Постанова

від 07.10.2024 по справі 924/361/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07 жовтня 2024 року Справа № 924/361/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024

(ухвалене о 12:26 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 09.07.2024)

у справі № 924/361/24 (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом Приватного підприємства "Сігма"

до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 696 796 грн 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Семенов С.В.;

від відповідача - Мастюгін Д.І.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сігма" звернулося до Господарського суду Хмельницької із позовом до ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 696 796 грн 94 коп., з яких: 412 800 грн основного боргу; 20 640 грн пені; 53 366 грн 76 коп. 3 % річних; 209 990 грн 18 коп. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № АКЗ-0403/2021 від 06.03.2021 в частині повної та своєчасної оплати отриманого від позивача товару.

Також, позивач нарахував та заявив до стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 02.07.2024 у справі № 924/361/24 позов задовольнив. Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Приватного підприємства "Сігма" 412 800 грн основного боргу, 20 640 грн пені, 53 366 грн 76 коп. 3% річних, 209 990 грн 18 коп. інфляційних втрат та 3 028 грн витрат по оплаті судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач на виконання умов Договору поставки № АКЗ-0403/2021 від 06.03.2021 здійснив відповідачу поставку 49,38 тон товару на суму 565 302 грн 24 коп. та 08.03.2021 поставку 50,46 тон товару на суму 577 666 грн 08 коп., всього 99,84 тони на загальну суму 1 142 968 грн 32 коп., однак оплату за отриманий товар відповідач здійснив частково, на загальну суму 730 168 грн 32 коп. у зв`язку із чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 412 800 грн.

Крім того, оскільки відповідач порушував умови договору щодо дотримання строків оплати Товару, позивачем відповідно до п. 6.4. Договору нараховано відповідачу 20 640 грн. пені за період з 24.09.2021 по 24.02.2022, а також нараховано відповідачу 53 366 грн 76 коп. 3% річних та 209 990 грн 18 коп. інфляційних втрат за період з 13.03.2021 по 25.03.2024.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 638, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі № 924/361/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Господарський суд Хмельницької області не зважаючи на наведення відповідних аргументів відповідачем у відзиві на позов не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки п. 4.4. Договору поставки № АКЗ-0403/2021 від 04.03.2021.

Зі змісту зазначеного договірного положення вбачається, що розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі або повідомлений постачальником покупцю згідно умов цього договору, у наступному порядку: - 80% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) - не пізніше 5 (п`яти) банківських днів після розвантаження товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної покупцем; - 20 % вартості товару згідно відповідної специфікації (Додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7 цього договору.

Водночас, пункт 3.7. договору встановлює, що постачальник зобов`язаний в день поставки товару надати покупцю ряд документів на товар.

Як вбачається з додатків до позову у справі, позивач не надав докази надання відповідачеві разом з партіями товару оригіналу рахунку, копії експертного висновку, посвідчення про якість, сертифікату на вміст ГМО, довідки про походження товару.

Згідно з ч. 2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Викладені обставини мають своїм наслідком передчасність вимог позивача про стягнення суми боргу, неустойки та заходів компенсаційного характеру та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо необхідності стягнення відповідних сум з відповідача.

За наведеного скаржник вважає, що суд першої інстанції допустив нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив, в якому вказує таке.

Відповідач визнає отримання товару та не заперечує про факт його часткової оплати, між тим вважає, що строк виконання зобов`язання зі сплати ще не настав.

Судом першої інстанції правильно враховано, що згідно п.4.4. договору розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі або повідомлений постачальником покупцю згідно умов цього договору, у наступному порядку:

- 80% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) - не пізніше 3 (трьох) банківських днів після розвантаження товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної покупцем;

- 20% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7 цього договору.

Норма вказаного пункту зобов`язує постачальника надати такі документи в день поставки, тобто до його фактичного та юридичного прийняття. Відповідно оформлення видаткових накладних без будь-яких зауважень, свідчить про відсутність порушень відповідних зобов`язань Постачальника. Доказів протилежному Відповідачем не надано.

