Постанова

від 12.11.2024 по справі 924/361/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

12 листопада 2024 року Справа № 924/361/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву Приватного підприємства "Сігма"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 924/361/24

за позовом Приватного підприємства "Сігма"

до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 696 796 грн 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 07.10.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/361/24 змінив в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/361/24 залишив без змін.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 07.10.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" задовольнив частково. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2024 у справі №924/361/24 скасував в частині стягнення 10 425 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в стягненні витрат на професійну правничу допомогу в цій частині. В решті додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2024 у справі № 924/361/24 залишив без змін, виклавши абзац 1 його резолютивної частини в редакції: "Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 121В, офіс 106, код 00851519) на користь Приватного підприємства "Сігма" (53800, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Апостолове, вул.Визволення, будинок 108 код 30252837, 53800, м.Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області вул. Визволення, буд.108) - 19 575 грн витрат на професійну правничу допомогу."

В подальшому, на адресу суду апеляційної інстанції від Приватного підприємства "Сігма" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі №924/361/24, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Приватного підприємства "Сігма" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 24 650 грн.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.09.2024 призначив розгляд заяви Приватного підприємства "Сігма" про ухвалення додаткового рішення на 12.11.2024 о 14:00 год.

В судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду 12.11.2024 представники учасників справи не з`явилися

Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене та те, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідки про доставку електронних листів (т. 2 а. с. 68-69), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд заяви представника Приватного підприємства "Сігма" про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши заяву представника Приватного підприємства "Сігма" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Апеляційний господарський суд вказує, що у відзивах на апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" позивач не вказував попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікував понести у зв`язку із переглядом справи судом апеляційної інстанції.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача надійшла заява, в якій він просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану в апеляційному суді, які підлягають розподілу між сторонами у справі № 924/361/24, до 5 000 грн, 2 500 грн з яких покласти на позивача, а 2 500 грн - на відповідача.

Відповідач вказує, що в суді апеляційної інстанції позивачем не надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, поданому суду першої інстанції не було включено витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Продовжує, що позивач не дотримався принципу необхідності, фактичності та неминучості адвокатських витрат, оскільки найменування видів правничої допомоги, які наведені у розрахунку, який додатний до заяви про стягнення судових витрат фактично дублюють один одного. Так, в розрахунку наведено такі окремі види правничої допомоги як ознайомлення з апеляційною скаргою та аналіз долучених до апеляційної скарги додатків. Проте, поняття ознайомлення з апеляційної скаргою включає в себе також ознайомлення з додатками до такої скарги.

У розрахунку містяться відомості про пошук та аналіз релевантної судової практики, на що було витрачено 3 години. Водночас, представник позивача не посилався на будь-яку судову практику у відзиві на апеляційну скаргу на основне та додаткове рішення у справі. Кількість часу, зазначена як така, що була використана представником позивача на надання правничої допомоги є значно завищеною.

Зауважує, що судові засідання у апеляційному суді у справі не тривали 1,5 години, що підтверджується протоколами таких засідань.

Підсумовує, що представник позивача не міг витратити наведену в його розрахунку тривалість часу на участь у судових засіданнях.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК України загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зауважує, що у цій справі у відзиві на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/361/24 позивачем вказано про подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення кінцевого судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога в суді апеляційної інстанції Приватному підприємству "Сігма" надавалася Адвокатським об`єднанням "Адвокатська Група "Ліга Захисту".

Зокрема, 18.03.2024 між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська Група "Ліга Захисту" (виконавець) та Приватним підприємством "Сігма" (клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги № 4/24 (далі - договір; т. 1, а. с. 142-143), згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, клієнт доручає, а виконавець відповідач до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов`язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим Договором.

Також, Додатковою угодою № 1 до Договору сторони внесли зміни, зокрема, до п. п. 1.2., 2.1. Договору (т. 2, а. с. 59).

Відтак, пунктом 1. 2. Договору обсяг правової допомоги: виконавець зобов`язується забезпечення представництва інтересів клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі за позовом клієнта до ПрАТ "Агрохолдинг Авангард", філії "Птахофабрика "Авіс" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" про стягнення заборгованості за Договором поставки № АКЗ-0403/2021 від 04.03.2021, включаючи складання відзиву та підготовку процесуальних документів для забезпечення позиції клієнта.

