Постанова

від 01.10.2024 по справі 495/5857/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2390/24

Справа № 495/5857/23

Головуючий у першій інстанції Боярський О.О.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 червня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Боярського О.О., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АВТОСЕРВІС», Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

06.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявоюпро встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Фірма «ІНТЕР-АВТОСЕРВІС» ТОВ, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якій просив встановитифакт, що до державної власності належить причал (його окремі елементи), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який мав та має загальну площу 1660 кв.м., а не 3556 кв.м., як зазначено у Договорі оренди, укладеному між Фірмою «ІНТЕР-АВТОСЕРВІС» ТОВ та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2023 року заяву ОСОБА_1 було задоволено (т.2, а.с.76-83).

В апеляційній скарзі Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях ставить питання про скасування рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2023 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.84-108).

Вирішуючи питання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання (т.2, а.с.157-162).

Колегією суддів було також враховано заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності (т.2, а.с. 143).

У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді апеляційного суду тривалий час (т.2, а.с.118), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Так, ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно доч.1 ст. 293 ЦПК України,окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорониправ, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, за змістом ч.2 ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, зокрема про встановлення факту проживання з певними особами, але не спір про право цивільне.

Згідно з ч. 4ст. 315ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема,встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 3 цієї постанови зазначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно ч. 7 ст. 19 ЦПК Україниокреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт, що до державної власності належить причал (його окремі елементи), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який мав та має загальну площу 1660 кв.м., а не 3556 кв.м., як зазначено у договорі оренди, укладеному між Фірмою «ІНТЕР-АВТОСЕРВІС» ТОВ та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (т.1, а.с.2-7).

Разом з тим, із апеляційної скарги вбачається, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях заперечує проти цього (т.2, а.с.89-звор.).

Тобто у даному випадку є спір про право, а саме: спір про визначення розміру площі спірного причалу.

Однак, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув та у порушення норм цивільно-процесуального права, розглянув дану справу в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має прав скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях підлягає частковому задоволенню, а заява ОСОБА_1 - залишенню без розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так,враховуючи,що апеляційнаскарга підлягаєчастковому задоволенню,на 50%,з ОСОБА_1 на користь державислід стягнутисудовий збіру розмірі322,08грн.

Керуючись ст. 141, ч.6 ст. 294, ст.ст. 367, 368, п.4 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 червня 2023 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АВТОСЕРВІС», Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.

Роз`яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 322,08 (триста двадцять дві гривні 08 копійок). Судовий збір стягувати за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Повний текст судового рішення складено 10.10.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Є.С. Сєвєрова