Матеріалами справи також підтверджується, що товар було поставлено у березні 2021 року, тобто з моменту поставки минуло більше трьох років. За цей час відповідач не пред`явив жодної претензії щодо якості, комплектності та відповідності товару тим умовам, які були наведені в договорі.

Відповідач не висловив жодного заперечення стосовно неотримання разом із товаром всіх необхідних документів. Це свідчить про те, що товар був прийнятий без зауважень, і відповідач визнав його відповідність умовам договору.

Відсутність претензій до якості товару протягом трьох років також підтверджується відсутністю будь-яких офіційних листів або скарг з боку відповідача, що свідчить про визнання відповідності товару умовам договору. Вказане підтверджує правомірність вимог позивача щодо оплати за поставлений товар.

Правильним є висновок суду про підставність застосування положень п.6.4. Договору та статті 625 ЦК України в частині нарахування пені, 3 % річних та інфляційних. Судом в цій частині також перевірено правильність проведених обрахунків та застосування при обрахунках пені встановлених договором обмежень максимального розміру пені не більше 5% від суми боргу.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 07.10.2024 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було нез`ясовно обставини, що мають значення для справи. Просив рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі № 924/361/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 04.03.2021 між Приватним підприємством "Сігма" (Постачальник) та ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" (Покупець) було укладено Договір поставки №AK3- 0403/2021 (далі Договір;, т. 1, а. с. 44-47).

Згідно п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити шрот соняшниковий гранульований або не гранульований (надалі -Товар).

Умови, строки поставки, асортимент, кількість та ціна Товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Договору, які є невід`ємними частинами цього Договору. Під партією Товару, Сторони розуміють кількість Товару фактично прийнятої Покупцем по одній видатковій накладній (п.2.1 Договору).

В п. 3.7. Договору сторони погодили, що Постачальник зобов`язаний в день поставки Товару надати Покупцю наступні документи на Товар:

- оригінал рахунку;

- в залежності від обраного виду транспорту: товарно-транспортна накладна (ТТН) (оригінал), оформлена у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством України або залізнична накладна (оригінал);

- видаткова накладна на партію Товару (оригінал);

- посвідчення про якість завірене печаткою на кожну транспорту одиницю (оригінал), або оригінал посвідчення про якість виробника Товару, завірене мокрою печаткою Постачальника в разі якщо Постачальник і виробник Товару не являються однією юридичною особою;

- копія експертного висновку, засвідчена печаткою Постачальника та підписом копія вірна;

- за окремою попередньою письмовою вимогою Покупця оригінал ветеринарного свідоцтва (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової);

- копія сертифікату на вміст ГМО завірена печаткою Постачальника та підписом уповноваженої особи, або інше документальне належним чином засвідчене підтвердження, передбачене чинним законодавством України, відсутності вмісту ГМО (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової, макухи чи шроту соняшникового);

- карантинний сертифікат в разі коли сировина імпортна, ввезена із карантинної зони або ввозиться в карантинну зону;

- оригінал довідки про походження Товару, підписаної уповноваженою особою та завіреної печаткою Постачальника.

Відповідно до п. 3.7.1. Договору на кожну партію Товару, Постачальник надає Покупцю Довідку про походження Товару (надалі Довідка) з вказанням:

- найменування Товару;

- кількість Товару в партії;

- підстави набуття Постачальником права власності на дану партію Товару (вибрати та вказати з переліку):

власне виробництво Товару із сировини на власних/орендованих виробничих потужностях, та/або на давальницьких умовах,

придбання готового Товару у третьої особи (вказати найменування та код ЄДРПОУ третьої особи), при цьому Постачальником до Довідки додаються копії документів: (1) що підтверджують придбання Товару у третьої особи та придбання товару третьою особою у виробника товару (видаткові та податкові накладні), (2) якісних посвідчень, виданих виробником товару, (3) ветеринарних свідоцтв та експертних висновків, виданих виробнику Товару відповідними уповноваженими установами;

- походження товару: назву виробника, коду ЄДРПОУ, юридичної адреси виробника (незалежно від форми отримання/придбання Товару Постачальником);

місцезнаходження виробничих потужностей на яких вироблено Товар (незалежно від форми отримання/придбання Товару Постачальником).

