Ухвала

від 09.10.2024 по справі 420/2978/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2978/24

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання зловживанням процесуальними права та застосування до відповідачів заходів впливу в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , Одеська міська рада про визнання протиправними та скасування наказів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить визнати дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо прийняття наказів № 69 СК від 16.06.2014 р., № 93 СК від 25.07.2014 р. протиправними та скасувати наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 69 СК від 16.06.2014 р. та наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 93 СК від 25.07.2014 р.

Ухвалою 02.02.2024 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

13.02.2024 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 р. скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 р., а справу направлено для продовження розгляду.

Справа № 420/2978/24 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 30.04.2024 р.

Ухвалою від 03.05.2024 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалами від 01.07.2024 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 та Одеську міську раду.

Ухвалою від 02.07.2024 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Ухвалою від 09.10.2024 р. відмовлено в задоволенні заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та відмовлено в задоволенні клопотання Одеської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 09.10.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Одеської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду.

23.07.2024 р. позивач подала до суду заяву, в якій просила звернутись з окремою ухвалою до Кабінету Міністрів України щодо зловживання процесуальними правами та неналежного виконання професійних обов`язків Державною інспекцією архітектури та містобудування України та Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Заява мотивована тим, що ні Управлінням, а ні ДІАМ на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2024 р. не надано жодного витребуваного документа, в тому числі матеріалів позапланової перевірки.

При розгляді даної заяви суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.6 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частина друга ст.44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п.9 ч.3 ст.2 КАС України) та ст.45 КАС України врегульоване питання щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

За приписами ч.3 ст.45 КАС України в разі якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Наведеними приписами КАС України встановлено наслідки, які можуть бути застосовані судом у разі визнання зловживанням процесуальними правами дій вчинених учасником справи, зокрема та не виключно передбачених частиною другою 45 КАС України.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 09.11.2021 р. у справі № 826/9751/14, від 12.07.2022 р. у справі № 640/16646/21, в ухвалі від 16.08.2022 р. у cправі № 908/2049/20) висловлював позицію про те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Слід враховувати, що наведений у ч.2 ст.45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Суд зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є вчинення дій, спрямованих на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що визнання певних дій сторони або особи, що приймає участь у справі зловживанням процесуальними правами дії, є правом суду, а не його обов`язком.

Частиною 8 статті 80 КАС України встановлено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, КАС України чітко встановлює наслідки неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів, серед яких відсутнє застосування заходів, передбачених ст.45 КАС України.

Суд зазначає, що ухвалою від 02.07.2024 р. повторно зобов`язано Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надати до суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії наказів № 69 СК від 16.06.2014 р. про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.04.2014 р., № 93 СК від 25.07.2014 р. про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 22.04.2014 р. та всіх документів, що були підставою для їх прийняття, в тому числі матеріалів позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.04.2014 р., декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 22.04.2014 р. № ОД 142141120650.

19.07.2024 р. на виконання вище вказаної ухвали Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надало до суду належним чином засвідчені копії всіх наявних в Управлінні матеріалів, в тому числі витягів з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, надавши пояснення щодо неможливості надання до суду копій оскаржуваних наказів та матеріалів перевірок.

На підставі наведеного, суд не знаходить підстав для визнання зловживанням процесуальними права та застосування до відповідачів заходів впливу в адміністративній справі, передбачених ст.45 КАС України, оскільки обставини справи не свідчать про те, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Державна інспекція архітектури та містобудування України недобросовісно виконують свої процесуальні обов`язки чи зловживають своїми процесуальними правами.

Керуючись ст.ст.45, 80, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про визнання зловживанням процесуальними права та застосування до відповідачів заходів впливу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.І. Бездрабко