Ухвала

від 09.10.2024 по справі 420/2978/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2978/24

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , Одеська міська рада про визнання протиправними та скасування наказів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить визнати дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо прийняття наказів № 69 СК від 16.06.2014 р., № 93 СК від 25.07.2014 р. протиправними та скасувати наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 69 СК від 16.06.2014 р. та наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 93 СК від 25.07.2014 р.

Ухвалою 02.02.2024 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

13.02.2024 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 р. скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 р., а справу направлено для продовження розгляду.

Справа № 420/2978/24 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 30.04.2024 р.

Ухвалою від 03.05.2024 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалами від 01.07.2024 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 та Одеську міську раду.

Ухвалою від 02.07.2024 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

14.05.2024 р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало до суду заяву, в якій просило прийняти ухвалу про перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін. Заява мотивована тим, що категорії справ щодо виникнення або припинення права на виконання будівельних робіт, введення об`єкта в експлуатацію неможливо віднести до категорій справ незначної складності, оскільки, така справа має значний обсяг та об`ємний характер доказів, які підлягають дослідженню з наданням правової оцінки всім вагомим обставинам справи.

30.07.2024 р. Одеська міська рада подала до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що дана справа має широкий предмет доказування та важливе значення даної справи для сторін.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні .

Згідно ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 ст.257 та ч.4 ст.12 КАС України. Зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Суд зауважує, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Одеської міської ради не вмотивовані та не обґрунтовані підставами, які дозволяють суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Одеська міська рада, заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, належних доводів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання не навели.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній адміністративній справі не передбачають необхідності проведення судового засідання, заслуховування свідків чи представників сторін, а тому, враховуючи положення КАС України, суд вважає, що у задоволенні заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та клопотання Одеської міської ради належить відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Відмовити в задоволенні клопотання Одеської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Бездрабко