Відповідно до п.4.1 Договору ціна за одиницю Товару, загальна вартість партії Товару та кількість партії Товару, що поставляється погоджуються Сторонами в Специфікації (Додатку) на поставку відповідного Товару (згідно п. 2.3. цього Договору) та в подальшому відображається (дублюється) у рахунках та видаткових накладних на відповідну партію Товару.

Згідно із п.4.4. Договору розрахунки за поставлений згідно Договору Товар здійснюються шляхом перерахунку коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі або повідомлений Постачальником Покупцю згідно умов цього Договору, у наступному порядку:

- 80% вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - не пізніше 3 (трьох) банківських днів після розвантаження Товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної Покупцем;

- 20% вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7. цього Договору.

Згідно Специфікації №1 від 04.03.2021 сторони узгодили поставку шроту соняшникового кормового негранульованого ДСТУ 4638:2006 в кількості 100 тон, з можливим відхиленням в +/- 10 %, за ціною 11 448 грн за 1 тонну та загальною вартістю Товару 1 114 800 грн (т. 1, а. с. 20).

За змістом п. п. 11, 12 Специфікації 80% вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - не пізніше 3 (трьох) банківських днів після розвантаження Товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної Покупцем. 20% вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7. цього Договору.

Позивач на виконання умов Договору 06.03.2021 здійснив відповідачу поставку 49,38 тон Товару на суму 565 302 грн. 24 коп. та 08.03.2021 поставку 50,46 тон Товару на суму 577 666 грн. 08 коп., всього 99,84 тони на загальну суму 1 142 968 грн. 32 коп., що підтверджуються видатковими накладними №28 від 06.03.2021 та № 29 від 08.03.2021, а також ТТН №41 та №42 від 04.03.2021, №43 та №44 від 07.03.2021 (т. 1, а. с. 21-23,37-39).

В претензії від 30.08.2021, яка вручена відповідачу 07.09.2021, позивач вимагав негайну оплату за отриманий товар в сумі 650 000 грн (т. 1, а. с. 42-43).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме сплатив позивачу кошти в сумі 730 168 грн 32 коп. (т. 1, а. с. 24-34).

Також, в матеріалах справи наявне посвідчення про якість на шрот соняшниковий ДСТУ 4638:2006 березень 2021р., податкові накладні (т. 1, а. с. 16, 35-36, 40-41).

Оскільки відповідач не повністю розрахувався із позивачем, останній звернувся до суду із позов в цій справі. Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 627, 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом вище установлено, що позивач на виконання умов Договору здійснив відповідачу поставку Товару на загальну суму 1 142 968 грн. 32 коп., однак відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме сплатив позивачу кошти в сумі 730 168 грн 32 коп.

Щодо посилання скаржника на не передання позивачем документів, суд вказує таке.

Згідно із ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як вказано вище, в п. 3.7. Договору сторони погодили, що Постачальник зобов`язаний в день поставки Товару надати Покупцю наступні документи на Товар:

- оригінал рахунку;

- в залежності від обраного виду транспорту: товарно-транспортна накладна (ТТН) (оригінал), оформлена у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством України або залізнична накладна (оригінал);

- видаткова накладна на партію Товару (оригінал);

- посвідчення про якість завірене печаткою на кожну транспорту одиницю (оригінал), або оригінал посвідчення про якість виробника Товару, завірене мокрою печаткою Постачальника в разі якщо Постачальник і виробник Товару не являються однією юридичною особою;

- копія експертного висновку, засвідчена печаткою Постачальника та підписом копія вірна;

- за окремою попередньою письмовою вимогою Покупця оригінал ветеринарного свідоцтва (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової);

- копія сертифікату на вміст ГМО завірена печаткою Постачальника та підписом уповноваженої особи, або інше документальне належним чином засвідчене підтвердження, передбачене чинним законодавством України, відсутності вмісту ГМО (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової, макухи чи шроту соняшникового);

- карантинний сертифікат в разі коли сировина імпортна, ввезена із карантинної зони або ввозиться в карантинну зону;

- оригінал довідки про походження Товару, підписаної уповноваженою особою та завіреної печаткою Постачальника.

