управління за погодженням з відповідним профспілковим органом.

Згідно з пунктом 1.4 розділу 1, пунктами 4.1, 4.5, 4.12, 4.13, 4.14 розділу 4 Положення про преміювання керівників, спеціалістів, технічних службовців за основні результати господарської діяльності Долинської дистанції колії від 27 червня 2019 року та Положення про преміювання робітників за виконання виробничих показників і нормованих завдань Долинської дистанції колії від 27 червня 2019 року положення про преміювання є невід`ємною частиною Колективного договору. Преміювання проводиться у відповідності до положення про преміювання, погодженого з профспілковим комітетом і затвердженого начальником дистанції колії для працівників, які знаходяться у штаті дистанції колії. За рішенням комісії по розгляду матеріалів на преміювання за проявлену ініціативу, високу результативність, ефективність і сумлінну працю окремим працівникам розмір премії може збільшуватись до 50 % посадового окладу (тарифної ставки) в межах планового фонду оплати праці. Премія виплачується за рахунок і в межах встановленого планового фонду оплати праці. Облік використання фонду оплати праці проводиться наростаючим підсумком з початку року. При перевитраті планового фонду оплати праці по дистанції колії, з причин незалежних від дистанції колії, рішення про розмір та виплату премії приймається начальником дистанції за погодженням з Дорпрофсожем, враховуючи фінансову можливість залізниці. Виплата чи невиплата премії, збільшення або зменшення розміру премії проводиться згідно з рішенням комісії по розгляду матеріалів на преміювання на підставі наказу начальника дистанції колії за погодженням з профспілковим комітетом. Склад комісії затверджується начальником дистанції колії за погодженням з профспілковим комітетом, із числа керівних працівників, головного бухгалтера, інженера з організації та нормування праці, інженера з охорони праці, економіста, працівника з кадрів і представника профспілкової організації. Видані накази повинні бути оформлені належним чином за вимогами діловодства, погоджені з членами комісії по розгляду матеріалів на преміювання, мати чіткі формулювання із зазначенням конкретних причин збільшення, зменшення або позбавлення премії працівників.

24 лютого 2021 року на засіданні Комісії було прийнято рішення, оформлене протоколом № 19, згідно з яким нарада постановила: 1) виплатити працівникам премію за основні результати господарської діяльності за січень 2021 року

в зазначеному розмірі від відрядного заробітку (посадового окладу) за графіком ПУ-75 %, нарядів на виконані роботи: ПД-1 - 40 % ПД, ПДБ - 40 %; ПД-2 - 40 % ПД, ПДБ -40 %; ПД-3 - 36 % ПД, ПДБ - 40 %; ПД-4 - 34 % ПД, ПДБ - 39 %; ПД-5 - 34 % ПД, ПДБ - 39 %; ПД-6 35 % ПД, ПДБ - 40 %; ПД-7 - 37 % ПД, ПДБ - 40 %; ПД-9 - 36 % ПД, ПДБ - 40 %; ПД-10 - 40 % ПД, ПДБ - 40 %; 10 цех - 30 %; 11 цех - 30 %; 13 цех. зем. - 30 %, 13 цех. мост. - 40 %; 16 цех - 30 %; 17 цех - 30 %; сторожа - 20 %, прибиральники - 20 %; 2) виплатити премію за січень місяць 2021 року працівникам апарату управління в наступних розмірах: ОСОБА_3 технік 1 категорії 30 %; ОСОБА_4 бухгалтер 30 %; ОСОБА_5 заступник начальника 30 %; ОСОБА_6 головний бухгалтер 30 %; ОСОБА_7 інженер з організації та нормування праці 30 %; ОСОБА_8 технік 30 %; ОСОБА_9 економіст 30 %; ОСОБА_10 бухгалтер 30 %; ОСОБА_11 бухгалтер 30 %; ОСОБА_12 iнженер з охорони праці 30 %; ОСОБА_13 технік 30%; ОСОБА_14 інженер 30 %; ОСОБА_5 технік 30%; ОСОБА_15 головний iнженер 20 %; ОСОБА_16 начальник відділу 30 %; ОСОБА_17 iнженер-технолог 30 %; ОСОБА_18 . iнженер 30 %; ОСОБА_19 інженер 30 %; ОСОБА_20 iнженер з пiдготовки кадрів 30 %; ОСОБА_21 заступник начальника 20 %; ОСОБА_22 . розподілювач робіт 50 %; ОСОБА_23 технік 30 %; ОСОБА_24 головний механік 30 %; 4) технікам дільниць виплата премії проводиться у розмірі 30 %, черговим по переїзду - 25 %, розподілювачам робіт - 25 %, водіям та трактористам - 30 %, підсобним робітникам - 20 %; 5) зниження розміру премії здійснено відповідно до наказу від 27 січня 2021 року № 73; 6) нарахування премії провести на посадовий оклад, тарифну ставку, відрядний заробіток, за фактично відпрацьований час у січні місяці 2021 року. Працівникам, що мають дисциплінарні стягнення, премію не нараховувати та не виплачувати; 7) виплату премії провести разом з виплатою заробітної плати за лютий 2021 року за рахунок фонду оплати праці.

Наказом начальника Долинської дистанції колії Лавренюка С. А. від 25 лютого 2021 року № 181/ПЧ-23 «Про виплату премії працівникам дистанції колії за січень місяць 2021 року», погодженим головою профспілкового комітету

Євстігнєєвою Н. С. , вирішено виплатити працівникам Долинської дистанції колії премію у розмірах, визначених у вищезгаданому рішенні Комісії від 24 лютого

2021 року № 19.