Відповідно до абз. 2-3 п. 2.1. Договору (у новій редакції) сторони погодили, що розмір винагороди (гонорару) виконавця за виконання правничої допомоги, визначеної в п. 1.2. Договору в суді апеляційної інстанції становить 25 000 грн (п. 2.1. Договору).

В подальшому, сторони підписали Акт від 07.10.2024 про приймання-передачі наданих послуг згідно Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 4/24 за яким виконавцем в повному обсязі була надана послуга, а саме: забезпечення представництва інтересів клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі за позовом клієнта до ПрАТ "Агрохолдинг Авангард", філії "Птахофабрика "Авіс" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" про стягнення заборгованості за Договором поставки №АКЗ-0403/2021 від 04.03.2021, включаючи складання відзиву та підготовку процесуальних документів для забезпечення позиції клієнта (т. 2, а. с. 63)

Також, матеріали справи містять розрахунок наданої правничої допомоги у справі №924/361/24 (т. 2, а. с. 60; зазначення невірних номерів, апеляційний господарський суд оцінює, як описку), відповідно до якого були виконанні такі роботи:

1. Ознайомлення з апеляційною скаргою на рішення у справі № 924/361/24. Тривалість 1,6 год. Ставка 1 450 грн. Всього 2 320 грн.

2. Ознайомлення з апеляційною скаргою на додаткове рішення у справі № 924/361/24. Тривалість 1,5 год. Ставка 1 450 грн. Всього 2 175 грн.

3. Аналіз долучених до апеляційних скарг додатків. Тривалість 0,4 год. Ставка 1 450 грн. Всього 580 грн.

4. Пошук та аналіз релевантної судової практики. Тривалість 3 год. Ставка 1 450 грн. Всього 4 350 грн.

5. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення у справі № 924/361/24. Тривалість 3 год. Ставка 1 450 грн. Всього 4 350 грн.

6. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення у справі №924/361/24. Тривалість 2,5 год. Ставка 1 450 грн. Всього 3 625 грн.

7. Підготовка клопотань, заяв та інших процесуальних документів по справі №924/361/24. Тривалість 1 год. Ставка 1 450 грн. Всього 1 450 грн.

8. Підготовка до судових засідань (вивчення матеріалів, розробка правової позиції, з урахуванням знайденої судової практики). Тривалість 2,5 год. Ставка 1 450 грн. Всього 3 625 грн.

9. Участь в судових засіданнях по справі № 924/361/24. Тривалість 1,5 год. Ставка 1 450 грн. Всього 2 175 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 2569 від 03.09.2024 позивач сплатив Адвокатському об`єднанню "Адвокатська Група "Ліга Захисту" кошти в сумі 25 000 грн (т. 2, а. с. 61).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Як вказано вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний господарський суд вказує, що категорія цієї справи не є специфічною чи особливо складною, не потребувала при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів.

Відтак, оцінюючи надані роботи з правничої допомоги та враховуючи критерій розумної необхідності судових витрат для конкретної цієї справи, в частині перегляду апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/361/24, враховує таке:

- ознайомлення з апеляційною скаргою на рішення у справі № 924/361/24. Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що апеляційна скарга відповідача на основне рішення не є великою за змістом, а тому на переконання суду, в цій частині витрати слід зменшити до 1 450 грн;

- аналіз долучених до апеляційної скарги додатків. До апеляційної скарги на основне рішення не було долучено жодних додатків щодо суті спору, а лише на підтвердження повноважень представника, дати отримання копії повного тексту оскаржуваного рішення, надсилання копій апеляційної скарги. Тому витрати в цій частині не підлягають покладенню на відповідача;

- пошук та аналіз релевантної судової практики. Відзив на апеляційну скаргу не містить жодного посилання на судову практику, а відтак суд не вбачає підстав для відшкодування таких витрат за рахунок відповідача;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення у справі № 924/361/24. Поданий відповідачем відзив за своїм змістом є невеликим, його основні аргументи фактично розміщені на одній сторінці і тому, на думку апеляційного господарського суду, витрати в заявленому розмірі не відповідають критеріям співмірності та обґрунтованості. Таким чином в цій частині вони підлягають відшкодуванню частково, а саме в сумі 1 450 грн;