Згідно із п.4.4. Договору розрахунки за поставлений згідно Договору Товар здійснюються шляхом перерахунку коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі або повідомлений Постачальником Покупцю згідно умов цього Договору, у наступному порядку:

- 80% вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - не пізніше 3 (трьох) банківських днів після розвантаження Товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної Покупцем;

- 20% вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7. цього Договору.

Аналогічний порядок розрахунку погоджений сторонами в Специфікації до Договору.

Суд апеляційної інстанції вказує, що матеріали господарської справи не містять доказів передання позивачем одночасно із передачею Товару усіх документів, котрі визначені сторонами у п. 3.7. Договору.

Проте вище судом встановлено, що в матеріалах справи наявні податкові накладні подані позивачем (т. 1, а. с. 40-41).

Відповідно до пунктів 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Аналіз статті 201 Податкового кодексу України свідчить про те, що на продавця (позивача) покладений обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, а відповідач (покупець) отримує їх не від позивача (продавця), а з Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд зауважує, що позивач виконав свій обов`язок за зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, оформлені за результатом здійснених 06.03.2021 та 08.03.2021 поставок товару. Крім того податкова накладна від 08.03.2024 містить відмітку про її прийняття контрагентом.

Поруч із вказаним суд апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідач ні під час отримання товару, ні впродовж усього часу до моменту звернення позивача до суду із цим позовом, не вказував про неотримання всіх документів, передбачених п. 3.7. Договору, чи їх частини.

Також, із наявних у справі доказів не вбачається, що відповідач звертався до позивача із вимогою передати документи на Товар.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Як визначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року у справі №147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов`язань.

Суд вбачає, що посилання відповідача на ненадання позивачем всіх документів є лише тактикою захисту у судовому спорі, з метою уникнення відповідальності за не виконання зобов`язання з оплати отриманого від позивача товару.

Крім того, апеляційний господарський суд вказує, що згідно ст. 209 ГПК України суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Колегія суддів встановила, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на умови п. п. 3.7., 3.7.1., 4.4. Договору та вказував про ненадання позивачем доказів передачі відповідачеві разом з партіями товару оригіналу рахунку, копії експертного висновку, посвідчення про якість, сертифікату на вміст ГМО, довідки про походження товару.

Також з посиланням на норми ст. 662 ЦК України робив висновок, про необґрунтованість та передчасність позовних вимог позивача (т. 1, а. с. 62-63).

В той же час, всупереч норм процесуального законодавства, мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить оцінку таких доводів відповідача та підстави їх відхилення, а тому суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного рішення в частині мотивів відхилення судом доводів та заперечень відповідача.

Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), від 27.09.2001 №49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Разом з тим, відповідач не був почутий судом першої інстанції, оскільки оскаржене рішення не містить мотивів відхилення судом першої інстанції відповідних доводів відповідача.

Відтак, враховуючи передання позивачем відповідачу товару на загальну суму 1 142 968 грн. 32 коп., часткову оплату останнім отриманого товару в розмірі 730 168 грн 32 коп., позовні вимоги в частині стягнення 412 800 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.4. Договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати Товару в строки, зазначені у даному Договорі, Покупець зобов`язується на вимогу Постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого Товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов`язання. Дана пеня не застосовується до попередньої оплати, яку повинен здійснити Покупець.

Оскільки, відповідач порушував умови Договору щодо дотримання строків оплати Товару, окрім суми основного боргу позивачем відповідно до п. 6.4. Договору нараховано відповідачу 20 640 грн пені за період з 24.09.2021 по 24.02.2022.

Також, згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 53 366 грн 76 коп. 3% річних та 209 990 грн 18 коп. інфляційних втрат за період з 13.03.2021 по 25.03.2024.

Беручи до уваги порушення відповідачем строків оплати, диспозитивність господарського судочинства, відсутність заперечень відповідача щодо розміру пені, 3% річних та інфляційних, порядку їхнього обрахування, контррозрахунку, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову і в цій частині.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Однак, судом апеляційної інстанції було встановлено нез`ясування обставин, що мають значення для справи та не обґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із нормами ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини .

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/361/24 змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. В решті рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/361/24 змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

3. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/361/24 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "10" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.