Ухвала

від 11.10.2024 по справі 906/855/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"11" жовтня 2024 р. Справа № 906/855/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б.

судді Філіпова Т.Л.

розглянувши заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92" від 10 жовтня 2024 року про відвід головуючого судді Василишина А.Р., суддів Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №906/855/22 в межах апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року по справі №906/855/22 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92"

до ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №906/855/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92" (надалі - Позивач) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року по справі №906/855/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2024 року розгляд апеляційної скарги по справі №906/855/22 призначено на 5 червня 2024 року о 14:00 год..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року зупинено апеляційне провадення по справі №906/855/22 за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року до припинення перебування Відповідача у складі Збройних Сил України та у інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. Зобов`язано сторони повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про припинення перебування у складі військових формувань, що переведені на воєнний стан Відповідача.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 серпня 2024 року касаційну скаргу Позивача задоволено, скасовано ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року в справі № 906/855/22, а справу направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2024 року розгляд апеляційної скарги призначено на 23 жовтня 2024 року об 16:00 год.. Заяву представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у справі №906/855/22 - задоволено.

10 жовтня 2024 року на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Позивача (Соломонюка С.) про відвід головуючого судді Василишина А.Р., суддів Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №906/855/22.

Заява про відвід мотивована тим, що 30 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 906/855/22, якою касаційну скаргу Позивача задовільнив, скасував ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року про зупинення провадження у справі, справу направив до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. Заявник зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення апеляційного провадження, оскільки з матеріалів справи не вбачається обставин щодо переведення військової частини на воєнний стан відповідно до пункт 3 частини 1 статті 227 ГПУ України, та констатує, що в посатнові Верховного Суду зазначено, що апеляційним судом проігнорований факт того, що Відповідачем особисто через канцелярію суду подавалися клопотання, а також Відповідач особисто отримував поштову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання у місті Житомирі.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про відвід головуючого судді Василишина А.Р., суддів Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №924/863/23, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

В силу дії частин 1, 2, 3 статті 39 Господасрького процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 13 Господарського процесуального України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначений порядок подання учасником справи заяви про відвід, а саме: відвід повинен бути вмотивованим.

Колегія суддів проаналізувавши доводи заявника зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, заява Позивача мотивована тим, що 30 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 906/855/22, якою касаційну скаргу Позивача задовільнив, скасував ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року про зупинення провадження у справі, справу направив до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. При ьому заявник зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення апеляційного провадження, оскільки з матеріалів справи не вбачається обставин щодо переведення військової частини на воєнний стан відповідно до пункт 3 частини 1 статті 227 ГПУ України. Крім того, в посатнові Верховного Суду зазначено, що апеляційним судом проігнорований факт того, що Відповідачем особисто через канцелярію суду подавалися клопотання, а також Відповідач особисто отримував поштову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання у місті Житомирі.

В той же час, апеляційний господарський суд зауважує, що участь судді (колегії суддів) у справі та висловлення ним своїх доводів та міркувань, зокрема, шляхом формування особистого переконання як конкретного судді так і в цілому колегії суду у справі (сформованої не за результатми розгляду справи по суті, а лише відносно статусу Позивача, як військовослужбовця), не може бути підставою відводу (самовідводу), оскільки питань участі та прийняття суддею процесуальних проміжних рішень, прийнятих не за результатами перегляду справи та розгляду апеляційної скарги в справі не може свідчити про його упередженість саме при розгляді по суті апеляційної скарги в справі.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в силу дії частини 4 статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу, що не враховано Позивачем.

Разом з тим і стяття 36 ГПК України не передбачає неможливість розгляду справи суддею, котрому скасовано проміжне судове рішення, котрим зокрема зупинялося провадження за апеляційною скаргою, що вказує на можливість розгляду справи (апеляційної скарги) суддею, що не приймали остаточне судове рішення у відповідній справі. Саме тому суд касаційної інстанції скасовуючи ухвалу апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року в даній справі вказав у резолютивній частині своєї постанови про направлення скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

З огляду на все вищевказане навіть скасування ухвали про зупинення провадження по справі не свідчить про те (в силу дії частини 4 статті 35 ГПК України), суддя не може брати участь в подальшому розгляді справи, що в свою чергу вказує на безпідставність такого відводу.

Суд апеляційної інстанції констатує, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, а судом таких доказів не встановлено.

Колегія суддів вважає доводи наведені заявником надуманими та безпідставними, з огляду на те, що саме з огляду на вищеопсиані доводи заявника Законодавець ввів процесуальну норму (частина 4 статті 35 ГПК України), що передбачає неможливість відводу судді у разі з незгодою сторони з певним процесуальним рішенням котрим в даному випадку є ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року про зупинення провадження по справі (адже в іншому випадку, кожна сторона, що незадоволена певним судовим рішенням, заявляла б постійні відводи суддям, не даючи провести судовий розгляд справи).

Враховуючи викладене суд вважає, що доводи, наведені у заяві Позивача про відвід головуючого судді Василишина А.Р., суддів Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №906/855/22 є надуманими та необґрунтованими, а також такими, що суперечить діючим нормам ГПК України.

Таким чином, вищезазначені твердження заявника колегія суддів відхиляє. Інших обставин, які викликають у нього сумніви у неупередженості або об`єктивності суддів, ним не зазначено.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких його не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року в справі №761/16124/15-ц).

Зважаючи на усе вищеописане, апеляційним господарським судом не встановлено підстав наведених в статтях 35 та 36 Господарського процесуального кодексу України для задоволення заяви щодо відводу головуючого судді Василишина А.Р., суддів Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи № 9106/855/22, а тому суд визнає таку заяву про відвід колегії суддів від участі у розгляді справи - необгрунтованою.

У зв`язку з цим, згідно зі статтею 39 Господарського процесуального кодексу України, справа №906/855/22 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений представником Позивача.

Керуючись статтями 32, 39, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим заявлений представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92" від 10 жовтня 2024 року про відвід головуючого судді Василишина А.Р., суддів: Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №906/855/22.

2. Передати матеріали справи №906/855/22 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.