- підготовка клопотань, заяв та інших процесуальних документів по справі №924/361/24. Суд зважає на те, що в матеріалах справи наявні подане представником позивача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 2, а. с. 18-19). Однак, подання такого клопотання не можна вважати наданням правничої допомоги позивачу, оскільки воно направлене на забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Тому, покладання витрат в цій частині (1 450 грн) на відповідача буде помилковим;

- участь в судових засіданнях по справі № 924/361/24. Суд бере до уваги, що представник приймав участь в судовому засіданні 07.10.2024 щодо перегляду основного рішення суду першої інстанції та фактичну тривалість такого судового засідання (близько 30 хвилин). Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21). З врахуванням викладеного в цій частині обґрунтованими є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 1 450 грн (за 1 годину);

- підготовка до судового засідання (вивчення матеріалів, розробка правової позиції, з урахуванням знайденої судової практики). Суд зазначає, що окремі етапи підготовки до судового засідання враховано вище (щодо участі в засіданні). Також вище судом встановлено відсутність посилання на судову практику у відзиві на апеляційну скаргу. Крім того, представником окремо, до початку судового засідання, не подавалась судова практика. Таким чином суд не вбачає підстав для відшкодування витрат в цій частині за рахунок відповідача.

Щодо витрат позивача, понесених у зв`язку із переглядом додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказує таке.

Додаткове рішення - це засіб для виправлення неповноти основного судового рішення. Враховуючи незмінність судового рішення, суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте останній має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати у невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

В силу дії статті 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Абзацом першим ч. 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Водночас, згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України: розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України: судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України: інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи відповідно до порядку, визначеного ст. 129 ГПК України.

Суд бере до уваги, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.

Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Правова позиція викладена у постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 910/4631/22, від 09.02.2022 у справі №904/4380/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Суд зауважує, що в цьому випадку, ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції були вирішені питання неповноти основного судового рішення не з підстав, визначених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 244 ГПК України, а з підстав не вирішення питань щодо судових витрат відповідача.

Таким чином, подальший апеляційний перегляд додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2024 у справі №924/361/24 здійснювався не щодо позовних вимог по суті, а щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Тобто, відсутні підстави стверджувати, що під час перегляду в апеляційному порядку додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2024 у справі №924/361/24, позивач поніс судові витрати, пов`язані з розглядом справи по суті.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Апеляційний господарський суд приймає до уваги, що в цьому випадку такі витрати, в цій частині, не були неминучими для сторони.

В той же час, колегія суддів не вбачає підстав для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, з огляду на недодання позивачем за первісним позовом орієнтовного розрахунку таких витрат до позовної заяви.

Колегія суддів зазначає, що реалізація положень ч. 2 ст. 124 ГПК України є правом суду, підставою для застосування якого може бути, зокрема, встановлення судом обставин, які б свідчили, що неподання попереднього розрахунку судових витрат, ставить іншу сторону у невигідне становище у питанні, пов`язаному з можливістю заперечити співмірність таких витрат, або встановлення обставин неподання стороною такого розрахунку з метою іншого зловживання правом, чого під час вирішення питання щодо розподілу витрат на правову допомогу у справі №924/361/24 відповідачем не доведено і судом не встановлено, оскільки відповідач подав свої заперечення щодо розміру витрат позивача про професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 350 грн витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи судом апеляційної інстанції і такий розмір, на думку суду апеляційного господарського суду, враховує розумну необхідність витрат для цієї справи, поведінку сторін, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, наданими адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, а також відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності.

Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі №924/361/24 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 924/361/24.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Сігма" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 121В, офіс 106, код 00851519) на користь Приватного підприємства "Сігма" (53800, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Апостолове, вул.Визволення, будинок 108 код 30252837, 53800, м.Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області вул. Визволення, буд.108) - 4 350 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В стягненні 20 300 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "14" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.