Згідно з наказом начальника Долинської дистанції колії Лавренюка С. А. від 02 березня 2021 року № 198/ПЧ-23 «Про зниження премії за січень 2021 року», на виконання наказу від 26 лютого 2021 року № Н-007/242 щодо нарахування премії за січень 2021 року, зважаючи на важкий фінансовий стан АТ «Укрзалізниця», відповідно до діючих положень про преміювання за основні результати господарської діяльності (в частині виплати премії за рахунок і в межах встановленого планового фонду оплати праці наростаючим підсумком з початку року), враховуючи рішення наради АТ «Укрзалізниця» щодо розгляду матеріалів преміювання працівників філій та регіональних філій від 25 лютого 2021 року, вирішено провести нарахування премії за січень 2021 року в таких розмірах від розрахункового права (згідно з даними відносно очікуваного розміру премії, що були надані на погодження на виконання вказівки від 19 лютого 2021 року

№ Н-007/183): в цілому по виробничому підрозділу - не вище 50 %, для працівників апарату управління - не вище 30 %.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це підтверджується матеріалами справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено структуру заробітної плати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, які затверджені наказом Міністерства праці від 29 січня 2003 року № 23, премія - це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.

Згідно зі статтею 97 КЗпП України (у редакції, чинній для спірних правовідносин) оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Верховний Суд виходить з того, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві,

в установі або організації: 1) укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору;

3) разом з роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників підприємства, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат .

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою. Колективний договір, угода зберігають чинність

у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду. У разі реорганізації підприємства колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про оплату праці» про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», товариство повністю відповідає за зобов`язаннями, які передбачені Галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками щодо підприємств залізничного транспорту, до укладення нової відповідної угоди.

У підпункті 3.7.5 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки зі змінами та доповненнями, дію якої подовжено, вказано, що документи з соціально-економічних та трудових питань, які стосуються інтересів працівників галузі, приймати за погодженням чи за участю відповідних профспілкових органів.

Ураховуючи вимоги статей 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів зауважує, що касаційний суд не наділений повноваженнями досліджувати докази та надавати їм оцінку.

Ураховуючи викладене, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки начальник виробничого підрозділу не наділений повноваженнями одноособово приймати рішення про зменшення розміру премії, так як такими повноваженнями наділена комісія з питань оплати праці, за погодженням з профспілковим комітетом.

Зазначене підтверджується пунктом 4.3. Колективного договору, пунктом 5.6 розділу 5, розділом 10 Положення про оплату праці працівників АТ «Українська залізниця», пунктом 4.13 Положення про преміювання керівників, спеціалістів, технічних службовців за основні результати господарської діяльності Долинської дистанції колії, що містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації; власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором), оскільки за умовами цієї справи положенням про преміюванням передбачено особливі умови зменшення розміру премії, не дотримані власником.

Посилання касаційної скарги на неврахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду є безпідставними, так як висновки судів у наведених справах зроблені за інших фактичних обставин, правовідносини не є подібними.

Так, у справі № 127/20211/19 за позовом начальника Вінницького регіонального відділу регіонального управління № 2 департаменту закупівель ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову винагороду і премію Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач план по закупівлі зернових виконав частково, зокрема, по закупівлі кукурудзи та ячменю перевиконав, а по закупівлі пшениці не виконав взагалі, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення премії з відповідача. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав відповідно до Положення № 253 про преміювання працівників департаменту закупівель, які безпосередньо приймають участь

у процесі спотових закупівель сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку, для нарахування та виплати позивачу премії, оскільки ним не виконано індивідуальний план по закупівлі пшениці. Перевиконання плану по закупівлі одних зернових і невиконання плану по закупівлі інших не свідчить про те, що зазначений план було виконано в цілому.

У справі № 357/9161/17 за позовом звільненого начальника головного фінансово-економічного управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа - Фонд соціального страхування України, про зобов`язання здійснити виплату недоотриманої частини заробітної плати Верховний Суд, залишаючи без змін постанову апеляційного суду, вказав, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що надбавки за складність, напруженість у роботі виплачується у межах фонду оплати праці і не мають обов`язкового характеру, рішення про її встановлення (скасування, зменшення розміру) приймає керівник залежно від наявності коштів шляхом видання відповідного наказу, тобто відповідач діяв відповідно до умов, передбачених трудовим законодавством і зокрема відповідно до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 грудня 2003 року № 127.

У справі № 755/22151/15-ц Верховний Суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції., оскільки суди не з`ясували, які нормативно-правові акти діють

у відповідача, якими визначено умови та порядок виплати премій, та чи дотримано їх при виданні оспорюваного наказу про невиплату премії позивачу.

У кожній із наведених справ суди виходили із конкретних обставин справи та фактичної доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Суди правильно застосували до спірних правовідносин положення статті 97 КЗпП України, а доводи заявника із цього приводу не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді оскаржуваних судових рішень.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів саме в тому контексті, який, на думку відповідача, підтверджує безпідставність заявлених профспілковою організацією позовних вимог.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи, змістом оскаржуваних судових рішень, зводяться до незгоди з висновками судів, переоцінки доказів у справі, що в силу приписів статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, чи ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і незгоді з ухваленими судовими рішеннями про задоволення позову.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуАкціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 червня

2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 жовтня

2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник